Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі:

головуючого                 Колесника П.І.,

суддів:                     Барбари В.П., Берднік І.С.,

                            Гуля В.С., Ємця А.А.,

                            Потильчака О.І., Шицького І.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при здійсненні тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві "Всеукраїнський акціонерний банк" ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 17 грудня 2014 року у справі № 910/21992/13 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Бауман Трейд" (далі - ТОВ "Бауман Трейд") до публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (далі - ПАТ "ВіЕйБі Банк"), приватної компанії з обмеженою відповідальністю "ТіБіАйЕф Файненшл Сервісез Б.В." (TBIF Financial Services B.V.) (далі - компанія "ТіБіАйЕф Файненшл Сервісез Б.В."), громадянина Російської Федерації ОСОБА_2 про визнання недійсним договору,

У листопаді 2013 року ТОВ "Бауман Трейд" звернулося до господарського суду міста Києва з позовною заявою про визнання недійсним Рамкового договору щодо наміру купівлі акцій відкритого акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (далі - ВАТ "ВіЕйБі Банк", назву згодом було змінено на ПАТ "ВіЕйБі Банк"), укладеного 19 листопада 2009 року між акціонерами ВАТ "ВіЕйБі Банк": компанією "ТіБіАйЕф Файненшл Сервісез Б.В." як покупцем, ОСОБА_2 як продавцем і ТОВ "Бауман Трейд" (підпорядкованим ОСОБА_2), та підтвердженого і погодженого ВАТ "ВіЕйБі Банк" (далі - Рамковий договір).

Предметом Рамкового договору відповідно до його умов є намір купівлі-продажу компанією "ТіБіАйЕф Файненшл Сервісез Б.В." всіх акцій, які безпосередньо або опосередковано належать чи контролюються ОСОБА_2, на умовах та в порядку, визначених положеннями цього договору.

Позовні вимоги обґрунтовано невідповідністю умови Рамкового договору щодо застосування англійського права при вирішенні спорів вимогам чинного законодавства України, а саме приписам статей 10, 38 Закону України "Про міжнародне приватне право", що є підставою для визнання цього договору недійсним у порядку статей 203, 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ).

Рішенням господарського суду міста Києва від 21 травня 2014 року позов задоволено повністю, Рамковий договір визнано недійсним.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15 жовтня 2014 року рішення господарського суду міста Києва від 21 травня 2014 року залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 17 грудня 2014 року рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишено без змін.

Не погоджуючись із постановою Вищого господарського суду України від 17 грудня 2014 року у справі № 910/21992/13, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при здійсненні тимчасової адміністрації у ПАТ "ВіЕйБі Банк" ОСОБА_1 звернулася із заявою про перегляд цієї постанови Верховним Судом України з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції положень статей 10, 38, 76, 77 Закону України "Про міжнародне приватне право" та статті 215 ЦК України.

В обґрунтування неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права заявником надано копії постанов Вищого господарського суду України від 12 червня 2012 року у справі № 58/383, від 1 квітня 2013 року у справі № 11/03-02/2600 та від 15 січня 2014 року у справі № 910/9720/13.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 26 березня 2015 року Вищий господарський суд України допустив до провадження справу № 910/21992/13 для перегляду Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 17 грудня 2014 року.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши наведені заявником обставини, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України дійшла висновку, що заява підлягає задоволенню з підстав, наведених нижче.

Під час розгляду справи господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 19 листопада 2009 року між акціонерами ПАТ "ВіЕйБі Банк": компанією "ТіБіАйЕф Файненшл Сервісез Б.В.", громадянином Російської Федерації ОСОБА_2 і ТОВ "Бауман Трейд" було укладено Рамковий договір про намір купівлі акцій ВАТ "ВіЕйБі Банк".

Також судами встановлено, що у розділі "Право, що застосовується" сторонами передбачено застосування положень англійського права, а розгляд спорів здійснюється у Лондоні одноосібним арбітром відповідно до регламенту Лондонського міжнародного третейського суду.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Вищий господарський суд України погодився з висновками судів попередніх інстанцій про визнання недійсним Рамкового договору купівлі акцій банку в цілому, оскільки умова Рамкового договору, а саме розділу "Право, що застосовується", про застосування англійського права є такою, що суперечить положенням статті 38 Закону України "Про міжнародне приватне право" та Закону України "Про господарські товариства" (1576-12) , а отже, є нікчемною.

Однак, такий висновок є передчасним, оскільки Закон України "Про міжнародне приватне право" (2709-15) визначає приватноправові відносини, як відносини, що ґрунтуються на засадах юридичної рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності, суб'єктами яких є юридичні та фізичні особи.

Як вбачається із матеріалів цієї справи, компанія "ТіБіАйЕф Файненшл Сервісез Б.В.", будучи стороною, зацікавленою у купівлі акцій ВАТ "ВіЕйБі Банк" згідно з Рамковим договором, не є резидентом України.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про міжнародне приватне право", якщо однією зі сторін договору є іноземний елемент, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин.

Крім того, судами встановлено, що Рамковий договір було укладено між чотирма сторонами: ВАТ "ВіЕйБі Банк", компанією "ТіБіАйЕф Файненшл Сервісез Б.В.", ОСОБА_2 і ТОВ "Бауман Трейд", які у пункті 3 розділу "Ціна та структура транзакції" погодили, що купівля-продаж акцій відбувається шляхом укладення окремих договорів купівлі-продажу між ОСОБА_2 як продавцем і компанією "ТіБіАйЕф Файненшл Сервісез Б.В." як покупцем.

Також матеріалами справи не підтверджено, що за Рамковим договором було завершено купівлю-продаж акцій між продавцем та покупцем.

Крім того, Вищий господарський суд України не взяв до уваги, що за змістом статті 217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

За таких обставин Вищий господарський суд України дійшов передчасного висновку про нікчемність Рамкового договору в цілому у зв'язку із недійсністю окремої його частини та невідповідності вимогам чинного законодавства.

Отже, постанова Вищого господарського суду України від 17 грудня 2014 року прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12 лютого 2015 року № 192-VIII (192-19) та статтями 111-23, 111-24, 111-25 Господарського процесуального кодексу України в редакції, що діяла до набрання чинності цим Законом, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України

Заяву уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при здійсненні тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві "Всеукраїнський акціонерний банк" ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Вищого господарського суду України від 17 грудня 2014 року у справі № 910/21992/13 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 4 частини 1 статті 111-16 Господарського процесуального кодексу України.