Про поновлення строку дії договору оренди землі - Текст документа

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Ареал" про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 10 лютого 2014 року у справі № 28/5005/9636/2012 (rs37251779) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ареал" до Дніпропетровської міської ради про поновлення строку дії договору оренди землі,

У листопаді 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю "Ареал" (далі - ТОВ "Ареал") звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Дніпропетровської міської ради, в якому (з урахуванням уточнень позовних вимог) просило:

- визнати за ТОВ "Ареал" право на поновлення та продовження строку дії договору оренди землі від 7 лютого 2005 року та додаткового договору від 1 квітня 2008 року, раніше укладених між орендарем - ТОВ "Ареал" та орендодавцем - Дніпропетровською міською радою, з питання строкового платного користування земельною ділянкою площею 0,3686 га, кадастровий № 1210100000:03:044:0029, розташованою по Запорізькому шосе в районі будинку № 37 в м. Дніпропетровську, для проектування та будівництва торгово-сервісного центру продажу автомобілів на той самий строк - 6 років та на тих самих умовах;

- визнати укладеним додатковий договір від 10 лютого 2011 року до договору оренди землі від 7 лютого 2005 року та додаткового договору від 1 квітня 2008 року між орендарем - ТОВ "Ареал" та орендодавцем - Дніпропетровською міською радою з питання поновлення та продовження строку користування зазначеною земельною ділянкою на той самий строк - 6 років;

- визнати за ТОВ "Ареал" право оренди - строкового платного користування на 6 років (починаючи з 26 березня 2011 року) спірною земельною ділянкою на підставі поновленого на той самий строк і на тих самих умовах договору оренди землі від 7 лютого 2005 року та додаткового договору від 1 квітня 2008 року;

- визнати протиправним та скасувати частково, в частині пункту 21 додатку, рішення сесії Дніпропетровської міської ради VI скликання від 25 липня 2012 року № 136/26 в частині припинення права користування на умовах оренди та вилучення у ТОВ "Ареал" земельної ділянки площею 0,3686 га, кадастровий № 1210100000:03:044:0029, розташованої по Запорізькому шосе в районі будинку № 37 у м. Дніпропетровську.

Позовні вимоги мотивовано тим, що ТОВ "Ареал" належно виконувало умови договору оренди землі, тому має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди на новий строк.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16 липня 2013 року, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31 жовтня 2013 року, позов задоволено частково. Визнано за ТОВ "Ареал" право на поновлення та продовження строку дії договору оренди землі від 7 лютого 2005 року та додаткового договору від 1 квітня 2008 року, раніше укладених між орендарем - ТОВ "Ареал" та орендодавцем - Дніпропетровською міською радою з питання строкового платного користування земельною ділянкою площею 0,3686 га, кадастровий номер - 1210100000:03:044:0029, розташованою по Запорізькому шосе в районі будинку № 37 в м. Дніпропетровську, для проектування та будівництва торгово-сервісного центру продажу автомобілів на той самий строк - 6 років та на тих самих умовах. Визнано недійсним та скасовано частково, в частині пункту 21 додатку, рішення сесії Дніпропетровської міської ради VI скликання від 25 липня 2012 року № 136/26 в частині припинення права користування на умовах оренди та вилучення у ТОВ "Ареал" земельної ділянки площею 0,3686 га, кадастровий номер - 1210100000:03:044:0029, розташованої по Запорізькому шосе в районі будинку № 37 в м. Дніпропетровську. В іншій частині позову відмовлено.

Вищий господарський суд України постановою від 10 лютого 2014 року рішення судів попередніх інстанцій скасував в частині задоволення позовних вимог. В цій частині прийняв нове рішення, яким відмовив у задоволенні позовних вимог. В іншій частині рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16 липня 2013 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31 жовтня 2013 року залишив без змін.

У заяві про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 10 лютого 2014 року ТОВ "Ареал", посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції від 17 лютого 2011 року), статей 179, 187, 188 Господарського кодексу України, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах при вирішенні аналогічних судових справ, просить скасувати цю постанову та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

На обґрунтування неоднаковості застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права ТОВ "Ареал" долучило до поданої заяви копії постанов Вищого господарського суду України від 16 грудня 2014 року у справі № 5011-47/11944-2012, від 26 лютого 2014 року у справі № 5011-14/10905-2012 (rs37763521) , від 7 квітня 2014 року у справі № 913/2959/13 (rs38183077) , від 14 квітня 2014 року у справі № 911/2831/13, від 19 травня 2014 року у справі № 5011-62/3230-2012.

Ухвалою від 27 лютого 2015 року Вищий господарський суд України допустив справу № 28/5005/9636/2012 (rs37251779) для перегляду Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 10 лютого 2014 року.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наведені заявником обставини, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12 лютого 2015 року № 192-VIII (192-19) заяви, що надійшли до Верховного Суду України та рішення за якими не було прийнято на день набрання чинності цим Законом, переглядаються у порядку, що діяв на день їх надходження.

Відповідно до пункту 1 статті 111-16 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) (в редакції на день надходження заяви) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана, зокрема, з підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень має місце у разі, коли суд (суди) касаційної інстанції при розгляді двох чи більше справ за подібних предмета спору, підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Допускаючи справу № 28/5005/9636/2012 (rs37251779) до провадження Верховного Суду України, Вищий господарський суд України дійшов висновку про неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права у подібних правовідносинах, про що свідчать надані заявником копії постанов суду касаційної інстанції у справах № 913/2959/13 (rs38183077) , № 911/2831/13 та № 5011-62/3230-2012.

Проте з таким висновком погодитися не можна.

Так, у постанові Вищого господарського суду України від 10 лютого 2014 року у справі № 28/5005/9636/2012 (rs37251779) , що розглядається, суд касаційної інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог про визнання права на поновлення та продовження строку дії договору оренди, зазначив, що відповідно до положень статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній станом на 26 березня 2011 року) укладенням додаткової угоди про поновлення договору оренди землі оформлюється факт поновлення договору оренди землі на той самий строк, тобто умови договору оренди землі щодо строку його дії не змінюються, а відтак запропонована позивачем редакція додаткової угоди суперечить статті 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки передбачає внесення змін до нього, з урахуванням яких строк його дії буде змінено не на той самий строк, який був раніше встановлений, а на 6 років, тобто не за наслідками його поновлення.

Аналогічний правовий висновок суд касаційної інстанції зробив у справі № 5011-14/10905-2012 (rs37763521) , але рішення про часткове задоволення позову про поновлення договору оренди (без урахування запропонованого позивачем збільшеного строку договору) прийняв з урахуванням конкретних встановлених судом обставин.

У справі № 5011-47/11944-2012, на яку посилається заявник, Вищий господарський суд України підтримав висновок апеляційного суду про те, що при своєчасному зверненні орендаря із заявою про поновлення дії договору оренди земельної ділянки з дотриманням вимог статті 33 Закону України "Про оренду землі" та умов договору при відсутності протягом 1 місяця заперечень орендодавця щодо користування орендарем земельною ділянкою наявні підстави для поновлення цього договору оренди.

Водночас у постановах від 7 квітня 2014 року у справі № 913/2959/13 (rs38183077) , від 14 квітня 2014 року у справі № 911/2831/13 та від 19 травня 2014 року у справі № 5011-62/3230-2012, на які також посилається заявник в поданій заяві, Вищий господарський суд України дійшов правового висновку стосовно того, що при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені тільки за згодою обох сторін, оскільки діюче законодавство не забороняє стороні одночасно з пропозицією про поновлення договору оренди пропонувати і внесення змін до договору.

Отже, зміст доданих до заяви рішень суду касаційної інстанції, їх порівняння із судовим рішенням, яке переглядається, не дає підстав для висновку про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

З огляду на викладене у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Ареал" про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 10 лютого 2014 року слід відмовити.

Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12 лютого 2015 року № 192-VIII (192-19) та статтями 111-16, 111-23, 111-24, 111-26 Господарського процесуального кодексу України у редакції, що діяла до набрання чинності цим Законом (192-19) , Судова палата у господарських справах Верховного Суду України