Про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю - Текст документа

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" в особі Хмельницької філії "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (далі - НАК "Украгролізинг") про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 29 жовтня 2014 року у справі № 924/159/14 за заявами ОСОБА_1, ОСОБА_2, НАК "Украгролізинг" про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-центр" (далі - ТОВ "Октант-центр"),

У лютому 2014 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, НАК "Украгролізинг" звернулися до господарського суду Хмельницької області із заявою про порушення провадження у справі про визнання банкрутом ТОВ "Октант-центр" із посиланням на положення статей 2, 10, 11, 12, 16, 18, 37 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) і статей 66, 67, 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

Заяву мотивовано тим, що заборгованість боржника перед ініціюючими кредиторами становить 948 199,70 грн, що перевищує суму в триста мінімальних заробітних плат, ці вимоги є безспірними та не виконуються понад три місяці.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 27 лютого 2014 року, залишеною без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 01 квітня 2014 року, порушено провадження у справі № 924/159/14 про банкрутство ТОВ "Октант-центр", визнано безспірні грошові вимоги ініціюючих кредиторів: ОСОБА_1 в сумі 399 464,42 грн, ОСОБА_2 у сумі 88 969,17 грн, НАК "Украгролізинг" у сумі 361 467,17 грн, призначено розпорядника майна та інше.

Постановою Вищого господарського суду України від 18 червня 2014 року зазначені рішення скасовано з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

За результатами нового розгляду справи ухвалою господарського суду Хмельницької області від 24 липня 2014 року, залишеною без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 15 вересня 2014 року, порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Октант-центр", визнано грошові вимоги ініціюючих кредиторів до боржника в загальній сумі 789 819,70 грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 29 жовтня 2014 року змінено постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 15 вересня 2014 року: визнано безспірність грошових вимог лише ініціюючого кредитора ОСОБА_1 в сумі 399 464,42 грн.

Не погоджуючись із постановою Вищого господарського суду України від 29 жовтня 2014 року у справі № 924/159/14, НАК "Украгролізинг" звернулася із заявою про її перегляд Верховним Судом України з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції положень частини 3 статті 10 Закону про банкрутсво (2343-12) .

В обґрунтування неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права заявником надано копії постанов Вищого господарського суду України від 18 червня 2014 року у справі № 924/159/14, від 16 грудня 2014 року у справі № 924/808/14, від 19 лютого 2014 року у справі № Б-50/279-10, від 11 березня 2014 року у справі № 901/2434/13, від 01 квітня 2014 року у справі № 905/5359/13, від 11 листопада 2014 року у справі № 923/712/14, від 30 жовтня 2014 року у справі № 903/395/14 та від 30 жовтня 2014 року у справі № 918/1179/14.

Ухвалою від 25 лютого 2015 року Вищий господарський суд України допустив до провадження справу № 924/159/14 для перегляду Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 29 жовтня 2014 року.

Слід зазначити, що не можна погодитися з посиланням заявника на постанови Вищого господарського суду України від 18 червня 2014 року у справі № 924/159/14, від 16 грудня 2014 року у справі № 924/808/14, від 11 березня 2014 року у справі № 901/2434/13, якими було скасовано попередні судові рішення з направленням справи на новий розгляд, оскільки ці постанови остаточно не вирішують спорів у справах.

Також не можна погодитися з посиланням заявника на постанови Вищого господарського суду України від 19 лютого 2014 року у справі № Б-50/279-10 та від 11 листопада 2014 року у справі № 923/712/14, оскільки предметом спору у них є порушення провадження у справі про банкрутство фізичної особи-підприємця в порядку статей 47 - 49 Закону про банкрутство (2343-12) .

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши наведені заявником обставини, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України дійшла висновку, що заява підлягає задоволенню з підстав, наведених нижче.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що ініціюючий кредитор НАК "Украгролізинг" не довів безспірності своїх вимог до боржника (у частині, що стосується доводів заявника), оскільки ним не дотримано передбаченого статтею 10 Закону про банкрутство (2343-12) тримісячного строку для звернення із заявою про порушення справи про банкрутство. При цьому суд касаційної інстанції зазначив, що у такому випадку тримісячний строк має обчислюватися не з дати відкриття виконавчого провадження щодо стягнення заборгованості із закритого акціонерного товариства "Октант" (далі - ЗАТ "Октант"), а з дати прийняття державним виконавцем ухвали про заміну сторони (боржника) у виконавчому провадженні його правонаступником (ТОВ "Октант-центр").

Натомість у наданих для порівняння постановах Вищого господарського суду України у справі № 905/5359/13, у справі № 903/395/14 та у справі № 918/1179/14, на думку заявника, суд касаційної інстанції, розглядаючи спір з аналогічним змістом позовних вимог та за подібних обставин справи, дійшов протилежного висновку стосовно початку перебігу тримісячного строку для визначення неплатоспроможності боржника.

Для усунення розбіжностей у застосуванні судами касаційної інстанції зазначеної норми матеріального права Судова палата у господарських справах виходить із наступного.

Відповідно до частини 3 статті 10 Закону про банкрутство (2343-12) справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати і не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом (2343-12) .

Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

Тобто Закон про банкрутство (2343-12) визначає початок відліку тримісячного строку, передбаченого частиною 3 статті 10 цього Закону (2343-12) , з часу відкриття виконавчого провадження щодо виконання вимог кредитора.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, грошові вимоги НАК "Украгролізинг" до боржника на загальну суму 301 386,11 грн (без урахування сум штрафних санкцій) обґрунтовано судовими рішеннями у справах №№ 14/5025/1110/11, 5/1922-10, 5/1921-10, 12/5025/2231/11 про стягнення із ЗАТ "Октант" на користь НАК "Украгролізинг" заборгованості, постановами державної виконавчої служби від 04 листопада 2011 року, від 30 листопада 2011 року, від 26 липня 2011 року, від 10 квітня 2012 року про відкриття виконавчих проваджень щодо ЗАТ "Октант".

Однак Вищий господарський суд не врахував, що згідно з прийнятим 17 вересня 2008 року Законом України "Про акціонерні товариства" (514-17) всі діючі до цього часу акціонерні товариства повинні привести свої статути та інші внутрішні положення у відповідність до положень нового Закону (514-17) , згідно з положеннями припиняється діяльність закритих та відкритих акціонерних товариств, зміна типів є обов'язковою для кожного акціонерного товариства.

Відповідно до положень статті 108 Цивільного кодексу України перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. Крім того, відповідно до статті 56 Господарського кодексу України (далі - ГК України (436-15) ) в результаті реорганізації утворюється новий суб'єкт господарювання.

У разі перетворення одного суб'єкта господарювання на інший до новоутвореного суб'єкта господарювання відповідно до норм статті 59 ГК України переходять всі майнові права та обов'язки попереднього суб'єкта господарювання.

Отже, зважаючи на викладене, відбулося перетворення ЗАТ "Октант" у ТОВ "Октант-центр", тобто зміна організаційно-правової форми товариства із переходом усіх прав і обов'язків попередньої юридичної особи.

За таких обставин Вищий господарський суд України дійшов передчасного висновку, що тримісячний строк має обчислюватися із моменту здійснення заміни сторони у виконавчому провадженні, оскільки це суперечить частині 1 статті 67 Закону України "Про виконавче провадження", де зазначено, що у разі злиття, приєднання, поділу, виділу, перетворення боржника - юридичної особи стягнення за виконавчими документами звертається на кошти та інше майно тієї юридичної особи, на яку відповідно до закону покладено відповідальність за зобов'язаннями боржника - юридичної особи. Отже, прийнята судом касаційної інстанції постанова є незаконною і на підставі частини 2 статті 111-25 Господарського процесуального кодексу України підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" (192-19) і керуючись статтями 111-23 - 111-25 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) (у редакції до 28 березня 2015 року), Судова палата у господарських справах Верховного Суду України