809/1031/16 Про визнання протиправними та скасування постанови та наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності - 20.05.2020 Прийняття

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Бевзенка В.М., судді Коваленко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Івано-Франківський завод "Промприлад" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправним та скасування постанови та наказу за касаційною скаргою представника публічного акціонерного товариства "Івано-Франківський завод "Промприлад" - Гаргата Дмитра Зіновійовича на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду у складі колегії суддів: Григорука О.Б., Кишинського М.І., Кафарського В.В. від 7 листопада 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Глушка І.В., Большакової О.О., Макарика В.Я. від 9 лютого 2017 року,

В С Т А Н О В И В :

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2016 року публічне акціонерне товариство "Івано-Франківський завод "Промприлад" (далі - ПАТ "Промприлад", позивач) звернулося до суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - ДАБІ України, відповідач), в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 1 серпня 2016 року № 212-8/107/40-212-10/7396 та наказ від 20 травня 2016 року № 307 на здійснення позапланової перевірки.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що перевірка відповідачем здійснена з порушенням Порядку здійснення архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (553-2011-п) (далі - Порядок № 533).

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 7 листопада 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 9 лютого 2017 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що перевірка проведена у межах повноважень та у спосіб, що визначені Законом; відповідачем доведено належними та допустимими доказами факт вчинення позивачем виявлених під час перевірки порушення вимог законодавства у сфері містобудування.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 7 листопада 2016 року та ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 9 лютого 2017 року, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, ПАТ "Промприлад" звернулося з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення про задоволення адміністративного позову.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

У касаційній скарзі позивач вказує на те, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до необґрунтованого висновку про дотримання відповідачем встановленого порядку проведення перевірки, оскільки не дотримано встановленого у направленні строку проведення перевірки, а продовження строку здійснено у формі допису та без видачі окремого наказу про це, що суперечить вимогам Порядку № 553.

Від ДАБІ України заперечення або відзиву на касаційну скаргу ПАТ "Промприлад" не надходило, що відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Касаційну скаргу до суду подано 9 березня 2017 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 9 березня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 809/1031/16, витребувано матеріали адміністративної справи та надано сторонам строк для подання заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.

Ухвалою Верховного Суду від 14 травня 2020 року прийнято до свого провадження адміністративну справу № 809/1031/16 за касаційною скаргою ТОВ "Промприлад" суддею-доповідачем Берназюком Я.О.

Учасники справи письмових клопотань до суду касаційної інстанції не подавали.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами попередніх інстанцій на підставі зібраних у матеріалах справи доказів встановлено, що наказом голови ДАБІ України Кудрявцева О.В. № 307 від 20 травня 2016 року, відповідно до статі 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17) , пункту 7 Порядку № 553, на підставі листа громадської організації "Стоп корупція" від 19 травня 2016 року № 205 наказано Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду ДАБІ України провести позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт серед інших, на об`єкті будівництва реконструкція виробничих приміщень у місті Івано-Франківську, вул. Академіка Сахарова, 23, замовник - ПАТ "Промприлад".

20 травня 2016 року першим заступником голови ДАБІ України видано направлення для проведення позапланової перевірки № 212-6/149/40-212-10/4790 об`єкта будівництва відповідача на вул. Академіка Сахарова, 23, строк дії якого з 25 травня 2016 року до 31 травня 2016 року. Разом з цим, заступником голови ДАБІ України строк проведення позапланової перевірки був продовжений з 14 липня 2016 року по 15 липня 2016 року, на підставі службової записки головного інспектора будівельного нагляду відділу державного архітектурно-будівельного контролю Управління державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 31 травня 2016 року.

Головними інспекторами будівельного нагляду відділу державного архітектурно-будівельного контролю Управління державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду Державної архітектурно-будівельної інспекції України Чумачій А.В. та Скляровим О.С., у присутності замовника ОСОБА_2. та підрядника ОСОБА_1, було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил об`єкта будівництва ПАТ "Промприлад" реконструкція виробничих приміщень у місті Івано-Франківську, вул. Академіка Сахарова, 23., за результатами якої складено акт перевірки від 15 липня 2016 року.

У зв`язку з виявленими порушеннями, 15 липня 2016 року Головним інспектором будівельного нагляду відділу державного архітектурно-будівельного контролю Управління державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду Державної архітектурно-будівельної інспекції України було складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності стосовно ПАТ "Промприлад".

Разом з протоколом 15 липня 2016 року ПАТ "Промприлад" видано припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельним нормам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт шляхом забезпечення дотримання вимог державних будівельних норм для житлових будинків.

За результатами розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, зокрема, вищевказаних акта позапланової перевірки, протоколу та припису від 15 липня 2016 року, Головним інспектором будівельного нагляду відділу державного архітектурно-будівельного контролю Управління державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду Державної архітектурно-будівельної інспекції України 1 серпня 2016 року прийнято постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 212-8/107/40-212-10/7396.

Вказаною постановою встановлено, що на будівництві відсутній стенд, який встановлюється на будівельному майданчику в доступному для огляду місці, будівельних робіт, а також відомості про замовника та підрядника, що надає інформацію про будівельні роботи, про дозвіл на виконання будівельних робіт. Крім того, не здійснено влаштування огородження на будівельному майданчику, цільове призначення земельної ділянки "для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості" не відповідають намірам забудови земельної ділянки, що фактично реалізується замовником (будівництво житлового комплексу); у замовника будівництва на теперішній час відсутнє право користування земельною ділянкою; а безпосередньо підготовчі роботи (демонтаж будівель і споруд) здійснюються без належно затвердженого проекту виконання робіт. Згідно оскаржуваної постанови відповідача було визнано таким, що допустив вчинення правопорушення, відповідальність за яке передбачена пунктом 3 частини другої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень) та частини четвертої статті 328 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 7 листопада 2016 року та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 9 лютого 2017 року відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є неприйнятними з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Повноваження Департаменту ДАБІ у Львівській області у спірних правовідносинах регулюються, зокрема, законами України "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17) , "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" (208/94-ВР) (тут і далі - у редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з положеннями частини першої статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку № 553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється ДАБІ України та її територіальними органами.

Пунктом 5 Порядку № 533 встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 533 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставою для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

Пунктом 9 Порядку № 553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Пунктами 16-22 Порядку № 553 визначено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції.

Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб`єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку.

Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідної інспекції або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.

Якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Із системного аналізу наведених правових норм можна дійти до висновку про те, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Перевірка проводиться у присутності суб`єкта містобудівної діяльності або його представника.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 810/3517/17, від 22 жовтня 2018 року у справі № 153/876/17, від 10 липня 2019 року у справі № 521/17659/17, від 26 лютого 2020 року у справі № 826/13788/15.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що 20 травня 2016 року посадовими особами ДАБІ України проведено позапланову перевірку на об`єкті будівництва реконструкція виробничих приміщень у місті Івано-Франківську, вул. Академіка Сахарова, 23, замовник ПАТ "Промприлад" на підставі наказу ДАБІ України № 307 від 20 травня 2016 року та направлення для проведення позапланової перевірки № 212-6/149/40-212-10/4790 від 20 травня 2016 року, що видані на підставі листа громадської організації "Стоп корупція" від 19 травня 2016 року № 205. Перевірка проведена у присутності представника замовника ПАТ "Промприлад".

За результатом перевірки складено акт перевірки, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності стосовно ПАТ "Промприлад" та припис від 15 липня 2016 року про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства від отримання та підписання яких представник замовника відмовився, про що поставлена відповідна відмітка. Вказані документи, складені за результатом проведення перевірки направлені ПАТ "Промприлад" засобами поштового зв`язку.

На цій підставі колегія суддів зазначає, що висновки судів попередніх інстанцій про дотримання ДАБІ України встановленої Порядком № 533 процедури проведення перевірки на об`єкті будівництва реконструкція виробничих приміщень у місті Івано-Франківську, вул. Академіка Сахарова, 23, є обґрунтованими.

Крім того, оскільки у силу абзацу другого пункту 7 Порядку № 533 підставою для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства, то відповідно суди також дійшли до правильного висновку про правомірність винесення наказу № 307 від 20 травня 2016 року, яким включено позивача до переліку осіб, щодо яких проводитиметься перевірка. Зокрема, такий наказ виданий з метою перевірки звернення громадської організації "Стоп корупція" від 19 травня 2016 року № 205.

Стосовно виявлених під час перевірки порушень, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 24 та частини першої статті 35 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій.

Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

Після набуття права на земельну ділянку замовник може виконувати підготовчі роботи, визначені будівельними нормами, державними стандартами і правилами, крім винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень, з повідомленням органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до пункту 12 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 13 квітня 2011 року № 466 (466-2011-п) , інформація про зареєстровану декларацію (реєстраційний номер, дата видачі, найменування органу державного архітектурно-будівельного контролю, який здійснював дії щодо реєстрації декларації і здійснює контроль за будівництвом об`єкта), виданий дозвіл (реєстраційний номер, дата видачі, найменування органу державного архітектурно-будівельного контролю, який видав дозвіл і здійснює контроль за будівництвом об`єкта), відомості про найменування об`єкта та його категорію складності, зображення об`єкта та його основні техніко-економічні показники, замовника, проектувальника, підрядників, осіб, відповідальних за здійснення авторського і технічного нагляду, відповідальних виконавців робіт з урахуванням внесених змін розміщуються на стенді завдовжки не менше ніж 1,5 метра і завширшки не менше ніж 1 метр, що встановлюється на будівельному майданчику в доступному для огляду місці (за винятком індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них).

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що під час проведення перевірки замовником не надано проекту виконання робіт на реконструкцію виробничих приміщень, розробленого АМ "Простір", що наведений у декларації про початок будівництва № ІФ030161161860, замість нього пред`явлений проект виконання робіт з будівництва житлового комплексу "Центральний" з приміщеннями громадського призначення та автопарком по вул. А. Мельника у м. Івано-Франківськ.

Під час перевірки також наданий договір оренди землі від 23 жовтня 2001 року № 426, що наведений замовником у зазначеній вище декларації, відповідно до пункту 1.2. якого, земельна ділянка надається замовнику будівництва на умовах тимчасового користування строком на п`ять років, тобто до 22 жовтня 2006 року. Відомості про продовження дії договору оренди землі під час перевірки не надані. Також, зазначено, що Департаментом комунальних ресурсів Івано-Франківської міської ради надано лист від 29 червня 2016 року № 216/341-03/07.6, де вказано, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок на розгляд виконавчого комітету та сесії міської ради ще не подавались, договори оренди вказаними ділянками станом на 23 червня 2016 не укладено.

Крім цього, судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що на будівництві відсутній стенд, який встановлюється на будівельному майданчику в доступному для огляду місці, будівельних робіт, а також відомості про замовника, підрядника та дозвіл на виконання будівельних робіт, та не здійснено влаштування огородження на будівельному майданчику, що є порушенням пунктів 2, 12 Порядку № 466.

Будівельні роботи проводяться з порушенням ДБН, а саме - виконуються без підтвердження належної якості попередньо виконаних робіт і без складання актів на закриття прихованих робіт, що є порушенням вимог пунктів 9.8 та 9.8.1 ДБН А.3.1-5-2009 "Організація будівельного виробництва". На об`єкті відсутні виконавчі схеми, загальний журнал робіт, журнали спеціальних робіт, що є порушенням вимог пункту 1.17 ДБН А.3.1-5-2009. Працівники будівельної бригади, що перебувають на об`єкті та задіяні у виконанні будівельних робіт, не мають захисних касок, що є порушенням вимог пункту 4.30 ДБН А.3.2-2-2009 "Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення". Під час перевірки здійснювалася фотофіксація об`єкту, матеріали якої долучено до справи.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за таке правопорушення: виконання підготовчих робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, якщо зазначені роботи не виконувалися на підставі зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт чи дозволу на виконання будівельних робіт, а також наведення недостовірних даних у декларації про початок виконання підготовчих робіт - у розмірі двадцяти мінімальних заробітних плат.

З огляду на встановлені обставини справи та виходячи з аналізу наведених правових норм, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про правомірність винесення постанови № 212-8/107/40-212-10/7396 від 1 серпня 2016 року, якою ПАТ "Промприлад" притягнуто до відповідальності за пунктом 3 частини другої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".

Стосовно доводів скаржника про те, що відповідачем неправомірно продовжено строк проведення перевірки, колегія суддів зазначає наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, у направленні для проведення позапланової перевірки № 212-6/149/40-212-10/4790 від 20 травня 2016 року вказано, що строк дії направлення з 25 травня 2016 року до 31 травня 2016 року. Разом з цим, заступником голови Державної архітектурно-будівельної інспекції України строк проведення позапланової перевірки був продовжений з 14 липня 2016 року по 15 липня 2016 року на підставі службової записки головного інспектора будівельного нагляду відділу державного архітектурно-будівельного контролю Управління державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 31 травня 2016 року.

Відповідно до абзацу третього пункту 7 Порядку № 533 строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п`яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що строк дії перевірки продовжувався, оскільки виникла необхідність отримання додаткової інформації для перевірки достовірності даних, зазначених у декларації про початок виконання підготовчих робіт та направлення запиту до Департаменту комунальних ресурсів Івано-Франківської міської ради, про що свідчить інформація, яка міститься у направленні від 20 травня 2016 року. При цьому строк, на який продовжено перевірку, не перевищив два дні (з 14 по 15 липня 2016 року). Рішення про продовження строку проведення перевірки оформлене доповненням до направлення на проведення перевірки № 212-6/149/40-212-10/4790 від 20 травня 2016 року з наведенням обґрунтуванням щодо необхідності такого продовження.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що формальні недоліки направлення на проведення перевірки № 212-6/149/40-212-10/4790 від 20 травня 2016 року щодо продовження строку перевірки не у формі окремого рішення не спростовують встановлені під час перевірки правопорушення та не можуть слугувати самостійною підставою для скасування результатів перевірки в цілому.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25 січня 2019 року у справі №826/382/18, від 15 січня 2020 року у справі № 818/1617/16.

На цій підставі колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що оскаржувані постанова ДАБІ України про накладення штрафу від 1 серпня 2016 року № 212-8/107/40-212-10/7396 та наказ від 20 травня 2016 року № 307 прийняті відповідачем обґрунтовано, з дотриманням вимог Конституції та законів України, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо такі рішення ухвалені без порушень норм матеріального і процесуального права.

Оскільки при ухваленні судових рішень суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального або порушень норм процесуального права, суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Крім того, у пункті 80 рішення у справі "Перес проти Франції" ("Perez v. France", заява № 47287/99) ЄСПЛ зазначив, що гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції право на справедливий судовий розгляд включає право сторін, що беруть участь у справі, представляти будь-які зауваження, які вони вважають доречними до їхньої справи. Оскільки метою Конвенції є забезпечення не теоретичних чи ілюзорних прав, а прав фактичних і ефективних (див. рішення у справі "Артіко проти Італії" (Artico v. Italy) серія A. 37, пункт 33), це право можна вважати ефективним тільки в тому випадку, якщо зауваження були дійсно "заслухані", тобто належним чином враховані судом, який розглядає справу. Отже, дія статті 6 Конвенції полягає в тому, щоб, серед іншого, зобов`язати суд провести належний розгляд зауважень, доводів і доказів, представлених сторонами у справі, неупереджено вирішуючи питання про їх належності до справи (див. рішення у справі "Ван де Хурк проти Нідерландів" (Van de Hurk v. Netherlands) серія A. 288, заява № 16034/90, пункт 59).

Також у пункті 71 рішення у справі "Пелекі проти Греції" (Peleki v. Greece, заява № 69291/12) ЄСПЛ нагадав, що внутрішнє рішення суду може бути визначене як "довільне" з точки зору порушення справедливого судового розгляду лише в тому випадку, якщо воно позбавлене міркувань або якщо це міркування ґрунтується на явній помилці факту чи закону, допущеної національним судом, що призводить до "заперечення справедливості" (Moreira Ferreira v. Portugal (no 2), заява № 19867/12, пункт 85). З цього також випливає, що зобов`язання судових органів мотивувати свої рішення передбачає, що сторона судового розгляду може очікувати конкретної та чіткої відповіді на аргументи, що є визначальними для результату судового провадження.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в судових рішеннях повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.