Судова палата у господарських справах Верховного Суду України 

у складі:

головуючого                 Барбари В.П.,

суддів:                     Берднік І.С., Гуля В.С.,

                            Ємця А.А., Жайворонок Т.Є.,

                            Колесника П.І., Потильчака О.І.,

                            Шицького І.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву заступника Генерального прокурора України про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 8 квітня 2014 року у справі № 5002-5/3128-2011 за позовом заступника прокурора міста Ялти в особі Фонду державного майна України (далі - ФДМУ) до виконавчого комітету Ялтинської міської ради, закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (далі - ЗАТ "Укрпрофоздоровниця"), товариства з обмеженою відповідальністю "Пальміра-Парадайз" (далі - ТОВ "Пальміра-Парадайз"), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Федерації професійних спілок України, дочірнього підприємства "Санаторій "Курпати" ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" (далі - санаторій "Курпати"), про визнанням недійсними рішень та договору оренди майна,

У червні 2011 року заступник прокурора міста Ялти звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі ФДМУ з позовом (з урахуванням уточнених позовних вимог) про визнання недійсними рішень виконавчого комітету Ялтинської міської ради від 27 липня 2001 року № 307(1), від 8 лютого 2002 року № 22 (25), від 25 грудня 2003 року № 541(9), договору оренди майна від 3 листопада 2010 року № 1961, укладеного між ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" та ТОВ "Пальміра-Парадайз", (далі - договір оренди) і зобов'язати ТОВ "Пальміра-Парадайз" повернути державі в особі ФДМУ майно, отримане за договором оренди.

Позовні вимоги обґрунтовано прийняттям виконавчим комітетом Ялтинської міської ради незаконних рішень про оформлення права власності ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" на нерухоме майно санаторію "Курпати", оскільки відповідно до постанови Ради Міністрів Української РСР "Про передачу профспілкам санаторіїв і будинків відпочинку Міністерства охорони здоров'я УРСР" від 23 квітня 1960 року № 606 (606-60-п) (далі - постанова № 606) санаторій "Курпати" переданий у відання Українській республіканській Раді профспілок (правонаступником якої є Федерація професійних спілок України) та перебуває у державній власності.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 12 жовтня 2011 року позов задоволено. Визнано недійсними рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради від 27 липня 2001 року № 307(1), від 8 лютого 2002 року № 22 (25), від 25 грудня 2003 року № 541(9), договір оренди і зобов'язано ТОВ "Пальміра-Парадайз" повернути державі в особі ФДМУ майно, отримане за договором оренди.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 27 січня 2014 року рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 12 жовтня 2011 року скасовано, у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 8 квітня 2014 року постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 27 січня 2014 року залишено без змін.

У своїй постанові Вищий господарський суд України погодився з висновком суду апеляційної інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог про визнання незаконними рішень виконавчого комітету Ялтинської міської ради, недійсним договору оренди та витребування спірного майна і визнання права власності за державою на майно, яке є об'єктом не державної, а приватної власності.

Відповідно до статті 111-19 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК (1798-12) України) заступник Генерального прокурора України подав заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 8 квітня 2014 року у справі № 5002-5/3128-2011 (rs38183164) на підставі неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права, а саме положень постанови № 606 (606-60-п) , Закону України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України" (1540-12) , Постанови Верховної Ради Української РСР "Про захист суверенних прав власності Української РСР" від 29 листопада 1990 року № 506 (506-90-п) , внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

В обґрунтування неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права заявник надав копії постанов Вищого господарського суду України від 19 червня 2014 року у справі № 9/171/2011/5003 та від 10 грудня 2013 року у справі № 5002-4/5146-2011, в яких висловлено правову позицію, що спірне майно, передане ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" Федерацією незалежних профспілок України як внесок до статутного фонду, є державною власністю, і Федерація незалежних профспілок України не мала права розпоряджатися спірним майном, а повноваження щодо управління цим майном покладено саме на ФДМУ.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши наведені заявником обставини, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами встановлено, що на виконання постанови № 606 (606-60-п) усі діючі госпрозрахункові санаторії, будинки відпочинку та пансіонати Міністерство охорони здоров'я Української РСР зобов'язано було передати у строк до 1 травня 1960 року у відання Українській республіканській Раді профспілок із метою подальшого поліпшення організації відпочинку і санаторно-курортного обслуговування трудящих і підвищення ролі профспілок.

До переліку санаторіїв, будинків відпочинку і пансіонатів, що передавалися у відання Українській республіканській Раді Міністерства охорони здоров'я Української РСР, увійшов і санаторій "Курпати".

Після розпаду Союзу РСР правонаступником Української республіканської Ради профспілок стала Рада Федерації незалежних профспілок України, правонаступником якої, у свою чергу, є Федерація професійних спілок України.

Рішенням виконавчого комітету Ленінської районної Ради народних депутатів міста Києва від 23 грудня 1991 року № 9971 зареєстровано ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" як підприємство, що є правонаступником Української республіканської Ради по управлінню курортами профспілок, оздоровниць і господарств, об'єднань санаторно-курортних закладів профспілок України і створено на майні засновників Федерації професійних спілок України та Фонду соціального страхування України з тимчасової втрати працездатності. При цьому частка майна Федерації професійних спілок України, переданого до статутного фонду ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", становить 92,92 % розміру статутного фонду. Водночас профспілки діяли за загальним статутом профспілок Союзу РСР та були загальносоюзною громадською організацією.

Рішеннями виконавчого комітету Ялтинської міської ради від 27 липня 2001 року № 307 (1), від 8 лютого 2002 року № 22(25) та від 25 грудня 2003 № 541 (9) року вирішено оформити право власності на нерухоме майно санаторію "Курпати" за ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" та видати свідоцтво про право власності.

3 листопада 2010 року між ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" і ТОВ "Пальміра-Парадайз" укладено договір оренди, відповідно до умов якого орендодавцем було передано орендарю в строкове платне користування індивідуально визначене нерухоме майно загальною площею 1 298,9 кв. м, яке на праві власності належить ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" та обліковується на балансі санаторію "Курпати".

Предметом розгляду у цій справі є визнання за державою в особі ФДМУ права власності на спірне майно.

Статтею 1 Закону України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України" від 10 вересня 1991 року № 1540-ХІІ встановлено, що майно підприємств, установ і організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування є державною власністю.

Постановою Верховної Ради Української РСР "Про захист суверенних прав власності Української РСР" від 29 листопада 1990 року № 506 (506-90-п) введено мораторій на території республіки на будь-які зміни форми власності та власника державного майна до введення у дію Закону Української РСР про роздержавлення майна. Постановою Верховної Ради України "Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташовані на території України" від 10 квітня 1992 року (2268-12) передбачено, що майно та фінансові ресурси розташованих на території України підприємств, установ та об'єктів, які перебували у віданні центральних органів цих організацій, до визначення правонаступників загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР тимчасово передано ФДМУ.

Згідно зі статтею 1 Тимчасового положення "Про Фонд державного майна України", затвердженого Постановою Верховної Ради України від 7 липня 1992 року (2558-12) , ФДМУ здійснює державну політику у сфері приватизації державного майна та виступає орендодавцем майнових комплексів, що є загальнодержавною власністю.

Отже, законодавець передбачив, що внаслідок передачі майнових комплексів у відання Української республіканської Ради профспілок, правонаступником якої після розпаду Союзу РСР стала рада Федерації незалежних профспілок України, а у подальшому - Федерація професійних спілок України, форма їх власності не змінюється і передане майно залишається у власності держави.

Згідно зі статтею 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, відповідно до статті 393 Цивільного кодексу України, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Таким чином, майно, передане до статутного фонду ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", є державною власністю і не може відчужуватися без згоди власника - ФДМУ.

За таких обставин постанова Вищого господарського суду України від 8 квітня 2014 року у справі № 5002-5/3128-2011 (rs38183164) прийнята внаслідок неоднакового та неправильного застосування норм матеріального права і підлягає скасуванню із направленням справи на новий касаційний розгляд.

Керуючись статтями 111-23 - 111-25 ГПК (1798-12) України, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України

Заяву заступника Генерального прокурора України задовольнити частково.

Постанову Вищого господарського суду України від 8 квітня 2014 року у справі № 5002-5/3128-2011 (rs38183164) скасувати, справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 2 частини першої статті 111-16 Господарського процесуального кодексу України.