Судова палата у господарських справах Верховного Суду України 

у складі:

головуючого                 Барбари В.П.,

суддів:                     Берднік І.С., Гуля В.С., 

                            Ємця А.А., Жайворонок Т.Є., 

                            Колесника П.І., Потильчака О.І., 

                            Шицького І.Б. -

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву приватного Чернігівського обласного товариства по туризму та екскурсіях "Чернігівтурист" (далі - ПрАТ "Чернігівтурист") про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 4 серпня 2014 року у справі № 2/92 за позовом першого заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до приватного акціонерного товариства "Укрпрофтур" (далі - ПрАТ "Укрпрофтур"), ПрАТ "Чернігівтурист", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог, - комунального підприємства Чернігівського міжміського бюро технічної інвентаризації та Федерації професійних спілок України, про визнання права власності та витребування майна із чужого незаконного володіння, -

Перший заступник прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України звернувся до господарського суду Чернігівської області з позовом до ПрАТ "Укрпрофтур" і ПрАТ "Чернігівтурист" про визнання права власності та витребування майна із чужого незаконного володіння.

В обґрунтування позовних вимог прокурор, посилаючись на положення статті 1 Закону України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України" від 10 вересня 1991 року та постанови Верховної Ради України "Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР" від 4 лютого 1994 року (3943-12) , наголошував на тому, що об'єкти нерухомості турготелю "Брянськ", розташовані у місті Чернігові, належать до державної власності, а отже, ПрАТ "Укрпрофтур", не було власником спірного майна і не мало права без згоди Фонду державного майна України передавати це майно до статутного фонду ПрАТ "Чернігівтурист".

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 8 вересня 2011 року у справі № 2/92 позов задоволено частково та визнано за державою Україна в особі Фонду державного майна України право власності на об'єкти нерухомості турготелю "Брянськ", розташовані у місті Чернігові, у частині позовних вимог щодо витребування майна від ПрАТ "Укрпрофтур" і витребування інших об'єктів нерухомості турготелю "Брянськ" відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 3 червня 2014 року рішення господарського суду Чернігівської області від 8 вересня 2011 року у цій справі скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 4 серпня 2014 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 3 червня 2014 року у цій справі скасовано в частині скасування рішення господарського суду Чернігівської області від 8 вересня 2011 року про часткове задоволення позовних вимог першого заступника прокурора Чернігівської області та прийнято нове рішення, яким рішення господарського суду Чернігівської області від 8 вересня 2011 року залишено в силі. В іншій частині постанову Київського апеляційного господарського суду від 3 червня 2014 року залишено без змін.

В основу постанови суду касаційної інстанції покладено висновки, викладені та обґрунтовані у рішенні суду першої інстанції, про те, що згідно зі статтею 1 Закону України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України" від 10 вересня 1991 року № 1540-XII і постановою Верховної Ради України "Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР" від 4 лютого 1994 року № 3943-XII (3943-12) тимчасово до законодавчого визначення суб'єктів права власності майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташованого на території України, зазначене майно є загальнодержавною власністю. Отже, Чернігівська обласна рада по туризму та екскурсіях, яка збудувала турготель "Брянськ", розташований у місті Чернігові, була організацією союзного підпорядкування, а тому спірне майно є загальнодержавною власністю і вибуло із володіння держави поза її волею.

ПрАТ "Чернігівтурист" у порядку статті 111-19 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) подало заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 4 серпня 2014 року у справі № 2/92 з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції положень статті 1 Закону України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України" від 10 вересня 1991 року № 1540-XII та постанови Верховної Ради України "Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР" від 4 лютого 1994 року № 3943-XII (3943-12) у спірних правовідносинах.

В обґрунтування неоднаковості застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права заявником надано копію постанови Вищого господарського суду України від 17 червня 2014 року у справі № 47/296, в якій висловлено правову позицію про те, що посилання позивача на положення постанов Верховної Ради України "Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР, які розташовані на території України" від 10 квітня 1992 року № 2268-XII (2268-12) та "Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР" від 4 лютого 1994 року № 3943-XII (3943-12) , які передбачали вилучення майна українських профспілок на користь держави, стосувалися майна, що перебувало у віданні центральних органів цих організацій (ВЦРПС і Центральна рада по туризму та екскурсіях), а тому дія цих постанов не може поширюватися на майно, передане до статутного фонду ПрАТ "Укрпрофтур", оскільки воно не належало до майна загальносоюзних громадських організацій або підприємств, установ, організацій союзного підпорядкування.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 22 вересня 2014 року у справі № 2/92 вирішено питання про допуск справи до провадження для перегляду Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 4 серпня 2014 року у цій справі.

Ухвалою судді Верховного Суду України від 20 жовтня 2014 року зупинено виконання рішення господарського суду Чернігівської області від 8 вересня 2011 року у зазначеній справі до закінчення розгляду справи Верховним Судом України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши викладені у заяві доводи, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що заява не підлягає задоволенню з нижченаведених підстав.

Відповідно до постанови Верховної Ради Української РСР "Про захист суверенних прав власності Української РСР" від 29 листопада 1990 року № 506 (506-12) на території республіки введено мораторій на будь-які зміни форми власності та власника державного майна до введення у дію Закону Української РСР про роздержавлення майна.

Згідно з Указом Президії Верховної Ради України "Про передачу підприємств, установ та організацій союзного підпорядкування, розташованих на території України, у власність держави" від 30 серпня 1991 року № 1452-XII (1452-12) та положеннями статті 1 Закону України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України" від 10 вересня 1991 року № 1540-ХІІ майно та фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування, розташовані на території України, є державною власністю України.

Одночасно Указом Президії Верховної Ради України "Про передачу підприємств, установ та організацій союзного підпорядкування, розташованих на території України, у власність держави" від 30 серпня 1991 року № 1452-XII (1452-12) визнано недійсними майнові договори, якими змінено форму власності, укладені під час дії мораторію, встановленого постановою Верховної Ради Української РСР "Про захист суверенних прав власності Української РСР" від 29 листопада 1990 року № 506 (506-12) .

Отже, виходячи зі змісту наведених вище нормативних актів стосовно права власності держави України після розпаду Союзу РСР та історії реорганізації ПрАТ "Укрпрофтур" (Українське акціонерне товариство по туризму та екскурсіях "Укрпрофтур" є правонаступником Української республіканської ради по туризму та екскурсіях і створено на базі майна засновників Федерації професійних спілок України, яка є правонаступником ради Федерації незалежних профспілок України, Української республіканської Ради профспілок та Фонду соціального страхування України з тимчасової втрати працездатності), право власності на спірне майно набула держава Україна.

Тому передача спірного майна у відання Української республіканської Ради профспілок, правонаступником якої після розпаду Союзу РСР стала рада Федерації незалежних профспілок України, а у подальшому - Федерація професійних спілок України, жодним чином не мала наслідком зміну форми власності переданого майна, яке так і залишилося державним.

Водночас профспілки діяли за загальним статутом профспілок Союзу РСР та були загальносоюзними громадськими організаціями.

Відтак, спірні нежилі приміщення турготелю "Брянськ" були майном громадської організації колишнього Союзу РСР, розташованим на території України.

За таких обставин на момент створення Українського акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Укрпрофтур" спірне майно перебувало у державній власності, а тому могло бути відчужене виключно за згодою власника. Постановою Верховної Ради України "Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташовані на території України" від 10 квітня 1992 року № 2268-ХІІ (2268-12) передбачено, що майно та фінансові ресурси розташованих на території України підприємств, установ та об'єктів, які перебували у віданні центральних органів цих організацій, до визначення правонаступників загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР передані тимчасово Фонду державного майна України.

Постановою Верховної Ради України "Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР" від 4 лютого 1994 року № 3943-ХІІ (3943-12) передбачено, що тимчасово, до законодавчого визначення суб'єктів права власності майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташованого на території України, зазначене майно є загальнодержавною власністю.

Питання щодо суб'єктів права власності зазначеного майна на законодавчому рівні не врегульовано, майно колишніх профспілкових організацій на теперішній час залишається державною власністю, а тому правові підстави для розпорядження Федерацією профспілок України майном загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР (продажу, передачі до статутних фондів господарських товариств, відчуження у будь-який інший спосіб) відсутні.

За таких обставин заява ПрАТ "Чернігівтурист" не підлягає задоволенню, а постанова Вищого господарського суду України від 4 червня 2014 року є об'єктивною, обґрунтованою і має залишитися в силі.

Крім того, виконання рішення господарського суду Чернігівської області від 8 вересня 2011 року у цій справі слід поновити.

Керуючись статтями 111-23 - 111-25 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Судова палата у господарських справах Верховного Суду України

Відмовити у задоволенні заяви приватного Чернігівського обласного товариства по туризму та екскурсіях "Чернігівтурист" про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 4 червня 2014 року у справі № 2/92.

Поновити виконання рішення господарського суду Чернігівської області від 8 вересня 2011 року у справі № 2/92.

Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 2 частини першої статті 111-16 Господарського процесуального кодексу України.