Про стягнення суми - Текст документа - Юридический Харьков плюс

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву публічного акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 23 квітня 2014 року у справі № 904/5819/13 за позовом публічного акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» до державного підприємства «Придніпровська залізниця» про стягнення суми,

У липні 2013 року публічне акціонерне товариство «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» (далі - ПАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат») звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до державного підприємства «Придніпровська залізниця» (далі - ДП «Придніпровська залізниця») про стягнення суми збитків, посилаючись на те, що відповідач безпідставно нарахував і списав з особового рахунка товариства плату за користування вагонами у розмірі 92 500 грн 92 коп.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09 грудня 2013 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29 січня 2014 року рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09 грудня 2013 року скасовано, позовні вимоги задоволено, стягнуто з ДП «Придніпровська залізниця» на користь позивача збитки у сумі 92 500 грн 92 коп., 2 775 грн 03 коп. судового збору.

Постановою Вищого господарського суду України від 23 квітня 2014 року постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29 січня 2014 року скасовано, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09 грудня 2013 року залишено в силі.

Ухвалюючи рішення, Вищий господарський суд України погодився з висновками суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову, оскільки відповідач дотримався порядку оформлення затримки вагонів на підходах до станції призначення, встановленого договором, укладеним сторонами 06 листопада 2008 року, Статутом залізниць (457-98-п) (далі - Статут) і Правилами користування вагонами і контейнерами (z0165-99) (далі - Правила користування вагонами), зокрема шляхом складання актів про затримку вагонів ГУ-23а та актів загальної форми ГУ-23, видання представником залізниці наказів і складання на їх підставі відомостей плати за користування вагонами.

У заяві про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 23 квітня 2014 року з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 111-16 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) (далі - ГПК України), ПАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» просить скасувати зазначену постанову та направити справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції до спірних відносин положень ст.ст. 224, 225 Господарського кодексу України і п. 8 Правил користування вагонами (z0165-99) .

В обґрунтування заяви ПАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» надало копії постанов Вищого господарського суду України від 26 лютого 2014 року у справі № 904/6445/13 (rs37397641) , від 26 лютого 2014 року у справі № 904/6165/13 (rs37397634) , від 18 березня 2014 року у справі № 904/5984/13, від 19 березня 2014 року у справі № 904/5776/13, від 26 березня 2014 року у справі № 904/5821/13, від 26 березня 2014 року у справі № 904/5818/13, в яких висловлено правову позицію про відсутність підстав для стягнення плати за користування вагонами, оскільки складені акти загальної форми ГУ-23, що стали підставою для нарахування плати за користування вагонами ДП «Придніпровська залізниця», підписані лише представниками залізниці всупереч вимогам п. 8 Правил користування вагонами (z0165-99) , тому не можуть підтверджувати затримку вагонів із вини позивача.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 26 серпня 2014 року справу допущено до провадження Верховного Суду України.

Заслухавши пояснення представників сторін, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

Встановлено, що 06 листопада 2008 року між ДП «Придніпровська залізниця» і ПАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» укладено договір № ПР/М-08-2/11-2476аНЮдч про експлуатацію залізничної під'їзної колії, що примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці, яка належить ПАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат».

Згідно зі ст. 46 Статуту (457-98-п) одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Строки безоплатного зберігання вантажу і порядок визначення плати за користування вагонами встановлено ст. 119 Статуту (457-98-п) .

Відповідно до п. 16 цього договору ПАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» сплачує ДП «Придніпровська залізниця» плату: за користування вагонами згідно з Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України, за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання, яка сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з Правилами зберігання вантажів (n0005400-65) .

У вересні та жовтні 2012 року на підходах до станції призначення Кривий Ріг було затримано вагони, які прибули на адресу позивача. Однак ПАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» усупереч укладеному договору, ст.ст. 46, 47, 119 Статуту (457-98-п) не виконало обов'язок щодо використання поданих залізницею вагонів у строки, встановлені договором, Статутом (457-98-п) і Правилами користування вагонами (z0165-99) . Про порушення умов договору, Статуту (457-98-п) та Правил користування вагонами (z0165-99) представником залізниці складено акти загальної форми ГУ-23 про зайнятість колії вагонами, що подані за договором позивачу та акти про затримку вагонів ГУ-23а і на їх підставі видано відповідні накази, а позивачеві направлено відомості плати за користування вагонами. Однак представник ПАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», не погоджуючись із розміром цієї плати, зазначені відомості не підписав. За фактом відмови від підписання цих відомостей ДП «Придніпровська залізниця» склало відповідні акти згідно з вимогами п. 3 Правил складання актів (z0567-02) .

За приписами п. 3 Правил користування вагонами (z0165-99) облік часу користування вагонами та нарахування відповідної плати провадиться на станціях відправлення та призначення за відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, актів загальної форми ГУ-23.

Відповідно до п.п. 4, 6 Правил користування вагонами (z0165-99) усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника. Відомості плати за користування вагонами складаються на вагони, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами.

Згідно з п. 8 Правил користування вагонами (z0165-99) у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Однак хоча ці акти і не було підписано представником позивача, ПАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» не заперечує, що не використовувало вагони у зазначені в договорі та у Статуті (457-98-п) строки, а причини затримки вагонів, викладені в цих актах, відповідають дійсності.

За таких обставин суд касаційної інстанції дійшов правильного висновку про безпідставність позовних вимог і відповідність дій ДП «Придніпровська залізниця» укладеним між сторонами договорам від 06 листопада 2008 року № ПР/М-08-2/11-2476аНЮдч, від 28 грудня 2006 року № ПР/ДН-2-074/НЮп/672а про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги, Статуту (457-98-п) , Правилам користування вагонами (z0165-99) , а також про те, що судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального права, отже у задоволенні заяви ПАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» слід відмовити.