Судова палата у господарських справах

Верховного Суду України у складі

головуючого Барбари В.П.,суддів:Берднік І.С., Гуля В.С., Ємця А.А., Колесника П.І., Потильчака О.І., Шицького І.Б.,

за участю :

ОСОБА_8

та представників:

ОСОБА_8 - ОСОБА_17,

ОСОБА_10 - ОСОБА_18,

товариства з обмеженою відповідальністю

«Агроком» - Мерзлова А.П.,

державного реєстратора

Білоцерківської міської ради - Лещенка А.В., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_10 про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 25 квітня 2012 року у справі № К15/109-11 за позовом ОСОБА_10 до товариства з обмеженою відповідальністю «Агроком», третя особа - державний реєстратор виконавчого комітету Білоцерківської міської ради, за участю ОСОБА_8, про визнання недійсними окремих положень статуту товариства,

У вересні 2011 року ОСОБА_10 звернувся до господарського суду Київської області із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Агроком» (далі - ТОВ «Агроком»), третя особа - державний реєстратор виконавчого комітету Білоцерківської міської ради (далі - держреєстратор виконкому Білоцерківської міськради), про визнання недійсним пункту 17.11 статуту ТОВ «Агроком», в якому передбачено, що збори учасників цього товариства є повноважними, якщо на них присутні учасники (їх представники), що володіють у сукупності більш як 90 % голосів, а при вирішенні питань, які потребують одностайності, - всі учасники.

Посилаючись на те, що положення зазначеного пункту статуту суперечать вимогам статтей 4, 60 Закону України «Про господарські товариства» та порушують його права як учасника цього товариства, позивач просив задовольнити його позовні вимоги.

Рішенням господарського суду Київської області від 29 листопада 2011 року позовні вимоги задоволено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 2 лютого 2012 року рішення господарського суду Київської області від 29 листопада 2011 року скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 25 квітня 2012 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 2 лютого 2012 року залишено без змін.

При цьому касаційний суд погодився з висновками суду апеляційної інстанції про те, що частиною першою статті 60 Закону України «Про господарські товариства» не встановлено обмежень щодо можливості визначення в статуті товариства іншої (більшої) кількості присутніх учасників товариства, необхідної для наявності кворуму на загальних зборах учасників.

У заяві про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 25 квітня 2012 року з підстав, передбачених статтею 111-16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ), ОСОБА_10, посилаючись на неоднакове застосування статті 60 Закону України «Про господарські товариства», просив скасувати цю постанову та постанову Київського апеляційного господарського суду від 2 лютого 2012 року, а рішення господарського суду Київської області від 29 листопада 2011 року залишити в силі.

До поданої заяви ОСОБА_10 долучив копію постанови Вищого господарського суду України від 11 січня 2012 року у справі № 5024/1730/2011, в якій, на його думку, судом касаційної інстанції по-іншому застосовано одні й ті ж норми матеріального права у подібних правовідносинах.

У наведеній постанові у справі № 5024/1730/2011 Вищий господарський суд України дійшов висновку, що частина перша статті 60 Закону України «Про господарські товариства» не передбачає можливості встановлення у статутах господарських товариств іншого кворуму, ніж присутність на загальних зборах учасників товариства, що володіють більше як 60 % голосів.

Ухвалою від 3 серпня 2012 року Вищий господарський суд України допустив до провадження господарську справу № К15/109-11 для перегляду Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 25 квітня 2012 року.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені заявником обставини, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що заява ОСОБА_10 підлягає частковому задоволенню з нижченаведених підстав.

У справі, яка переглядається, судами встановлено, що ТОВ «Агроком» зареєстровано відділом державної реєстрації виконкому Білоцерківської міськради 29 листопада 1999 року за № 99, ідентифікаційний код 30615677.

На підставі рішення позачергових зборів учасників ТОВ «Агроком» від 9 листопада 2007 року, оформленого протоколом № 14, до складу учасників товариства прийнято ОСОБА_10, частка якого у статутному капіталі складає 70 %.

Іншими учасниками ТОВ «Агроком» є ОСОБА_14 з часткою у статутному капіталі - 9,3 %, а також ОСОБА_8, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 із частками кожного у статутному капіталі - 6,9 %.

На час розгляду справи ТОВ «Агроком» діє на підставі статуту, затвердженого загальними зборами учасників (протокол від 21 квітня 2008 року № 16) та зареєстрованого держреєстратором виконкому Білоцерківської міськради 23 квітня 2008 року, із змінами, зареєстрованими 15 грудня 2008 року, 24 червня 2009 року та 28 вересня 2009 року.

Пункт 17.11 цього статуту передбачає, що збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (їх представники), що володіють у сукупності більш як 90 % голосів, а при вирішенні питань, які потребують одностайності, - всі учасники.

Предметом розгляду у цій справі є вимоги позивача про визнання недійсними положень зазначеного пункту статуту, який, на думку позивача, встановлює інші правила щодо визначення кворуму, ніж ті, що встановлено частиною першою статті 60 Закону України «Про господарські товариства».

Статтєю 60 Закону України «Про господарські товариства» передбачено порядок прийняття рішень загальними зборами учасників товариства з обмеженою відповідальністю. Частиною першою вказаної статті встановлено, що загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 % голосів.

У цій нормі закону відсутнє посилання на можливість передбачити у статуті інший кворум.

А відповідно до статті 4 Закону «Про господарські товариства», що визначає зміст установчих документів господарського товариства (яким для товариства з обмеженою відповідальністю є статут), установчі документи не повинні містити положень, які суперечать законодавству України.

Таким чином, передбачене Законом України «Про господарські товариства» (1576-12) правило встановлення кворуму на загальних зборах учасників товариства повинно дублюватися і в статуті.

Положення статуту товариства, яке встановлює інше правило щодо визначення кворуму, є таким, що суперечить закону.

Передбачивши оскаржуваним пунктом 17.11 статуту ТОВ «Агроком» інший розмір відсотків голосів учасників товариства, необхідний для правомочності загальних зборів, учасники товариства фактично змінили вимоги щодо встановлення кворуму для проведення загальних зборів, що є порушенням зазначених вище правових норм.

Залишаючи без змін постанову Київського апеляційного господарського суду від 2 лютого 2012 року, якою відмовлено у задоволенні позову, Вищий господарський суд України в постанові від 25 квітня 2012 року погодився з висновками суду апеляційної інстанції про те, що оспорюваний пункт 17.11 статуту ТОВ «Агроком» не суперечить приписам частини першої статті 60 Закону України «Про господарські товариства», оскільки вказаною нормою закону встановлено лише мінімальну кількість учасників товариства, присутність яких на загальних зборах є необхідною для того, щоб ці збори вважались повноважними (присутні учасники товариства у сукупності мають володіти більше як 60 % голосів), та не встановлено обмежень щодо можливості визначення у статуті товариства іншої (більшої) кількості присутніх учасників товариства, необхідної для наявності на загальних зборах учасників товариства кворуму.

На думку Верховного Суду України, такий висновок Вищого господарського суду України ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права та суперечить позиції цього ж касаційного суду у справі № 5024/1730/2011.

З огляду на наведене заява ОСОБА_10 підлягає частковому задоволенню, а постанова Вищого господарського суду України від 25 квітня 2012 року - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Керуючись статтями 111-16, 111-23, 111-24, 111-25 Господарського процесуального кодексу України, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України

Заяву ОСОБА_10 задовольнити частково.

Постанову Вищого господарського суду України від 25 квітня 2012 року у справі № К15/109-11 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 2 частини першої статті 111-16 Господарського процесуального кодексу України.