Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі:

розглянувши касаційну скаргу ліквідатора приватного підприємства

"Біс-Аверсс" на постанову Вищого господарського суду України від 22.12.2009 року у справі за заявою приватного підприємства "Біс-Аверсс" до товариства з обмеженою відповідальністю "Український енергетичний бізнес" про банкрутство,

У березні 2009 року приватне підприємство "Біс-Аверсс" звернулось до господарського суду м. Києва з заявою про порушення справи про банкрутство ТОВ "Український енергетичний бізнес", оскільки останній неспроможний сплатити борг.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 13.03.2009 року порушено провадження у справі про банкрутство, справу призначено до розгляду, заборонено боржнику вчиняти певні дії.

Постановою господарського суду м. Києва від 24.03.2009 року боржника визнано банкрутом, припинено процедуру розпорядження майном, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено ініціюючого кредитора – приватне підприємство "Біс-Аверсс", якого зобов’язано у п’ятиденний строк з дня прийняття постанови про визнання боржника банкрутом подати до офіційного друкованого органу Верховної Ради України чи Кабінету Міністрів України оголошення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, надати суду до 24.03.2010 року ліквідаційний баланс банкрута та звіт ліквідатора, тощо.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.06.2009 року у справі затверджено звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс банкрута, ліквідовано останнього як юридичну особу в зв’язку з банкрутством та припинено провадження у справі.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2009 року залишено без змін ухвалу господарського суду міста Києва від 03.06.2009 року.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.12.2009 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2009 року у справі скасовано. Припинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ "Банк Національний Кредит" на ухвалу господарського суду

м. Києва від 03.06.2009 року. Ухвалу господарського суду м. Києва від 03.06.2009 року скасовано, справу передано на розгляд до суду першої інстанції.

11.03.2010 року Верховним Судом України порушено провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 22.12.2009 року за касаційною скаргою ліквідатора приватного підприємства "Біс-Аверсс". У касаційній скарзі ставиться питання про скасування оскарженої постанови Вищого господарського суду України з мотивів її невідповідності Конституції України (254к/96-ВР) , рішенням Верховного Суду України з питань застосування норм матеріального права, виявлення різного застосування Вищим господарським судом України одного й того ж положення закону в аналогічних справах.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи Верховний Суд України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Скасовуючи постанову апеляційного суду з припиненням апеляційного провадження та ухвалу господарського суду м. Києва від 03.06.2009 року касаційний суд обґрунтував тим, що апеляційний суд прийняв до апеляційного розгляду апеляційну скаргу особи, що не мала права на її подачу, тому що не є учасником справи про банкрутство, а ухвала господарського суду не відповідає ст.ст. 32, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон).

В повній мірі з таким погодитись не можна з наступних підстав.

Господарськими судами встановлено, що ухвалою господарського суду

м. Києва від 13.03.2009 року порушено провадження про банкрутство ТОВ "Український енергетичний бізнес".

24.03.2009 року постановою цього ж суду боржника визнано банкрутом в порядку ст. 52 Закону, припинено процедуру розпорядження майном, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора банкрута, припинено нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута, підприємницьку діяльність банкрута завершено, строк виконання всіх грошових зобов’язань настав, припинено повноваження органів управління банкрута та розпорядження його майном.

У відповідності із ч. 3 ст. 25 та ч. 5 ст. 52 Закону у газеті "Голос України" № 68 (4568) від 15.04.2009 року ліквідатор, шляхом опублікування відомостей про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, довів до відома усіх кредиторів про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом, які в місячний строк можуть направити ліквідатору заяви з вимогами до банкрута.

Апеляційний суд не звернув увагу, що ухвалою господарського суду міста Києва від 16.06.2009 року акціонерному комерційному банку "Національний кредит", з підстав пропуску місячного терміну передбаченого Законом, відмовлено у прийнятті заяви про визнання кредитором ТОВ "Український енергетичний бізнес" на суму 4 190 664,49 грн. Вказана ухвала набрала законної сили і не оскаржена.

Згідно зі статтею 107 ГПК України сторони у справі мають право подати касаційну скаргу, а прокурор касаційне подання на рішення місцевого господарського суду, що набрало законної сили, та постанову апеляційного суду. Касаційну скаргу мають право подати також особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується їх прав і обов’язків.

Учасниками провадження у справі про банкрутство, згідно ст. 1 Закону, є сторони (кредитор, боржник), арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

Оскільки скаржник – АКБ "Національний кредит" не набув статусу учасника провадження у справі про банкрутство і не має права на оскарження судових рішень у цій справі, суд касаційної інстанції обґрунтовано і законно скасував постанову і припинив апеляційне провадження апеляційного суду.

Зробивши правильний і обґрунтований висновок щодо ПАТ "Банк Національний Кредит" (далі - Банк), який не є учасником провадження у справі про банкрутство, касаційний суд в порушення вимог Закону (2343-12) безпідставно прийняв і розглянув касаційну скаргу Банку та скасував ухвалу господарського суду.

Оскаржена постанова касаційного суду також не відповідає постанові Верховного Суду України від 17.01.2006 року у справі № 9/207 за заявою приватного підприємцяОСОБА_11 до ВАТ "Знам’янський завод продтоварів" про банкрутство, в якій висловлено правову позицію про те, що учасниками провадження у справі про банкрутство, згідно ст. 1 Закону, є сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

Крім того, Вищий господарський суд України допустив різне застосування ст. 1 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у даній справі по відношенню до застосування цієї норми закону в аналогічних справах № 15/111-б від 17.06.2009 року,

№ Б-39/107-06 від 07.03.2007 року, № Б-24/114-05 від 11.10.2006 року.

За таких обставин, постанова Вищого господарського суду України підлягає скасуванню в частині скасування ухвали господарського суду

м. Києва від 03.06.2009 року з залишенням даної ухвали в силі, а в іншій частині – залишенню без змін.

Виходячи з положення статей 6 та 8 Конституції України, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України не вважає за необхідне направляти справу на новий розгляд до господарського суду першої інстанції, оскільки це суперечило б положенням статті 125 Конституції України, статей 2, 39 Закону України "Про судоустрій України" щодо визнання статусу Верховного Суду України та його завдання забезпечити законність у здійсненні правосуддя, і викликало б конституційно недопустиму необхідність скасування законного рішення суду першої інстанції. У зв’язку з цим наведений у статті 11118 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) перелік наслідків розгляду касаційної скарги на постанову Вищого господарського суду України не є процесуальною перешкодою для прийняття Судовою палатою у господарських справах Верховного Суду України зазначеного рішення.

Керуючись ст.ст. 11117- 11120 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Судова палата у господарських справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ліквідатора приватного підприємства "Біс-Аверсс" задовольнити частково.

Постанову Вищого господарського суду України від 22.12.2009 року в частині скасування ухвали господарського суду м. Києва від 03.06.2009 року скасувати, а ухвалу господарського суду міста Києва від 03.06.2009 року залишити в силі. В іншій частині постанову Вищого господарського суду України від 22.12.2009 року залишити без змін.

постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України у справі № 1-31/2000 від 14.12.2000 року № 15-рп/2000 (v015p710-00) щодо виконання рішень Конституційного Суду України вказав, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнано неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Рішенням Конституційного Суду України у справі № 1-1/2010 від 11.03.2010 року (v008p710-10) № 8-рп/2010 (v008p710-10) не визнано неконституційним розділ ХІІ2 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) про перегляд судових рішень Вищого господарського суду України Верховним Судом України, відтак, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України має право переглядати рішення суду касаційної інстанції відповідно до даного розділу Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

Згідно зі статтею 107 ГПК України сторони у справі мають право подати касаційну скаргу, а прокурор касаційне подання на рішення місцевого господарського суду, що набрало законної сили, та постанову апеляційного суду. Касаційну скаргу мають право подати також особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується їх прав і обов"язків.

постанова від 30.03.2010р. № 3-1500к10 Код –XVII.4.