Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Кривенка В.В.,

суддів: Гусака М.Б., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В.,

Самсіна І.Л., Терлецького О.О., Тітова Ю.Г., -

при секретарі судового засідання - Бурнишевій О.Е.,

за участю представників Закритого акціонерного товариства "Фармреєстр" - Бондаренка Я.М. та Онищенко Т.В.,

розглянувши у порядку усного провадження за винятковими обставинами за скаргою Закритого акціонерного товариства "Фармреєстр" (далі - Товариство "Фармреєстр") справу за позовом ОСОБА_1 до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - Комісія), треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛ-реєстратор" (далі - Товариство "АЛ-реєстратор"), Товариство "Фармреєстр", про визнання протиправними дій, бездіяльності, визнання нечинними та скасування ліцензій і зобов'язання до вчинення певних дій,

У вересні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправними: дії Комісії щодо видачі ліцензії на здійснення такої професійної діяльності на ринку цінних паперів як депозитарна, а саме - діяльності з ведення реєстру власників іменних цінних паперів Товариству "АЛ-реєстратор"; бездіяльність Комісії щодо нездійснення належної перевірки обставин видачі цієї ліцензії; бездіяльність Комісії щодо нездійснення належної перевірки діяльності та дотримання ліцензійних умов товариствами "АЛ - реєстратор" і "Фармреєстр"; визнати нечинними та скасувати ліцензії, видані зазначеним товариствам, а також відповідні накази Комісії від 12 травня 2006 року № 487 та 25 липня 2007 року № 714 про видачу ліцензій.

Донецький окружний адміністративний суд постановою від 14 вересня 2007 року позов задовольнив, посилаючись на те, що Комісія видала товариствам "АЛ-реєстратор" і "Фармреєстр" ліцензії на право провадження зазначеної вище професійної діяльності без урахування того, що ОСОБА_2 одночасно обіймав керівні посади на цих підприємствах, що є порушенням вимог закону.

Донецький апеляційний адміністративний суд 2 листопада 2007 року скасував постанову суду першої інстанції та ухвалив нове рішення, яким відмовив у задоволенні позову. В обґрунтування свого рішення суд зазначив, що позивач безпідставно вважає себе власником акцій, його права порушено не було, і, крім того, ОСОБА_1 не має права на звернення до Донецького окружного адміністративного суду, оскільки не зареєстрував своє місце проживання (перебування) у м. Донецьку.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 21 жовтня 2008 року постанову апеляційного суду скасував, а постанову суду першої інстанції залишив у силі.

У скарзі про перегляд за винятковими обставинами ухвали Вищого адміністративного суду України Товариство "Фармреєстр" просить скасувати рішення судів першої та касаційної інстанцій і залишити в силі постанову суду апеляційної інстанції.

В обґрунтування скарги Товариство "Фармреєстр" посилається на те, що суд касаційної інстанції неоднаково в порівнянні з аналогічними справами і в даному випадку неправильно застосував статтю 8 Закону України від 30 жовтня 1996 року № 448/96-ВР "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", статті 21 Закону України від 1 червня 2000 року №1775-III "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", а також частину 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що ОСОБА_1 не звертався ні до Товариства "Фармреєстр", ні до Товариства "АЛ-реєстратор", не здійснив будь-яких інших дій, спрямованих на оформлення (реєстрацію) своїх прав як власника акцій.

Наявний в матеріалах справи сертифікат НОМЕР_1 на згадувані ОСОБА_1 акції виданий на ім'я ОСОБА_3

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За таких обставин лише суд апеляційної інстанції на підставі аналізу приведених норм права прийшов до правильного висновку, що права заявника не порушені.

Згідно статті 21 Закону "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" підставами для анулювання ліцензії є:

заява ліцензіата про анулювання ліцензії;

акт про повторне порушення ліцензіатом ліцензійних умов; рішення про скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання;

нотаріально засвідчена копія свідоцтва про смерть фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності;

акт про виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих суб'єктом господарювання для одержання ліцензії;

акт про встановлення факту передачі ліцензії або її копії іншій юридичній або фізичній особі для провадження господарської діяльності;

акт про встановлення факту неподання в установлений строк зміну даних, зазначених в документах, що додавалися до заяви про видачу ліцензії;

акт про невиконання розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов;

неможливість ліцензіата забезпечити виконання ліцензійних умов, встановлених для певного виду господарської діяльності;

акт про відмову ліцензіата в проведенні перевірки органом ліцензування або спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування.

Орган ліцензування приймає рішення про анулювання ліцензії протягом десяти робочих днів з дати встановлення підстав для анулювання ліцензії, яке вручається (надсилається) ліцензіату із зазначенням підстав анулювання не пізніше трьох робочих днів з дати його прийняття.

Розгляд питань про анулювання ліцензії на підставі акта про встановлення факту неподання в установлений строк повідомлення про зміну даних, зазначених у документах, що додавалися до заяви про видачу ліцензії; акта про виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих суб'єктом господарювання для одержання ліцензії; акта про встановлення факту передачі ліцензії іншій юридичній або фізичній особі для провадження господарської діяльності; акта про невиконання розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов здійснюється органом ліцензування з обов'язковим запрошенням ліцензіата або його представників.

Рішення про анулювання ліцензії набирає чинності через десять днів з дня його прийняття.

Якщо ліцензіат протягом цього часу подає скаргу до експертно-апеляційної ради, дія даного рішення органу ліцензування зупиняється до прийняття відповідного рішення спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування.

Запис про дату та номер рішення про анулювання ліцензії вноситься до ліцензійного реєстру не пізніше наступного робочого дня після набрання чинності рішенням про анулювання ліцензії.

У разі анулювання ліцензії на підставі акта про повторне порушення ліцензіатом ліцензійних умов, акта про встановлення факту неподання в установлений строк повідомлення про зміну даних, зазначених у документах, що додавалися до заяви про видачу ліцензії, акта про виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих суб'єктом господарювання для одержання ліцензії, акта про встановлення факту передачі ліцензії іншій юридичній або фізичній особі для провадження господарської діяльності, акта про невиконання розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов суб'єкт господарювання може одержати нову ліцензію на право провадження цього виду господарської діяльності не раніше ніж через рік з дати прийняття рішення органу ліцензування про анулювання попередньої ліцензії.

Рішення про анулювання ліцензії може бути оскаржено у судовому порядку.

Відповідно до частини 5 абзацу 1 статті 8 Закону України від 30 жовтня 1996 року № 448/96-ВР "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право у разі порушення законодавства про цінні папери, нормативних актів Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку виносити попередження, зупиняти на термін до одного року розміщення (продаж) та обіг цінних паперів того чи іншого емітента, дію ліцензій, виданих Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, анулювати дію таких ліцензій.

Таким чином, анулювання ліцензії на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів належить до виключної компетенції Комісії. Рішення суду першої інстанції про позбавлення ліцензій Товариства "АЛ-реєстратор" та Товариства "Фармреєстр" (треті особи у цій справі) є порушенням норм матеріального та процесуального права (статей 159, 162 КАС).

Суд касаційної інстанції, безпідставно скасувавши рішення апеляційного суду, залишив без уваги допущені порушення закону судом першої інстанції.

Колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала Вищого адміністративного суду України від 21 жовтня 2008 року підлягає скасуванню, а помилково скасована постанова Донецького апеляційного суду від 2 листопада 2007 року, - залишенню в силі на підставі частини 2 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 241- 243 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

Скаргу Закритого акціонерного товариства "Фармреєстр" задовольнити частково.

Ухвалу Вищого адміністративного суду України (rs2952547) від 21 жовтня 2008 року скасувати, постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 2 листопада 2007 року залишити без змін.

Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, передбаченого пунктом 2 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.