Судова палата у господарських справах Верховного Суду 

України у складі:

Головуючого:                Барбари В.П.,

Суддів:                     Берднік І.С., Вовка І.В., 

                            Гуля В.С., Карпечкіна П.Ф.,

                            Колесника П.І., Черногуза Ф.Ф., 

                            Шицького І.Б., Щотки С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Міністерства земельних та майнових відносин Республіки Татарстан на постанову Вищого господарського суду України від 25.08.2009 року у справі за позовом закритого акціонерного товариства транснаціональної фінансово-промислової нафтової компанії "Укртатнафта" (далі - ЗАТ ТФПНК "Укртатнафта") до Міністерства земельних та майнових відносин Республіки Татарстан, закритого акціонерного товариства "Інформсистема" (далі – ЗАТ "Інформсистема"), акціонерного банку "ІНГ Банк Україна" (далі – АБ "ІНГ Банк Україна"), треті особи – Кабінет Міністрів Республіки Татарстан, Кабінет Міністрів України, про визнання угоди недійсною та витребування майна,

У грудні 2008 року ЗАТ ТФПНК "Укртатнафта" звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до Міністерства земельних та майнових відносин Республіки Татарстан про визнання угоди по придбанню акцій недійсною та витребування майна. Позов мотивовано тим, що спірна угода, яка укладена 09.09.1999 року між позивачем та Державним комітетом Республіки Татарстан по управлінню державним майном (правонаступником якого є Міністерство земельних та майнових відносин Республіки Татарстан), суперечить положенням нормативно-правових актів, якими врегульовано порядок створення та діяльності ЗАТ ТФПНК "Укртатнафта", а також положенням ст. 8 ЗУ "Про цінні папери та фондову біржу".

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 24.02.2009 року залучено до участі у справі в якості відповідачів ЗАТ "Інформсистема" та АБ "ІНГ Банк Україна".

Відповідачі проти позову заперечували посилаючись на його безпідставність.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 13.03.2009 року позов задоволено з мотивів його обґрунтованості.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 22.07.2009 року рішення суду першої інстанції скасовано та в позові відмовлено.

Оскаржуваною постановою Вищого господарського суду України від 25.08.2009 року скасовано постанову суду апеляційної інстанції, а рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду України від 07.10.2009 року за касаційною скаргою Міністерства земельних та майнових відносин Республіки Татарстан порушено провадження з перегляду Верховним Судом України у касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України від 25.08.2009 року.

У касаційній скарзі ставиться питання про скасування оскарженої постанови з мотивів її невідповідності нормам матеріального і процесуального права та різного застосування Вищим господарським судом України положень одного й того ж закону в аналогічних справах.

АБ "ІНГ Банк Україна", Кабінет Міністрів Республіки Татарстан не використали наданого законом права на участь свого представника у судовому засіданні.

Заслухавши доповідача, пояснення представників ЗАТ ТФПНК "Укртатнафта", Міністерства юстиції України, ЗАТ "Інформсистема", Міністерства земельних та майнових відносин Республіки Татарстан, перевіривши матеріали справи, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 статті 111-18 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Верховний Суд України за результатами розгляду справи має право залишити постанову без змін, а касаційну скаргу чи касаційне подання без задоволення.

Касаційна скарга чи касаційне подання залишається без задоволення коли суд визнає, що постанова Вищого господарського суду України ухвалена з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Доводи касаційною скарги не спростовують висновки Вищого господарського суду України.

Виходячи з наведеного, Судова палата не вбачає підстав для скасування чи зміни оскаржуваної постанови.

Керуючись статтями 111-17-111-20 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Судова палата,

Касаційну скаргу Міністерства земельних та майнових відносин Республіки Татарстан залишити без задоволення.

Постанову Вищого господарського суду України (rs6761093) від 25 серпня 2009 року у справі № 17/1 залишити без змін.

постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Відповідно до п. 1 ст. 111-18 ГПК України (1798-12) Верховний Суд України за результатами розгляду касаційної скарги, касаційного подання Генерального прокурора України на постанову Вищого господарського суду України має право залишити постанову без змін, а скаргу (подання) без задоволення.

постанова від 03.11.2009р. № 3-4654к09 Код –XVII.