ПОСТАНОВА
Іменем України
14 травня 2020 року
м. Київ
справа № 2а-1650/11/0970
адміністративне провадження № К/9901/7362/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 2а-1650/11/0970 (857/Н-71/20)
за адміністративним позовом ОСОБА_1 до начальника управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області про визнання наказів незаконними, поновлення на роботі та зобов`язання вчинити дії,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: В. В. Затолочний, Н. В. Бруновська, З. М. Матковська) від 13 лютого 2020 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. 19 травня 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до начальника управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області (далі - начальник УМВС в Івано-Франківській області) про визнання наказів № 297 від 18 квітня 2011 року, № 39 о/с від 21.04.2011 року незаконними, поновлення на посаді та зобов`язання вчинення дій.
2. Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 травня 2012 року позов задоволено частково.
Визнано незаконним та скасовано наказ начальника УМВС України в Івано-Франківській області № 297 від 18 квітня 2011 року про звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ.
Визнано незаконним та скасовано наказ начальника УМВС України в Івано-Франківській області № 39 о/с від 21 квітня 2011 року про виключення позивача із списків особового складу органів внутрішніх справ.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого сектору кримінальної міліції у справах дітей Богородчанського РВ УМВС України в Івано-Франківській області.
В решті позовних вимог відмовлено.
3. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2012 року скасовано постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 травня 2012 року, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
4. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04 вересня 2014 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2012 року залишено без змін.
5. 07 лютого 2020 року до Восьмого апеляційного адміністративного суду надійшла заява від ОСОБА_1 про перегляд постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2012 року за нововиявленими обставинами.
6. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2020 року відмовлено у відкритті провадження за нововиявленими обставинами за заявою ОСОБА_1 про перегляд постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2012 року за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до начальника управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області про визнання наказів незаконними, поновлення на роботі та зобов`язання вчинити дії.
7. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, 16 березня 2020 року позивач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2020 року та направити справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття провадження за нововиявленими обставинами.
8. Ухвалою Верховного Суду від 02 квітня 2020 року відкрито провадження за вказаною касаційною скаргою та встановлено десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу.
9. Ухвалою Верховного Суду від 12 травня 2020 року справу закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
10. Станом на 15 травня 2020 року письмового відзиву на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає її подальшого розгляду по суті.
ІІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
11. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд виходив з того, що вказана заява подана поза межами встановленого частиною другою статті 363 Кодексу адміністративного суду України (далі - КАС України (2747-15)
) строку.
IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
12. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі.
13. Доводи касаційної скарги є аналогічними обґрунтуванням його заяви про перегляд постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2012 року за нововиявленими обставинами.
14. Зокрема, скаржник, посилається на порушення судом апеляційної інстанції принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи, не пересвідчився у підставах винесення постанови про закриття кримінального провадження та звільнення позивача від кримінальної відповідальності. Клопотання позивача про витребування судом постанови про закриття кримінального провадження апеляційним судом розглянуто не було. Тобто, спірна ухвала постановлена передчасно, без урахування всіх обставин, які мають значення для справи. Окрім того, позивач вважає, що вимоги частини другої статті 363 КАС України суд апеляційної інстанції застосував з надмірним формалізмом.
ІV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
15. Верховний Суд, переглянувши оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.
16. Як вбачається з доводів, матеріалів касаційної скарги та додатків до неї постановою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 02 березня 2016 року у кримінальній справі № 1-252/11 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненому злочині, передбаченому ч. 2 ст. 189 КК України, кримінальна справа повернута до прокуратури Івано-Франківської області.
17. 24 грудня 2019 року ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність прокурора. В межах розгляду скарги ОСОБА_1 на бездіяльність прокурора, які виявилися у непроведені слідчий дій у кримінальному провадженні встановлено, що кримінальне провадження було закрите 28 лютого 2019 року. При цьому прокуратурою Івано-Франківської області 19 грудня 2019 року повідомлено скаржника про закриття цього кримінального провадження на його звернення.
18. 20 січня 2020 року прокуратурою Івано-Франківської області на звернення ОСОБА_1 від 09 січня 2020 року повідомило про відсутність підстав для направлення копії постанови про закриття кримінального провадження та надання матеріалів провадження для ознайомлення, оскільки під час досудового розслідування у заявника не було процесуального статусу підозрюваного і досудове розслідування у кримінальному провадженні завершено.
19. Відповідно до частини першої статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
20. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
21. Пунктом 1 частини першої статті 363 КАС України визначено, що заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 361 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про існування таких обставин.
22. На підставі пункту 1 частини другої статті 363 КАС України з урахуванням положень частини першої цієї статті заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 361 цього Кодексу, - не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.
23. Отже, судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуте за нововиявленими обставинами, якщо є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
24. При цьому заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами з підстави наявності істотних для справи обставин, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, учасники справи можуть подати протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про існування таких обставин, але не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.
25. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № П/9991/590/12.
26. Відповідно до частини п`ятої статті 254 КАС України (в редакції, чинній на час ухвалення постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2012 у справі № 2а-1650/11/0970) постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п`ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
27. Згідно з частиною третьою статті 363 КАС України, строки, визначені в частині другій цієї статті, не можуть бути поновлені.
28. Відповідно до частини п`ятої статті 366 КАС України суд відмовляє у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами у разі, якщо така заява подана до суду після закінчення строку, визначеного частиною другою статті 363 цього Кодексу.
29. Відтак, процесуальним законодавством встановлено два процесуальних строків протягом якого заявник має своє законне право реалізувати шляхом звернення із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Один з яких протягом тридцять днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про існування таких обставин, інший, але не більше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили. Цей законодавчо встановлений трирічний строк, є максимально допустимий для подання заяви, такі строки не можуть бути поновленими.
30. З огляду на наведене, Верховний Суд вважає, що наведені скаржником у касаційній скарзі доводи не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та є безпідставними, оскільки як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2012 року у справі № 2а-1650/11/0970, про перегляд якої подано заяву, набрала законної сили набрала 27 вересня 2012 року. Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 24 грудня 2019 року встановлено, що кримінальне провадження було закрите 28 лютого 2019 року, при цьому прокуратурою Івано-Франківської області 19 грудня 2019 року повідомлено скаржника про закриття цього кримінального провадження на його звернення. Проте заяву про перегляд цього рішення подано позивачем 05 лютого 2020 року, тобто заявник у всяк випадку пропустив будь-які строки встановлені ст. 363 КАС України, в тому числі максимально встановлений трирічний строк, а відтак висновок суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті провадження, є правильним.
31. Щодо посилання в касаційній скарзі на недослідження судом вказаних у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами доказів, які, на думку скаржника, могли бути підставою для скасування постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2012 року у справі № 2а-1650/11/0970, Суд вважає безпідставними з огляду на те, що ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2020 року відмовлено у відкритті провадження за заявою позивача про перегляд постанови суду апеляційної інстанції за нововиявленими обставинами.
32. Інші доводи касаційної скарги, також підлягають відхиленню, оскільки не впливають на законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення у цій справі та не є підставою для його скасуванню.
33. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги залишає судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
34. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
35. З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.
Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 350, 355 КАС України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2020 року у справі № 2а-1650/11/0970 (857/Н-71/20) - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. М. Яковенко
Судді І. В. Дашутін
О. О. Шишов