813/2837/16 Про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил, визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії - 14.05.2020 Прийняття

- визнати протиправними дії відповідача щодо визначення при ввезенні автомобіля марки "MITSUBISHI" р/н НОМЕР_1 на територію України митного режиму "транзит" з призначенням "особисте користування" замість митного режиму "тимчасове ввезення", який відповідає комерційним цілям ввезення автомобіля;

- зобов`язати внести зміни до даних ПІК "Інспектор 2006", а саме перевести транспортний засіб марки "MITSUBISHI" р/н НОМЕР_1, що використовується від імені ТОВ ЗОО "ІСТ ІНВЕСТ" (Республіка Польща) в комерційних цілях на території України, з режиму "транзит" у режим "тимчасове ввезення".

Львівський окружний адміністративний суд постановою від 12 грудня 2016 року задовольнив адміністративний позов ОСОБА_1 повністю.

Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 06 квітня 2017 року скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове, яким відмовив у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 .

Відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_1 не представив належних доказів, які б підтверджували комерційне використання ввезеного ним автомобіля, тому дії працівників Львівської митниці ДФС є правомірними.

Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року та залишити в силі постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2016 року.

На обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 зазначив, що автомобіль марки "MITSUBISHI", реєстраційний номер НОМЕР_1, є транспортним засобом комерційного використання, належить іноземній юридичній особі, був увезений на митну територію України для виконання службових функцій в інтересах такого іноземного підприємства та без мети здійснення транзиту, тому наявні підстави для поміщення його у належний для такого випадку митний режим тимчасового ввезення.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 10 травня 2017 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою позивача.

У своїх запереченнях на касаційну скаргу Львівська митниця ДФС вважає доводи скаржника безпідставними, такими, що ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм законодавства, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

08 лютого 2018 року справу в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року; далі - КАС України (2747-15) ) передано до Верховного Суду.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що зазначена касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Суди попередніх інстанцій встановили, що 12 серпня 2016 року Львівською митницею ДФС прийнято постанову у справі про порушення митних правил №№ 2711/20917/16, 2856/20910/16, згідно з якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 470 Митного кодексу України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн.

Зі змісту вказаної постанови вбачається, що 02 липня 2016 року близько 09 год 50 хв ОСОБА_1, прямуючи з України в Республіку Польща через митний пост "Грушів" Львівської митниці ДФС в якості водія легкового автомобіля марки "MITSUBISHI PAJERO", реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, в`їхав у зону митного контролю, обравши для проходження митного контролю канал, позначений символами зеленого кольору ("зелений коридор").

Під час перевірки інформації з ЄАІС Держмитслужби України встановлено, що громадянин ОСОБА_1 07 серпня 2015 року ввіз через митний пост "Мостиська" Львівської митниці ДФС на територію України в митному режимі "транзит" легковий автомобіль марки "MITSUBISHI PAJERO", реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, країна реєстрації - Республіка Польща.

Також 08 липня 2016 року о 05.57 год у зону митного контролю пункту пропуску "Рава Руська-Гребенне" митного поста "Рава-Руська" Львівської митниці ДФС заїхав автомобіль марки "MITSUBISHI PAJERO", реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2 під керуванням громадянина України ОСОБА_1, який прямував у приватну поїздку з України у Республіку Польща.

У ході митного контролю вказаного транспортного засобу та внесення інформації про нього та особу, яка його переслідувала, в ПІК "Інспектор-2006" та в ЄАІС Держмитслужби України виявлено, що громадянином України ОСОБА_1 02 липня 2016 року о 14 год 27 хв через митний пункт пропуску "Грушів" Львівської митниці ДФС ввезено на митну територію України автомобіль марки "MITSUBISHI PAJERO", реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2 без письмового декларування та сплати всіх митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті транспортних засобів на строк, передбачений нормами статті 95 Митного кодексу України.

Вважаючи, що ОСОБА_1 перевищив передбачений статтею 95 Митного кодексу України строк доставки транспортного засобу особистого користування, митний орган дійшов висновку про наявність у діях позивача складу порушення митних правил.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що вищезазначений автомобіль належить на праві власності підприємству - нерезиденту ТОВ ЗОО "ІСТ ІНВЕСТ" (Республіка Польща, м. Люблін, вул. Сондова, 8/1), учасником якого є позивач.

17 липня 2015 року між ТОВ ЗОО "ІСТ ІНВЕСТ" (Республіка Польща) та ОСОБА_1 укладено агентський договір № 01-17/07/15, за умовами якого ТОВ ЗОО "ІСТ ІНВЕСТ" доручило позивачеві вести діяльність, яка полягає в посередництві при укладенні різного роду договорів та іншої комерційної діяльності від імені товариства, така діяльність повинна вестися на території України (м. Львів, вул. Хоткевича, 62/22. При цьому для виконання службових обов`язків, зокрема, перевезення продукції, рекламної продукції, оригіналів документів, працівників чи клієнтів фірми, платного чи безоплатного перевезення пасажирів та іншої комерційної діяльності ТОВ ЗОО "ІСТ ІНВЕСТ" надає позивачеві службовий автомобіль MITSUBISHI PAJERO, реєстраційний номер НОМЕР_1 номер кузова НОМЕР_2 .

Відповідно до довіреності на службовий автомобіль від 17 липня 2015 року, складеної у м. Люблін, позивач отримав у користування (у т.ч. за межами Республіки Польща) автомобіль MITSUBISHI PAJERO, реєстраційний номер НОМЕР_1 номер кузова НОМЕР_2 для виконання службових обов`язків, зокрема, перевезення продукції, рекламної продукції, оригіналів документів, працівників чи клієнтів фірми, платного чи безоплатного перевезення пасажирів та іншої комерційної діяльності.

Відповідно до статті 458 Митного кодексу України (тут та надалі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно з частиною третьою статті 470 Митного кодексу України перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 1 частини першої статті 95 Митного кодексу України визначено строки транзитних перевезень, зокрема для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності одного митного органу - 5 діб).

Транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома митними органами України або в межах зони діяльності одного митного органу без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності (стаття 90 Митного кодексу України).

Відповідно до статті 103 Митного кодексу України тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.

Згідно з частиною шостою статті 104 Митного кодексу України для поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення особа, яка відповідальна за дотримання митного режиму, повинна подати органу доходів і зборів, що здійснює випуск товарів, транспортних засобів комерційного призначення у режимі тимчасового ввезення, документи на такі товари, транспортні засоби, що підтверджують мету їх тимчасового ввезення.

За положеннями частини першої статті 4 Митного кодексу України транспортні засоби - транспортні засоби комерційного призначення, транспортні засоби особистого користування, трубопроводи та лінії електропередачі (пункт 58).

Транспортні засоби комерційного призначення - будь-яке судно (у тому числі самохідні та несамохідні ліхтери та баржі, а також судна на підводних крилах), судно на повітряній подушці, повітряне судно, автотранспортний засіб (моторні транспортні засоби, причепи, напівпричепи) чи рухомий склад залізниці, що використовуються в міжнародних перевезеннях для платного транспортування осіб або для платного чи безоплатного промислового чи комерційного транспортування товарів разом з їхніми звичайними запасними частинами, приладдям та устаткуванням, а також мастилами та паливом, що містяться в їхніх звичайних баках упродовж їхнього транспортування разом із транспортними засобами комерційного призначення (пункт 59).

Відповідно до частини першої статті 105 Митного кодексу України у митний режим тимчасового ввезення з умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами поміщуються виключно товари, транспортні засоби комерційного призначення, зазначені у статті 189 цього Кодексу та в Додатках В.1-В.9, С, D до Конвенції про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 рік), на умовах, визначених цими Додатками, а також повітряні судна, які ввозяться на митну територію України українськими авіакомпаніями за договорами оперативного лізингу.

За положеннями статті 189 Митного кодексу України транспортні засоби комерційного призначення, що використовуються для переміщення товарів та/або пасажирів через митний кордон України, можуть тимчасово ввозитися на митну територію України без справляння митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності (частина перша).

Тимчасове ввезення транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України допускається за умови, шо такі транспортні засоби не використовуватимуться для внутрішніх перевезень на митній території України (частина третя).

Згідно з пунктом "b" статті 1 Додатка С до Конвенції про тимчасове ввезення (далі - Конвенція), до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України від 24 березня 2004 року № 1661-IV "Про приєднання України до Конвенції про тимчасове ввезення" (1661-15) , термін "комерційне використання" означає платне перевезення осіб або промислове чи комерційне платне або безоплатне перевезення вантажів.

Відповідно до пункту "а" статті 5 Додатка С до Конвенції про тимчасове ввезення для того, щоб можна було скористатись правами на пільги, що надаються цим Додатком, транспортні засоби комерційного використання повинні бути зареєстрованими на території, яка не є територією тимчасового ввезення, на ім`я особи, яка зареєстрована або постійно проживає за межами території тимчасового ввезення, і ввозитись та використовуватись особами, які здійснюють свою діяльність з такої території.

Пунктом "а" статті 7 Додатка С до Конвенції про тимчасове ввезення визначено, що незважаючи на положення статті 5 цього Додатка, транспортні засоби комерційного використання можуть використовуватись третіми особами, які мають належний дозвіл користувача права на тимчасове ввезення і які здійснюють свою діяльність на користь останнього, навіть якщо вони зареєстровані або постійно проживають на території тимчасового ввезення.

Згідно з частиною першою статті 9 Додатка С до Конвенції про тимчасове ввезення подальше вивезення транспортних засобів комерційного використання відбувається відразу ж після закінчення транспортних операцій, для яких вони були ввезені.

Отже, аналіз змісту зазначених правових норм дає підстави дійти висновку, що у митний режим тимчасового ввезення з умовним повним звільненням від оподаткуванням митними платежами поміщуються виключно транспортні засоби комерційного призначення, зазначені у статті 189 Митного кодексу України та в Додатках В.1-В.9, С, D до Конвенції про тимчасове ввезення. При цьому, комерційне використання означає платне перевезення осіб або промислове чи комерційне платне або безоплатне перевезення вантажів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30 травня 2019 року у справі № 333/4118/14-а.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що громадянином ОСОБА_1 не надано жодних документів, які б підтверджували використання легкового автомобіля марки "MITSUBISHI PAJERO", реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2 ", з комерційною метою у розумінні статті 189 Митного кодексу України та Додатка С до Конвенції про тимчасове ввезення, зокрема білетно-облікової документації або товарно-транспортного документа (міжнародна автомобільна накладна (CMR)).

За таких обставин колегія суддів вважає правильним висновок суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову, оскільки відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством.

Доводи касаційної скарги позивача не спростовують правильність висновків, якими мотивована постанова суду апеляційної інстанції, та не дають підстав вважати висновки суду апеляційної інстанції помилковими, а застосування судом норм матеріального та процесуального права - неправильним.

Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.