3-3797к09 Про зобов'язання укласти договір про постачання електричної енергії з урахуванням протоколу узгодження розбіжностей до проекту вказаного договору - Текст документа

розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Морський спеціалізований порт Ніка-Тера" на постанову Вищого господарського суду України від 23 червня 2009 року у справі за позовом відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Миколаївобленерго" до товариства з обмеженою відповідальністю "Морський спеціалізований порт "Ніка-Тера" про врегулювання розбіжностей за договором,

У липні 2008 року відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Миколаївобленерго" (далі - ВАТ "ЕК "Миколаївобленерго") звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський спеціалізований порт "Ніка-Тера" (далі – ТОВ "МСП "Ніка-Тера") про врегулювання розбіжностей за договором та зобов’язання ТОВ "МСП "Ніка-Тера" укласти договір про постачання електроенергії № 44/6660 від 12 березня 2008 року з урахуванням протоколу розбіжностей від 1 липня 2008 року.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що спірні ч.1 розділу 1, п. п. 2.3.5, 2.3.7-2.3.11, 2.4, 2.5, 3.1.6-3.1.8, 3.2.3, 3.2.5-3.2.7, 4.1.3, 4.1.5, 4.2.5, 5.2, ч.1 п.5.3, п. п 5.5, 6.1.1, 6.1.3, 6.2-6.3, 7.1, 7.3, 7.8-7.9, 8.1.1-8.1.2, 8.1.4-8.1.5, 8.1.8, 8.5-.8.7, 9.4, 9.6-9.9 договору постачання електроенергії № 44/6660 від 12 березня 2008 року, щодо яких при укладенні договору виникли розбіжності між сторонами відповідають вимогам діючого законодавства.

В ході розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги у зв’язку з досягненням згоди з відповідачем по всім спірним пунктам договору постачання електроенергії, крім ч. 1 розділу 1 "Предмет договору" щодо розміру договірної величини потужності; просив зобов’язати відповідача укласти договір із викладенням ч.1 розділу 1 в редакції позивача, згідно з якою "Постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 1 600 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору".

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 9 грудня 2008 року в задоволенні позову ВАТ "ЕК "Миколаївобленерго" відмовлено. Зобов’язано ВАТ "ЕК "Миколаївобленерго" укласти з ТОВ "МСП "Ніка-Тера" договір на постачання електричної енергії № 44/6660 від 12 березня 2008 року на умовах проекту, наданого ВАТ "ЕК "Миколаївобленерго", з урахуванням протоколу розбіжностей до проекту договору від 6 червня 2008 року і викладено ч.1 розділу 1 "Предмет договору" в наступній редакції : "Постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 5 200 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору".

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 10 лютого 2009 року, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 23 червня 2009 року, рішення суду першої інстанції скасовано та частково задоволено позов. Зобов’язано ВАТ "ЕК "Миколаївобленерго" укласти з ТОВ "МСП "Ніка-Тера" договір на постачання електричної енергії № 44/6660 від 12 березня 2008 року з урахуванням протоколу розбіжностей до проекту договору від 7 жовтня 2008 року і викладено ч.1 розділу 1 "Предмет договору" в наступній редакції: "Постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 1 600 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору".

27 серпня 2009 року Верховним Судом України порушено касаційне провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 23 червня 2009 року за касаційною скаргою ТОВ "МСП "Ніка-Тера". Скарга мотивована застосуванням Вищим господарським судом України закону, що суперечить Конституції України (254к/96-ВР) , та виявленням різного застосування Вищим господарським судом України одного й того ж положення закону.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Господарськими судами встановлено, що 25 травня 2004 року між ВАТ "ЕК "Миколаївобленерго" та ЗАТ "Миколаївський калійний термінал" (правонаступник – ТОВ "МСП "Ніка-Тера") було укладено договір № 44/6660 на користування електричною енергією.

Відповідно до п. п. 1.1, 2.2 договору енергопостачальна організація забезпечує постачання електричної енергії як різновид товарної продукції і забезпечує технічну можливість її передачі споживачу в межах 2000 кВА приєднаної (дозволеної до використання) потужності, технічну можливість передачі електричної енергії відповідно до умов договору, а споживач своєчасно проводить оплату отриманої електричної енергії, своєчасно сплачує за отримані послуги, в тому числі за перетікання реактивної електроенергії, за розрахунковий період (тобто за період часу, за який визначається обсяг спожитої електроенергії, величина потужності, та здійснюються відповідні розрахунки) банківськими коштами та виконує інші умови визначені цим договором.

У лютому 2008 року у зв’язку з викладенням Правил користування електричною енергією в новій редакції, затвердженій постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України (далі - НКРЕ України) від 17 жовтня 2005 року № 910 "Про внесення змін до Правил користування електричною енергією", ВАТ "ЕК "Миколаївенерго" звернулось до ТОВ "МСП "Ніка-Тера" з пропозицією внести зміни до діючого договору постачання електричної енергії шляхом викладення його в новій редакції.

5 лютого 2008 року позивач направив відповідачу лист № 04-17/86-3 з вимогою про надання відомостей, які необхідні для переукладення договору про постачання електричної енергії.

28 лютого 2008 року ТОВ "МСП "Ніка-Тера" надало ВАТ "ЕК "Миколаївобленерго" перелік документів, на підставі яких позивачем було розроблено проект договору про постачання електричної енергії № 44/6660 від 12 березня 2008 року, примірник якого направлено відповідачу для підписання.

9 червня 2008 року відповідач направив ВАТ "ЕК "Миколаївобленерго" протокол розбіжностей від 6 червня 2008 року.

Відповідно до цього протоколу розбіжностей, відповідач не погоджувався з ч.І розділу 1, п.2.3.5., п. п. 2.3.7-2.3.11, п. 2.4, ч.2 п. 2.5, п.п. 3.1.6-3.1.8, п. 3.2.3, п.п. 3.2.5-3.2.7, ч. 2 п. 4.1.3, п. 4.1.5, п. 4.2.5, п. 5.2, ч.І п. 5.3, п. 5.5, п.6.1.1, п. 6.1.3, п. п. 6.2-6.3. п.7.1, п.7.3, п. п.7.8-7.9, п. п. 8.1.1-8.1.2, п. п. 8.1.4-8.1.5, п. 8.1.8, п. п. 8.5-8.7, п. 9.4 та п. п. 9.6-9.9 договору.

Згідно протоколу узгодження розбіжностей до договору від 1 липня 2008 року, розбіжності за вказаними положеннями договору узгоджені не були, в зв’язку з чим спір було передано на вирішення до суду.

Під час судового розгляду справи, сторонами були погоджені всі спірні пункти, крім ч. І розділу 1 "Предмет договору" (щодо встановлення договірної величини потужності), у зв’язку з чим 7 жовтня 2008 року підписано протокол узгодження розбіжностей за договором.

Залишаючи без змін постанову апеляційного суду, Вищий господарський суд України погодився з його висновком про зобов’язання відповідача укласти договір про постачання електричної енергії № 44/6660 від 12 березня 2008 року із викладенням ч. 1 розділу 1 "Предмет договору" (щодо встановлення договірної величини потужності 1 600 кВт) в редакції позивача.

Свій висновок Вищий господарський суд обґрунтовував тим, що відповідачем не дотримано порядку врегулювання режиму постачання електроенергії, не надано необхідну технічну документацію на підтвердження можливості встановлення договірної потужності на рівні 5 200 кВт. відповідно до Правил користування електричною енергією.

Проте з таким висновком погодитись не можна.

Відповідно до ч. 6 ст. 179 ГК України суб'єкти господарювання, які забезпечують споживачів електроенергією, зобов'язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг).

При укладенні господарських договорів сторони визначають зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів, а у випадках передбачених законом, іншим органом державної влади (ч. 4 ст. 179 ГК України).

Типовий договір про постачання електричної енергії був затверджений Постановою НКРЕ України та є додатком до Правил користування електричною енергією.

Пунктами 4.2, 4.4 Правил користування електричною енергією у редакції Постанови НКРЕ від 17 жовтня 2005 року № 910 встановлено, що пропозиції споживача щодо необхідного йому обсягу електричної енергії та строків постачання є пріоритетними як для оформлення договірних величин споживання електричної енергії за наявності виробничих можливостей у постачальника електричної енергії, так і при коригуванні договірної величини споживання електричної енергії до закінчення розрахункового періоду. У разі коригування за заявою споживача договірної величини споживання обсягу електричної енергії здійснюється відповідне коригування договірної граничної величини споживання електричної потужності. При цьому у разі потреби постачальник електричної енергії може вимагати від споживача надання обгрунтування очікуваних обсягів споживання.

У протоколі розбіжностей від 6 червня 2008 року до проекту договору про постачання електричної енергії № 44/6660 від 12 березня 2008 року, направленому ТОВ "МСК "Ніка-Тера" позивачу, відповідач обгрунтував необхідність встановлення у договорі розміру приєднаної потужності споживання електричної енергії 5 200 кВт тим, що відповідно до технічних умов № 03/0Е-01 від 15 січня 2008 року на електропостачання комплексу зберігання та перевантаження зернових культур встановлено додаткову потужність в розмірі 3 200 кВт додатково до передбаченної чинним договором 2 000 кВт.

Актом № Д-93 допуску на підключення електроустановки до електричної мережі, складеним державним інспектором енергонагляду 13 червня 2008 року, підтверджено наявність технічної можливості подання ТОВ "МСП "Ніка-Тера" потужності споживання електричної енергії в обсязі 5 200 кВт.

Встановлення можливості підключення об’єкта (електроустановки) до електричної мережі електропередавальної організації інспектором Держенергонагляду шляхом складання актом, який є дозволом на підключення об'єкта замовника до електричної мережі, передбачено п. п. 5.4.11, 5.4.12 Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 25 липня 2006 року № 258 (z1143-06) , та п/п 6 п. 4 Положення про державний енергетичний нагляд, затвердженого постановою КМ України 7 серпня 1996 року (із змінами та доповненнями).

Акт допуску на підключення є невід'ємною частиною акта робочої комісії по прийняттю в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженим постановою КМ України від 22 вересня 2004 року № 1243 (1243-2004-п) .

Отже, господарський суд першої інстанції дійшов правильного висновку про зобов’язання відповідача укласти договір на постачання електроенергії з викладенням ч.1 розділу 1 договору в редакції відповідача (щодо встановлення договірної величини потужності 5 200 кВт).

А висновки судів касаційної та апеляційної інстанцій щодо відсутності необхідних документів для зобов?язання сторін укласти договір про постачання електричної енергії № 44/6660 від 12 березня 2008 року із викладенням ч. 1 розділу 1 "Предмет договору" (щодо встановлення договірної величини потужності 5 2000 кВт) в редакції відповідача не грунтуються на матеріалах справи та вимогах закону.

Крім того, переглядаючи в касаційному порядку судові рішення та приймаючи постанову від 23 червня 2009 року, Вищий господарський суд вказав, що вирішення питання щодо величини споживання електричної потужності має самостійну підставу та предмет спору і повинен вирішуватись відповідно до вимог чинного законодавства, чим порушив вимоги ст. 111-7 ГПК України, та дав нову оцінку вже встановленим судами першої та апеляційної інстанції обставинам справи.

За таких обставин постанова Вищого господарського суду від 23 червня 2009 року та постанова Одеського апеляційного господарського суду від 10 лютого 2009 року підлягають скасуванню, а законне і обгрунтоване рішення господарського суду Миколаївської області від 9 грудня 2008 року – залишенню в силі.

Відповідно до положень ст. ст. 6, 8 Конституції України, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України не вважає за необхідне направляти справу на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки це суперечило б положенням ст. ст. 125, 129 Конституції України, ст. ст. 2, 39 Закону України "Про судоустрій України" (3018-14) щодо визначення статусу Верховного Суду України та його завдання забезпечити законність у здійсненні правосуддя і викликало б конституційно недопустиму необхідність скасування законного рішення суду першої інстанції. У звязку з цим наведений у статті 111-18 ГПК України (1798-12) перелік наслідків розгляду касаційної скарги на постанову Вищого господарського суду України не є процесуальною перешкодою для прийняття Судовою палатою у господарських справах Верховного Суду України зазначеного рішення.

Керуючись ст.ст. 111-17 – 111-19 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Судова палата

Касаційну скаргу ТОВ "МСП "Ніка-Тера" задовольнити.

Постанову Вищого господарського суду України (rs4032232) від 23 червня 2009 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10 лютого 2009 року скасувати.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 9 грудня 2008 року залишити в силі.

постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

При розгляді справ за позовом про узгодження розбіжностей при укладені договорів про постачання електроенергії судам слід врахувати, що відповідно до ч. 6 ст. 179 ГК України суб’єкти господарювання, які забезпечують споживачів електроенергію, зобов’язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг), зміст цього договору повинен відповідати Типовому договору про постачання електричної енергії (затверджений Постановою НКРЄ України від 17 жовтня 2005 року № 910 та є додатком до Правил користування електричною енергією), а пунктами 4.2, 4.4 цих Правил встановлено, що пропозиції споживача щодо необхідного йому обсягу електричної енергії та строків постачання є пріоритетними як для оформлення договірних величин споживання електричної енергії за наявності виробничих можливостей у постачальника електричної енергії, так і при коригуванні договірної величини споживання електричної енергії до закінчення розрахункового періоду.