456/623/17 Про визнання протиправною та скасування постанови Державної архітектурно-будівельної інспекції про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності - 13.05.2020 Прийняття

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - ДАБІ) на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2017 року (прийняту судом у складі: головуючого судді Обрізко І.М., суддів: Кухтея Р.В., Сапіги В.П.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного інспектора будівельного нагляду Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Бардина Ігоря Івановича, Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернулася з адміністративним позовом, у якому просила визнати незаконною та скасувати постанову про адміністративне правопорушення від 15.02.2017 № 7/33-ф/пз, передбачене частиною 1 статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП (80731-10) ) у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень та закриття провадження у справі.

Короткий зміст рішень судів першої й апеляційної інстанцій

Стрийський міськрайонний суд Львівської області постановою від 05 травня 2017 року у задоволенні позову відмовив.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що будівельні роботи з реконструкції квартири, прибудови торгового приміщення та господарських будівель здійснено ОСОБА_1 без затвердженої проектної документації та дозволу на виконання будівельних робіт, чим порушено вимоги частини 1 статті 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" та статті 29 Закону України "Про планування і забудову території", чинного на час виконання будівельних робіт, що охоплюється частиною першою статті 96 КУпАП.

Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 21 серпня 2017 року скасував постанову суду першої інстанції та прийняв нову постанову про часткове задоволення позову.

Визнав незаконною та скасував постанову про адміністративне правопорушення від 15.02.2017 № 7/33-ф/пз.

У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов частково, суд апеляційної інстанції зазначив, що колегія суддів приходить до критичного висновку про належне повідомлення сторони позивача про розгляд справи за частиною 1 статті 96 КУпАП, адже інформація, яка свідчить про сповіщення позивача, який бере участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду, відповідно до частини 1 статті 278 КУпАП - відсутня, відтак постанова про накладення адміністративної санкції підлягає скасуванню з огляду на порушення процесуальних прав позивача.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на той факт, що судом першої інстанції не з`ясовано, що про обставини описані в постанові, відповідач мав дізнатись в період коли був залучений в якості третьої особи, а відтак не досліджено строки притягнення до адміністративної відповідальності, які є лімітованими.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

18 вересня 2017 року ДАБІ звернулася до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову.

У скарзі зазначає, що ОСОБА_1 належним чином було повідомлено про час, дату та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Позивачем не спростовано факту виконання нею будівельних робіт з реконструкції шляхом добудови та прибудови житлового приміщення без отримання дозволу на їх виконання.

У запереченнях на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 20 вересня 2017 року відкрив касаційне провадження.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) (далі - Закон № 2147-VІІІ). З цієї дати набула чинності нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) (далі - КАС).

Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень КАС касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

На виконання вимог підпункту 7 пункту 1 Перехідних положень справа була передана до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 лютого 2018 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Гриців М.І., судді: Берназюк Я.О., Коваленко Н.В.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 червня 2019 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 20 червня 2019 року № 778/0/78-19 визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Бучик А.Ю., Стеценко С.Г., справу передано головуючому судді.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

ОСОБА_1 на земельній ділянці, яка перебуває у комунальній власності міста Стрия і не передана їй у користування чи приватну власність по АДРЕСА_1 у 2009 році здійснено реконструкцію квартири № НОМЕР_1, яка належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 14.12.2007 №1-6252 з добудовою розміром стін у плані 6,5х2,3 м.

Рішенням виконавчого комітету Стрийської міської ради від 13.06.2008 № 213 п.1 надано дозвіл ОСОБА_1 на переобладнання кухні у житлову кімнату, комору у санвузол, коридор у кухню з прибудовою частини кухні, тамбуру, комори.

Начальником відділу архітектури і містобудування Стрийського міськвиконкому 22.10.2008 погоджено схему генплану та викопіювання із ситуаційної схеми м. Стрия вказаного будівництва. Пунктом 2 зазначеного рішення зобов`язано ОСОБА_1 до початку будівництва виготовити проектну документацію та отримати дозвіл на виконання будівельних робіт в інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у встановленому законодавством порядку.

На вказаній земельній ділянці ОСОБА_1 у 2008-2009 роках до зовнішньої стіни будинку зі сторони АДРЕСА_1 впритул до тротуарної доріжки прибудовано одноповерхове торгове приміщення (фундамент бетонний, огороджуючі конструкції - цегла, склопакети, металеві решітки, дах односкатний по дерев`яних конструкціях) розміром стін у плані 3,30х7, 40х3, 80х2, 90х0, 50х4,5 м для здійснення підприємницької діяльності, а також на вказаній земельній ділянці влаштовано два навіси розмірами стін у плані 5,0х3,0 м і 2,5х2,0 м.

Будівельні роботи з реконструкції квартири, прибудови торгового приміщення та господарських будівель здійснено ОСОБА_1 без затвердженої проектної документації та дозволу на виконання будівельних робіт, чим порушено вимоги частини 1 статті 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" та статті 29 Закону України "Про планування і забудову території" (чинного на час виконання будівельних робіт).

Постановою про адміністративне правопорушення №7/33-ф/пз від 15.02.2017 року, винесену головним інспектором будівельного нагляду Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Бардиним І.І. визнано ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 96 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень.

Не погоджуючись із вказаними діями та рішеннями, позивач звернулася до суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у межах доводів касаційної скарги перевірив постановлені у цій справі судові рішення, обговорив доводи касаційної скарги і дійшов висновку про таке.

Згідно з частинами першою та другою статті 41 Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VІ "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон № 3038-VІ (3038-17) ) державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244 (244-95-п) (далі - Порядок № 244) визначено процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що передбачені Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" (208/94-ВР) , пунктом 13 якого визначено, що протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності підписується особою, яка його склала, суб`єктом містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а також свідками (у разі наявності).

У разі відмови суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, від підписання протоколу або ознайомлення з ним уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, що складає протокол, робить про це відповідну відмітку в ньому.

Суб`єкт містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які є його невід`ємною частиною, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Згідно з пунктом 14 Порядку № 244 під час складання протоколу уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, що складає протокол, роз`яснює суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, його права та обов`язки, передбачені Законом та цим Порядком, а пунктом 17 останнього визначено, що справа може розглядатися за участю суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб.

Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.

Неприбуття суб`єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.

Відтак, провадження у справі про адміністративне правопорушення передбачає складення протоколу про адміністративне правопорушення у присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, з врученням їй копії протоколу. У процесі розгляду справи особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, повинна бути забезпечена можливість користуватись правами, визначеними Порядком № 244.

Як видно з матеріалів справи, позивач відмовилася від отримання копій акта перевірки та протоколу про адміністративне правопорушення.

Проте, як встановлено судом апеляційної інстанції, в матеріалах справи відсутні докази надсилання вказаних документів на адресу позивача та отримання останнім таких, що свідчить про те, що відповідач своїми діями, порушивши законодавчо встановлений порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю, позбавив позивача можливості захистити свої права.

Викладене свідчить про наявність порушень процедури розгляду цих матеріалів.

Зокрема, факт неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною, як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції належним чином проаналізував норми матеріального права, ретельно дослідив докази у справі та дійшов обґрунтованого висновку про скасування постанови про адміністративне правопорушення.

В аспекті наведеного слід також зазначити, що відповідно до статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції чинній до 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків суду апеляційної інстанції.

Враховуючи наведене, Суд визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

З огляду на викладене, керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15

січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до

Господарського процесуального кодексу України (1798-12)

Цивільного процесуального кодексу України (1618-15)

Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15)

359 Кодексу адміністративного судочинства України

постановив:

Касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2017 року - без змін.