489/509/17 Про визнання протиправною та скасування постанови Державної архітектурно-будівельної інспекції про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності - 13.05.2020 Прийняття

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області (далі - управління ДАБІ, ДАБІ відповідно) на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2017 року (прийняту судом у складі: головуючого судді Кравченка К.В., суддів: Стас Л.В., Лук`янчук О.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі управління ДАБІ про визнання незаконною та скасування постанови, -

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

В лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив визнати незаконною та скасувати постанову головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління ДАБІ Савчука Олексія Сергійовича № 5 від 06.01.2017 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 8 статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП (80731-10) ), якою на позивача накладено штраф у розмірі 10 200,00 грн.

Короткий зміст рішень судів першої й апеляційної інстанцій

Ленінський районний суд міста Миколаєва постановою від 05 квітня 2017 року позов задовольнив частково.

Скасував винесену відносно позивача постанову № від 06.01.2017 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 8 статті 96 КУпАП. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.

Задовольняючи позовні вимоги в частинні скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції виходив з того, що замовником будівельних робіт є ПАТ "Миколаївгаз", а тому притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності як керівника підприємства за вчинене юридичною особою правопорушення у сфері містобудівної діяльності є протиправним.

Одеський апеляційний адміністративний суд постановою від 21 червня 2017 року постанову суду першої інстанції змінив в частині підстав для задоволення позову. В іншій частині постанову суду першої інстанції залишив без змін.

Змінюючи постанову суду першої інстанції, апеляційний суд, зазначив, що оскільки позивач на час подання декларації про початок будівельних робіт був головою правління ПАТ "Миколаївгаз", тобто керівником - посадовою особою цього товариства, який особисто підписав цю декларацію, то саме він є суб`єктом адміністративної відповідальності за частиною 8 статті 96 КУпАП.

При цьому, притягнення до фінансової відповідальності за наведення недостовірних даних у вказаній декларації ПАТ "Миколаївгаз", як юридичну особу, на підставі положень Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" (208/94-ВР) , не виключає в діях позивача, як посадової особи, складу адміністративного правопорушення за частиною 8 статті 96 КУпАП та не позбавляє відповідача права притягнути позивача до такої відповідальності.

Також суд вказав, що позивач не спростовував факт зазначення у вищевказаній декларації про початок будівельних робіт недостовірної інформації стосовно інженера технічного нагляду ОСОБА_2, та в судовому засіданні суду апеляційної інстанції цей факт визнав.

Отже, в діях позивача, як посадової особи, вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 8 статті 96 КУпАП.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що позивач, як посадова особа - керівник ПАТ "Миколаївгаз", не є суб`єктом адміністративної відповідальності за частиною 8 статті 96 КУпАП є помилковим.

Разом з тим, колегія суддів погодилася з тим, що відповідачем не було дотримано визначеної законодавством процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності із дотриманням його прав.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення від 26.12.2016 слідує, що його було складено без присутності позивача, без ознайомлення позивача з його правами.

А відповідач не спростував та не надав докази, які б підтверджували те, що позивач викликався для складання протоколу, а також для розгляду справи про адміністративне правопорушення.

За таких обставин, відповідач не надав суду належних доказів дотримання ним вимог статті 268 КУпАП щодо забезпечення прав позивача бути присутнім при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

14 серпня 2017 року управління ДАБІ звернулося до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить постанову апеляційного суду скасувати та прийняте нове рішення про відмову у задоволенні позову.

У скарзі зазначає, що у протоколі про адміністративні правопорушення письмово роз`яснено права та обов`язки позивача, передбачені статтею 268 КУпАП та повідомлено про час, день та місце розгляду справи. Матеріали перевірки отримані позивачем завчасно.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 15 серпня 2017 року відкрив касаційне провадження.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) (далі - Закон № 2147-VІІІ). З цієї дати набула чинності нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) (далі - КАС).

Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень КАС касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

На виконання вимог підпункту 7 пункту 1 Перехідних положень справа була передана до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 лютого 2018 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Гриців М.І., судді: Берназюк Я.О., Коваленко Н.В.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 липня 2019 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 15 липня 2019 року № 981/0/78-19 визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Рибачук А.І., Стеценко С.Г., справу передано головуючому судді.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

12.12.2016 Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз" (надалі - ПАТ "Миколаївгаз") до ДАБІ подано декларацію про початок будівельних робіт.

На підставі направлення про проведення позапланової перевірки від 15.12.2016 №1225 з 20.12.2016 по 26.12.2016 управлінням ДАБІ проведено позапланову перевірку на об`єкті "Стандартне приєднання для зовнішнього газопостачання будинку АДРЕСА_1 (реконструкція)".

За результатами вищевказаної перевірки голові правління ПАТ "Миколаївгаз" ОСОБА_1 26.12.2016 видано припис № 466 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 26.12.2016, складеного стосовно ОСОБА_1, за результатами позапланової перевірки на об`єкті "Стандартне приєднання для зовнішнього газопостачання будинку АДРЕСА_1 (реконструкція)" виявлено порушення вимог частини 8 статті 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", пункту 11 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 (466-2011-п) , а саме: замовником ПАТ "Миколаївгаз" у декларації про початок виконання будівельних робіт від 13.12.2016 № МК083163480964 на об`єкт "Стандартне приєднання для зовнішнього газопостачання будинку АДРЕСА_1 (реконструкція)" наведені недостовірні дані у частині інженера технічного нагляду ОСОБА_2, об`єкт III категорії складності.

На підставі акта перевірки від 26.12.2016, протоколу від 26.12.2016 та припису № 466 від 26.12.2016 відповідачем винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення № 5 від 06.01.2017, якою голову Правління ПАТ "Миколаївгаз" ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 8 статті 96 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 200,00 грн.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у межах доводів касаційної скарги перевірив постановлені у цій справі судові рішення, обговорив доводи касаційної скарги і дійшов висновку про таке.

Як зазначив суд апеляційної інстанції, за загальним правилом суб`єктом адміністративної відповідальності за правопорушення, які передбачені КУпАП (80731-10) , є фізична особа, яка на момент вчинення адміністративного правопорушення досягла шістнадцятирічного віку. Також цей кодекс виокремлює спеціального та особливого суб`єктів адміністративного правопорушення, статус яких набувають фізичні осудні особи, які досягли певного віку і володіють спеціальними (кваліфікуючими ознаками), що визначають їх роль порушника в тих чи інших складах адміністративних правопорушень, передбачених конкретними статтями Особливої частини КУпАП (80731-10) .

В якості одного з таких спеціальних суб`єктів КУпАП (80731-10) визначає посадову особу, яка може бути притягнута до адміністративної відповідальності за адміністративні правопорушення, пов`язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров`я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов`язків, тощо.

Частина 8 статті 96 КУпАП, за якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, передбачає відповідальність у вигляді штрафу від двохсот п`ятдесяти до трьохсот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такій декларації, вчинені щодо об`єктів III категорії складності.

Ця частина статті 96 КУпАП не визначає конкретного суб`єкта відповідальності, однак в інших частинах цієї статті в якості суб`єктів відповідальності визначені фізичні особи та посадові особи.

Отже, оскільки позивач на час подання вищевказаної декларації про початок будівельних робіт був головою правління ПАТ "Миколаївгаз", тобто керівником - посадовою особою цього товариства, який особисто підписав цю декларацію (зареєстрована Управлінням державної арітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області 13.12.2016), то саме він є суб`єктом адміністративної відповідальності за частиною 8 статті 96 КУпАП.

При цьому, притягнення до фінансової відповідальності за наведення недостовірних даних у вказаній декларації ПАТ "Миколаївгаз", як юридичну особу, на підставі положень Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" (208/94-ВР) , не виключає в діях позивача, як посадової особи, складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 8 статті 96 КУпАП та не позбавляє відповідача права притягнути позивача до такої відповідальності.

Позивач не спростовував факт зазначення у вищевказаній декларації про початок будівельних робіт недостовірної інформації стосовно інженера технічного нагляду ОСОБА_2, та в судовому засіданні суду апеляційної інстанції цей факт визнав.

Отже, як встановив апеляційний суд, в діях позивача, як посадової особи, вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 8 статті 96 КУпАП.

З огляду за викладене, апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що позивач, як посадова особа - керівник ПАТ "Миколаївгаз", є суб`єктом адміністративної відповідальності.

Проте відповідачем не було дотримано визначеної законодавством процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності із дотриманням його прав.

Відповідно до статей 254, 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.

При складанні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, про що робиться відмітка в протоколі.

Згідно зі статтею 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Як встановив суд, позивача не викликали ні для складання протоколу, ні для розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Відповідач жодним чином не спростував та не надав докази, які б підтверджували те, що позивач викликався для складання протоколу, а також для розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Отже, суди дійшли обґрунтованого висновку, що відповідач не надав суду належних доказів дотримання ним вимог статті 268 КУпАП щодо забезпечення прав позивача бути присутнім при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Крім того, 06.01.2017 головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області Савчуком О.С. була винесена постанова №5 від 06.01.2017 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 8 статті 96 КУпАП, якою на позивача накладено штраф у розмірі 10200,00 грн.

Дана постанова також не містить підпису позивача про ознайомлення з нею та отримання її примірника.

Отже, розгляд відносно позивача справи про адміністративне правопорушення також відбувся з порушенням визначеної законом процедури та прав позивача.

Наведені вище порушення відповідачем порядку фіксації, розгляду та вирішення відносно позивача справи про адміністративне правопорушення на думку колегії суддів не можуть вважатися суто формальними, а є достатніми для судового захисту прав позивача шляхом скасування спірної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності №5 від 06.01.2017.

Колегія суддів Верховного Суду погоджується із такими висновками судів першої та апеляційної інстнцій.

В аспекті наведеного слід також зазначити, що відповідно до статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції чинній до 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При цьому, доводи касаційної скарги щодо помилковості висновків попередніх судів у цій справі фактично зводяться до правової оцінки обставин у справі та дослідження доказів та не спростовують правильності висновків судів.

Враховуючи наведене, Суд визнає, що суди першої (з урахуванням змін внесених судом апеляційної інстанції) та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

З огляду на викладене, керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15

січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до

Господарського процесуального кодексу України (1798-12)

Цивільного процесуального кодексу України (1618-15)

Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15)

359 Кодексу адміністративного судочинства України

постановив:

Касаційну скаргу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області залишити без задоволення, а постанову Ленінського районного суду міста Миколаєва від 05 квітня 2017 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2017 року - без змін.