3-2444к09/24/17 Про скасування рішень селищної ради про передачу земельних ділянок у власність під будівництво індивідуальних житлових будинків - Текст документа

касаційну скаргу Інститут геофізики ім. С.Субботіна Національної академії наук України на постанову Вищого господарського суду України від 21 квітня 2009 року у справі № 21/347 за позовом Інституту геофізики ім. С.Субботіна Національної академії наук України до Івано-Франківської селищної ради Яворівського району Львівської області, треті особи – фізико-механічний інститут ім. Г.В. Карпенка, ОСОБА_1, ОСОБА_3, управління Держкомзему у Яворівському районі Львівської області про скасування рішень Івано-Франківської селищної ради Яворівського району Львівської області

У листопаді 2007 року Інституту геофізики ім. С.Субботіна Національної академії наук України звернувся до господарського суду Львівської області з позовом до Івано-Франківської селищної ради Яворівського району Львівської області, треті особи – фізико-механічний інститут ім. Г.В. Карпенка, ОСОБА_1, ОСОБА_3, управління Держкомзему у Яворівському районі Львівської області про скасування рішень Івано-Франківської селищної ради Яворівського району Львівської області № 300 від 26 січня 2006 року "Про передачу земельної ділянки у власність" та № 302 від 26 січня 2006 року "Про надання земельної ділянки у власність під будівництво індивідуального житлового будинку".

Поданий позов обґрунтовано тим, що рішенням № 72 від 27 лютого 1959 року виконавчий комітет Івано-Франківської районної ради депутатів трудящих відвів правопопереднику позивача 0,71 га орної землі: дві земельні ділянки 0,53 га та 0,18 га. Розпорядженням президента НАН України № 221 від 7 квітня 2005 року позивачу передано на баланс нерухоме майно та закріплено за ним зазначені земельні ділянки, але не зважаючи на його звернення, відповідач не здійснив оформлення у встановленому порядку права користування цими земельними ділянками, а навпаки, оспорюваними рішеннями передав у власність земельні ділянки суміжним землекористувачам ОСОБА_1 та ОСОБА_3, у тому числі за рахунок земель, що є в користуванні.

Рішенням господарського суду Львівської області від 23 червня 2008 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13 січня 2009 року, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 21 квітня 2009 року постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13 січня 2009 року залишено без змін.

У касаційній скарзі ставиться питання про скасування постанови Вищого господарського суду України з мотивів її невідповідності рішенням Верховного Суду України з питань застосування норм матеріального права.

Ухвалою Верховного Суду України від 4 червня 2009 року порушено провадження з перегляду в касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України від 17 березня 2009 року.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача, третіх осіб і прокурора, дослідивши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, Судова палата вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Предметом даного судового розгляду є вимоги Інституту геофізики ім. С.Субботіна Національної академії наук України про визнання недійсними рішень Івано-Франківської селищної ради про надання земельних ділянок, які перебувають в його користуванні, в приватну власність фізичним особам у зв’язку з порушенням вимог земельного законодавства.

Як вбачається із матеріалів справи, що рішенням виконкому Івано-Франківської районної ради депутатів трудящих № 72 від 27 лютого 1959 року було відведено Інституту машинознавства та автоматики Академій наук УРСР дві земельні ділянки в населеному пункті Залісся Івано-Франківської селищної ради із земель держземфонду: 0,18 га та 0,53 га орної землі.

Розпорядженням Президії Національної академії наук України від 7 квітня 2005 року дозволено фізико-механічному інституту ім. Г.В. Карпенка передати в порядку перерозподілу майна Національної академії наук України з свого балансу на баланс Інституту геофізики ім. С.Субботіна Національної академії наук України нерухоме майно та закріплено за Інститутом геофізики ім. С.Субботіна Національної академії наук України земельні ділянки площею 0, 53 і 0,18 га. на яких знаходиться це майно та зобов’язано оформити Державний акт на постійне користування земельними ділянками.

Івано-Франківська селищна рада прийняла рішення № 297 від 16 січня 2006 року, за результатами розгляду звернення магнітної обсерваторії структурного підрозділу позивача, яким зобов’язала його пред’явити картографічні матеріали на земельні ділянки, закріплені за фізико-механічним Інститутом Національної академії наук України, а також підтвердити, що ці земельні ділянки рахувались за держземфондом.

Оспорюваними рішеннями Івано-Франківської селищної ради Яворівського району Львівської області № 300 від 26 січня 2006 року "Про передачу земельної ділянки у власність" та "№ 302 від 26 січня 2006 року "Про надання земельної ділянки у власність під будівництво індивідуального житлового будинку" гр., гр. ОСОБА_1 і ОСОБА_3 було надано у приватну власність земельні ділянки відповідно 0,45 га та 0,15 га.

На виконання спірних рішень відповідача гр. ОСОБА_1 видано державні акти на право власності на земельну ділянку площею 0, 15 га для обслуговування житлового будинку і господарських будівель та на право власності на земельну ділянку площею 0,0870 га для ведення особистого селянського господарства. Громадянці ОСОБА_3 не видано державного акту, однак межі земельної ділянки встановлено в натурі.

Прийняті судові рішення в даній справі обґрунтовані тим, що позивачем не доведено порушення його прав та законних інтересів спірними рішеннями селищної ради, оскільки рішення відповідного органу про надання йому в користування земельних ділянок не було виконано.

Проте з таким висновком господарських судів погодитися не можна з таких підстав.

Відповідно до абз.1 п.1 Розділу 10 Перехідних положень Земельного кодексу України (2768-14) рішення про надання в користування земельних ділянок, а також про вилучення (викуп) земель, прийняті відповідними органами, але не виконані на момент введення у дію цього Кодексу, підлягають виконанню відповідно до вимог цього Кодексу.

У п.7 Розділу 10 Перехідних положень Земельного кодексу України (2768-14) зазначено, що громадяни та юридичні особи, які одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, передбачених раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки .

Пленум Верховного Суду України у п.п. г п. 18 постанови "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" від 16 квітня 2004 року № 7 (va007700-04) роз’яснив, що громадяни та юридичні особи зберігають право на земельні ділянки (п. 7 розд. X "Перехідні положення" Земельного Кодексу України (2768-14) ) одержані ними до 1 січня 2002 року у власність, у тимчасове користування або на умовах оренди в розмірах, що були раніше передбачені чинним законодавством.

Згідно ст. 5 Закону України "Про особливості правового режиму діяльності НАН України галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу" Національна академія наук України, галузеві академії наук та організації, що віднесені до їх відання, мають право використовувати належне їм майно для участі у цивільних відносинах, у тому числі для ведення фінансово-господарської діяльності, відповідно до цілей їх утворення та в межах їх цивільної правоздатності. Вилучення земельних ділянок Національної академії наук України та галузевих академій наук може здійснюватися лише за згодою Президії Національної академії наук України та президій галузевих академій наук відповідно до Земельного кодексу України (2768-14) .

П. 10 ст. 15 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" передбачено, що держава передає академіям у безстрокове безоплатне користування без права зміни форми власності основні фонди, а також обігові кошти. Використання майна, переданого академіям, здійснюється ними відповідно до законодавства та статутів академій. Земельні ділянки надаються академіям у постійне користування або в оренду відповідно до земельного законодавства України.

За вимогами ч. 5 ст. 116 Земельного Кодексу України надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

У відповідності до ст. 141 Земельного Кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є:

а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;

б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;

в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;

г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;

ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

д) систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Відповідно до п. е ч.4 ст. 84 Земельного Кодексу України земельні ділянки, які використовуються для забезпечення діяльності Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів державної влади, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук не можуть передаватись у приватну власність.

Таким чином, дійшовши висновку про недоведеність позивачем права на спірні земельні ділянки, суди попередніх інстанцій не врахували вимог зазначених норм матеріального права та виходячи з них не з’ясували обставин пов’язаних з правовим режимом цих земельних ділянок, на час прийняття оспорюваних рішень селищної ради, і не встановили дійсних прав та обов’язків сторін у спірних правовідносинах.

Разом з тим, як встановлено судами, позов подано до Івано-Франківської селищної ради про визнання недійсними рішень № 300 та № 302 від 26 січня 2006 року, якими надано у приватну власність земельні ділянки, що знаходяться в межах земельних ділянок НАН України. Згідно спірних рішень селищної ради ці земельні ділянки були передані у приватну власність фізичним особам.

У той же час, суди попередніх інстанцій на зазначене уваги не звернули та не з’ясували процесуального становища в даній справі фізичних осіб, яким за спірними рішеннями селищної ради було надано земельні ділянки у приватну власність і зокрема, чи не підлягають ці особи залученню до справи в якості сторін, а відтак, чи підлягає дана справа розгляду в порядку господарського судочинства.

За таких обставин ухвалені у даній справі судові рішення не можна визнати законними й обґрунтованими, у зв’язку з чим вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції .

Керуючись ст.ст. 111-17 — 111-20 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Судова палата у господарських справах Верховного Суду України,

Касаційну скаргу Інституту геофізики ім. С.Субботіна Національної академії наук України задовольнити.

Постанову Вищого господарського суду України (rs4663799) від 21 квітня 2009 року, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13 січня 2009 року та рішення господарського суду Львівської області від 23 червня 2008 року у справі № 21/347 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.