3-2579к09 Про визнання права власності на об`екти нерухомості та про зобов’язання здійснити державну реєстрацію права власності - 30.06.2009 Прийняття

розглянувши касаційні скарги Комунального підприємства "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об’єктів нерухомості" та Одеської міської ради на постанову Вищого господарського суду України від 11 лютого 2009 року у справі № 3/88-08-1586 за позовом Одеського відкритого акціонерного товариства по експорту та імпорту нафтопродуктів (далі - ВАТ "Ексімнафтопродукт") до комунального підприємства "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об’єктів нерухомості" (далі – КП "Одеське МБТІ та РОН") та Одеської міської ради, за участю третьої особи – виконавчого комітету Одеської міської ради (далі – виконком Одеської міської ради), про визнання права власності та зобов’язання здійснити державну реєстрацію права власності,

У квітні 2008 року ВАТ "Ексімнафтопродукт" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до КП "Одеське МБТІ та РОН", третя особа – виконком Одеської міської ради, та з урахуванням уточнень просило визнати за ним право власності без додаткового введення в експлуатацію на об’єкти нерухомості, що увійшли до статутного фонду товариства, за наведеним переліком, а саме :

1.3 будівлю контори (літ. "В") площею 330, 6 кв. м,

1.4 будівлю "Бранденбург" (літ. "Г") площею 328, 3 кв. м,

1.6 будівлю насосної побутових стоків (літ "Д-1") площею 22 кв. м,

1.8 будівлю цивільної оборони (літ "З") площею 137, 4 кв. м,

1.9 столярну майстерню (літ "И") площею 131, 1 кв. м,

1.10 будівлю матеріального складу (літ "И-1" та "И-2") площею 563, 6 кв. м,

1.11 побутове приміщення №1 (літ "К") площею 310, 7 кв. м,

1.12 лабораторію (літ "Л") площею 177, 3 кв. м,

1.14 пожежне депо цеху зливу-наливу -1 (літ "Н") площею 744, 3 кв. м,

1.16 склад зберігання солі (літ "П") площею 240, 3 кв. м,

1.18 пральню (літ "С") площею 147,1 кв. м,

1.19 будівлю насосної промислової каналізації (літ "Т") площею 41, 8 кв. м,

1.20 ремонтно-механічний цех (літ "Т-1") площею 690 кв. м,

1.21 насосну № 2 (літ "У, У-1") площею 445, 9 кв. м,

1.24 місцевий диспетчерський пункт (літ "Ц") площею 1 381, 6 кв. м,

1.25 технологічну насосну №4 (літ "Ч") площею 190, 8 кв. м,

1.26 насосну №1 (літ "Ш, Ш-1") площею 367, 7 кв. м,

1.27 операторну насосну №1 (літ "Щ") площею 66 кв. м,

1.32 майстерню цеху поставок (літ "Я") площею 166, 4 кв. м,

1.38 пожежну водойми (літ "1", "ХХХУІ") площею 1 255 кв. м,

1.39 виробничу будівлю "Блок-бокс" (літ "Є") площею 491, 5 кв. м,

1.40 резервуари (літ "11-ХХХІУ, XXXIX, ХL-L") площею 25 809 кв. м,

1.41 вимощення (літ "XXXV") площею 43 025 кв. м,

1.42 огорожу (літ "№ 1, 3-7") довжиною 2 472, 65 м,

1.44 зливну залізничної естакади 5-6 колії, перехід 1-2 колії, 3-4 колії (літ "L11") площею 6 612 кв. м,

що розташовані по вул. Наливній, 15, ділянка 1;

2.1 насосну (пожежну) (літ "А") площею 214, 7 кв. м,

2.2 побутові приміщення (літ "Б") площею 105,4 кв. м,

2.3 контору ділянки № 3 (літ "В") площею 115, 5 кв. м,

2.4 насосну (літ "Г") площею 14, 9 кв. м,

2.7 навіс – технологічну насосну станцію № 6а (літ "Ж") площею 114, 2 кв. м,

2.9 резервуари (літ "1-ХУ1, ХУ111") площею 12 730 кв. м;

2.10 вимощення (літ "XУ11") площею 10 725 кв. м;

2.11 закрите пожежне водоймище (літ "ХІХ-ХХ") площею 794, 8 кв. м,

що розташовані по вул. Наливній, 15, ділянка 3;

3.2 трансформаторну (літ "Б") площею 53, 4 кв. м,

3.3 виробничу будівлю лабораторії (літ "В") площею 686, 4 кв. м,

3.5 механічні майстерні (літ "Д, Ж") площею 143, 1 кв. м,

3.6 будівлю насосної (літ "З") площею 131, 3 кв. м,

3.9 будівлю конденсатної і фільтрів (літ "Е") площею 51 кв. м,

3.10 огорожу (літ "№ 1, 2") довжиною 830 м,

3.11 вимощення (літ "І") площею 2 325 кв. м,

3.12 резервуари (літ "11-ХУ111, Х1Х, ХХ") площею 4 442 кв. м,

3.13 естакаду (літ "XXI") площею 484 кв. м,

що розташовані по вул. Миколи Гефта, 2;

та зобов’язати КП "Одеське МБТІ та РОН" здійснити державну реєстрацію права власності на зазначені обєкти нерухомості без додаткового їх введення в експлуатацію.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12 червня 2008 року до участі у справі в якості іншого відповідача залучено Одеську міську раду.

Рішенням господарського суду Одеської області від 12 вересня 2008 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 30 жовтня 2008 року, позов задоволено. Визнано за ВАТ "Ексімнафтопродукт" право власності на об’єкти нерухомого майна за наведеним переліком без додаткового введення в експлуатацію та зобов'язано КП "Одеське МБТІ та РОН" здійснити реєстрацію права власності ВАТ "Ексімнафтопродукт" на зазначені обєкти нерухомого майна без додаткового їх введення в експлуатацію.

Рішення мотивовані тим, що ВАТ "Ексімнафтопродукт", яке було створене шляхом корпоратизації державного підприємства, з моменту його реєстрації відповідно до Положення про порядок корпоратизації підприємств, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 1993 року № 508 (508-93-п) , стало власником майнового комплексу свого попередника, будівлі якого були реконструйовані та перебудовані за рахунок позивача, перебувають на його балансі та знаходяться на земельній ділянці, яка перебувала у користуванні позивача на законних підставах, тому позивач набув право власності на новостворене майно відповідно до положень ст. ст. 331, 332 ЦК України. Право власності позивача на новостворене нерухоме майно підлягає обов’язковій державній реєстрації на підставі судового рішення згідно із ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень".

Постановою Вищого господарського суду України від 11 лютого 2009 року постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30 жовтня 2008 року залишено без змін.

Ухвалою колегії суддів Верховного Суду України від 11 червня 2009 року за касаційними скаргами КП "Одеське МБТІ та РОН" та Одеської міської ради порушено провадження з перегляду в касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України від 11 лютого 2009 року.

У касаційних скаргах ставиться питання про скасування всіх зазначених судових рішень та передання справи на новий розгляд до суду першої інстанції з посиланням на невідповідність постанови Вищого господарського суду України від 11 лютого 2009 року рішенням Верховного Суду України з питань застосування норм матеріального права та виявлення різного застосування Вищим господарським судом України одного й того ж положення закону в аналогічних справах.

Касаційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Залишаючи постанову апеляційної інстанції без змін і, відповідно, підтверджуючи законність рішення господарського суду першої інстанції про задоволення позову, Вищий господарський суд України свій висновок обґрунтовував посиланням на ст. ст. 331, 332 ЦК України.

Разом з тим, Вищий господарський суд України не звернув уваги на вимоги абз. 2 ч. 2, ч. 3 ст. 331 ЦК України, відповідно до яких право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту його прийняття до експлуатації, якщо прийняття цього майна до експлуатації передбачено договором або законом. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Необхідність прийняття закінчених будівництвом обєктів в експлуатацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, передбачена ч. 3 ст. 18 Закону України "Про основи містобудування".

Так, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів" від 22 вересня 2004 року № 1243 (1243-2004-п) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів полягає у підтвердженні державними приймальними комісіями готовності до експлуатації закінчених будівництвом об’єктів. За результатами роботи державної приймальної комісії складається акт про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта. Акт державної приймальної комісії підлягає затвердженню у 15-денний строк органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування, що утворив цю комісію, та реєструється в інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, яка видала дозвіл на виконання будівельних робіт.

Одночасно слід зазначити, що відповідно до ст. 24 Закону України "Про планування і забудову територій" фізичні та юридичні особи, які мають намір здійснити будівництво об’єктів містобудування на земельних ділянках, що належать їм на праві власності чи користування, зобов’язані отримати від виконавчих органів відповідних рад, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, у разі делегування їм таких повноважень відповідними радами, дозвіл на будівництво об’єкта містобудування.

Статтею 29 цього закону передбачено, що здійснення будівельних робіт на об’єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і передбачає відповідальність згідно із законодавством.

Усупереч вимогам ст. ст. 4-3, 38, 43 ГПК України щодо всебічного, повного і обєктивного розгляду всіх обставин справи, обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення спору, судами не досліджувались обставини щодо належного прийняття об’єктів нерухомості за наведеним переліком до експлуатації у встановленому порядку. Пленум Верховного Суду України у п. 1 постанови "Про судове рішення" від 29 грудня 1976 року № 11 (v0011700-76) роз яснив, що обґрунтованим визнається рішення суду, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Оскільки зазначеним вимогам постановлені судові рішення не відповідають, вони не можуть залишатися в силі та підлягають скасуванню, а справа – направленню на новий розгляд.

Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно встановити всі фактичні обставини справи на підставі об'єктивної оцінки наявних у ній доказів, з'ясувати дійсні права та обов'язки сторін, і залежно від встановленого, правильно застосувати норми матеріального права, що врегульовують спірні правовідносини та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст. ст. 111--17 – 111--20 ГПК України (1798-12) , Судова палата у господарських справах Верховного Суду України

Касаційні скарги Комунального підприємства "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об’єктів нерухомості" та Одеської міської ради задовольнити.

Постанову Вищого господарського суду України від 11 лютого 2009 року, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30 жовтня 2008 року та рішення господарського суду Одеської області від 12 вересня 2008 року скасувати.