3-2189к09 Про стягнення збитки за нестачею переданої на зберігання арматури та за зустрічним позовом зобов'язання повернути безпідставно отримане майно - Текст документа

розглянувши касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства фірми "Укрбудресурси" на постанову Вищого господарського суду України від 27.04.2009 року у справі за позовом акціонерного товариства закритого типу "Одесагрострой" до відкритого акціонерного товариства фірми "Укрбудресурси" в особі Одеської філії про стягнення 570142, 70 грн. та за зустрічним позовом відкритого акціонерного товариства фірми "Укрбудресурси" в особі Одеської філії до акціонерного товариства закритого типу "Одесагрострой" про стягнення 13905,83 грн. боргу та зобов'язання повернути безпідставно отримане майно,

У червні 2008 року АТЗТ "Одесагрострой" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Одеської філії ВАТ "Укрбудресурси" про стягнення заборгованості в розмірі 740614 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані відмовою відповідача повернути з відповідального зберігання 135,773 т металопрокату, вартістю 740614 грн., за договором зберігання №7 від 28.07.2005 року, пролонгованим сторонами договорами № 196 від 01.12.2005 року та № 59 від 15.02.2007 року.

Відповідач позов не визнав і звернувся із зустрічним позовом до АТЗТ "Одесагрострой" та просив стягнути вартість товарно-матеріальних цінностей, отриманих із відповідального зберігання Позивачем в об'ємі більшому, ніж визначено умовами договору зберігання, а також заборгованість за надані послуги із зберігання. В ході розгляду справи просив суд зобов'язати позивача повернути 133,3 т безпідставно отриманого металопрокату.

Рішенням господарського суду Одеської області від 26.08.2008 року задоволено позов АТЗТ "Одесагрострой" та стягнуто з ВАТ "Укрбудресурси" збитки в розмірі 570142,43 грн. У задоволенні зустрічного позову відмовлено. Рішення суду обгрунтоване тим, що акти повернення товарно-матеріальних цінностей, згідно яких товарно-матеріальних цінностей повернуто більше, ніж прийнято на зберігання підписані зі сторони АТЗТ "Одесагрострой" неуповноваженою особою.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27.11.2008 року рішення суду першої інстанції частково скасовано та викладено резолютивну частину в іншій редакції, якою у позові АТЗТ "Одесагрострой" відмовлено, зустрічний позов задоволено частково та стягнуто з АТЗТ "Одесагрострой" безпідставно набуте майно, а саме: дріт ф4 - 52,75т, дріт ф5 - 16,51 т, арматуру ф18 м/дл - 4,48 т, арматуру ф12 м/дл - 59,56 т. В решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.04.2009 року скасовано постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.11.2008 року та залишено без змін рішення господарського суду господарського суду Одеської області від 26.08.2008 року.

28.05.2009 року Верховним Судом України порушено касаційне провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 27.04.2009 року за касаційною скаргою ВАТ "Укрбудресурси". Скарга мотивована виявленням різного застосування Вищим господарським судом України одного й того ж положення закону в аналогічних справах.

Заслухавши представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи Верховний Суд України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Скасовуючи постанову апеляційного суду та залишаючи в силі рішення господарського суду касаційний суд прийшов до висновку, що у апеляційного суду не було правових підстав для задоволення зустрічного позову.

З таким погодитись не можна з наступних підстав.

Господарськими судами встановлено, що 28.07.05 р. між АТЗТ "Одесагрострой" (Поклажедавець) та ВАТ фірма "Укрбудресурси" в особі Одеської філії ВАТ Фірми "Укрбудресурси" (Зберігач) укладено договір зберігання № 7 за умовами якого Поклажодавець передає, а Зберігач зобов'язується прийняти, зберігати та повернути металопрокат на умовах, передбачених договором.

Пунктами 2.1., 2.3., 2.4 договору визначено, що переданий товар на зберігання є власністю Поклажедавця, а передача товару на відповідальне зберігання Зберігачу здійснюється на підставі накладної та акта приймання - передачі товару. Щомісячна поставка металопрокату на зберігання до одної тисячі тон.

Зберігач несе відповідальність і відшкодовує збитки за втрату, нестачу або пошкодження товару (п.4.1).

Плата за зберігання товару визначена п. 5.1, а строк дії встановлений до 31.12.205 року з правом пролонгації за письмовою згодою сторін (п.7.5).

Із закінченням терміну дії сторони двічі переукладали договір зберігання, зокрема, останній 15.02.2007 року № 59 зі строком дії до 31.12.2007 року.

Виконуючи умови договорів Зберігач за актами приймання-передачі на відповідальне зберігання з серпня 2005 року по листопад 2007 року прийняв металопрокат в кількості 2861, 16 т, що не заперечується сторонами і підтверджується проведеною сторонами документальною звіркою переданого на зберігання товару ВАТ "Укрбудресурси".

Спір між сторонами виник з приводу кількості повернутого металопрокату зі зберігання.

Загальні положення про зберігання встановлені главою 66 Зберігання ЦК України (435-15) . Статтею 949 ЦК України встановлено обов'язок Зберігача повернути Поклажедавцеві річ передану на зберігання в такому стані, в якому була прийнята на зберігання. За втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, Зберігач відповідає на загальних підставах (ст. 950 ЦК України), а збитки, завдані Поклажедавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем, згідно з вимогами ст. 951 ЦК України та ст.ст. 224, 225 ГК України:

у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості;

у разі пошкодження речі - у розмірі суми на яку знизилася її вартість.

Таким чином Зберігач зобов'язаний повернути Поклажедавцеві товар який був прийнятий на зберігання, а відшкодувати збитки зобов'язаний лише у випадку втрати (нестачі) або його пошкодження за наявності складу цивільного правопорушення (протиправність, збитки, причинний зв'язок) передбаченого ст. 614 ЦК України).

Касаційний суд не звернув уваги, що суд першої інстанції ухилився від дослідження і правового аналізу накладних і актів прийому-передачі прокатної арматури на відповідальне зберігання Зберігачу та його повернення Поклажедавцю за умовами договору.

Із зробленого документального аналізу актів прийому-передачі по кожному діаметру прокатної арматури апеляційний суд прийшов до обгрунтованого висновку що Зберігач надміру передав, а Поклажедавець безпідставно отримав 133, 3 т прокатної арматури.

Матеріалами справи підтверджується, що від імені Поклажедавця передачу матеріальних цінностей на відповідальне зберігання Зберігачу і прийом цих цінностей зі зберігання, протягом 2006 року здійснював і підписував акти приймання-передачі ОСОБА_1, повноваження якого Поклажедавцем не оспорювалися, тому апеляційний суд обгрунтовано відхилив його заперечення щодо приймання і підписання актів приймання-передачі арматури від Зберігача у березні, травні та червні 2006 року неуповноваженою особою ОСОБА_1., оскільки всі акти складені Поклажедавцем, скріплені печаткою, а матеріальні цінності прийняті на облік Поклажедавцем.

Висновок апеляційного суду щодо належного виконання умов договору відповідального зберігання Зберігачем, який розтрату чи недостачу матеріальних цінностей Поклажедавця, що знаходились на зберіганні не допустив є обгрунтованими.

Всупереч вимог ст. 614 ЦК України, у відсутність складу цивільного правопорушення, господарський суд безпідставно стягнув з ВАТ "Укрбудресурси" збитки, тому апеляційний суд законно скасував рішення господарського суду.

У відповідності зі ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно, або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути потерпілому майно, тому апеляційний суд законно задовольнив зустрічний позов і зобов'язав повернути Зберігачу безпідставно отриману арматуру.

Верховний Суд України в силу положень ст.ст. 6, 8 Конституції України не вважає необхідним направити справу на новий розгляд суду першої інстанції, оскільки це суперечило б положенням ст. 125 Конституції України і ст.ст. 2, 39 Закону України "Про судоустрій України" в частині визначення статусу Верховного Суду України та його завдання забезпечити законність в здійсненні правосуддя і викликало б конституційно недопустиму необхідність скасування законного рішення суду апеляційної інстанції. В зв'язку з цим наведений в ст. 111-18 Господарського процесуального кодексу України перелік наслідків розгляду касаційної скарги на постанову Вищого господарського суду України не вважається правовою перешкодою для прийняття зазначеного рішення.

За таких обставин необгрунтована постанова касаційного суду підлягає скасуванню, а законна і обгрунтована постанова суду апеляційної інстанції - залишенню в силі.