812/957/17 Про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком - 13.05.2020 Прийняття

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит" на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 18.07.2017 (головуючий суддя: Пляшкова К.О.) та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.02.2018 (головуючий суддя: Блохін А.А., судді: Гаврищук Т.Г., Сухарьок М.Г.) у справі №812/957/17 за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит" про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2017 року Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (далі - УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області або позивач) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит" (далі - ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит" або відповідач), в якому просило стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за віком, призначених на пільгових умовах за Списком №2 за пероід за період з 01.03.2017 по 30.06.2017 у розмірі 135 285,35 грн.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що обов`язок з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах покладається на підприємства. Втім, відповідач не здійснив своєчасні розрахунки з пенсійним фондом, а тому заборгованість підлягає стягненю з останнього у судовому порядку.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 18.07.2017, залишеною без змін постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.02.2018, адміністративний позов задоволено.

Ухвалюючи таке рішення суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що за умовами Концесійного договору, обов`язок по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій особам, щодо яких Управлінням протягом березня - червня 2017 року направлялися розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, покладається на відповідача - ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит".

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, у якій з посиланням на порушення судами норм права просить суд касаційної інстанції скасувати зазначені судові рішення і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій неповно з`ясовані обставини справи, що призвело до неправильного вирішення спору. Скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій невірно розтлумачені умови Концесійного договору, що призвело до помилкових висновків про універсальне правонаступництво відповідачем всіх прав та обов`язків ДП "Ровенькиантрацит". На переконання скаржника, за умовами Концесійного договору має місце сингулярне правонаступництво, а отже ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит" не є правонастпником щодо обов`язку відшкодовувати фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій особам, страховий стаж яких здобутий за пероід їх роботи на ДП "Ровенькиантрацит".

Ухвалою Верховного Суду від 16.03.2018 відкрито касаційне провадження у справі.

В порядку статті 31 КАС України за результатами повторного автоматизованого розподілу від 13.06.2019 визначений новий склад суду.

На адресу суду касаційної інстанції від позивача надійшов письмовий відзив на касаційну скаргу, у якому останній з посиланням на законність та обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій просить суд залишити оскаржувані судові рішення без змін, а скаргу відповідача без задоволення. Розгляд справи позивач просить здійснювати за його відсутності в порядку письмового провадження.

Верховний Суд переглянув оскаржувані судові рішення у межах доводів касаційної скарги, з урахуванням вимог статті 341 КАС України з`ясував повноту фактичних обставин справи встановлених судами, перевірив правильність застосування норм матеріального і процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що пенсійним органом сформовані та направлені відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту другого Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) (далі - Закон №1058-IV (1058-15) ) в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788-XII (1788-12) ) за пероід березень - червень 2017 року всього у сумі 135 285,35 грн.

У зв`язку з несплатою відповідачем фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в добровільному порядку, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, Верховний Суд виходить з такого.

Статтею 13 Закону №1788-XII визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, а також врегульовано порядок внесення підприємствами та організаціями плати до Пенсійного фонду, що покривала витрати на виплату і доставку пенсій, призначених у відповідності до підпункту "а", "б" - "з" цієї статті.

Згідно з частиною другою Прикінцевих положень Закону №1058-IV (1058-15) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, врегульовано розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (z0064-04) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (z0064-04) (далі -Інструкція №21-1).

Відповідно до пункту 6.1. Інструкції №21-1 відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону №1058-IV (1058-15) в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України (2755-17) ), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Підпунктом 2.1.1 пункту 2.1. цієї Інструкції встановлено, що платниками страхових внесків є страхувальники - роботодавці: підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об`єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Згідно з пунктом 6.4. Інструкції №21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону №1058-IV (1058-15) (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Пунктом 6.5. Інструкції №21-1 встановлено, що розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Згідно з пунктом 6.2 Інструкції №21-1 витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботу з урахуванням вимог абзацу 3 підпункту 1 пункту 2 розділу ХV Прикінцевих положень Закону №1058-IV (1058-15) . При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Пунктом 6.7 Інструкції встановлено, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV (1058-15) , сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Зазначені норми чинного законодавства передбачають наявність у підприємств обов`язку відшкодовувати Пенсійному органу витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених колишнім працівникам таких підприємств.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на адресу ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит" позивач направляв розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за період березень - червень 2017 року, які отримані страхувальником, що підтверджується документально. Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій містять дату, з якої призначено пенсію працівнику і дату досягнення ним пенсійного віку, стаж необхідний для призначення пенсії на пільгових умовах, а також стаж роботи на даному підприємстві, що враховано при обчисленні плати.

Колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що відповідач отримавши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV (1058-15) в частині пенсій, призначених відповідно до пункту "б"-"з" статті 13 Закону №1788-XII не надавши на них до Пенсійного органу заперечень та не оскарживши розрахунки в суді, фактично узгодив їх.

Згідно картки особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №2 за відповідачем у період з 01.03.2017 року по 30.06.2017 року відповідно до направлених розрахунків утворилася заборгованість у розмірі 135 285,35 грн, яка в добровільному порядку ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит" перед пенсійним органом не погашена, що дає обґрунтовані підстави дійти висновку про стягнення її в судовому порядку.

Колегія суддів вважає необґрунтованими посилання відповідача на те, що за умовами Концесійного договору відповідач є правонаступником виключно за тими правами та обов`язками, які сформувалися у ДП "Ровенькиантрацит" на момент укладення цього договору, а отже відповідач не зобов`язаний відшкодовувати витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, оскільки відповідно до пункт 33.8 цього договору концесіонер - ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит" є правонаступником підприємства - ДП "Ровенькиантрацит" за майновими та немайновими правами та обов`язками.

Також відповідно до пункту 65 цього Договору ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит" забезпечує збереження передбачених чинним законодавством, галузевою угодою, колективним договором існуючих на момент укладання концесійного договору соціальних гарантій для працівників Підприємства - ДП "Ровенькиантрацит", у тому числі і тих, які будуть звільнені у зв`язку з припиненням Підприємства, цілісний майновий комплекс якого передано в концесію.

Отже, враховуючи умови Концесійного договору, обов`язок по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій особам, щодо яких Управлінням направлялися розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, покладається на відповідача - ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит".

Правова позиція щодо застосування норм права у аналогічних правовідносинах викладена у постановах Верховного Суду від 31.1.2019 у справі №812/1114/17 та від 20.12.2019 у справі №812/1922/17, і колегія суддів не вбачає правових підстав відступати від такої.

Доводи касаційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судами першої та апеляційної інстанцій. Касаційна скарга не містить інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) в запереченнях на позов та апеляційній скарзі з урахуванням яких судами вже надана оцінка встановленим обставинам справи. Обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права касаційна скарга відповідача не містить.

За правилами частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, а тому підстави для їх скасування - відсутні.