Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі:

Головуючого: Барбари В.П.,

Суддів: Берднік І.С., Вовка І.В., Гуля В.С. Колесника П.І.

Потильчака О.І., Черногуза Ф.Ф., Шицького І.Б., Щотки С.О.

розглянувши за участю представників: ТОВ "ЛТ ЧеЗаРа" – Завгороднього Б.В.,

компанії з обмеженою відповідальністю Арка Капітал – Киценка Д.М., Черезова І.Ю.,

Державної податкової інспекції у м. Чернігові – Смуригіної К.О.,

ВАТ "Науково-виробниче підприємство "Інтернет технології та електронні комунікації" – Лисенка І.А.,

ВАТ "Чернігівський завод радіоприладів" - Семенець С.В.,

касаційну скаргу ТОВ "ЛТ ЧеЗаРа" на постанову Вищого господарського суду України від 23 грудня 2008 року у справі № 9/73Б за заявою ВАТ "Чернігівський завод радіоприладів" про банкрутство,

У серпні 2008 року ВАТ "Чернігівський завод радіоприладів" звернулося до господарського суду Чернігівської області з заявою про порушення щодо нього справи про банкрутство у зв’язку з неспроможністю виконати грошові зобов’язання за визнаними безспірними вимогами кредиторів в обсязі 46 764 000 грн..

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 27 серпня 2008 року порушено провадження у справі про банкрутство боржника ВАТ "Чернігівський завод радіоприладів", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та призначено підготовче засідання на 5 вересня 2008 року.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 5 вересня 2008 року за підсумками підготовчого засідання залучено до участі у справі Чернігівський обласний сектор з питань банкрутства Державного департаменту з питань банкрутства Міністерства економіки України та Фонд державного майна України. Зобов’язано боржника подати у 10-денний термін оголошення до газети "Урядовий кур’єр" або "Голос України" про порушення провадження у цій справі. Призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Птушка С.В.. Визначено дату складання та подання до суду розпорядником майна реєстру вимог кредиторів. Призначено дату попереднього судового засідання у цій справі, визначено дату скликання перших загальних зборів кредиторів.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21 жовтня 2008 року зазначену ухвалу суду залишено без змін.

Ухвала та постанова мотивовані тим, що заява боржника містить всі відомості, які передбачені частинами 1 та 2 ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Боржник додав до своєї заяви всі документи, які визначені ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Матеріали справи не містять жодної з підстав для припинення провадження у справі, передбачених ст. 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою Вищого господарського суду України від 23 грудня 2008 року № 9/73Б ухвалу господарського суду Чернігівської області від 5 вересня 2008 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21 жовтня 2008 року скасовано з припиненням провадження в справі, оскільки боржником не надано доказів, які підтверджують безспірність вимог кредиторів та наявність ознак неплатоспроможності боржника.

У касаційній скарзі ставиться питання про скасування зазначеної постанови Вищого господарського суду України з мотивів неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, невідповідності оскарженої постанови рішенням Верховного Суду України та виявлення різного застосування Вищим господарським судом України одного й того ж положення закону в аналогічних справах.

Ухвалою Верховного Суду України від 21 травня 2009 року порушено провадження у справі з перегляду в касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України від 23 грудня 2008 року.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, Судова палата вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Скасовуючи судові рішення попередніх інстанцій за підсумками підготовчого засідання та припиняючи провадження у справі, Вищий господарський суд України виходив з того, що боржником не надано доказів, які підтверджують безспірність вимог кредиторів та наявність ознак неплатоспроможності боржника, а відтак судом не було з’ясовано підстав порушення провадження у справі про банкрутство.

Проте з таким висновком касаційного суду погодитися не можна з таких підстав.

Абзацом 7 статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що безспірні вимоги кредиторів - вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Відповідно до ч. 11 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" за результатами розгляду заяви кредитора та відзиву боржника у підготовчому засіданні виноситься ухвала, в якій визначаються:

розмір вимог кредиторів, які подали заяву про порушення справи про банкрутство; дата складення розпорядником майна реєстру вимог кредиторів, який має бути складений та поданий до господарського суду на затвердження не пізніше двох місяців та десяти днів після дати проведення підготовчого засідання суду; дата попереднього засідання суду, яке має відбутися не пізніше трьох місяців після дати проведення підготовчого засідання суду; дата скликання перших загальних зборів кредиторів, які мають відбутися не пізніше трьох місяців і десяти днів після дати проведення підготовчого засідання суду; дата засідання суду, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника, чи про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи припинення провадження у справі про банкрутство, яке має відбутися не пізніше шести місяців після дати проведення підготовчого засідання суду.

Суд виносить ухвалу про припинення провадження у справі про банкрутство за наявності підстав, передбачених статтею 40 цього Закону.

За вимогами ст. 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справі про банкрутство припиняється, якщо:

1) боржник не включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України або до Реєстру суб'єктів підприємницької діяльності;

2) подано заяву про визнання банкрутом ліквідованої або реорганізованої (крім реорганізації у формі перетворення) юридичної особи;

3) у провадженні господарського суду є справа про банкрутство того ж боржника;

4) затверджено звіт керуючого санацією боржника в порядку, передбаченому цим Законом (2343-12) ;

5) затверджено мирову угоду;

6) затверджено звіт ліквідатора в порядку, передбаченому статтею 32 цього Закону;

7) боржник виконав усі зобов'язання перед кредиторами;

8) кредитори не висунули вимог до боржника після порушення провадження у справі про банкрутство за заявою боржника.

Під час розгляду справи за результатами підготовчого судового засідання судами першої і апеляційної інстанції не встановлено наявності підстав, передбачених зазначеним Законом, для припинення провадження у справі про банкрутство боржника.

Разом з тим, скасовуючи судові рішення попередніх інстанцій та припиняючи провадження у справі про банкрутство боржника Вищий господарський суд України не навів жодної правової підстави встановленої законом для такого висновку.

Отже, враховуючи викладене і те, що матеріалами справи підтверджено відсутність правових підстав для припинення провадження в даній справі про банкрутство боржника, Судова палата вважає, що ухвала господарського суду Чернігівської області від 5 вересня 2008 року та постанова Київського апеляційного господарського суду від 21 жовтня 2008 року ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права.

Виходячи з положень статей 6, 8 Конституції України, Судова палата у господарських справах Верховного суду України не вважає за необхідне направляти справу на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки це суперечило б положенням статті 125 Конституції України, статей 2,39 Закону України "Про судоустрій України" щодо визначення статусу Верховного Суду України та його завдання забезпечити законність у здійсненні правосуддя, і викликало б конституційно недопустиму необхідність скасування законної постанови апеляційного господарського суду. У зв’язку з цим наведений у статті 11118 ГПК України (1798-12) перелік наслідків розгляду касаційної скарги на постанову Вищого господарського суду України не є процесуальною перешкодою для залишення в силі Судовою палатою у господарських справах Верховного суду України постанови Київського апеляційного господарського суду від 21 жовтня 2008 року.

Керуючись ст.ст. 11117 — 11119 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Судова палата у господарських справах Верховного Суду України,

Касаційну скаргу ТОВ "ЛТ ЧеЗаРа" задовольнити .

Постанову Вищого господарського суду України від 23 грудня 2008 року скасувати, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 21 жовтня 2008 року залишити в силі.

постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.