Судова палата у господарських справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційне подання виконувача обов’язків Генерального прокурора України та касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Державна холдингова компанія "Спецшахтобуріння" (далі – ВАТ "ДХК "Спецшахтобуріння") на постанову Вищого господарського суду України від 4 березня 2009 року у справі №44/350пд за позовом ВАТ "ДХК "Спецшахтобуріння" до товариства з обмеженою відповідальністю "Інвік" (далі – ТОВ "Інвік"), товариства з обмеженою відповідальністю "Даліса" (далі – ТОВ "Даліса"), товарної біржі "Даліса", товариства з обмеженою відповідальністю "Сололюкс" (далі – ТОВ "Сололюкс") про визнання недійсним договору,

У листопаді 2007 року ВАТ "ДХК "Спецшахтобуріння" звернулося до Господарського суду Донецької області з вказаним позовом, посилаючись на те, що 26 вересня 2007 року між брокерською конторою ТОВ "Інвік" та брокерською конторою ТОВ "Даліса" було підписано біржовий договір №13/1-Б, за яким на користь ТОВ "Сололюкс" було реалізовано належне ВАТ "ДХК "Спецшахтобуріння" нерухоме майно – вбудоване нежитлове приміщення площею 1075,1 м-2

, розташоване за адресою: місто Донецьк, вулиця Октябрська, 82-А.

Оскільки вищезазначений договір було укладено з порушенням вимог закону щодо обов’язкового нотаріального посвідчення для даного виду правочинів, а також з перевищенням наданих брокеру повноважень та всупереч волі ВАТ "ДХК "Спецшахтобуріння", позивач просив суд про задоволення своїх вимог.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 30 листопада 2007 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 24 грудня 2007 року, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 6 березня 2008 року зазначені судові рішення скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено.

Оскаржуваною постановою Вищого господарського суду України задоволено заяву ТОВ "Сололюкс" про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 6 березня 2008 рокуза нововиявленими обставинами. Вказану постанову суду касаційної інстанції скасовано, рішення Господарського суду Донецької області від 30 листопада 2007 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 24 грудня 2007 року залишено без змін.

Ухвалою колегії суддів Верховного Суду України від 14 травня 2009 року за касаційним поданням виконувача обов’язків Генерального прокурора України та касаційною скаргою ВАТ "ДХК "Спецшахтобуріння" порушено провадження з перегляду у касаційному порядку зазначеної постанови Вищого господарського суду України.

У касаційному поданні та касаційній скарзі ставиться питання про скасування оскаржуваної постанови і залишення без змін постанови Вищого господарського суду України від 6 березня 2008 року. В обґрунтування подання та скарги зроблено посилання на невідповідність постанови Вищого господарського суду України від 4 березня 2009 року рішенням Верховного Суду України, а також порушення судом касаційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

ТОВ "Інвік", ТОВ "Даліса", ТОВ "Сололюкс" та товарна біржа "Даліса" не використали наданого законом права на участь своїх представників у судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників Генеральної прокуратури України, Міністерства вугільної промисловості України, ВАТ "ДХК "Спецшахтобуріння", обговоривши доводи касаційного подання, касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, Судова палата вважає, що касаційне подання і касаційна скарга підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

Як вказано у пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику перегляду судами у зв’язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили" від 27 лютого 1981 року за №1 (v0001700-81) не можуть бути визнані нововиявленими нові, тобто такі, що виникли чи змінилися після постановлення рішення обставини, а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені при виконанні судом вимог процесуального закону.

Аналогічне роз’яснення міститься у пункті 1.1 Роз’яснення президії Вищого господарського суду України від 21 травня 2002 року за №04-5/563 (v_563600-02) "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" відповідно до якого виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами Розділу XIII Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

Відповідно до пункту 1.3 цього ж Роз’яснення не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами, у разі подання таких доказів у процесі перегляду судового рішення за правилами Розділу XIII Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , господарський суд має прийняти ухвалу про залишення судового рішення без змін.

В якості нововиявлених обставин заявник послався на лист Фонду державного майна України від 16 вересня 2008 року №10-28-13191, в якому ТОВ "Сололюкс" були надані роз’яснення положень розпорядження Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2005 року №417-р "Про передачу цілісних майнових комплексів державних підприємств та повноважень з управління корпоративними правами держави щодо господарських товариств" (417-2005-р) , за яким ВАТ "ДХК "Спецшахтобуріння" віднесено до сфери управління Міністерства вугільної промисловості України. Крім того, ТОВ "Сололюкс" у своїй заяві також посилалося на лист Міністерства вугільної промисловості України від 22 вересня 2008 року №1368/05/02-02, в якому зазначено, що згідно з Законом України "Про управління об’єктами державної власності" від 21 вересня 2006 року №185-V (185-16) та постановою Кабінету Міністрів України від 2 листопада 2006 року №1527 "Про затвердження Положення про Міністерство вугільної промисловості України" (1527-2006-п) Мінвуглепром відповідно до покладених на нього завдань здійснює управління об’єктами державної власності.

Разом з цим під час розгляду заяви ТОВ "Сололюкс" судом касаційної інстанції не було враховано те, що вищезазначені розпорядження та постанова Кабінету Міністрів України, а також Закон, на які спиралися Фонд державного майна України та Міністерство вугільної промисловості України у своїх роз’ясненнях, є нормативними документами, доступними для всіх громадян і юридичних осіб, а відтак це виключає можливість того, що дані обставини не могли бути відомі заявнику на момент розгляду справи у Вищому господарському суді України.

Таким чином, у порушення правил розділу ХІІІ Господарського процесуального кодексу України (1798-12) підставою для перегляду постанови суду касаційної інстанції стали не нововиявлені обставини, а докази, які не були своєчасно подані сторонами.

До того ж, віднесення ВАТ "ДХК "Спецшахтобуріння" до сфери управління Міністерства вугільної промисловості України жодним чином не спростовує висновки Вищого господарського суду України, викладені в постанові від 6 березня 2008 року, щодо відчуження спірного нерухомого майна, що є об’єктом державної власності, з порушенням встановленого законодавством порядку, який передбачає обов’язкове проведення аукціону з продажу такого майна, а також з порушенням вимог закону про обов’язкове нотаріальне посвідчення договорів з реалізації нерухомого майна.

Враховуючи наведе, постанова Вищого господарського суду України від 4 березня 2009 року не може вважатися законною та обґрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню з залишенням без змін постанови Вищого господарського суду України від 6 березня 2008 року.

Керуючись статтями - 111-17-- 111-20 Господарського процесуального кодексу України, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України

Касаційне подання виконувача обов’язків Генерального прокурора України та касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Державна холдингова компанія "Спецшахтобуріння" задовольнити.

Постанову Вищого господарського суду України від 4 березня 2009 року скасувати, а постанову Вищого господарського суду України від 6 березня 2008 року залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.