821/2248/15-а Про скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації - 13.05.2020 Прийняття

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Комунального підприємства "База відпочинку "Арабатська Стрілка" Херсонської обласної ради (далі - Підприємство) на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року (прийняту судом у складі: головуючого судді Єщенка О.В., суддів: Димерлія О.О., Шеметенко Л.П.) у справі за позовом Підприємства до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області (далі - управління ДАБІ), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, - Херсонської обласної ради, про скасування реєстрації декларації, -

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2015 року Підприємство звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило скасувати реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 21.11.2012, зареєстровану управлінням ДАБІ.

Короткий зміст рішень судів першої й апеляційної інстанцій

Херсонський окружний адміністративний суд постановою від 06 серпня 2015 року позов задовольнив.

Скасував реєстрацію декларації від 21.11.2012 № ХС 20212225253 про готовність об'єкта будівництва до експлуатації - будинок відпочинку з терасами існуючої бази відпочинку "Арабатська Стрілка" за межами с. Генічеська гірка, вул. Набережна, буд. 39 на території Щасливцівської сільської ради Генічеського району Херсонської області.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, виходив із того, що, оскільки декларація про готовність об'єкта до експлуатації містить недостовірні відомості щодо документа, який посвідчує право користування земельної ділянкою, та є всі підстави вважати об'єкт на цій земельній ділянці самочинним будівництвом, вказана декларація підлягає скасуванню.

Одеський апеляційний адміністративний суд постановою від 22 грудня 2016 року скасував постанову суду першої інстанції та ухвалив нову про відмову у задоволенні позову.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд зазначив, що рішенням Господарського суду Херсонської області від 11 лютого 2015 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 6 травня 2015 року, у справі №923/1755/14 встановлено, що об'єкт-будинок відпочинку на 1800 місць з терасами існуючої бази відпочинку "Арабатська стрілка" за межами с. Генічеська Гірка по вул. Набережній, буд. 39 на території Щасливцівської сільської ради Генічеського району розташований поза межами земельної ділянки, яка передана позивачу на підставі вказаного у декларації державного акта на право користування земельною ділянкою.

Однак, колегія суддів зазначає, що реєстрація Декларації була проведена 21.11.2012 року, на момент проведення її реєстрації відповідний державний акт є чинним, будь-яких змін у розташуванні земельної ділянки не існувало.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

20 січня 2017 року Підприємство звернулося до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить постанову апеляційного суду скасувати та залишити постанову суду першої інстанції в силі.

У скарзі зазначає, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, допущено порушення норм процесуального права, та неповно з'ясовано обставини справи.

У запереченнях на касаційну скаргу Приватне підприємство "Мале підприємство "Стаєр" просить залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 23 січня 2017 року відкрив касаційне провадження.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) (далі - Закон № 2147-VІІІ). З цієї дати набула чинності нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) (далі - КАС).

Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень КАС касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

На виконання вимог підпункту 7 пункту 1 Перехідних положень справа була передана до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 березня 2018 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Гриців М.І., судді: Берназюк Я.О., Коваленко Н.В.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 липня 2019 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 16 липня 2019 року № 999/0/78-19 визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Стеценко С.Г., Шарапа В.М., справу передано головуючому судді.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

21.11.2012 за зверненням Підприємства Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Херсонській області зареєстровано декларацію № ХС20212225253 про готовність до експлуатації об'єкта - будинку відпочинку на 1800 місць з терасами існуючої бази відпочинку "Арабатська стрілка" за межами с. Генічеська Гірка по вул. Набережній, буд. 39 на території Щасливцівської сільської ради Генічеського району.

Згідно даних декларації замовником будівництва є КП "База відпочинку "Арабатська Стрілка", а документом, що посвідчує право користування земельною ділянкою - Державний акт на право постійного користування землею від 28.02.1996 року № 421.

Звертаючись до суду із позовом про скасування реєстрації декларації позивач посилається на те, що спірна декларація містить інформацію, виявлену під час технічної документації, про те, що частина земельної ділянки, на якій побудовано будинок відпочинку на 1800 місць, знаходиться поза межами земельної ділянка, яка передана позивачеві в постійне користування.

Тобто, вказаний об'єкт будівництва збудований на земельній ділянці, що не перебуває в власності або користуванні позивача та для цієї мети йому не видавалась.

Також, позивач звертався до Інспекції із заявою про скасування вказаної декларації, проте його заява була залишена без задоволення у зв'язку із відсутністю у органу правових підстав для її скасування.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у межах доводів касаційної скарги перевірив постановлені у цій справі судові рішення, обговорив доводи касаційної скарги і дійшов висновку про таке.

Відповідно до частин 1, 4, 5, 6, 10 статті 39 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (у редакції, яка діяла на момент проведення реєстрації спірної декларації, далі - Закон № 3038-VI (3038-17) ) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Форма декларації про готовність об'єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.

Прийняття рішення про реєстрацію (відмову у реєстрації) декларації про готовність об'єкта до експлуатації, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати подання відповідних документів.

Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю відмовляє у реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, якщо така декларація подана чи оформлена з порушенням встановлених вимог.

Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

Отже, на орган державного архітектурно-будівельного контролю покладено обов`язок перевірки повноти даних, зазначених у декларації про готовність об'єкта до експлуатації під час її подання, в той час як на замовника покладено обов`язок подання достовірної інформації.

Разом з цим, постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461 (461-2011-п) затверджено Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, який визначає процедуру прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів (далі - Порядок № 461). Постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2013 року № 918 (918-2013-п) внесено зміни до Порядку № 461, зокрема, доповнено розділом - "Порядок внесення змін до декларації, скасування декларації", яка набрала чинності 31.12.2013.

Так, відповідно до пункту 29 Порядку № 461 у разі виявлення Інспекцією недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню Інспекцією.

Інспекція скасовує реєстрацію декларації шляхом видачі відповідного наказу та виключає запис про її реєстрацію з єдиного реєстру протягом п'яти робочих днів з дня виявлення факту подання недостовірних даних, наведених у декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом.

Інспекція скасовує реєстрацію декларації за рішенням суду про скасування реєстрації декларації, що набрало законної сили.

Про скасування реєстрації декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня її скасування.

Після скасування реєстрації декларації замовник має право повторно подати її згідно з вимогами, встановленими законодавством.

Таким чином, правова норма щодо скасування органом державного архітектурно-будівельного контролю реєстрації декларації у разі виявлення у ній недостовірних даних почала діяти з 31.12.2013.

Також, Законом України від 20 листопада 2012 року № 5496-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань регулювання містобудівної діяльності" (5496-17) Закон № 3038-VI (3038-17) доповнено статтею 39-1.

За правилами цієї статті, у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.

У вказаній редакції Закон № 3038-VI (3038-17) почав діяти з 05.01.2013.

Так, декларація про готовність об'єкта до експлуатації № ХС20212225253 зареєстрована органом державного архітектурно-будівельного контролю 21.11.2012, тобто - до набрання чинності статтею - 39-1 Закону № 3038-VI та пунктом 29 Порядку № 461.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

У Рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року N 1-рп/99 (v001p710-99) (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.

З огляду на викладене, суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації у разі наведення в ній недостовірних даних з дня набрання чинності редакції нормативно-правового акту, який передбачає вказану відповідальність.

Отже, положення статті - 39-1 Закону № 3038-VI та пункту 29 Порядку № 461 не можуть поширюватись на спірні правовідносини.

Таким чином, враховуючи конституційний принцип незворотності дії нормативно-правових актів, враховуючи, що на час реєстраційних дій таких наслідків як скасування декларації про готовність об'єкту до експлуатації за подачу недостовірних даних не існувало, у відповідача не було правових підстав для скасування реєстрації декларації.

До того ж суд апеляційної інстанції слушно зазначив, що хоча рішенням Господарського суду Херсонської області від 11 лютого 2015 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 6 травня 2015 року, у справі №923/1755/14 встановлено, що об'єкт-будинок відпочинку на 1800 місць з терасами існуючої бази відпочинку "Арабатська стрілка" за межами с. Генічеська Гірка по вул. Набережній, буд. 39 на території Щасливцівської сільської ради Генічеського району розташований поза межами земельної ділянки, яка передана позивачу на підставі вказаного у декларації державного акту на право користування земельною ділянкою, проте реєстрація Декларації була проведена 21.11.2012, тобто на момент проведення її реєстрації відповідний державний акт був чинним і будь-яких змін у розташуванні земельної ділянки не існувало.

В аспекті наведеного слід також зазначити, що відповідно до статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції чинній до 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При цьому, доводи касаційної скарги щодо помилковості висновків суду апеляційної інстанції фактично зводяться до правової оцінки обставин у справі та дослідження доказів та не спростовують правильності висновків цього суду.

Враховуючи наведене, Суд визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

З огляду на викладене, керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15

січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до

Господарського процесуального кодексу України (1798-12)

Цивільного процесуального кодексу України (1618-15)

Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15)

359 Кодексу адміністративного судочинства України

постановив:

Касаційну скаргу Комунального підприємства "База відпочинку "Арабатська Стрілка" Херсонської обласної ради залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року - без змін.