823/1171/18 Про визнання протиправними дій Національної поліції України щодо невиплати особі одноразової грошової допомоги, та зобов`язання вчинити дії щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги - 13.05.2020 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 17.05.2018р. (суддя - Паламар П.Г.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2018р. (судді - Федотов І.В., Літвіна Н.М., Сорочко Є.О.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, третя особа - Міністерство внутрішніх справ України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

У березні 2018 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:

визнати протиправною відмову відповідача у призначенні та виплаті йому одноразової грошової допомоги викладену у листі від 25.01.2018 року №29/Б-189 начальника ГУ НП в Черкаській області Лютого В.В.;

зобов`язати відповідача скласти висновок про призначення йому одноразової грошової допомоги та прийняти рішення про призначення виплати йому одноразової грошової допомоги у розмірі 300 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого Законом України "Про Національну поліцію" (580-19) для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що він має право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до положень Закону України "Про Національну поліцію" (580-19) і Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського від 11.01.2016р. №4 у зв`язку із отриманням ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням службових обов`язків. Проте у виплаті зазначеної допомоги відмовлено. Вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що не відповідають вимогам закону.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 17.05.2018р., яке залишено без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2018р., відмовлено в задоволенні позову повністю.

З такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився позивач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

В обґрунтування касаційної скарги, посилається на те, що звільнення за власним бажанням, як правова підстава для відмови у призначені одноразової грошової допомоги відсутня у Законі України "Про Національну поліцію" (580-19) та в порядку № 4, тому дана обставина не позбавляє права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення поліцейському інвалідності, що пов`язана з проходженням служби в органах поліції.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

В ході розгляду справи по суті судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач проходив службу з 28.04.2009р. по 06.11.2015р. в органах внутрішніх справ, а з 07.11.2015р. по 23.08.2017р. - в Національній поліції України. (а.с. 8-9)

Наказом № 613 від 04.12.2013р. ЛВ на ст. ім. Т. Шевченка УМВС України на Одеській залізниці призначено службове розслідування за фактом отримання травми старшим лейтенантом міліції ОСОБА_1 під час виконання ним службових обов`язків 31.10.2013.

За результатами службового розслідування за фактом отримання травми старшим лейтенантом міліції ОСОБА_1 складено та затверджено начальником ЛВ на ст. ім. Т. Шевченка УМВС України на Одеській залізниці Лисенком М.М. висновок від 28.12.2013, згідно якого травма оперуповноваженого СКР ЛВ на ст. ім. Т. Шевченка УМВС України на Одеській залізниці ОСОБА_1 отримана в період проходження служби при виконанні службових обов`язків. (а.с. 21-22)

Наказом від 03.01.2014р. № 5 ЛВ на ст. ім. Т. Шевченка УМВС України на Одеській залізниці створено комісію з розслідування нещасного випадку.

На виконання зазначеного наказу комісією проведено розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався 31.10.2013р. близько 21 год. 00 хв. за результатами якого складено акт форми Н-5* від 05.01.2014 та акт форми Н-1* про нещасний випадок (у тому числі поранення) від 05.01.2014 №1, у яких комісія прийшла до висновку, що травма, яка сталася 31.10.2013р. оперуповноваженим СКР ЛВ на ст. ім. Т. Шевченка УМВС України на Одеській залізниці Березієм С.В. підпадає під дію п. 3.9 "Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України", затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 №1346 отримана в період проходження служби при виконанні службових обов`язків. (а.с. 14-20)

Згідно довідки ГУМВС України на Одеській залізниці № 10/19 б/д висновок комісії з розслідування про те, що вказаний нещасний випадок стався в період проходження служби при виконанні службових обов`язків, відповідає обставинам події. (а.с. 23)

Згідно довідки № 254 від 21.08.2017р. виданого медичною (військово-лікарською) комісією Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області" встановлено факт отримання позивачем травми, пов`язаної з виконанням службових обов`язків та визнано позивача придатним до служби в поліції та непридатним до служби на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції. (а.с. 11)

Наказом Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 23.08.2017р. № 226 о/с позивача звільнено зі служби в поліції за п. 7 ч. 1 ст. 77 (за власним бажанням) Закону України "Про Національну поліцію" (580-19) . (а.с. 13)

Згідно довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААА №871240 від 18.09.2017р. - позивачу встановлено ІІ групу інвалідності у зв`язку із травмою, пов`язаною з виконанням службових обов`язків, безтерміново. (а.с. 12)

27.10.2017р. позивач звернувся до Головного управління Національної поліції в Черкаській області із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у разі втрати працездатності. (а.с. 68)

Відповідно до висновку від 22.01.2018р. затвердженого 25.01.2018 начальником ГУНП В Черкаській області позивачу відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги. Не підтверджено достовірність акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини травмування позивача, оскільки матеріали розслідування в архівних фондах УМВС України на Одеській залізниці відсутні, службі не державного нагляду за охороною праці УЛМТЗ ГУНП в Черкаській області не можливо перевірити правильність кваліфікації нещасного випадку, який стався 31.10.2013 з ОСОБА_1 (а.с. 71)

Листом від 25.01.2018р. Головне управління Національної поліції в Черкаській повідомило позивача, що відсутні підстави для призначення одноразової грошової допомоги. (а.с. 24)

Позивач, вважаючи такі дії відповідача протиправними, а свої законні права порушеними, звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що в акті розслідування нещасного випадку форми Н-5* від 05.01.2014р. та в акті про нещасний випадок форми Н-1* № 1 від 05.01.2014р., які складені в один день наявні розбіжності у членах комісії, які підписали акти. Крім того, в акті про нещасний випадок форми Н-1* № 1 від 05.01.2014р., відсутній особистий підпис голови комісії - заступника начальника ЛВ - начальника КМ ЛВ на ст. ім. Т.Шевченка підполковника міліції ОСОБА_2 .

Судами встановлено, що головним спеціалістом з державного нагляду за охороною праці УЛМТЗ ГУНП в Черкаській області, відповідно до Порядку №4, не підтверджено достовірність акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини травмування старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 .

Крім того, судами встановлено, що допитаний в суді першої інстанції свідок ОСОБА_2 не зміг пояснити зазначені розбіжності вказавши, що мабуть був наказ про заміну членів комісії, а чому акт ним не підписаний на пам`ятає.

Суди виходили з того, що у відповідності п. 3 ч.1 ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію", однією із умов для отримання одноразової грошової допомоги після звільнення зі служби в поліції є причина звільнення - захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язані з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції.

Судами встановлено, що наказом Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 23.08.2017р. № 226 о/с позивача звільнено зі служби в поліції за п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" за власним бажанням.

Крім того, судами встановлено, що медична (військово-лікарська) комісія Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області" визнала позивача придатним до служби в поліції та непридатним до служби на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції.

З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи, а мотиви та доводи наведені в касаційній скарзі, висновки судів не спростовують і є безпідставними з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 97 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015р. №580-VIІI, тут і далі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.

Відповідно до статей 97 - 101 Закону України "Про Національну поліцію" та з метою врегулювання питання щодо порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського наказом Міністерства внутрішніх справ України затверджено від 11.01.2016р. №4 Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського.

Судами встановлено, що позивач після звільнення з органів внутрішніх справ продовжив службу в Національній поліції України, після звільнення зі служби в поліції позивачу встановлено ІІ групу інвалідності у зв?язку з травмою, пов?язаною з виконанням службових обов?язків.

При цьому, травма була діагностована у позивача ще в 2013 році, однак її наявність не завадила позивачу продовжити службу до серпня 2017 року.

За змістом пункту 3 частини першої статті 97 Закону №580-VIІI обов?язковими умовами призначення одноразової грошової допомоги є причина травми, час її настання та підстава звільнення поліцейського зі служби в поліції.

Така умова виплати одноразової грошової допомоги як звільнення з поліції внаслідок травми, пов?язаної з виконанням службових обов?язків, покликана забезпечити виплату допомоги саме тим поліцейським, стан здоров?я яких завадив продовжити службу в поліції, і які припинили її вимушено.

Як встановлено судами у цій справі після отримання травми позивач продовжив службу в органах внутрішніх справ та національній поліції, в подальшому був визнаний непридатним лише до служби оперуповноваженого і придатним до служби в поліції, а звільнився зі служби на підставі особисто поданого рапорта за власним бажанням.

Оскільки законом не передбачено можливість виплати спірної допомоги поліцейським, які звільнились зі служби за власним бажанням, відмова відповідача у виплаті позивачу одноразової допомоги не суперечить закону, а тому суди обгрунтовано прийняли рішення про відмову у задоволенні позову.

Питання застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах уже вирішувалось Верховним Судом у постанові від 13.03.2019р. у справі №823/1924/18 і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від наведених у ній висновків.

Посилання позивача в обгрунтування касаційної скарги на те, що виключні випадки, коли виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється передбачено статтею 101 Закону України "Про Національну поліцію", також є безпідставними, оскільки передбачені цією статтею випадки застосовуються в разі, якщо дотримано інші обов`язкові умови, передбачені статтею 97 цього Закону.

Також безпідставним є посилання позивача в обґрунтування касаційної скарги на допущення по відношенню до нього дискримінації і порушення норм Конституції України (254к/96-ВР) , оскільки у виплаті вказаної допомоги позивачу відмовлено на підставі Закону України "Про Національну поліцію" (580-19) , норми якого станом на час розгляду справи неконституційними не визнавались, є чинними та підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, оскільки при ухваленні рішень суди порушень норм матеріального та процесуального права не допустили, тому суд прийшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 17.05.2018р. та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2018р. - без змін.