Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

Головуючого судді

суддів

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “І” на постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 04.11.2003р.

у справі № 11/2370 господарського суду Житомирської області

за позовом Національного банку України

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “І”

про стягнення 615 384дол. США

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “І”

до Національного банку України

про стягнення 3 862 687дол. США.

за участю представників:

НБУ

ТОВ “І”

В судовому засіданні з 10.02.2004р. по 12.02.2004р. оголошувалась перерва.

в с т а н о в и л а :

Рішенням господарського суду Житомирської області від 25.12.2001р. первісний позов задоволено, а у зустрічному – відмовлено. Відповідно до рішення суду з Товариства з обмеженою відповідальністю “І” на користь Національного банку України стягнуто1 834 248,02 дол. США, у т.ч. : 111-5384 дол. США основної заборгованості; 575 687,49 дол. США відсотків; 94407,39дол. США пені, нарахованої за невиконання зобов’язань по поверненню кредиту; 48 769,14дол. США пені, нарахованої за невиконання зобов’язань по сплаті відсотків (т.2 а.с.56-57).

На виконання рішення суду 29.01.2003р. видано накази (т.2 а.с.64- 66).

27.05.2003р. до господарського суду Житомирської області надійшла скарга ТОВ “І” на дії ВДВС Житомирського районного управлўння юстиції щодо виконання рішення у даній справі (т.2 а.с.108-109).

У поданій скарзі ТОВ “І” посилалось на безпідставність відкриття виконавчого провадження за наказом господарського суду, який видано на виконання рішення суду у цій справі, а також на незаконну відмову у ознайомленні з матеріалами відеозапису, проведеного під час вилучення документів.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 17.06.2003р. скаргу ТОВ “І” відхилено (т.2 а.с.120).

При цьому, суд першої інстанції виходив з того, що:

- наказ, виданий на виконання рішення господарського суду, є підставою для відкриття виконавчого провадження за заявою стягувача;

- відмова у ознайомленні з матеріалами відеозапису, здійсненого під час вилучення документів у ТОВ “І”, не підтверджена відповідними доказами;

- пропущено встановлений десятиденний строк для подання скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 04.11.2003р. ухвалу господарського суду Житомирської області від 17.06.2003р. залишено без змін (т.2 а.с.172-173).

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, ТОВ “І” звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить їх скасувати, а справу передати для нового розгляду скарги на дії органу Державної виконавчої служби.

У поданій касаційній скарзі скаржник посилається на порушення норм матеріального та процесуального права. Так, ТОВ “І” стверджує, що:

- суд апеляційної інстанції розглянув справу без участі повноважного представника ТОВ “І”, якого не повідомлено належним чином про час і місце засідання суду;

- судом апеляційної інстанції неправильно застосовані та порушені норми Закону України “Про виконавче провадження” (606-14) , ГПК України (1798-12) .

За клопотанням ТОВ “І” здійснювався аудіозапис судового засідання.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Рішення господарського суду, що набрало законної сили, є обов’язковим на всій території України і виконується у порядку, встановленому ГПК України (1798-12) та Законом України “Про виконавче провадження” (606-14) , що визначено ст. 115 ГПК України (1798-12) .

Зазначене кореспондується із п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України “Про виконавче провадження” (606-14) , відповідно до якого підлягають виконанню Державною виконавчою службою рішення, ухвали, постанови господарських судів.

В силу п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону (606-14) , державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення, зазначеного в ст. 3 Закону.

При цьому, накази господарських судів є виконавчими документами, що встановлено п. 3 ст. 18-1 Закону України “Про виконавче провадження” (606-14) .

Оскільки при розгляді скарги та перегляді в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції встановлено, що виконавче провадження Відділом державної виконавчої служби Житомирського районного управління юстиції відкрито на підставі наказу господарського суду від 29.01.2003р. за відповідною заявою стягувача – Національного банку України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо безпідставності скарги у цій частині.

Відповідно до ст. 29 Закону (606-14) (в редакції, чинній на момент проведення виконавчих дій, які оскаржуються), сторони (якими, згідно ст. 11 Закону (606-14) , є стягувач і боржник) мають право, зокрема, знайомитися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти клопотання.

Між тим, скаржником не надано доказів звернення до ВДВС Житомирського районного управління юстиції щодо ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження та відмови у задоволенні такого клопотання органом Державної виконавчої служби, у зв’язку з чим судами правомірно відхилено скаргу в цій частині.

Відповідно до ч. 3 ст. 101 ГПК України (1798-12) , в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції, у зв’язку з чим судом апеляційної інстанції правомірно не взято до уваги вимоги скаржника щодо оцінки дій (бездіяльності) органу Державної виконавчої служби щодо розгляду заявлених відводів.

Також безпідставні і посилання скаржника на те, що його не було повідомлено належним чином про час і місце засідання суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги, поданої ним на ухвалу господарського суду Житомирської області від 17.06.2003р.

З матеріалів справи, зокрема відмітки на звороті оригіналу ухвали Житомирського апеляційного господарського суду від 14.08.2003р. про прийняття апеляційної скарги до провадження (т.2 а.с.146) та копії реєстру відправки рекомендованої кореспонденцўї за 18.08.2003р. (т.2 а.с.160), вбачається що ТОВ “І” своєчасно повідомлено про час і місце розгляду апеляційної скарги Житомирським апеляційним господарським судом. Між тим, відповідач не скористався наданим йому правом участі у засіданні суду.

За таких обставин, постанова Житомирського апеляційного господарського суду від 04.11.2003р. та ухвала господарського суду Житомирської області від 17.06.2003р. прийняті з урахуванням норм чинного законодавства і підстав для їх скасування чи зміни не має.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9- 111-11, 111-13 ГПК України (1798-12) , колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 04.11.2003р. та ухвалу господарського суду Житомирської області від 17.06.2003р. залишити без змін, а касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “І” – без задоволення.