725/4136/17 Про визнання протиправними дії Адміністрації Державної прикордонної служби України, що полягають у відмові у призначенні особі одноразової грошової допомоги, зобов`язання призначити особі одноразової грошової допомоги на дату встановлення інвалідності - 21.12.2020 Прийняття

2. Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтував тим, що має право на отримання ОГД відповідно до статей 16, 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-ХІІ (2011-12) ). Вважає відмову відповідача у призначенні та виплаті йому ОГД протиправною та такою, що порушує його право на соціальний захист. При цьому наголошує на безпідставності застосування до нього положень частини четвертої статті 16-3 Закону № 2011-ХІІ та пункту 8 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 (975-2013-п) (далі - Порядок № 975) щодо обмеження такої виплати дворічним строком, оскільки інвалідність йому встановлена вперше і він набув право на отримання ОГД з моменту встановлення йому інвалідності.

3. Постановою Першотравневого районного суду міста Чернівці від 07.12.2017, залишеною без змін постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27.03.2018 відмовлено у задоволенні адміністративного позову.

4. Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції позивач 03.05.2018 звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

5. Протоколом розподілу справи від 05.05.2018 визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: Білоус О.В. - головуючий суддя, судді: Шарапа В.М., Желтобрюх І.Л.

6. Ухвалою Верховного Суду від 07.05.2018 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.

7. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 06.06.2019 №645/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл цієї судової справи між суддями у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді - доповідача Білоуса О.В. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20.05.2019 №14, що унеможливило його участь у розгляді даної справи.

8. Протоколом розподілу справи від 06.06.2019 визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: Уханенко С.А. - головуючий суддя, судді: Кашпур О.В, Радишевська О.Р.

9. Ухвалою Верховного Суду від 07.08.2020 задоволено заяви суддів Уханенка С.А., Кашпур О.В., Радишевської О.Р. про самовідвід та відведено вказаних суддів від розгляду цієї касаційної скарги у зв`язку з порушенням порядку визначення суддів для розгляду справи, встановленого статтею 31 КАС України, зважаючи на те, що під час реєстрації касаційної скарги визначення колегії суддів для розгляду справи було здійснено без врахування спеціалізації.

10. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду від 10.08.2020 № 1439/0/78-20 призначено повторний автоматизований розподіл цієї судової справи між суддями у зв`язку з постановленням Верховним Судом ухвали від 07.08.2020 про відведення судді-доповідача Уханенка С.А. та суддів Кашпур О.В, Радишевської О.Р. від розгляду матеріалів касаційної скарги у справі №725/4136/17.

11. Протоколом розподілу справи від 10.08.2020 визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: Рибачук А.І. - головуючий суддя, судді: Мороз Л.Л., Стрелець Т.Г.

12. Ухвалою судді Верховного Суду від 11.08.2020 прийнято зазначену касаційну скаргу до провадження.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

13. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 в період з 26.09.2001 по 31.05.2017 проходив військову службу за контрактом, зокрема у військовій частині 2195 Державної прикордонної служби України.

В період з 19.06.2014 по 16.09.2014 позивач виконував завдання із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності держави на загрозливих напрямках Східної ділянки державного кордону України та знаходився на території, де проводиться антитерористична операція та приймав особисту участь у бойових зіткненнях (боях), про що свідчить довідка від 17.10.2014 № 10/949.

07.08.2014 в районі с. Дякове на ділянці відповідальності впс "Дякове" Луганського прикордонного загону позивач, під час виконання ним своїх безпосередніх обов`язків, потрапив під обстріл та отримав вибухову травму, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії актів від 09.10.2014 про нещасний випадок № 269 та № 270, затверджених начальником Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України та актів від 15.10.2014 про спеціальне розслідування нещасного випадку та № 137/9 про нещасний випадок, затверджених першим заступником Голови Державної прикордонної служби України - директором Департаменту охорони державного кордону.

На підставі направлення військо-лікарської комісії від 22.10.2014 та акту огляду медико-соціальної експертної комісії (далі - МСЕК) № 81, за результатами проходження медичного огляду позивачу з 30.10.2014 було встановлено 30% втрати працездатності, з яких 25% - втрата працездатності у зв`язку з травмою, пов`язаною з захистом Батьківщини - одноразово, 5% - втрата працездатності у зв`язку з проходженням військової служби, про що свідчить довідка МСЕК від 30.10.2014 №56.

Рішенням Державної прикордонної служби України від 28.11.2014 №224 відповідно до статті 16 Закону № 2011-XII, абзацу 2 пункту 7 Порядку №975 позивачу, у зв`язку з втратою працездатності без встановлення інвалідності, призначено ОГД у розмірі 21 315,00 грн.

Відповідно до виписки від 28.04.2017 №1315 Військово-лікарська комісія Львівського клінічного госпіталю Державної прикордонної служби України провела огляд позивача та встановила наявність зв`язку захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби та травми, пов`язаної з захистом Батьківщини.

Крім того, позивача визнано непридатним до військової служби в мирний час та обмежено-приданим у воєнний час, що підтверджується свідоцтвом про хворобу від 28.04.2017 № 136.

Наказом начальника Чернівецького прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 31.05.2017 № 109-ос позивача виключено із списків особового складу загону та знято з усіх видів забезпечення з 31.05.2017 в запас (за станом здоров`я) відповідно до підпункту б пункту 1 частини восьмої статті 26 Закону № 2232-XII.

13.06.2017 на підставі актів огляду № 202 та № 79 Міжрайонною загально профільною МСЕК № 1 проведено медичний огляд позивача, за результатами якого встановлено 40% втрати професійної працездатності - одноразово, у зв`язку з захворюванням, пов`язаним з захистом Батьківщини, про що свідчать довідка від 13.06.2017 №916703 та довідка від 13.06.2017 №007523.

Зважаючи на ступінь втрати працездатності в межах 40%, позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності, про що свідчить посвідчення від 14.06.2017 №084772.

14.06.2017 позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату йому ОГД у зв`язку із встановленням йому ІІІ групи інвалідності, яка настала внаслідок травми, пов`язаної із проходженням військової служби, згідно з Порядком № 975.

За результатами розгляду звернення позивача, рішенням Державної прикордонної служби України від 01.08.2017 №90 позивачу відмовлено в призначенні ОГД з посиланням на те, що групу інвалідності йому встановлено понад дворічний термін, передбачений частиною четвертою статті 16-3 Закону №2011-ХІІ та пунктом 8 Порядку №975, з дня встановлення ступеня втрати працездатності, про що повідомлено позивача листом від 06.09.2017 №11/10890.

Не погоджуючись з відмовою відповідача у призначенні ОГД у зв`язку з встановлення ІІІ групи інвалідності та вважаючи порушеним право на отримання соціальної виплати, позивач звернувся з цим позовом до суду.

ІІІ. ВИСНОВКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА ДРУГОЇ ІНСТАНЦІЙ

11. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог виходив з правомірності відмови позивачу у виплаті ОГД зважаючи на те, що первинний огляд МСЕК з метою встановлення ступеня втрати працездатності відбувся у 2014 році, після чого позивачу виплачено одноразову грошову допомогу, а повторний огляд відбувся у 2017 році, понад дворічний термін після первинного огляду, а тому, в силу положень частини четвертої статті 16-3 Закону №2011-ХІІ, виплата одноразової допомоги не здійснюється.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

12. Касаційна скарга мотивована, зокрема, посиланням позивача на те, що суди першої та апеляційної інстанцій протиправно застосували до спірних правовідносин положення частини четвертої статті 16-3 Закону №2011 зважаючи на те, що встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби є підставою для виплати одноразової грошової допомоги в силу положень пункту 5 частини другої статті 16 Закону №2011-ХІІ. Зважаючи на те, що встановлення інвалідності відбулось вперше, в межах тримісячного терміну після звільнення з військової служби, положення частини четвертої статті 16-3 Закону №2011-ХІІ (щодо виплати допомоги з врахуванням раніше виплаченої суми та обмеження такої виплати дворічним строком) до спірних правовідносин не застосовуються.

13. Відповідач надіслав на адресу суду касаційної інстанції заперечення на касаційну скаргу позивача, в яких просить залишити таку без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін, з посиланням на її необґрунтованість зважаючи на те, що зміна ступеня втрати працездатності позивача відбулась в строк понад дворічний термін з часу встановлення первинного факту втрати працездатності, а тому правові підстави для виплати ОГД відсутні.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

14. Верховний Суд, враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, у відповідності до частини першої статті 341 КАС України, виходить з наступного.

15. Аналіз установлених у цій справі обставин у зіставленні з обґрунтуванням позовних вимог дають підстави для висновку про те, що звернення із цим позовом до суду зумовлене незгодою позивача з відмовою у призначенні та виплаті йому ОГД як особі з інвалідністю, з посиланням на наявність встановленого законом обмеження права на отримання ОГД у більшому розмірі дворічним терміном з часу встановлення первинного факту втрати працездатності, незалежно від його виду (інвалідність або ступінь втрати працездатності без встановлення інвалідності).

16. Відповідно до частини п`ятої статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

17. Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

18. Відповідно до статті 41 Закону № 2232-XII виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (2011-12) .

19. Згідно з частиною першою статті 16 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

20. За змістом пункту 4 частини другої статті 16 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

21. Пунктом 3 Порядку №975 передбачено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть; у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

22. Аналіз зазначених норм, дає підстави зробити висновок про те, що виплата ОГД з підстав встановлення інвалідності та/або встановлення часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності не є самостійними та окремими підставами для виплати ОГД, оскільки визначальним для встановлення права на виплату ОГД є не ступінь тяжкості ушкодження здоров?я, а рішення органу МСЕК про наявність такого ушкодження (яке викликало втрату працездатності або встановлення групи інвалідності).

23. Відповідно до пункту 4 статті 16-3 Закону № 2011-XII, якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов`язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

У разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв`язку із змінами, що відбулися, не здійснюється.

24. Згідно з пунктом 8 Порядку № 975, якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов`язаному та резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

25. Відтак пунктом 4 статті 16-3 Закону № 2011-XII передбачено вирішення питання виплати ОГД шляхом її виплати з урахуванням раніше виплаченої суми тим особам, яким раніше уже було встановлено факт ушкодження здоров?я і які раніше уже таку допомогу отримували.

Одночасно, цією нормою також передбачено обмеження такої виплати строком у два роки з часу попереднього встановлення факту ушкодження здоров?я.

Проте, ті особи, стан здоров?я яких погіршиться після спливу двох років з часу первинного встановлення факту ушкодження здоров?я, втрачають право на виплату ОГД, в тому числі з врахуванням раніше виплаченої суми.

З огляду на вищезазначене, дворічний строк для виплати одноразової грошової допомоги в більшому розмірі застосовується з моменту рішення компетентного органу (МСЕК), яким вперше встановлено ступінь ушкодження здоров`я особи (незалежно від його виду: інвалідність або ступінь втрати працездатності без встановлення інвалідності), внаслідок травми або захворювання.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 02.12.2020 у справі №1.380.2019.006957.

26. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 30.10.2014 під час первинного огляду органами МСЕК позивачу встановлено 30% втрати працездатності (25% - втрата працездатності у зв`язку з травмою, пов`язаною з захистом Батьківщини - одноразово, 5% - втрата працездатності у зв`язку з проходженням військової служби), у зв`язку з чим призначено та виплачено ОГД у розмірі 21 315,00 грн, на підставі рішення Державної прикордонної служби України від 28.11.2014 №224.

В подальшому, позивачу було встановлено 40% втрати працездатності та встановлена ІІІ група інвалідності з 13.06.2017 - захворювання, пов`язане із захистом Батьківщини.

27. Таким чином, оскільки з дня встановлення ступеня втрати професійної працездатності позивачу (30.10.2014) до дня встановлення ІІІ групи інвалідності (13.06.2017) минуло понад два роки, позивач не має права на отримання ОГД в більшому розмірі.

28. За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в них повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

29. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.