Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

суддів

розглянувши у Ленінської міжрайонної державної

відкритому судовому податкової

засіданні касаційну інспекції у м. Луганську

скаргу

на постанову від 25.11.2003 року Донецького апеляційного господарського суду у справі № 31 господарського суду Луганської області

за позовом ТОВ Науково-виробничої фірми "А", м. Луганськ

до

1. Ленінської МДПІ у м. Луганську

2. ВДК у Ленінському районі м. Луганська

про стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованості з ПДВ по декларації за квітень 2003 р. в сумі 264 752,00 грн.

в судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача: не з'явились

від відповідача-1: не з'явились

від відповідача-2: не з'явились

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 02.09.2003 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 25.11.2003 року, по справі № 31 позов задоволене частково; стягнуте з Державного бюджету України на користь позивача - бюджетну заборгованість з ПДВ по декларації за квітень 2003 року в сумі 260 952,00 грн., з Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську - витрати по сплаті державного мита в сумі 1 700,00 грн. та витрати на інформаційнотехнічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн., в решті позову по сумі 3 800,00 грн. - провадження у справі припинене.

В касаційній скарзі Ленінська МДПІ у м. Луганську просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.11.2003 року у справі № 31, посилаючись на порушення норм матеріального права, а саме: ст. ст. 5 і 20 Закону України "Про систему оподаткування" (1251-12) , п. 2 Указу Президента України "Про державне казначейство України", п. п. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) (далі Закон України "Про ПДВ"), п. 4.1 Порядку відшкодування податку на додану вартість (z0263-97) .

Відзиву на касаційну скаргу позивач та відповідач-2 не надіслали. Сторони не скористалися наданим процесуальним правом на участь в засіданні суду касаційної інстанції.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що згідно з п. п. 7.7.1, 7.7.3 ст. 7 Закону України "Про ПДВ" (168/97-ВР) у разі, коли за результатами звітного періоду сума, визначена як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду та сумою податкового кредиту звітного періоду має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Держбюджету України.

Відповідно до приписів статті 7 Закону України "Про ПДВ" (168/97-ВР) підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період. Суми, не відшкодовані платнику податку протягом місяця, наступного після подачі декларації, вважаються бюджетною заборгованістю. Платник податку має право у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутись до господарського суду з позовом про стягнення коштів з бюджету.

Згідно п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про ПДВ" (168/97-ВР) платник податку, який здійснює операції з вивезення (пересилання) товарів (робіт, послуг) за межі митної території України (експорт) 3 подає розрахунок експортного відшкодування за наслідками податкового місяця, має право на отримання такого відшкодування протягом 30 календарних днів з дня подання такого розрахунку.

В п. 8.6 ст. 8 Закону України "Про ПДВ" (168/97-ВР) зазначено, що експортне відшкодування надається протягом 30 календарних днів, наступних за днем подання розрахунку експертного відшкодування.

ТОВ Науково-виробнича фірма "А" 10.07.1997 року взяте на облік в Ленінській міжрайонній державній податковій інспекції у м. Луганську в якості платника ПДВ - індивідуальний податковий номер 241956912367, що підтверджується свідоцтвом № 17280459.

За результатами господарської діяльності позивача у квітні 2003 року утворилось від'ємне значення, що склало 264 752,00 грн. Податкова декларація з ПДВ за квітень 2003 року і розрахунок експортного відшкодування були подані до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську 16.05.2003 року. Строк відшкодування настав - зазначена сума повинна бути перерахована на відповідний рахунок позивача в установі банку.

Після звернення позивача до господарського суду йому відшкодована сума 3 800,00 грн., тому провадження у справі в цій частині позову обґрунтовано припинено, з посиланням на п. 1-1 ст. 80 ГПК України (1798-12) .

Згідно двостороннього акту звірення розрахунків по сумі бюджетної заборгованості, підписаного сторонами без зауважень, вбачається, що сума бюджетного відшкодування за квітень 2003 року становить 260 952,00 грн., з них: 42 131,00 грн. - сума бюджетного відшкодування, яка має бути відшкодована протягом трьох наступних звітних періодів та 218 821,00 грн. - сума бюджетного відшкодування, яка має бути відшкодована протягом 30 календарних днів.

В матеріалах справи відсутні відомості про фактичне погашення бюджетної заборгованості по декларації за квітень 2003 року на суму 260 952,00 грн.

Порядок відшкодування податку на додану вартість затверджено наказом Державної податкової адміністрації України та Головного управління Державного казначейства України від 02.07.1997 року № 209/72 (z0263-97) (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 21.05.2001 року № 200/86 (z0489-01) ).

Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період. За бажанням платника податку сума бюджетного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з цього податку. Таке рішення платника податку відображається у податковій декларації.

Відшкодування здійснюється шляхом перерахування відповідних грошових сум з бюджетного рахунку на рахунок платника податку в установі банку, що його обслуговує, або шляхом видачі казначейського чека, який приймається до негайної оплати (погашення) будь-якими банківськими установами.

Відшкодування з державного бюджету здійснюється за висновками податкових органів або за рішенням суду. Державне казначейство не має законодавчої підстави для самостійного відшкодування ПДВ.

Згідно приписів ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 року № 509-ХІІ із змінами, внесеними Законом України № 203/96-ВР ERROR від 16.05.1996 року, в редакції Закону України № 83/98-ВР від 05.02.1998 року, встановлені функції державних податкових інспекцій, у тому числі здійснення контролю за додержанням законодавства про податки, інші платежі, забезпечення обліку платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевірки достовірності цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків інших платежів. Тобто, органом державної виконавчої влади, який здійснює діяльність щодо контролю за додержанням податкового законодавства та інших питань пов'язаних з оподаткуванням є органи державної податкової служби, які відповідно до покладених на них законом функцій, а саме - ст. 1 та ст. 21 ГПК України є відповідачами та позивачами по спорах, які виникають з платниками податку з питань оподаткування. Закон України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР як закон з питань оподаткування, не регламентує взаємовідносин між органами Державного казначейства та платниками податку, але згідно приписів ст. 32 Закону України "Про державний бюджет на 2003 рік" (380-15) від 26.12.2002 року № 380-ІV виконання рішень державних органів про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного бюджету здійснюється Державним казначейством України.

Беручи до уваги все наведене та вимоги чинного законодавства в їх сукупності, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови Донецького апеляційного господарського суду .

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-8, п. 1 ч. 1 ст. 111-9, 111-11 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Ленінської МДПІ у м. Луганську від 15.12.2003 року № 22600/10 на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.11.2003 року у справі № 31 залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.11.2003 року у справі № 31 - без змін.