Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Черногуза Ф.Ф. – головуючого,

Михайлюка М.В.,

Невдашенко Л.П.,

розглянувши у Київської міської спілки споживачів

відкритому засіданні “Світоч”, м. Київ

матеріали касаційної

скарги

на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2003

у справі господарського суду м. Києва № 35/408

за позовом комунального підприємства по утриманню житлового господарства Солом’янського району м. Києва

до Київської міської спілки споживачів “Світоч”, м. Київ

про стягнення 9 306 грн. 20 коп.

В С Т А Н О В И В:

Господарський суд м. Києва рішенням від 09.10.2003 (суддя Михальська Ю.Б.) позов задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача 9 306 грн. 20 коп. основного боргу.

Київський апеляційний господарський суд ухвалою від 14.11.2003 (судді: Шаргало В.І. – головуючий, Ланченко Л.В., Пилипчук Н.Г.) повернув апеляційну скаргу на підставі частини 3 статті 94 та пункту 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , оскільки заявником не надано доказів сплати державного мита.

Київська міська спілка споживачів “Світоч” звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на ухвалу апеляційного господарського суду і вважає її такою, що підлягає скасуванню, оскільки пункт 10 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” (7-93) надає пільги щодо сплати державного мита споживачам за позовами, що пов’язані з порушенням їх прав.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини 3 статті 94 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) до скарги додаються докази сплати державного мита і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Київський апеляційний господарський суд ухвалою від 14.11.2003 повернув апеляційну скаргу, оскільки до скарги не додані докази сплати державного мита.

В статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” (7-93) зазначено кому надано пільги щодо сплати державного мита.

Зокрема, пунктом 10 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” (7-93) від 21.01.1993 № 7-93 встановлено, що від сплати державного мита звільняються: державні і громадські органи, підприємства, установи, організації та громадяни, які звернулися у випадках, передбачених чинним законодавством, із заявами по суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб, а також споживачі – за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав (пункт 10 статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом № 107/94-ВР від 15.07.1994).

Згідно з Законом України “Про захист прав споживачів” (1023-12) споживач – громадянин, який придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити товари (роботи, послуги) для власних побутових потреб.

Рішення господарського суду прийнято щодо задоволення вимог про стягнення заборгованості з Київської міської спілки споживачів “Світоч” за спожити комунальні послуги та утримання прибудинкової території.

Тобто в даній справі не йдеться про захист прав споживачів, тому в цьому випадку Київська міська спілка споживачів “Світоч”, необгрунтовано вважає що має пільги щодо сплати державного мита. На підставі викладеного ухвала апеляційного господарського суду відповідає законодавству і підлягає залишенню без змін.

Подані заявником клопотання не відносяться до касаційного провадження щодо розгляду ухвали апеляційного господарського суду.

Керуючись статтями 4-1, 22, 43, 111-5, 111-7-111-9, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2003 у справі господарського суду м. Києва № 35/408 залишити без змін, касаційну скаргу Київської міської спілки споживачів “Світоч” без задоволення.