За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЙГЕР-ГК" доприватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" про стягнення 121 957,00 грн. третя особа на стороні позивача без самостійних вимог на предмет позову публічне акціонерне товариство "ОТП Банк"

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники:

позивача:представник Шевченко О.А. (довіреність від 21.01.2013 року)відповідача:не з'явилисьтретьої особи:не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАЙГЕР-ГК" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" про стягнення 121 957,00 грн. страхового відшкодування.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач не виконує умови договору страхування та не відшкодовує протягом тривалого часу завдані Позивачу у результаті настання страхового випадку збитки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2013 року порушено провадження у справі № 910/13153/13, залучено до участі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача вигодонабувача за договором страхування (ПАТ "ОТП Банк") та призначено розгляд спору у судовому засіданні 23.07.2013 року.

У судовому засіданні 23.07.2013 року представником Відповідача надано відзив, яким заперечено вимоги повністю з огляду на відсутність доказів нанесення Позивачу шкоди та її розміру.

У зв'язку з неявкою у судове засідання представників Позивача та третьої особи ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2013 року розгляд справи відкладено на 13.08.2013 року.

Через відділ діловодства суду 05.08.2013 року представником Відповідача надано заяву про перенесення судового засідання на іншу дату у зв'язку з відпусткою представника. Зважаючи на неповажність наведених у клопотанні причин та встановлені процесуальним законом граничні строки розгляду спору у задоволенні клопотання судом відмовлено.

У судовому засіданні 13.08.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Судом у відповідності з вимогами статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

Позивачем та Відповідачем 19.07.2012 року укладено договір №12-0402-00064 добровільного страхування майна.

Відповідно до статті 979 Цивільного кодексу України за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку виплатити страхувальнику грошову суму, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Пунктом 1 договору №12-0402-00064 від 19.07.2012 року сторони у справі визначили, що Відповідач приймає під страховий захист майно - товари в обігу, а саме: нові мобільні телефони та/або цифрова техніка та/або карти пам'яті та/або аксесуари в асортименті за виключенням електронних грошей (асортимент магазину в цілому).

Відповідно до пункту 2.10 договору №12-0402-00064 від 19.07.2012 року та додатку №2 місцем страхування є (у тому числі) майно торгової точки 2708 у місті Молодогвардійську по вулиці Литвинова 10-Б.

Пунктами 2.2 та 2.3 договору страхування визначено, що страхова сума за договором відповідає дійсній вартості майна та складає 65 757 746,20 грн.

Вигодонабувачем за договором №12-0402-00064 від 19.07.2012 року його сторони призначили ПАТ "ОТП Банк" (третя особа у справі).

Відповідно до пункту 2.11 періодом страхування є проміжок часу з 19.07.2012 року по 18.07.2013 року.

29 липня 2012 року близько 3-ої години (тобто в період дії страхового покриття) виникла пожежа в будівлі супермаркету "АТБ - маркет" по вулиці Литвинова у місті Молодогвардійську, яку було ліквідовано близько 6 години 29 хвилин. Пожежею знищено та пошкоджено товари, будівельні конструкції магазину, продукти харчування та документи. Зазначені обставини підтверджуються актом про пожежу, складеним 29.07.2012 року.

Позивач звернувся до Відповідача з заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування, яку було отримано останнім 30.07.2012 року та зареєстровано за номером 1179.

Пунктом 2.5.1 договору №12-0402-00064 від 19.07.2012 року знищення, пошкодження та втрата майна внаслідок дії вогню визначено страховим випадком, який породжує правовим наслідком обов'язок Відповідача виплатити Позивачу страхове відшкодування.

Відповідно до пункту 4.4.2 Відповідач був зобов'язаний протягом двох днів з моменту отримання ним відомостей про настання страхового випадку вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасної виплати страхового відшкодування.

За умовою пункту 4.4.4 договору страхування Відповідач був зобов'язаний протягом трьох днів з моменту отримання письмового повідомлення Позивача здійснити огляд пошкодженого майна та вжити заходів щодо визначення розміру збитків.

Докази виконання Відповідачем визначених пунктами 4.4.2 та 4.4.4 договору зобов'язань у матеріалах справи відсутні.

У той же час, матеріали справи підтверджують виконання Позивачем своїх зобов'язань, які він мав виконати при настанні страхової події відповідно пункту 4.2.11, розділів п'ятого та восьмого договору, доказом чого є заява про настання страхового випадку (отримано Відповідачем 30.07.2012 року), заява про надання необхідних документів (отримано Відповідачем 23.08.2012 року), лист про погодження питань товарознавчого дослідження (отримано Відповідачем 21.11.2012) тощо.

Суд визначає, що обов'язок встановлення розміру збитку в результаті страхової події пунктом 4.4.4 договору страхування №12-0402-00064 від 19.07.2012 року покладено на Відповідача, який фактично ухилився від його виконання.

Відповідно до висновку проведеного за заявою Позивача Дніпропетровським НДІ судових експертиз дослідження (експертна установа та коло питань погоджені Відповідачем листом №03/8574 від 26.11.2012 року) сума матеріального збитку, причиненого псуванням товару через вплив продуктів горіння, що відбулось внаслідок пожежі 29.07.2012 року по вулиці Литвинова 10-Б у місті Молодогвардійську складає 121 957 грн. 18 коп.

Листом №03/0696 від 04.02.2013 року Відповідачем відмовлено у виплаті страхового відшкодування фактично ґрунтуючись на довільному та без контекстному тлумаченні висновку Дніпропетровським НДІ судових експертиз №4237-12 від 18.12.2012 року.

Таким чином, наявними у справі належними доказами підтверджено факт настання пожежі, факт пошкодження майна Позивача, доведено розмір завданого збитку та відсутність доказів умисного або грубого порушення законодавства з боку Позивача, яке мало наслідком виникнення цієї пожежі.

Частиною другою статті 8 Закону України "Про страхування" визначено, що страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про страхування" відмову страховика у страховій виплаті може бути оскаржено страхувальником у судовому порядку.

Таким чином, відмова Відповідача листом №03/0696 від 04.02.2013 року у виплаті страхового відшкодування за страховим випадком, що мав місце 29.07.2012 року по вулиці Литвинова 10-Б у місті Молодогвардійську визнається судом необґрунтованою та неправомірною.

Стаття 9 Закону України "Про страхування" визначає, що страхова виплата - це грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку, а страхове відшкодування є страховою виплатою, яка здійснюється

страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Оскільки в процесі розгляду спору судом встановлено факт настання страхового випадку позовна вимога про стягнення страхової виплати підлягає задоволенню.

Розмір позовної вимоги про стягнення суми основного боргу обґрунтовано висновком №4237-12 від 18.12.2012 року проведеного Дніпропетровським НДІ судових експертиз дослідження та документами первинного бухгалтерського обліку Позивача та третьої особи у справі.

Твердження Відповідача про можливість використання в подальшому пошкодженого майна судом не приймається до уваги, оскільки воно не підтверджується жодним доказом матеріалів справи. Крім того, після виплати страхового відшкодування страховик набуває право власності на пошкоджене майно. Відповідно, Відповідач має можливість в подальшому використати його для зменшення власних збитків.

Відповідач був зобов'язаним договором та мав можливість протягом тривалого часу (більше року) до моменту винесення судом рішення у справі здійснити всі необхідні дії для визначення розміру на належного оформлення завданого Позивачу збитку (або його відсутності) за умови наявності у наміру виконувати свої зобов'язання.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (436-15) .

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України (435-15) , інших актів цивільного законодавства.

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 988 Цивільного кодексу України встановлено обов'язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування у встановлений договором строк.

В процесі розгляду спору судом встановлено наявність у Відповідача обов'язку здійснити страхове відшкодування та кореспондованого права Позивача на його отримання.

У той же час, визначаючи розмір своїх вимог Позивач не врахував умови пункту 2.9 договору, яким встановлено безумовну франшизу (частина збитків, яка не відшкодовується страховиком) у розмірі 5 000 гривень.

З урахуванням умови пункту 2.9 договору №12-0402-00064 від 19.07.2012 року позовна вимога про стягнення страхового відшкодування підлягає частковому задоволенню у розмірі 116 957,18 грн. (сума збитку - 121 957,18 грн. мінус 5 000 грн. франшизи).

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати Позивача зі сплати судового збору частково покладаються на Відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (03038, м. Київ, вулиця Федорова Івана, будинок 32 літ.А, ідентифікаційний код 30859524) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЙГЕР-ГК" (49044, Дніпропетровська область, місто Дніпропетровськ, вулиця Барикадна, будинок 15-А, ідентифікаційний код 33382960) 116 957,18 грн. (сто шістнадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят сім гривень 18 коп.) страхового відшкодування та 2 339,14 грн. (дві тисячі триста тридцять дев'ять гривень 14 коп.) витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Видати наказ.

Повне рішення складено: 16.08.2013 року.