ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
13.05.2013р. Справа № 905/1455/13-г
( Додатково див. постанову Донецького апеляційного господарського суду (rs32213878) ) ( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs32897669) )
за позовом: Державного підприємства "Донецька залізниця" м. Донецьк
до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат" м. Докучаєвськ
про стягнення 14 056,20 грн.
За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" м. Донецьк
Суддя Забарющий М.І.
Представники сторін:
Від позивача: Ігнатова Н.О. - за довіреністю
Від відповідача: не з'явились
Від третьої особи: Прусова Я.С. - за довіреністю
СУТЬ СПОРУ:
Позивач, державне підприємство "Донецька залізниця" м. Донецьк, звернувся до суду з позовом до відповідача, приватного акціонерного товариства "Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат" м. Докучаєвськ, про стягнення 13 017,72 грн. плати за користування вагонами та 1038,48 грн. збору за збереження вантажу.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на:
- надходженням на станцію Оленівка у листопаді 2012 р. 59 порожніх вагонів за накладною № 48352355 і 60 вагонів за накладними № 48466072 і № 48475271 на адресу відповідача;
- відмову відповідача від забирання прийнятих ним вагонів з посиланням на відсутність замолення під навантаження;
- затримку вагонів, після якої вагони були прийняті відповідачем на під'їзну колію;
- акти загальної форми №№ 85, 86, від підпису яких представник вантажоодержувача відмовився;
- нарахування відповідачу плати за користування вагонами, що відображено у відомостях плати за користування вагонами №№ 04029004, 040290005;
- накопичувальну картку № 05020097 за якою нараховано збір за зберігання вантажів;
- ст.ст. 46, 119 Статуту залізниць України (457-98-п) (далі - Статут);
- п.п. 6, 15 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 р. № 113 (z0165-99) (далі - Правила користування);
- п.5 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644 (z0861-00) (далі - Правила зберігання);
- ст. 307 Господарського кодексу України (далі - ГК);
- ст. 909 Цивільного кодексу України (далі - ЦК).
Відповідач вимоги позивача не визнав тому, що: приймально - здавальні колії №№ 1, 3, 4, 5, 6, 7 ст. Оленівка - Нова у спірний період були вільні від інших вагонів, що надавало позивачу можливість подавати спірні вагони локомотивом залізниці на ці колії для подальшої передачі одержувачу (відповідачу) - ці дії сторін передбачені умовами п. 5 договору № 1/29 від 27.10.2011р.; затримка вагонів відбулася з причин, що залежать від залізниці, а не від вантажовласника; порожні вагони, згідно ст. 1 Закону "Про залізничний транспорт" та ст. 6 Статуту (457-98-п) , є транспортним засобом (залізничним рухомим складом), а не вантажем, що унеможливлює у даному позові можливість посилання на ст. 46 Статуту (457-98-п) ; позивач подав відповідачу порожні вагони у спірний період понад заплановані об'єми перевезень, що надає право відправнику відмовитись від вагонів, які подаються понад план.
За клопотанням позивача, суд, згідно ст. 27 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК (1798-12) ), залучив до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" м. Донецьк.
ТОВ "Лемтранс" пояснило суду, що: воно уклало з ТОВ "Метінвест - Шіппінг", ПАТ "Алчевський металургійний комбінат" та ТОВ "Вапняна фабрика" договори в яких третя особа виступає як експедитор, який на підставі заявок цих підприємств та за їх рахунок за плату організовує перевезення вантажів у спеціальних вагонах, які знаходяться на балансі ДП "Укрспецвагон", залізницями України; від вищезазначених підприємств надійшло декілька замовлень на організацію перевезень вантажів в вагонах зі станції Оленівка на листопад 2012р., відправником яких є ПАТ "Докучаєвський флюсо - доломітний комбінат"; згідно вищевказаних договорів та договору № 255 П/ЦВСВ (ВП - 11.232)ю від 26.04.2011р. укладеного третьою особою та ДП "Укрспецвагон" були надані замовлення ДП "Укрспецвагон" на листопад 2012р. для перевезення вантажів зі станції Оленівка відправником яких є відповідач у кількості 672 вагони; заявки передавались ДП "Укрспецвагон" від імені ТОВ "Лемтранс".
ДП "Укрспецвагон" пояснило суду (на вимогу суду викладену в ухвалі у справі від 20.03.2013р.) що: відправлення порожніх вагонів на адресу відповідача здійснювалось для забезпечення навантаження вапняку для флюсування на підставі замовлень третьої особи та декадним планом навантаження погодженим з начальником відділу збуту флюсо - доломітної продукції гірничо - рудного дивірону ТОВ "Метінвест"; відправлення порожніх вагонів поіменованих в ухвалі суду здійснювалось згідно листів ДП "Укрспецвагон" № 1/9109 від 01.12.2012р. та № 1/9160 від 03.12.2012р. для забезпечення навантаження у добу 02.12.2012р. та 04.12.2012р.
Клопотання відповідача про витребування певних документів, суд задовольнив частково.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін та третьої особи, суд встановив:
ПАТ "Єнакіївський металургійний завод" м. Єнакієве 01.11.2012 р. зі станції Єнакієве відправив на станцію Оленівка для відповідача за накладною № 48352355 59 порожніх вагонів з -під вапняку для флюсування. Це ж підприємство 03.11.2012 відправило відповідачу за накладною № 48466072 32 порожніх вагона, а за накладною № 48475271 28 порожніх вагона.
Вагони за накладною № 48352355 прибули на станцію Оленівка 04.11.2012 р., а за накладними № 48466072 та 48475271 - 06.11.2012 р.
Позивач стверджує, що відповідач відмовився забирати вагони, які надійшли на його адресу, посилаючись на те, що він їх не замовляв. Внаслідок цього затримка на станції 59 вагонів тривала 49 вагоно-годин, а 60 вагонів - 21 вагоно-годину, після чого вагони були прийняті відповідачем на під'їзну колію. Факт затримки вагонів позивач засвідчив актами загальної форми № 85г від 04.11.2012р. та 86Г від 06.11.2012р. В цих актах зазначено, що представник отримувача вагонів відмовився від підписання цих актів.
Згідно зі ст. 119 Статуту залізниць України (457-98-п) (далі - Статут) за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
Пунктом 6 "Правил користування" визначено, що усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника. А згідно п.15 цих Правил якщо вагони, що належать підприємствам чи орендовані ними, затримані на станції призначення чи на підходах до неї або на станції відправлення з причин, що залежать від вантажовласника, то плата за користування сплачується в розмірі 50 відсотків.
За час затримки на коліях залізниці власних вагонів станцією на вантажовласника була нарахована плата за користування вагонами за відомостями плати за користування вагонами №№ 04029004, 040290005 в сумі 13 017,72 грн. з ПДВ.
За час затримки вагонів на коліях загального користування понад 24 години станцією нарахований збір за зберігання вантажів у сумі 1038, 48 грн. з ПДВ та складена накопичувальна картка № 05020097.
Частиною 1 ст. 306 ГК встановлено, що перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Тобто, перевозиться щось (вантаж) на чомусь (автомобіль, вагон) і це щось залишається у когось. Аналогічне розуміння зазначеного викладене і у ст. 6 Статуту (457-98-п) :
- вантаж - матеріальні цінності, які перевозяться залізничним транспортом у спеціально призначеному для цього вантажному рухомому складі;
- транспортні засоби - залізничний рухомий склад (вагони всіх видів, локомотиви, моторейковий транспорт) і контейнери.
Посилання позивача на інше визначення поняття "вантаж", закладене у Правилах реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 28.09.2004р. № 856 (z1316-04) (далі - Правила реєстрації), і твердження позивача, що порожній вагон є вантажем, суд до уваги не приймає тому, що згідно ст. 5 Статуту Правила перевезення вантажів та інші нормативні акти Мінтранс затверджує на підставі Статуту. Тому у разі суперечності нормативних актів, виданих Мінтрансом зі Статутом, слід застосовувати саме норми Статуту, як акту, який має вищу юридичну силу (вищий статус - Статут затверджений постановою КМ України) ніж наказ Мінтрансу (ст. 5 Статуту (457-98-п) , ч. 4 ст. 4 та ч.1 ст. 8 ЦК).
Таким чином, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 1038, 48 грн. збору за зберігання вантажу необґрунтовані. Тому суд відмовляє позивачу у їх стягненні. При цьому суд зауважує, що: одночасне стягнення або вимога про одночасне стягнення плати за користування вагонами та за їх зберігання це дії, які не можуть співпадати у часі і одне виключає інше - як можна одночасно користуватися чим - небудь, якщо це "чим - небудь" зберігається залізницею, для того, щоб лише після зберігання відповідного майна передати його у користування відповідачу; визначення поняття "зберігання вантажу", в розумінні позивача, не збігається з розумінням цього терміну наданого у ч.1 ст. 936 ЦК та п. 1 Правил зберігання.
Пунктом 5 договору № 1/29 про експлуатацію залізничної під'їзної колії ПАТ "ДФДК" при станції Оленівка ДП "Донецька залізниця" від 27.10.2011р. (далі - договір № 1/29) передбачено, що: вагони здаються Власнику колії в технічному і комерційному відношеннях на приймально - здавальних коліях №№ 1, 3, 4, 5, 6, 7 станції Оленівка - Нова; подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії. Спірні вагони, за твердженням відповідача, не подавались залізницею на ці приймально - здавальні колії. Позивач не надав суду доказів того, що він виконав умови п.5 цього договору. Про те, що порожні вагони знаходились (були затримані) на ст. Оленівка, а не на приймально - здавальних коліях ст. Оленівка - Нова, свідчать акти загальної форми № 85г від 04.11.2012р. та № 86Г від 06.11.2012р. Ці акти представником відповідача підписані не були. Письмових доказів з яких саме причин позивач саме 04.11.2012р. та 06.11.2012р. не поставив на приймально - здавальні колії № 1, 3, 4, 5, 6, 7 ст. Оленівка - Нова спірні вагони суду надано не було. Зазначення можливої причини, за якою відповідач не прийняв би спірні вагони для використання, вказані у відомостях плати за користування вагонами, які були підписані представниками відповідача з зауваженнями лише 14.02.2013р. Тому суд дійшов висновку, що факт знаходження порожніх вагонів на станціях і на підходах до них в очікуванні їх подавання під вантажні операції з причин, що залежили від вантажовласника, не доведено. Зважаючи на це, суд, вважає безпідставним посилання позивача на другий абзац п. 6 Правил користування. Тому плата за користування вагонами нарахована позивачем відповідачу, необґрунтована, і суд у зв'язку із цим відмовляє позивачу у позові і в цій частині позову.
Крім того, спосіб реалізації дій судді щодо витребування доказів за п.4 ст. 65 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ), визначений ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої суд витребує документи лише за клопотанням сторін у певних випадках - таких клопотань від сторін не надходило. Така позиція суду відповідає принципу змагальності сторін, закладеного п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України.
На підставі ст.ст. 20, 173- 175, 193, 306, 311 Господарського кодексу України та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
В И Р I Ш И В:
Позивачу у позові відмовити.
Суддя
М.І. Забарющий
В судовому засіданні 13.05.2013р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 18.05.2013р.
Надруковано 2 прим.
відповідачу-1
у справу -1