909/176/13-г Про стягнення заборгованості за Договором про закупівлю товарів - 25.04.2013 Прийняття

Позивач - ТзОВ "Золотий екватор", звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом, в якому просить суд, стягнути з відповідача - ДП "Івано-Франківський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні Дороги України", заборгованість в сумі 990 836,09грн., з яких: 929 341,77грн. - основний борг, 51 245,27грн. - пеня, 10 249,05грн.- 3% річних.

В судових засіданнях 04.04.13р., 16.04.13р., оголошувались перерви до 09.04.13р., до 25.04.13р.

Представник позивача, в судовому засіданні 16.04.13р., подав суду заяву №6610, в якій просить суд, зменшити позовні вимоги та стягнути з відповідача заборгованість в сумі 990 694,65грн., з яких: 929 341,77грн. - основний борг, 51 127,40грн. - пеня, 10 225,48грн.- 3% річних.

Враховуючи правила ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких позивач, до прийняття рішення по справі, має право збільшити або зменшити розмір позовних вимог, суд прийняв до розгляду заяву позивача про зменшення позовних вимог, а спір вирішено, виходячи зі зменшеної ціни позову.

При цьому, суд бере до уваги п.3.10. Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.11р. (v0018600-11) , п.14 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009р. щодо застосування норм господарського процесуального кодексу України" від 29.06.10р. №01-08/369 (v_369600-10) , в яких зазначено, що в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір. При цьому, будь-які підстави припинення провадження у справі, в частині зменшення позовних вимог, у господарського суду відсутні.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги (зменшені) вказуючи при цьому на:

- укладення між сторонами Договору про закупівлю товарів №Н05094-1 від 07.08.12р., згідно умов якого, позивач - Учасник (Постачальник) передав у власність відповідачу - Замовнику (Покупцю) по актах приймання - передачі №9 від 21.08.12р., №2 від 08.09.12р., №3 від 14.09.12р., №4 від 17.09.12р., №5 від 04.10.12р., видаткових накладних №3363 від 21.08.12р., №3679 від 08.09.12р., №3804 від 14.09.12р., №3820 від 17.09.12р., №4165 від 04.10.12р., товаро-транспортних накладних №ЗІВ0003363 від 21.08.12р., №ЗІВ0003679 від 08.09.12р., Серія В №0030557 від 14.09.12р., Серія В №011035 від 17.09.12р., Серія В №013169 від 04.10.12р., товар (дизельне паливо) на загальну суму 1 316 170,77грн.;

- неналежне виконання відповідачем взятих на себе договірних зобов"язань, в частині здійснення розрахунків за отриманий товар, внаслідок чого, утворилась заборгованість в сумі 929 341,77грн. (386 829,00грн. - відповідачем сплачено);

- звернення до відповідача з вимогою №362 від 26.12.12р., про погашення заборгованості, яка залишилась без належного реагування з боку відповідача;

- п. 7.3.7 Договору, на підставі якого, відповідачу нараховано 51 127,40грн. - пені;

- приписи ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, згідно якої, позивачу нараховано 10 225,48грн.- 3% річних;

- норми ст.ст. 526, 530, 599 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Представник відповідача, в судове засідання не з"явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений (а.с. 154). В судових засіданнях 21.03.13р., 04.04.13р., 09.04.13р., 16.04.13р., представник відповідача, факт прийому-передачі товару, обумовленого Договором, підтвердив, однак, проти позову заперечив, свої заперечення виклав у відзиві на позов №4911 від 21.03.13р. Звертає увагу суду, на те що позивачем, в порушення п. п. 4.1., 4.2. Договору, при здійсненні передачі товару не пред"явлено відповідачу рахунків на оплату, а також документів, що підтверджують належну якість товару, видаткових та податкових накладних, в той час, як наявність даних документів є обов"язковою умовою для здійснення розрахунків за отриманий товар, адже в п.4.3. Договору сторони обумовили, що Покупець зобов"язується розрахуватись з Постачальником за отриманий товар на протязі 10 днів з моменту отримання від Постачальника документів передбачених п. 4.1. Договору. Вважає, що в даному випадку, перебіг строку встановленого відповідачу для оплати товару не розпочався, оскільки боржник не вважається таким, що прострочив виконання зобов"язання, поки воно не може бути виконано внаслідок прострочення кредитора. Просить суд, в позові відмовити, так як він пред"явлений передчасно.

За таких обставин, беручи до уваги ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, враховуючи той факт, відповідач, відповідно до законодавства належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, спір належить вирішити у відсутності представника відповідача за матеріалами справи, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

Між позивачем - ТзОВ "Золотий екватор" (Учасник/Постачальник) та відповідачем - ДП "Івано-Франківський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні Дороги України" (Замовник/Покупець) укладено Договір про закупівлю товарів №Н05094-1 від 07.08.12р.

В порядку та на умовах, визначених цим Договором, Учасник (Постачальник) зобов"язується поставляти та передавати у власність Замовника (Покупця), а Замовник (Покупець) зобов"язується прийняти і оплатити наступний товар - продукти нафтоперероблення рідкі - паливо дизельне (п. 1.1. Договору).

Згідно п.3.4. Договору, ціна за 1 тонну товару становить 11 970,00грн. в т.ч. ПДВ.

Поставка товару здійснюється на протязі серпня 2012р.- лютого 2013р. виключно за попередньою письмовою заявкою Замовника (Покупця) за адресою та в строки визначені цією заявкою. Після передачі товару між сторонами складається акт приймання-передачі товару, який підписується уповноваженими представниками сторін та скріплюється печатками сторін. Датою передачі товару від Учасника (Постачальника) Замовнику (Покупцю), вважається дата підписання акту приймання-передачі товару (п.п. 5.1., 5.2., 5.3. Договору).

Відповідно до п. 4.1. Договору, розрахунки за поставлений товар проводяться шляхом: оплати Замовником (Покупцем) після пред"явлення Учасником (Постачальником), отримання від Учасника (Постачальника) рахунку на оплату товару та підписання сторонами акту приймання - передачі товару і передачі документів зазначених пунктом 4.2. Договору або поетапної оплати Замовником (Покупцем) поставлених товарів відповідно до додаткової домовленості сторін.

Пунктами 4.2., 4.3. Договору, встановлено, що до рахунка додаються: документи, що підтверджують належну якість товару (сертифікат або паспорт якості), видаткові накладні, податкові накладні та інші первинні документи, передбачені для даного виду товару чинним законодавством. Сторони свідчать, що Замовник (Покупець) зобов"язується розрахуватись з Учасником (Постачальником) за отриманий товар на протязі 10 днів з моменту отримання від Учасника (Постачальника) документів відповідно до п. 4.1. цього Договору.

У п. 5 актів приймання - передачі (а.с. 16-20), сторони обумовили, що розрахунки за дану партію товару Покупець здійснює у безготівковій формі протягом 10 банківських днів з моменту поставки товару.

Дослідженням матеріалів справи, судом встановлено, що на виконання умов договірних відносин, Постачальник/позивач, згідно письмових заявок Покупця/відповідача (а.с. 85, 89, 93, 99), передав у власність останнього, по актах приймання - передачі №9 від 21.08.12р., №2 від 08.09.12р., №3 від 14.09.12р., №4 від 17.09.12р., №5 від 04.10.12р., видаткових накладних №3679 від 08.09.12р., №3804 від 14.09.12р., №3820 від 17.09.12р., №4165 від 04.10.12р., товаро-транспортних накладних №ЗІВ0003363 від 21.08.12р., №ЗІВ0003679 від 08.09.12р., Серія В №0030557 від 14.09.12р., Серія В №011035 від 17.09.12р., Серія В №013169 від 04.10.12р., на підставі довіреностей №112 від 17.08.12р., №122 від 07.09.12р., №126 від 14.09.12р., №152 від 03.10.12р., товар (дизельне паливо) на загальну суму 1 316 170,77грн.

Слід зазначити, що матеріали справи містять податкові накладні №92918/05 від 21.08.12р., №17118/05 від 08.09.12р., №50118/05 від 17.09.12р., № 45418/05 від 14.09.12р., №12318/05 від 04.10.12р. (а.с. 88, 92, 96, 98, 102), в яких зазначено Продавця - ТзОВ "Золотий екватор" та Покупця - ДП "Івано-Франківський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні Дороги України", відображено Договір №Н05094-1 від 07.08.12р., обсяги постачання (база оподаткування) та загальну суму коштів, що підлягає сплаті.

При цьому, підписання відповідачем, без жодних зауважень, актів приймання - передачі (а.с. 16-20), видаткових накладних (а.с.22-25) товаро-транспортних накладних (а.с.87, 91, 95, 97, 101), які відповідають вимогам ст. 9 цього Закону та п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 (z0168-95) , фіксують факт здійснення господарської операції, в даному випадку, поставку товару Учасником (Постачальником) Замовнику (Покупцю) та є підставою для виникнення у відповідача обов"язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Проте, відповідач не виконав взяті на себе договірні зобов"язання, в частині здійснення розрахунків за отриманий товар, внаслідок чого, утворилась заборгованість в сумі 929 341,77грн. (386 829,00грн. - відповідачем сплачено, а.с.150-152).

Позивач звертався до відповідача з вимогою №362 від 26.12.12р. (а.с 106-108), про погашення заборгованості за отриманий товар. Проте, дана вимога залишилась без належного реагування з боку відповідача.

Наявність заборгованості за отриманий товар, обумовлений Договором, в сумі 929 341,77грн., визначено самим відповідачем у підписаному сторонами акті звірки розрахунків за період 01.07.12р - 05.03.13р. (а.с 36).

Позивачем доведено перед судом факт наявності у відповідача заборгованості за поставлений товар (дизельне паливо) в сумі 929 341,77грн.

Станом на 25.04.13р. в матеріалах справи відсутні відомості, які підтвердили б сплату вище зазначеної заборгованості.

Із змісту ст. 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов"язки виникають зокрема, з Договору.

Договір про закупівлю товарів №Н05094-1 від 07.08.12р., укладений між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (ст. 204 Цивільного кодексу України).

В силу ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Із аналізу вище викладених правових норм випливає, що наявність обов'язку оплатити товар виникає у покупця після прийняття самого товару чи товаророзпорядчих документів на нього. Факт отримання відповідачем товару, обумовленого Договором, підтверджується належним чином оформленими підписаними та скріпленими печатками сторін, товаророзпорядчими документами до нього: актами приймання - передачі, видатковими накладними, товаро - транспортними накладними (а.с. 16-20, 22-25, 87, 91, 95, 97, 101) та визнано самим відповідачем в судових засіданнях.

За правилами ч.ч. 1,2 ст. 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з товаро-транспортних накладних №ЗІВ0003363 від 21.08.12р., №ЗІВ0003679 від 08.09.12р., Серія В №0030557 від 14.09.12р., Серія В №011035 від 17.09.12р., Серія В №013169 від 04.10.12р. (а.с.87, 91, 95, 97, 101) у розділі "відомості про вантаж" вказано назву та кількість товару, що поставляється, а також порядкові номери та дати сертифікатів відповідності (а.с. 103-105), які передавались разом з товаром, відповідно до умов Договору. А відтак, твердження відповідача про неотримання документів, що підтверджують належну якість товару, не беруться судом до уваги.

Крім того, ст. 666 Цивільного кодексу України, вставлено якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві. Доказів вчинення відповідачем дій, передбачених даною нормою права, суду не подано.

Разом з тим, як доведено перед судом відповідачем та підтверджено позивачем, рахунки на оплату, при здійсненні прийому - передачі товару, Постачальник Покупцю не надавав.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Рахунок (рахунок-фактура) за своїм призначенням не відповідає ознакам первинного документа, оскільки ним не фіксується будь-яка господарська операція, розпорядження або дозвіл на проведення господарської операції, а носить лише інформаційний характер. Таким чином, рахунок-фактура є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти.

З урахуванням всіх обставин справи та умов Договору, враховуючи те, що факт прийому - передачі товару, доведено перед судом належними засобами доказування, а саме, актами приймання - передачі, видатковими накладними, товаро-транспортними накладними, суд прийшов до висновку, що ненадання позивачем відповідачу рахунку на оплату не є відкладальною умовою у розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в силу ст. 613 Цивільного кодексу України, а тому, наявність або відсутність рахунку на оплату не звільняє відповідача від обов'язку оплатити поставлений позивачем товар. Крім того, у актах приймання - передачі, сторонами встановлений строк здійснення розрахунків за поставлений товар - у безготівковій формі протягом 10 банківських днів з моменту поставки товару. Така ж правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 21.03.13р., у справі №5023/5107/12.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України).

В силу положень ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Оскільки, відповідач неналежно виконав свої зобов"язання, які випливають з Договору та закону, то, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 929 341,77грн., підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов"язання припиняється належним чином проведеним виконанням.

Однак, якщо зобов"язання не виконано належним чином, то на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов"язки в тому числі передбачені ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України /боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом/.

Крім того, приписами п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України, передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 7.3.7. Договору, встановлено, що в разі порушення строків оплати товару, Замовник (Покупець) на вимогу Учасника (Постачальника) зобов"язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.

Враховуючи вищезазначене, п.7.3.7. Договору, позивачем нараховано відповідачу 51 127,40грн. - пені, 10 225,48грн.- 3% річних (розрахунок а.с.148- 149).

Судом здійснено перевірку правильності нарахування позивачем пені та 3% річних за період вказаний позивачем у розрахунку. Згідно перерахунку, здійсненого судом за допомогою інформаційно - пошукової системи "Законодавство", пеня підлягає стягненню в сумі 51 024, 18грн., 3% річних в сумі 9 273,68грн., оскільки, розбіжність в сумі нарахованої пені та 3% річних, виникла внаслідок методологічної помилки позивача при здійсненні розрахунку.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

З огляду на вимоги ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Позивачем доведено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог. Наведені відповідачем заперечення не відповідають фактичним обставинам справи, вимогам діючого законодавства та спростовуються викладеним вище.

Таким чином, на основі вище вказаного, обґрунтованими є позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 929 341,77грн.- заборгованості, 51 024, 18грн. - пені, 9 273,68грн.- 3% річних та наявність підстав для задоволення позову в цій частині. В частині стягнення з відповідача 103,22грн. - пені, 951, 80грн. - 3% річних відмовити.

Враховуючи приписи ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові

витрати покласти на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 11, 204, 212, 509, 525, 526, 599, 611, 613, 625, 662, 666, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

позов ТзОВ "Золотий екватор" до відповідача ДП "Івано-Франківський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні Дороги України" про стягнення заборгованості в сумі 990 694,65грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні Дороги України" вул.Петрушевича, 1, м.Івано-Франківськ,76004 (ідентифікаційний код 31790584) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий екватор", вул. Кременецька, 38, м.Луцьк, Волинська область, 43010 (ідентифікаційний код 37485075)- 929 341,77грн. (дев"ятсот двадцять дев"ять тисяч триста сорок одну грн. 77коп.) - заборгованості, 51 024, 18грн. (п"ятдесят одну тисячу двадцять чотири грн. 18 коп.) - пені, 9 273,68грн. (дев"ять тисяч двісті сімдесят три грн. 68 коп.) - 3% річних, 19 792,79грн. (дев"ятнадцять тисяч сімсот дев"яносто дві грн. 79коп.) - судового збору.

Видати наказ.

В частині стягнення з Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні Дороги України" вул.Петрушевича, 1, м.Івано-Франківськ,76004 (ідентифікаційний код 31790584) - 103,22грн. - пені, 951, 80грн. - 3% річних відмовити.

рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.