17пн/5014/2959/2012 Про визнання права власності на залізничні колії та усунення перешкод в користуванні - 01.04.2013 Прийняття

Також заявлено вимогу про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганський акумулятор-2" усунути перешкоди в користуванні залізничними коліями №№ 11, 21, 31, 41, 51, 61 загальною довжиною 1397 м., шляхом допуску працівників Товариства з додатковою відповідальністю "Транспорт-Сервіс" на територію відповідача для проведення демонтажу даних залізничних колій.

01.04.2013 позивачем було надано уточнення позовних вимог, згідно яких він пояснив, що 14.02.2013 за участю інспектора під'їзних колій Луганської дирекції ДП "Донецька Залізниця", представників ТДВ "Транспорт-Сервіс", ТОВ "Луганський акумулятор-2", ТОВ "НВО "Клівер" та дорожнього майстра Пріходько І. І. було проведено обстеження частини спірних залізничних колій №№ 11, 21, 31, 41, 51, 61 та 23, розташованих за адресами відповідачів.

За результатами обстеження та вимірювання встановлена наявність таких колій: колія №11 від стику рамної рейки стрілки №29 через 2 стрілки б/н до стику рамної рейки стрілки №25 - 95,58 м; колія №31 від вістря гостряка стрілки №26 до тупикового упору - 323 м; колія №41 від вістря гостряка стрілки №29 до тупикового упору - 401,6 м; колія №51 від етика рамної рейки стрілки №27 до тупикового упору - 90 м; колія №61 від тупикового упору до стику рамної рейки стрілки №29 - 98,75 м; колія №23 від етика рамної рейки стрілки №25 до воріт підприємства - 210 м.

Тобто на момент обстеження стан та довжина належних позивачу колій була зменшена за причинами частого демонтування, інших протиправних дій третіх осіб, зокрема, відповідача.

Також під час заміру було з'ясовано, що колія №41 була збільшена до 401,6м, колія №61 - збільшена до 98,75м. Ці колії імовірно були добудовані відповідачами, отже ТДВ "Транспорт-Сервіс" зазначає, що не має підстав для визнання права власності на виявлену різницю, тому з огляду на вказане просить:

1. Визнати за Товариством з додатковою відповідальністю "Транспорт-Сервіс" право власності на залізничні колії:

- №11 від стику рамної рейки стрілки №29 через 2 стрілки б/н до стику рамної рейки стрілки №25 - 95,58 м;

- № 21 від стрілки №26 до стрілки №31 - 230 м.;

- №31 від вістря гостряка стрілки №26 до тупикового упору - 322 м;

- №41 від вістря гостряка стрілки №29 до тупикового упору - 374 м;

- №51 від етика рамної рейки стрілки №27 до тупикового упору - 90 м;

- №61 від тупикового упору до стику рамної рейки стрілки №29 - 46 м,

які розташовані на території відповідачів.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганський акумулятор-2" та ВАТ НВФ "Луганські акумулятори" усунути перешкоди в користуванні залізничними коліями №№ 11, 21, 31, 41, 51, 61 загальною довжиною 1157,58 м., шляхом допуску працівників Товариства з додатковою відповідальністю "Транспорт-Сервіс" на територію відповідачів для проведення демонтажу даних колій.

Вказане уточнення приймається судом до уваги та розгляду.

1-й відповідач проти позову заперечує та зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганський акумулятор - 2" отримав в якості оплати вартості частки в статутному фонді від одного із своїх засновників - Відкритого акціонерного товариства Науково-виробничої фірми "Луганські акумулятори", об'єкти нерухомого та рухомого майна, загальною вартістю 3 921 129 грн., в тому числі залізничні колії (акт прийому-передачі від 21.11.2000р.), що знаходилися на балансі ВАТ НВФ "Луганські акумулятори", а саме колії - розташовані за адресою: м. Луганськ, вул.Оборонна, 91 (загальна адреса території акумуляторного заводу, до проведення розмежування земельних ділянок відповідно до вимог Земельного кодексу України (2768-14) , що набрав чинності з 1 січня 2002 року).

Право власності ТОВ "Луганський акумулятор-2" на залізничні під'їзні колії підтверджується Паспортом залізничних під'їзних колій від 2006 року, який розроблено уповноваженими організаціями (ТОВ "Донбас-Луга", ВНУ ім.Даля). Залізничні під'їзні колії розташовані на земельних ділянках що знаходяться в користуванні ТОВ "Луганський акумулятор-2", а позивач не є землекористувачем зазначених земельних ділянок.

Відповідач зауважує, що залізничні під'їзні колії, право власності на які оспорює Позивач, було побудовано та введено в експлуатацію на замовлення та за кошти Ворошиловградського заводу лужних акумуляторів (п\я А-3963), що підтверджується Актом робочої комісії про прийомку завершеного будівництвом під'їзної залізничної колії від 1976 року. При цьому трест "ВІорошиловградспецбуд", який став в подальшому ДП "Луганськспецбуд", виступав лише субпідрядником виконання будівельних робіт, про що прямо зазначено в Акті.

1-й відповідач зазначає, що Договір купівлі-продажу державного майна цілісного майнового комплексу Орендного підприємства "Луганськспецбуд" від 30.07.1993 між регіональним відділенням Фонду Державного майна України по Луганській області та орендним підприємством "Луганськспецбуд", на який посилається позивач, не містить жодних характеристик майна, що відчужувалося, та відсилає до Акту оцінки затвердженому наказом РВ ФДМ України по Луганській області №284 від 22.07.1993. Копії зазначеного акту суду Позивач не надає.

Крім того, оскільки приватизація Ворошиловградського заводу лужних акумуляторів (ВАТ НВФ "Луганські акумулятори") здійснюється Фондом державного майна України (Центральний апарат), РВ ФДМ України по Луганській області не могло розпоряджатися майном, що входило до складу цілісного майнового комплексу ВАТ НВФ "Луганські акумулятори".

Лист регіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській області від 29.08.2011 №11-08-04193 яким підтверджено той факт, що 19,7 км залізничних колій увійшли до складу цілісного майнового фонду при здійсненні приватизації, на який також посилається позивач на підтвердження своїх вимог, не містить жодних характеристик майна, що увійшли до складу цілісного майнового фонду при здійсненні приватизації, тобто також, на думку 1-го відповідача, не може слугувати належним доказом.

1-й відповідач вважає, що рішення Господарського суду Луганської області від 02.04.2002 №5/62пн, яким було визнано право власності на залізничну колію довжиною 17173 м. також не містить жодних характеристик цього майна, тобто також не може слугувати належним доказом.

Крім того, 1-й відповідач зазначає, що має правовстановлюючі документи, які встановлюють право власності на спірні залізничні колії, зокрема: паспорт залізничних під'їзних колій від 2006 року, акт прийому-передачі від 21.11.2000, акт робочої комісії про приймання закінченого будівництвом об'єкту - під'їзної залізничної колії п/я А-3963 1976 року, відвід земельних ділянок під спірні колії, тощо.

2-й відповідач - Відкрите акціонерне товариство Науково-виробнича фірма "Луганські акумулятори" проти позову також заперечує та зазначає, що правовстановлюючим документом на право власності на спірні залізничні під'їзні колії є наказ Фонду Державного майна України №9-АТ від 10.04.1998 з Додатком в якому наведено перелік нерухомого майна переданого до статутного фонду ВАТ НВФ "Луганські акумулятори" у т.ч. залізничні під'їзні колії інв. №№109, 115.

Про прийняття зазначених залізничних під'їзних колій, свідчить Інвентаризаційний опис основних засобів на 31.05.1998 року, в якому зазначені: інв. № 115 - залізнична під'їзна колія; інв. №109 - залізнична під'їзна колія; інв. №109 - залізничної колії; інв. №109001 - залізничної колії.

Зазначені залізничні під'їзні колії, що перебували на балансі ДНВП "Луганські акумулятори", було побудовано та введено в експлуатацію на замовлення та за кошти Ворошиловградського заводу лужних акумуляторів (п\я А-3963), що підтверджується: Генпланом п\я А-3963 1969 року, Актом робочої комісії про прийомку завершеного будівництвом під'їзної залізничної колії від 1976 року, Актом робочої комісії про прийомку завершених будівництвом під'їзних залізничних колій від 15.08.1994 року.

Відкрите акціонерне товариство Науково-виробничої фірми "Луганські акумулятори" є правонаступником Ворошиловградського заводу лужних акумуляторів (інші назви, кодові означення та перейменування: п\я А-3963, Луганський завод лужних акумуляторів, Луганський завод транспортних акумуляторів, ДНВП "Луганські акумулятори", ОНВП "Луганські акумулятори"), яке самостійно здійснювало витрати на утримання та ремонт зазначених колій, згідно наданих до справи копій кошторисної документації.

Крім того, 2-й відповідач зазначає, що спірні залізничні колії розташовані не на земельній ділянці за адресою: м. Луганськ, вул. Оборонна, 105г, як зазначив в позові позивач, (на якій розташовані інші будівлі та споруди відповідача), а на інших земельних ділянках, що також перебувають в землекористуванні ТОВ "Луганський акумулятор-2" та ВАТ НВФ "Луганські акумулятори", а саме:

- м. Луганськ, вул.Оборонна,105д (в землекористуванні ТОВ "Луганський акумулятор-2") ;

- м. Луганськ, вул.Оборонна,105і (в землекористуванні ТОВ "Луганський акумулятор-2");

- м. Луганськ, вул.Оборонна,105ж (в землекористуванні ТОВ "Луганський акумулятор-2");

- м. Луганськ, вул. Оборонна, 91 (в землекористуванні ВАТ НВФ "Луганські акумулятори").

- м. Луганськ, вул. Краснодонська, 6є (в землекористуванні ВАТ НВФ "Луганські акумулятори").

- м. Луганськ, вул. Краснодонська, 6ж (в землекористуванні ВАТ НВФ "Луганські акумулятори").

Позивач не є землекористувачем зазначених земельних ділянок.

ТОВ "Луганський акумулятор - 2" отримало в якості оплати вартості частки в статутному фонді від одного із своїх засновників - ВАТ НВФ "Луганські акумулятори", об'єкти нерухомого та рухомого майна, загальною вартістю 3 921 129 грн., в тому числі залізнична колія інв. №115 (акт прийому-передачі від 21.11.2000),що знаходилися на балансі ВАТ НВФ "Луганські акумулятори", розташована за адресою: м. Луганськ, вул. Оборонна, 91.

З огляду на вищевикладене, відповідачі просять відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши обставини справи, надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши пояснення представників сторін, що прибули у судове засідання, суд

Між регіональним відділенням Фонду Державного майна України по Луганській області та орендним підприємством "Луганськспецбуд" 30.07.1993 було укладено договір купівлі-продажу державного майна цілого майнового комплексу.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств" від 04.03.1992 №2163-ХІІ, в редакції Закону, що діяв на момент приватизації цілісного майнового комплексу орендним підприємством "Трест Луганськспецбуд", єдиним (цілісним) майновим комплексом є майно підприємств, цехів, виробництв, дільниць, інших підрозділів, що виділяються в самостійні підприємства. Листом регіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській області від 29.08.2011 №11-08-04193 підтверджено той факт, що 19,7 км залізничних колій увійшли до складу цілісного майнового фонду при здійсненні приватизації.

До складу приватизованого майна цілісного майнового комплексу колективного підприємства "Луганськспецбуд" увійшло Об'єднане господарство залізничного транспорту, на балансі якого знаходились дані залізничні колії.

Відповідно до протоколу №2 засідання правління колективного підприємства - "Трест Луганськспецбуд" від 20.03.1998 було прийнято рішення про перетворення підрозділів, що входять до складу треста "Луганськспецбуд" в закриті акціонерні товариства. Таким чином, Об'єднане господарство залізничного транспорту перетворено в Закрите акціонерне товариство "Транспорт-Сервіс" з передачею основних фондів, оборотних і грошових засобів, які включають всі будівлі, інше нерухоме майно цілісного майнового комплексу, а також залізничну колію.

У зв'язку з прийняттям Закону України "Про акціонерні товариства" (514-17) , ЗАТ "Транспорт-Сервіс" перейменовано в ПрАТ "Транспорт-Сервіс" (позивач у справі). Право власності на 17173 м. залізничних колій було визнано рішенням Господарського суду Луганської області від 02.04.2002 №5/62пн.

Таким чином, ПрАТ "Транспорт-Сервіс" є правонаступником майнових та немайнових прав і обов'язків колективного підприємства "Трест Луганськспецбуд" в частині Об'єднаного господарства залізничного транспорту.

Як зазначає позивач, до його складу увійшли залізничні колії, в тому числі №11 обгінна від стрілки 26 до стрілки 31 довжиною 238 м., №21 обгінна від стрілки 26 до стрілки 31 довжиною 230 м., №31 відвантажувальна від стрілки 27 до упору довжиною 322 м., №41 відвантажувальна від стрілки 28 до упору довжиною 374 м., №51 відвантажувальна від стрілки 29 до упору довжиною 187 м., №61 відвантажувальна від стрілки 31 до упору довжиною 46 м., розташовані на території Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганський акумулятор-2" за адресою: м. Луганськ, вул. Оборонна, 105-г.

У зв'язку з перетворенням ПрАТ "Транспорт-Сервіс" на Товариство з додатковою відповідальністю "Транспорт-Сервіс", вказане підприємство є правонаступником всіх прав та обов'язків ПрАТ "Транспорт-Сервіс" (пункт 1.1 Статуту ТДВ "Транспорт-Сервіс").

На підтвердження свого права власності на спірні колії позивач надає: Інструкцію про порядок обслуговування під'їзної колії 2002 року (т.2, а.85-86), паспорт залізничних колій ЗАТ "Транс-сервіс" (т.1, а.с.20-22) та Єдиний технологічний процес (т.1, а.с.23-33).

Позивач зазначає, що залізничні колії №№ 11, 21, 31, 41, 51, 61 загальною довжиною 1157,58 м. проходять через територію відповідачів.

На адресу відповідача ПрАТ "Транспорт-Сервіс" направило листа з проханням надати допуск на його територію та здійснити обслуговування зазначеної колії. Але відповіді не отримали. Домовленості щодо допуску працівників на територію не вирішено. З чого ТДВ "Транспорт-Сервіс" зробило висновок, що 1-й відповідач фактично не визнає його право власності на спірні залізничні колії та не допускаючи працівників позивача на територію, розташовану за адресою: м. Луганськ, вул. Оборонна, 105г, перешкоджає законному власнику користуватись належним йому майном.

У зв'язку з зазначеним, позивач звернувся до суду з вимогами, що є предметом позову.

Відповідачі проти позову заперечують з підстав, викладених вище.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Відповідно до Національного стандарту № 2 "Оцінка нерухомого майна", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 № 1442 (1442-2004-п) , споруди - земельні поліпшення, що не належать до будівель та приміщень, призначені для виконання спеціальних технічних функцій.

Методичними рекомендаціями стосовно визначення нерухомого майна, що знаходиться на земельних ділянках, право власності на які підлягає державній реєстрації, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 14.04.2009 № 660/5 (далі - Рекомендації), наведено системний аналіз норм чинного законодавства, щодо регулюють питання класифікації об'єктів нерухомих речей, та виділено такі ознаки нерухомої речі:

- об'єкт розташований на земельній ділянці та нерозривно пов'язаний із землею;

- переміщення зазначеного об'єкту є неможливим без його знецінення та зміни його призначення.

Предметом спору є визнання права власності на залізничні колії, які є спорудами, що невідривно пов'язані із земельною ділянкою, на якій розташовані. Поділ залізничної колії на певні складові частини (шпали, гвинти та ін.) та від'єднання її від землі безумовно тягне за собою втрату колією свого специфічного функціонального призначення. Під'їзна залізнична ж колія, призначена саме для спеціальних технічних функцій - виконання перевезень. Переміщення колії без зміни її призначення та знецінення є неможливим.

З урахуванням приписів чинного законодавства та фактичних обставин справи суд доходить висновку про те, що об'єктом, щодо якого виник спір, є саме нерухоме майно.

Позивач та відповідачі зазначають, що мають право власності на спірні колії.

Відповідачами оспорюється право власності саме на спірні під'їзні залізничні колії та надаються документи на підтвердження наявності саме в них права власності.

У зв'язку з зазначеним та не зважаючи на наявність рішення у справі № 5/62пн у позивача, яким визнано право власності на 17173 м. залізничних колій, у зв'язку з оспоренням такого права відповідачем та претендування ним на спірні колії, суд вважає, що між сторонами виник спір про право та він підлягає вирішенню в порядку позовного провадження.

Позивач, в обґрунтування своїх доводів на підтвердження позовних вимог, посилається на те, що в плані приватизації Орендного підприємства "Луганськспецбуд" вказано, що до складу майна Об'єднаного господарства залізничного транспорту, яке входить до складу цілісного майнового комплексу Орендного підприємства Луганськспецбуд", відносяться 19,7 км. залізничних колій 1970 року будівництва, площею по місту 3,8 га.

Позивач набув право власності на вказані залізничні колії, що входили до складу цілісного майнового комплексу Орендного підприємства "Луганськспецбуд", до підрозділу Об'єднане господарство залізничного транспорту, яке виділилось у ЗАТ "Транспорт-Сервіс" і правонаступником якого, є позивач, на підставі договору купівлі-продажу державного майна від 30.06.1993 (т.1, а.с.16-19).

рішенням господарського суду Луганської області від 22.04.2002 у справі № 5/62пн за позивачем було визнано право власності на залізничні колії довжиною 17173 метрів. рішення мотивоване тим, що окрім договору купівлі-продажу від 30.07.1993, на підтвердження права власності позивачем було надано реєстраційне посвідчення від 22.09.1993 № 1/16 про право власності, видане Комітетом комунального майна м. Луганська. Крім того, право власності на об'єкти нерухомого майна підтверджено довідкою Регіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській області від 04.02.1997 № 1-3/44, проте право власності в БТІ своєчасно зареєстровано не було.

рішення набрало законної сили. Водночас, вказаним рішенням не визначено вид колій, їх номери.

Також на підтвердження позовних вимог позивачем надано суду Інструкцію про порядок обслуговування під'їзної колії 2002 року (т.2, а.с.85-86), паспорт залізничних колій ЗАТ "Транспорт-сервіс" (т.1, а.с.20-22) та Єдиний технологічний процес (т.1, а.с.23-33).

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що умовою задоволення позову про визнання права власності на майно є наявність у позивача доказів, що підтверджують його право власності на під'їзні колії та відсутність у відповідачів таких доказів.

При цьому, такими доказами відповідно з нормами ст. 32 ГПК України є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд у визначеному законом порядку встановлює наявність обставин, на яких ґрунтуються вимоги позивача.

Водночас, надані сторонами до матеріалів справи докази на підтвердження права власності за кожним з них свідчать про зворотне.

Згідно відомостей, що місяться в Плані приватизації державного майна Орендного науково-виробничого підприємства "Луганські акумулятори", НВП "Луганські акумулятори" було збудоване у 1952-1957 роках і мало назву Луганський завод лужних акумуляторів (т.1, а.с.117 на звороті), в подальшому воно мало назву Держаний завод "Луганські транспортні акумулятори" (т.1, а.с.135).

Наказом Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України від 24.01.1994 № 75 Держаний завод "Луганські транспортні акумулятори" було реорганізовано шляхом перетворення у Науково-виробничої підприємство "Луганські акумулятори" (т.1 а.с.137).

Пізніше, на організацією орендарів ДНВП "Луганські акумулятори" та фондом державного майна України на базі орендованого цілісного майнового комплексу було створено Орендне науково-виробниче підприємство "Луганські акумулятори" (т.1, а.с.139).

Відповідно до установчого договору АТ-99 віл 10.04.1998 про створення ВАТ НВФ "Луганські акумулятори" та наказу Фонду державного мана України № 9-АТ від 10.04.1998 Орендне науково-виробниче підприємство "Луганські акумулятори" було перетворене у ВАТ НВФ "Луганські акумулятори" (т.1, а.с. 144-147, т.2, а.с.3-5).

Таким чином, Відкрите акціонерне товариство Науково-виробничої фірми "Луганські акумулятори" є правонаступником Ворошиловградського заводу лужних акумуляторів (інші назви, кодові означення та перейменування: п\я А-3963, Луганський завод лужних акумуляторів, Луганський завод транспортних акумуляторів, ДНВП "Луганські акумулятори", ОНВП "Луганські акумулятори").

Наказом Фонду державного майна України №9-АТ від 10.04.1998 (пункт 6) затверджено перелік нерухомого майна, що передається до статутного фонду ВАТ НВФ "Луганські акумулятори" (Додаток), зокрема передано у власність ВАТ НВФ "Луганські акумулятори" залізничні під'їзні колії: інв. №109 за адресою: м. Луганськ, вул. Оборонна, 91 та інв. №115 за адресою: м. Луганськ, вул. Оборонна, 91.

Згідно інвентаризаційного списку основних фондів АНПП "Луганські акумулятори" станом на 01.10.1996 (до приватизації) обліковувались, мовою оригіналу:

П.14 - "ж/д подъездной путь", інв. №109, дата поступ. на участок 1965 г.

П.15 - "ж/дорожные пути", інв. №109, дата поступ. на участок 1994 г.

П.20 - "ж/д подъездной путь", інв. №109, дата поступ. на участок 1976 г.

Згідно інвентаризаційного опису основних засобів ВАТ НВФ "Луганські акумулятори" станом на 31.05.1998 обліковувались, мовою оригіналу:

інв. №109 - "ж/д подъездной путь",

інв. №109 - "ж/дорожные пути",

інв. №115 - "ж/д подъездной путь".

Таким чином, усі залізничні під'їзні колії, що були на балансі підприємства до 1998 року увійшли до статутного фонду та були прийняті на баланс ВАТ НВФ "Луганські акумулятори".

Відповідно до ст.ст. 12, 13 Закону України "Про господарські товариства" товариство є власником майна, що було отримано ним від засновників у власність.

На підставі установчого договору, одним з учасників якого було ВАТ НВФ "Луганські акумулятори", було створено ТОВ "Луганський акумулятор - 2".

Згідно Акту прийому-передачі від 21.11.2000 ВАТ НВФ "Луганські акумулятори" передало до статутного фонду ТОВ "Луганський акумулятор - 2" об'єкти нерухомого та рухомого майна, загальною вартістю 3 921 129 грн., в тому числі залізничну під'їзну колію інв. №115.

Залізнична під'їзна колія інв. №109 залишилась на балансі ВАТ НВФ "Луганські акумулятори".

Суд приймає до уваги, що залізничні під'їзні колії, що перебували на балансі ДНВП "Луганські акумулятори", було побудовано та введено в експлуатацію на замовлення та за кошти Ворошиловградського заводу лужних акумуляторів (п\я А-3963), що підтверджується: генпланом п\я А-3963 1969 року (т.2, а.с. 91,), актом робочої комісії про прийомку завершеного будівництвом під'їзної залізничної колії від 1976 року (т.2, а.с.15-18), актом робочої комісії про прийомку завершених будівництвом під'їзних залізничних колій від 15.08.1994. (т.2, а.с.92-102).

Більше того, в рішенні господарського суду Луганської області від 02.04.2002 №5/62пн, яким було визнано право власності на залізничні колії довжиною 17173 м., зазначено їх розташування за адресою: м. Луганськ, вул. Челюскінцев, 183.

Водночас, позивач просить визнати право власності на залізничні під'їзні колії, які розташовані на території відповідачів, за адресами, що є іншими, ніж вищевказана.

2-й відповідач довів, що залізничні колії, право власності на які оспорює позивач, розташовані не на земельній ділянці за адресою: м. Луганськ, вул. Оборонна,105-г, як зазначив позивач, а на інших земельних ділянках, що також перебувають в землекористуванні ТОВ "Луганський акумулятор-2" та ВАТ НВФ "Луганські акумулятори", а саме:

- м. Луганськ, вул.Оборонна,105д (в землекористуванні ТОВ "Луганський акумулятор-2") ;

- м. Луганськ, вул.Оборонна,105і (в землекористуванні ТОВ "Луганський акумулятор-2");

- м. Луганськ, вул.Оборонна,105ж (в землекористуванні ТОВ "Луганський акумулятор-2");

- м. Луганськ, вул. Оборонна, 91 (в землекористуванні ВАТ НВФ "Луганські акумулятори").

- м. Луганськ, вул. Краснодонська, 6є (в землекористуванні ВАТ НВФ "Луганські акумулятори").

- м. Луганськ, вул. Краснодонська, 6ж (в землекористуванні ВАТ НВФ "Луганські акумулятори").

Усі ці земельні ділянки було виділено з однієї земельної ділянки за адресою: м. Луганськ, вул. Оборонна, 91, що належала ДНВП "Луганські акумулятори" (з 1998 р. - ВАТ НВФ "Луганські акумулятори") на підставі Державного акту на право постійного користування землею II-ЛГ №002057 від 29.11.1995, зареєстрованого в Книзі записів державних актів Луганської міської ради за №207.

Вказане також підтверджується копією Технічного паспорта земельної ділянки ДНВП "Луганські акумулятори" за адресою: м. Луганськ, вул. Оборонна, 91.

Згідно Плану зовнішніх меж землекористування зазначеного Державного акту II-ЛГ №002057 від 29.11.1995 - в постійному користуванні ДНВП "Луганські акумулятори" перебувала земельна ділянка загальною площею 33,2251 га. В Координатах Плану зовнішніх меж землекористування від Г до А - ця ділянка є відокремленою від суміжної земельної ділянки Об'єднаного господарства залізничного транспорту Тресту "Луганськспецбуд" (далі - ОГЗТ).

Таким чином, межі земельної ділянки ДНВП "Луганські акумулятори" за адресою м. Луганськ, вул. Оборонна, 91 та ОГЗТ (вул. Челюскінців, 183) чітко розмежовані в натурі, не є тотожними і не перетинаються.

Згідно з Технічним паспортом земельної ділянки за адресою: м. Луганськ, вул. Оборонна, 91 належної ДНВП "Луганські акумулятори" загальною площею 33,2251 га (Ситуаційний план), спірні колії були розташовані в межах земельної ділянки по вул. Оборонна, 91.

В зазначеному Технічному паспорті земельної ділянки ДНВП "Луганські акумулятори" за адресою: м. Луганськ, вул. Оборонна, 91, визначено правовстановлюючі документи на земельну ділянку: рішення виконкому Ворошиловградської міської ради депутатів трудящих: від 31.03.1950 р. /15,53га/, №385, протокол №25, від 05.07.1955р. /8,56 га/, протокол №29 від 13.08.1957р. /2,64га/, виконкому Луганської міської ради депутатів трудящих №337/12 протокол №18 від 01.08.1967р./4,29га/; №385 /1 протокол від 19.08.1968р. /0,31га/, виконкому Ворошиловградської міської ради народних депутатів №462/7 від 17.10.1978р. /0,53га/, №415/2 від 18.11.1992р. /1,034га/ - п.1.2.3.

на земельну ділянку є акти відведення 1952р., 1955р., 1957р., 1967р., 1978р, 1993 р. - п.1.2.4.

на комплекс будівель та споруд, що знаходяться на земельній ділянці є проектно-кошторисна документація розроблена у 1951-1988р.р. проектними інститутами ГСПИ-5 м.Ленінград, "Укргипроєнергопром" м.Харків, "Ленгіпроелектро" м.Ленінград - п.1.2.5.

на земельній ділянці розташовані виробничі будівлі та споруди, адміністративно-побутовий корпус, об'єкти соціально-культурного та побутового призначення, елементи благоустрою - п.1.2.7

Суміжними землекористувачами є: Луганська міська Рада народних депутатів та ОГЗТ. - п.1.2.8.

Додатком 1 зазначеного Технічного паспорту земельної ділянки та його невід'ємною частиною є Акт встановлення меж земельної ділянки від 05.10.1994р., в якому зазначено, що суміжними землекористувачами є: Луганська міська Рада народних депутатів та ОГЗТ, повноважними представниками суміжних землекористувачів, служб міськвиконкому та організації, що проводить інвентаризацію земельної ділянки, проходження сумісних меж погоджено, претензій по визначенню цих меж не пред'явлено. Акт підписано Головним інженером ОГЗТ та скріплено печаткою зазначеної організації.

Додатком зазначеного Технічного паспорту земельної ділянки та його невід'ємною частиною також є Висновок від 10.01.1995 служб міськвиконкому на землекористування за адресою: м. Луганськ вул. Оборонная, 91, Державного науково-виробничого підприємства "Луганські акумулятори", складеного начальником Головного управління архітектури та містобудування та відділом з земельних ресурсів, в якому зазначено, у т.ч. що проходження спільних меж погоджено, претензій по визначенню цих меж не пред'явлено, Акт встановлення меж земельної ділянки від 05.10.1994 (п.4. Висновку), будівлі та споруди, зведені на земельній ділянці знаходяться на балансі ДНВП "Луганські акумулятори" (п.5. Висновку).

Додатком зазначеного Технічного паспорту земельної ділянки та його невід'ємною частиною також є План земельної ділянки, Картограма виконаних робіт та Ситуаційний план, з яких вбачається, що усі залізничні під'їзні колії, право власності на які оспорює позивач - розташовані на території земельної ділянки ДНВП "Луганські акумулятори".

Таким чином, організація ОГЗТ, правонаступником якого є позивач, станом на 05.10.1995 року (вже після укладення з РВ ФДМУ в Луганські області договору купівлі продажу цілісного майнового комплексу від 30.07.1993): було поінформовано, що на території земельної ділянки ДНВП "Луганські акумулятори" за адресою: м. Луганськ, вул. Оборонная, 91, усі наявні споруди (у т.ч. залізничні під'їзні колії) обліковуються на балансі ДНВП "Луганські акумулятори"; підтвердило межі суміжних земельних ділянок на яких розташовані залізничні під'їзні колії; не мало жодних претензій щодо будь яких споруд (у т.ч. залізничних під'їзних колій), розташованих на території земельної ділянки ДНВП "Луганські акумулятори" за адресою м. Луганськ, вул. Оборонная,91.

ТОВ "Луганський акумулятор - 2" отримало в якості оплати вартості частки в статутному фонді від одного із своїх засновників - ВАТ НВФ "Луганські акумулятори", об'єкти нерухомого та рухомого майна, загальною вартістю 3 921 129 грн., в тому числі залізнична колія інв. №115 (акт прийому-передачі від 21.11.2000),що знаходились на балансі ВАТ НВФ "Луганські акумулятори", розташована за адресою: м. Луганськ, вул. Оборонна, 91.

Після внесення частини будівель і споруд ВАТ НВФ "Луганські акумулятори" до статутного фонду ТОВ "Луганський акумулятор-2" відповідно до вимог Земельного кодексу (2768-14) , відповідні земельні ділянки під будівлями та спорудами було виділено у землекористування Відповідача та отримали нові адреси, а за частиною тих що залишилися на балансі ВАТ НВФ "Луганські акумулятори" частково змінено, а частково залишилася стара адреса вул.Оборонная,91, що підтверджується копіями довідок земельного кадастру.

Відповідно до статті 64 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 (457-98-п) , до залізничних під'їзних колій належать колії, що з'єднані із загальною мережею залізниць безперервною рейковою колією і які належать підприємствам, підприємцям, організаціям та установам незалежно від форм власності, а також громадянам -суб'єктам підприємницької діяльності. Під'їзні колії призначено для транспортного обслуговування одного або кількох підприємств у взаємодії із залізничним транспортом загального користування.

При цьому, відповідно до вимог статті 67 Статуту залізниць України, відкриття для постійної експлуатації новозбудованої залізничної під'їзної колії і подання на цю колію рухомого складу допускається після прийняття цієї залізничної колії в експлуатацію комісією за участю представника Держнаглядохоронпраці і встановлення залізницею порядку обслуговування під'їзної колії. На кожну залізничну під'їзну колію складається масштабний план з нанесенням на нього розташування вантажних фронтів і механізмів, а також технічний паспорт, поздовжній профіль і креслення споруд. Подача вагонів на залізничні під'їзні колії у період їх будівництва допускається на умовах тимчасової угоди між залізницею та підприємством, якому належить під'їзна колія, або будівельною організацією, які несуть відповідальність за збереження вантажу, рухомого складу, вчасне повернення його і безпеку руху.

Аналогічні положення містяться і у п.п.1.3., 1.4., 1.5. Правил обслуговування залізничних під'їзних колій, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №875/5096 (z0875-00) , згідно з якими, відкриття для постійної експлуатації новозбудованої залізничної під'їзної колії і подача на цю колію рухомого складу допускається після прийняття її в експлуатацію комісією за участю представника Міністерства праці та соціальної політики і встановлення залізницею порядку обслуговування під'їзної колії. Відповідність під'їзної колії узгодженому з залізницею проекту засвідчується актом, який складається комісією за участю уповноважених представників залізниці і власника під'їзної колії, яка призначається залізницею відповідно до статті 67 Статуту залізниць. Підписання акта свідчить про прийняття даної під'їзної колії в експлуатацію (п.1.3. Правил).

На кожну під'їзну колію після закінчення її будівництва і здачі в експлуатацію підприємством складається Інструкція про порядок обслуговування і організації руху на під'їзній колії, яка затверджується залізницею відповідно до статті 67 Статуту залізниць (457-98-п) (п.1.4. Правил).

Власник під'їзної колії має технічний паспорт, масштабний план під'їзної колії, поздовжній та поперечний профілі залізничних колій і креслення штучних споруд. У технічному паспорті та в додатках до нього вказується характеристика рейок, шпал, баласту, земляного полотна, штучних споруд, вагових приладів, пристроїв і механізмів, призначених для навантаження, вивантаження, очищення, промивання і підготовки для навантаження залізничних вагонів, маневрових пристроїв, лебідок, локомотивного і вагонного господарства, промислових станцій, гірок, напівгірок, витяжних колій, засобів СЦБ і зв'язку, які використовуються у поїзній і маневровій роботі, та інших пристроїв і механізмів, призначених для роботи з вагонами і локомотивами залізниць. Один примірник цієї документації передається залізниці при прийнятті під'їзної колії в експлуатацію. Після здачі в експлуатацію нових об'єктів або їх ліквідації в технічний паспорт вносяться відповідні зміни, про що власники під'їзних колій повідомляють залізницю у декадний термін (п.1.5. Правил).

Таким чином, вищенаведені законодавчі норми містять вичерпний перелік документів, які також є належними доказами наявності у особи права власності на залізничну під'їзну колію. Зокрема, такими документами є: акт введення в експлуатацію та встановлення залізницею Порядку обслуговування залізничної під'їзної колії - для новозбудованої залізничної колії; масштабний план; технічний паспорт; поздовжній та поперечний профілі залізничних колій; креслення штучних споруд.

До того ж, аналогічний перелік документів міститься і ст.ст.80,82 Статуту залізниць СРСР, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 06.04.1964 №270 (v0270400-64) .

Крім того, залізничні під'їзні колії не підлягають реєстрації як самостійний об'єкт, оскільки вони належать до споруджень виробничого призначення і є частиною майнового комплексу.

Разом з тим, наявні у справі матеріали по приватизації Орендного підприємства "Луганськспецбуд" свідчать про приватизацію цілісного майнового комплексу Орендного підприємства "Луганськспецбуд" Організацією орендарів, про що між Фондом державного майна України (продавець) і Організацією орендарів (покупець) 30.07.1993 укладений відповідний договір купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств", в редакції Закону, що діяв на момент приватизації цілісного майнового комплексу Орендного підприємства "Луганськспецбуд", єдиними (цілісними) майновими комплексами є майно підприємств, цехів, виробництв, дільниць, інших підрозділів, що виділяються в самостійні підприємства.

Водночас, в плані приватизації Орендного підприємства "Луганськспецбуд", до складу якого входило ОГЗТ, було зазначено майно: залізничні колії довжиною 19,7 км., 1970 року будівництва, площа, що займається, по місту 3,8 га, без будь-якого зазначення їх місця та схеми розташування та ідентифікаційних ознак. Не містить таких ознак і рішення суду у справі № 5/62пн.

З огляду на вищенаведене, відповідачами, враховуючи вимоги статей 33, 34 ГПК України, було доведено первісними документами право власності на спірні колії, що розташовані на їх території та побудовані підприємством, правонаступником якого є 2-й відповідач, що передав частку свого майна, включаючи одну колію 1-му відповідачу.

Позивач, в свою чергу, не надав жодного первісного документу, що підтверджував би його право власності саме на спірні залізничні колії. Всі надані матеріали не ідентифікують спірні колії як колії позивача, а тому у задоволенні позову про визнання права власності на них за позивачем слід відмовити.

У зв'язку з відмовою у першій вимозі, вимога про зобов'язання ТОВ "Луганський акумулятор-2" та ВАТ НВФ "Луганські акумулятори" усунути перешкоди в користуванні залізничними коліями №№ 11, 21, 31, 41, 51, 61 загальною довжиною 1157,58 м., шляхом допуску працівників Товариства з додатковою відповідальністю "Транспорт-Сервіс" на територію відповідачів для проведення демонтажу даних колій., також не підлягає задоволенню.