5011-65/1138-2012-8/566-2012 Про стягнення заборгованості за договором на купівлю-продаж природного газу для Житлотеплоенерго - 21.03.2013 Прийняття

Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулась до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Київенерго" про стягнення суми основного боргу у розмірі 150053782,58 грн., пені розміром 11380477,35 грн., інфляційну складову боргу у розмірі 1280151,23 грн. та три відсотки річних розміром 3464908,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.02.2012 за зазначеним вище позовом порушено провадження у справі № 5011-65/1138-2012.

рішенням Господарського суду міста Києва від 09.04.2012 позов задоволено частково.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2012 у справі № 5011-65/1138-2012 апеляційні скарги Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та Публічного акціонерного товариства "Київенерго" залишені без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 09.04.2012 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.12.2012 у справі № 5011-65/1138-2012 касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишено без задоволення, касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київенерго" задоволено частково, постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2012 та рішення Господарського суду міста Києва від 09.04.2012 скасовано в частині задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 3000000,00 грн. пені, 1280151,23 грн. інфляційну складову боргу, 1464908,00 грн. -3% річних та в цій частині направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Розпорядженням Керівника апарату Господарського суду міста Києва від 19.12.2012 призначено повторний автоматичний розподіл справи, за наслідком якого справу № 5011-65/1138-2012 передано на розгляд судді Поляковій К.В.

Ухвалою Господарського суду м. Києва прийнято справу № 5011-65/1138-2012 до провадження з присвоєнням номеру - 5011-65/1138-2012-8/566-2012. Розгляд справи призначений на 24.01.2013 року.

Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва від 24.01.2013 справу № 5011-65/1138-2012-8/566-2012 для вчинення процесуальних дій передано судді Шкурдовій Л.М.

Ухвалою суду від 24.01.2013 справу № 5011-65/1138-2012-8/566-2012 прийнято до провадження суддею Шкурдовою Л.М. та розгляд справи призначено на 07.02.2013 року.

Розпорядженням Заступника Голови господарського суду від 25.01.2013 справу № 5011-8/18168-2012 передано для розгляду судді Поляковій К.В.

25.01.2013 суддя Полякова К.В. прийняла до свого провадження справу № 5011-65/1138-2012-8/566-2012 та призначила її розгляд на 14.02.2013, про що винесла відповідну ухвалу.

Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 (v0006600-12) "Про судове рішення", рішення може прийматися тільки тим суддею (суддями), який брав участь у розгляді справи з його початку. В разі необхідності заміни судді в процесі розгляду справи або додаткового введення судді (суддів) до складу суду розгляд справи, з огляду на встановлений п. 3 ч. 4 ст. 47 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" принцип незмінності судді, слід починати спочатку. При цьому заново розпочинається й перебіг передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України строків вирішення спору, а його подальше продовження новим (зміненим) складом суду здійснюється у випадках і в порядку, передбачених частиною третьою цієї статті.

14.02.2013 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду містиа Києва відповідачем подані письмові пояснення із наданням відповідних доказів, на підтвердження обставин, зазначених у поясненнях. Так, у якості доказу сплати суми основного боргу за рахунок бюджетних коштів, відповідачем як доказ надане копію платіжного доручення № 8754 від 31.07.2012 року.

У судовому засіданні 07.02.2013 представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача заперечував проти позову у частині стягнення пені розміром 11380477,35 грн., інфляційну складову боргу у розмірі 1280151,23 грн. та три відсотки річних розміром 3464908,00 грн., посилаючись на обставини викладені у письмових поясненнях наданих до суду.

У судовому засіданні 14.02.2013 оголошено перерву до 21.03.2013 року.

21.03.2013 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва відповідачем подано письмові пояснення по суті спору. Додатково у якості доказу на підтвердження обставин викладених у поясненнях відповідач надав копію Договору № 15/517-ГУ від 27.06.2012 про організацію взаєморозрахунків відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.06.2012 № 517.

Ухвалою суду від 21.03.2013 провадження у справі № 5011-65/1138-2012-8/566-2012 припинено у частині стягнення суми основного боргу розміром 150053782,58 грн.

Щодо вимоги про стягнення суми пені розміром 11380477,35 грн., інфляційної складової боргу у розмірі 1280151,23 грн. та трьох відсотків річних розміром 3464908,00 грн. представник позивача наполягав на її задоволенні, посилаючись на той факт що сума основного боргу сплдачена відповідачем у строк після звернення позивача із позовом до суду.

Предстаник відповідача заперечував проти задоволення позовної вимоги про стягнення пені розміром 11380477,35 грн., інфляційної складової боргу у розмірі 1280151,23 грн. та трьох відсотків річних розміром 3464908,00 грн., звертаючи увагу суду на те, що вина ПАТ "Київенерго" у простроченні платежів за газ повністю відсутня,так як ПАТ "Київенерго" не може самостійно впливати на своєчасність розрахунків за природний газ, оскільки розрахунки за природний газ напряму залежать від державної політики та виконання Урядом Закону України "Про державний бюджет на 2012 рік" (4282-17) .

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд, -

12.01.2011 між Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (Постачальник) та відповідачем - Публічним акціонерним товариством "Київенерго" (Покупець) укладено Договір № 06/11-8-ТЕ-41 про закупівлю природного газу за державні кошти.

Згідно п. 1.1 договору постачальник зобов'язується поставити покупцеві для Житлотеплоенерго Київенерго імпортований природний газ, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному в п. 1.2 цього договору. Газ, що постачається за цим договором, використовується покупцем виключно для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання. Використання газу покупцем для інших потреб не є предметом цього договору.

Відповідно до п. 1.2 договору постачальник передає покупцю в період з 01 січня 2011 по 31 грудня 2011 природний газ з урахуванням вартості його транспортування в обсязі до 175857 тис. куб. м. згідно погодженого сторонами графіку.

Пунктом 3.1 договору встановлено, що ціна за 1000 куб. м. газу становить 840,196 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання газу, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ - 2%;

- податок на додану вартість за ставкою 20%.

Крім того, тариф на транспортування газу магістральними та розподільними трубопроводами - 234,00 грн., крім того ПДВ - 20%. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 1091,00 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 1309,20 грн.

Загальна вартість цього договору на дату його укладення становить 191859978,00 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 230231984,40 грн.

Згідно п. 3.1.1 договору сторони домовились, що ціна за 1000 куб.м. газу встановлюється на рівні граничної ціни на газ та/або тарифів, затверджених уповноваженим державним органом. У разі зміни уповноваженим державним органом граничної ціни на газ та/або тарифів, сторонами в обов'язковому порядку застосовується нова ціна на газ та/або тарифи.

Відповідно до п. 4.1 договору розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати у такому порядку:

- перша оплата в розмірі 34 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки;

- подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу до 20 та 30 (31) числа місяця поставки.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюються на підставі акта приймання-передачі газу до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим договором (п. 7.1).

Пунктом 7.3.1 договору встановлено, що у разі порушення покупцем умов п. 4.1 цього договору, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до п. 9.3 строк позовної давності за цим договором та до вимог про стягнення неустойки встановлюється тривалістю у 3 (три) роки. Неустойка нараховується за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.

Згідно п. 10.1 договору він набирає чинності з дати підписання та скріплення печатками сторін, але не раніше ніж через 14 днів (п'ять робочих днів у разі застосування процедури закупівлі з підстав, визначених п. 3 ч. 2 Закону України "Про здійснення державних закупівель" (2289-17) ) з дня опублікування у державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель відомостей про рішення Уповноваженого органу про погодження процедури закіпівлі в одного учасника, поширює дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 1 січня 2011 і діє у частині поставки газу до 31 грудня 2011 включно, а у частині розрахунків за газ -до їх повного здійснення.

Наявними у матеріалах справи актами приймання-передачі природного газу для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання від 31.01.2011, від 28.02.2011, від 31.03.2011, від 30.04.2011, від 31.05.2011, від 30.06.2011, від 31.07.2011, від 31.08.2011, від 30.09.2011 вбачається, що позивачем поставлено відповідачу природного газу на загальну суму 150053782,58 грн.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з урахуванням вказівок, що містяться у постанові Вищого господарського суду України від 11.12.2012, які згідно ст. 111-12 ГПК України є обов'язковими при новому розгляді справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивача.

Нормами частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України (435-15) ) передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Пунктом 1 частини 2 зазначеної статті визначені підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, якими зокрема є договори та інші правочини.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України (436-15) (далі ГК України (436-15) ) як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За приписами статей 6, 627, 628 та 638 ЦК України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями статті 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами укладено договір про закупівлю природного газу для населення та релігійних організацій за державні кошти.

Відносини, що виникають у зв'язку з виробництвом, транспортуванням, постачанням і використанням теплової енергії, державним наглядом за режимами споживання теплової енергії, безпечною експлуатацією теплоенергетичного обладнання та безпечним виконанням робіт на об'єктах у сфері теплопостачання суб'єктами господарської діяльності незалежно від форм власності, врегульовані Законом України "Про теплопостачання" (2633-15) (ст. 2 Закону)

Статтею 8 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що державна підтримка у сфері теплопостачання надається відповідно до обсягів коштів, передбачених Законом про Державний бюджет України та місцевими бюджетами на відповідний рік, а також коштів на проведення науково-дослідних робіт з удосконалення систем теплопостачання та енергозбереження.

Положеннями ст. 20 Закону України "Про теплопостачання" встановлено загальні засади формування тарифів на теплову енергію, згідно з якою тарифи на теплову енергію повинні забезпечувати відшкодування всіх економічно обґрунтованих витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими.

Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Тарифи повинні враховувати повну собівартість теплової енергії і забезпечувати рівень рентабельності не нижче граничного рівня рентабельності, встановленого Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади у сфері теплопостачання.

У разі, якщо тимчасово тариф на теплову енергію встановлено нижче її собівартості з урахуванням граничного рівня рентабельності, то орган, яким установлено цей тариф, повинен передбачити механізми компенсації цієї різниці в порядку, встановленому законодавством.

Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 14.12.2010 № 1729 (v1729227-10) "Про затвердження тарифів на теплову енергію АЕК "Київенерго" з 01.01.2011 затверджено тарифи на теплову енергію, яку виробляє та постачає Київенерго. Тарифи на теплову енергію, затверджені НКРЕ на рівні, нижчому у від економічно обґрунтованого.

Відповідно до ст. 34 Закону України "Про державний бюджет України на 2011 рік" перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися або погоджувалися відповідними органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно листів Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 12.05.2011, Національної комісії регулювання електроенергетики України від 18.01.2011 та від 15.07.2011, відшкодування з державного бюджету різниці в тарифах на 2011 рік не проводилося.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України та ст. 218 Господарського кодексу України вина є підставою відповідальності за порушення зобов'язання. Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності).

Суд, зазначає, що підставою для перерахування коштів є укладений договір та наявність бюджетного фінансування, тобто бюджетного фінансування цих розрахунків.

Судом встановлено, що заборгованість за Договором виникла як різниця у тарифах на теплову енергію, що постачалася для задоволення соціальних та комунальних потреб споживачів, внаслідок невідповідності фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджуються відповідним органом місцевого самоврядування і на сплату яких державою перераховуються субвенції і які не були перераховані, в зв'язку з не прийняттям постанови про перерахування субвенції з державного бюджету на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію за 2011 рік.

Зважаючи на особливості здійснення господарської діяльності у сфері постачання та реалізації енергоносіїв та законодавчо обумовлену специфіку взаємовідносин між суб'єктами, що здійснюють господарську діяльність в енергетичній галузі, суд дійшов висновку, що відповідач не може самостійно впливати на своєчасність розрахунків за природний газ, а вина ПАТ "Київенерго" у простроченні платежів за газ відсутня.

Отже, відсутній склад правопорушення, що згідно ст. 218 Господарського кодексу України та ст. 617 Цивільного кодексу України позбавляє позивача права застосовувати до відповідача штрафні санкції.

Щодо обставин, викладених у постанові Вищого господарського суду України від 11.12.2012, які стали підставами направлення даної справи на новий розгляд, Господарський суд міста Києва зазначає наступне.

На виконання Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" (4282-17) , Кабінетом міністрів України була прийнята постанова Кабінету міністрів України від 11.06.2012 №517 (517-2012-п) "Про затвердження порядку та умов надання у 2012 році субвенцій з державного бюджету місцевим на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або органами державної влади чи місцевого самоврядування".

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 517 (517-2012-п) між учасниками розрахунків, та між ПАТ "Київенерго" та ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" укладено Договір № 15/517-ГУ від 27.06.2012 про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.06.2012 № 517 (517-2012-п) .

Пунктом 7 розділу 2 "Порядок проведення розрахунків" Договору № 15/517-ГУ зазначено, що ПАТ "Київенерго" перераховує на рахунок ДК ГАЗ "України НАК "Нафтогаз України" кошти у сумі 150053782,58 грн., у тому числі податок на додану вартість 25008963,76 грн. для погашення заборгованості за спожитий природний газ згідно з договором від 12.01.2011 № 06/11-8-ТЕ-41 за 2011 рік.

З метою виконання договору сторони зобов'язуються не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до договору (п. 11.2 Договору № 15/517-ГУ від 27.06.2012).

Відповідно до п. 11.3 Договору № 15/517-ГУ, сторони зобов'язалися перерахувати кошти наступній стороні, а сторона остання - як сплату дивідендів (доходу), нарахованих на акції (частки, паї) за результатами фінансово-господарської діяльності за 2011 рік НАК "Нафтогаз України" до спеціального фонду державного бюджету не пізніше наступного дня після зарахування коштів на їх рахунок.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 11.06.2012 № 517 (517-2012-п) на рахунок ПАТ "Київенерго" надійшли бюджетні кошти в рахунок погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що підтверджується випискою з рахунку № 37123062000188 за 31.07.2012 року. Згідно платіжного доручення № 8754 ПАТ "Київенерго" на виконання Договору № 15/517-ГУ перерахувало бюджетні кошти на рахунок НАК "Нафтогаз України" за спожитий природний газ за Договором № 06/11-8-ТЕ-41 від 12.01.2011 у період з січня 2011 по вересень 2011 загальною сумою 150053782,58 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 604 ЦК України, зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).

Із системного аналізу вищенаведеного, суд дійшов висновку, що сторонами фактично здійснена новація договору № 06/11-8-ТЕ-41 від 12.01.2011 у розумінні ч. 2 ст. 604 Цивільного кодексу України, в частині порядку та способу виконання зобов'язання, в результаті новації припинено первісне зобов'язання та виникло нове, яке містить умови про інший спосіб виконання.

ПАТ "Київенерго" виконало зобов'язання по сплаті коштів за Договором № 06/11-8-ТЕ-41 від 12.01.2011 у порядку та строки визначені умовами п. 7 розділу 2 "Порядок проведення розрахунків" та п. 11.3 Договору № 15/517-ГУ від 27.06.2012 року.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Нормами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З системного аналізу вище наведених норм, суд дійшов висновку про відсутність підстав, щодо стягнення пені розміром 11380477,35 грн., інфляційної складової боргу у розмірі 1280151,23 грн. та трьох відсотків річних розміром 3464908,00 грн.

За таких обставин, позовні вимоги Дочірньої компанії "Газ України "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" задоволенню не підлягають

Судові витрати: судовий збір, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 49, 82- 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

У задоволенні позову за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Публічного акціонерного товариства "Київенерго" про стягнення суми пені розміром 11380477,35 грн., інфляційну складову боргу у розмірі 1280151,23 грн. та три відсотки річних розміром 3464908,00 грн. - відмовити повністю.

рішення постановлено у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частину у судовому засіданні 21.03.2013 року.

Повний текст рішення виготовлено - 26.03.2013 року.

рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.