927/84/13-г Про визнання недійсним рішення загальних зборів - 13.06.2013 Прийняття

Позивачем заявлено позов про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудвіл", проведених 24.12.12, рішення по яких були оформлені протоколом №1.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що ОСОБА_2 є учасником ТОВ "Гудвіл" з розміром частки у статутному капіталі 11 500 грн., що становить 50% статутного капіталу. Про проведення цих зборів його не повідомляли, участі у них він не приймав, його права порушені. Вважає проведення зборів неправомочним, а прийняті на них рішення недійсними.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 28.02.2013р. у справі № 927/84/13-г позовні вимоги задоволено повністю, визнано недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудвіл" від 24.12.2012р. На підставі рішення суду з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1 147 грн. судового збору.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, просить рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що місцевим судом не враховано в повному обсязі та не з'ясовано всіх суттєвих обставин справи, що мають значення для вирішення справи, наведені висновки суду не відповідають обставинам справи, а також на неправильне застосування норм матеріального права.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що при винесенні рішення, місцевий суд не взяв до уваги п. 2.1. Договору від 07.10.2008 року та норми законодавства, згідно з якими покупець (позивач) не набув права власності на частку 15 % статутного капіталу відповідача, оскільки одна із встановлених сторонами обставин щодо державної реєстрації відповідних змін в установчих документах відповідача не настала.

Крім того, суд першої інстанції не звернув увагу і не надав оцінки п. 4.1. Договору від 07.10.2008, яким сторони встановили, що з моменту настання обставин, зазначених в п. 2.1. Договору, обсяг прав та обов'язків продавця (ОСОБА_5) по відношенню до відповідача, які були обумовлені його статусом як учасника відповідача зменшуються відповідно розміру відчуженої частки.

Апелянт зазначає, що у зв'язку з тим, що обставини, визначені в п. 2.1. Договору від 07.10.2008 року не настали, обсяг прав та обов'язків ОСОБА_5, як учасника відповідача, не зменшились, а залишились в розмірі 15 % частки в статутному капіталі відповідача. На думку апелянта до моменту внесення змін до установчих документів та подальшої реєстрації таких змін в державному реєстрі, ОСОБА_5 є учасником відповідача з обсягом прав та обов'язків, які обумовлені його статусом як учасника у відповідності до положень Статуту відповідача та чинного законодавства України.

Апелянт зазначає, що покупець (позивач), не набувши належного права власності на частку розміром 15 % в статутному капіталі відповідача, не міг у відповідності до п. 5.1. та п. 5.2. Договору від 07.10.2008 року, з моменту його укладення, стати по відношенню до товариства (відповідача) його учасником в частині придбаної частки.

Розглянувши апеляційну скаргу, вислухавши пояснення позивача та представника відповідача, перевіривши матеріали справи та зібрані у ній докази, колегія встановила наступне.

Відповідно до п.4.2. Установчого договору, посвідченого 02.12.2002р. приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу за реєстраційним №8765, державна перереєстрація здійснена 04.12.2002р., та п.2.1. Статуту, в редакції затвердженій зборами учасників (протокол №1 від 02.12.2002р.), посвідченого 02.02.2002р. приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу за реєстраційним №8766-8768, державна перереєстрація здійснена 04.12.2002р., ОСОБА_2 (позивач у справі) є учасником ТОВ "Гудвіл" з часткою у розмірі 8050грн., що становить 35% Статутного фонду товариства. Крім того, учасниками ТОВ "Гудвіл" також є ОСОБА_5 з часткою у розмірі 3450грн., що становить 15% Статутного фонду товариства, та ОСОБА_6 якому належить частка у розмірі 11500грн., що становить 50% Статутного фонду товариства.

Відповідно до п.4.1. Статуту, в редакції, затвердженій зборами учасників (протокол №1 від 02.12.2002р.), розмір Статутного фонду товариства становить 23000грн.

07.10.2008р. між ОСОБА_5 (продавець за договором) та ОСОБА_2 (покупець за договором) укладено договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства, посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за №8845 (далі - Договір купівлі-продажу частки). За умовами вказаного договору продавець передає у власність, а покупець приймає 15% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудвіл" і зобов'язується сплатити їх вартість на умовах, встановлених договором.

Відповідно до п. 2.1 укладеного Договору сторони встановили, що право власності на предмет Договору (частка в статутному капіталі Відповідача в розмірі - 15 %) переходить від продавця (ОСОБА_5) до покупця (ОСОБА_2) після повного розрахунку та з моменту державної реєстрації відповідних змін в установчих документах Відповідача.

Таким чином, умовами Договору від 07.10.2008 року сторони встановили дві суттєві обставини, за настанням яких покупець (позивач) набуває права власності на предмет Договору (частку в статутному капіталі відповідача в розмірі - 15 %).

Відповідно до п. 3.1 укладеного договору сума 3450,00 грн. відповідає волевиявленню продавця та покупця, є остаточною і змінам не підлягає. Ця сума повністю сплачена покупцем готівкою і отримана продавцем до підписання цього договору. На час підписання договору сторони не мають одна до одної жодних претензій щодо проведення розрахунків.

Пунктом п. 4.1. укладеного Договору сторони встановили, що з моменту настання обставин, зазначених в п. 2.1. Договору, обсяг прав та обов'язків продавця (ОСОБА_5) по відношенню до відповідача, які були обумовлені його статусом як учасника відповідача зменшуються відповідно розміру відчуженої частки.

Правомірність укладення договору купівлі-продажу від 07.10.2008р. була предметом розгляду в межах справи Господарського суду Чернігівської області №21/81 за позовом ОСОБА_6 до відповідачів: 1. ОСОБА_5, 2. ОСОБА_2 за участю третьої особи на стороні відповідача -ТОВ "Гудвіл" про визнання договору недійсним.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.10.09р. по справі №21/81 скасовано рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.06.2009р., яким визнано недійсним договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Гудвіл" від 07.10.2008р., в задоволенні позову було відмовлено.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 31.05.2011р. у справі № 8/63 за позовом ОСОБА_6 до відповідачів: 1. ОСОБА_5 та 2. ОСОБА_2 про перевід прав та обов'язків покупця за договором купівлі-продажу частки, в задоволенні позову відмовлено повністю.

Виходячи із змісту вказаних судових рішень по предмету судових спорів, колегія приходить до висновку про те, що суди не надавали чіткого аналізу умовам п.2.1., п.4.1., п.5.1., п.5.2. Договору від 07.10.2008 року.

Відповідно до ч.1 ст. 53 Закону України "Про господарські товариства" учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства.

Аналогічна норма міститься і в ч.1 ст. 147 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.4 ст. 83 Господарського кодексу України зміни, які сталися в установчих документах господарського товариства і які вносяться до державного реєстру, підлягають державній реєстрації за тими ж правилами, що встановлені для державної реєстрації товариства.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 25.07.2012 р. по справі № 5028/8/11/2012 за позовом ОСОБА_6 до відповідачів: 1. ОСОБА_2, 2. ОСОБА_5 та 3. ТОВ "Гудвіл", яке набрало законної сили, встановлено, що 25 жовтня 2011 року проводились загальні збори учасників ТОВ "Гудвіл", про що складено протокол №5.

Як зафіксовано у вищенаведеному протоколі, на зборах були присутні позивач, відповідач-1 та відповідач-2. До порядку денного зборів були включені наступні питання:

" 1. Відчуження шляхом купівлі-продажу учасником ОСОБА_5 своєї частки в Статутному капіталі Товариства іншому учаснику ОСОБА_2

2. Внесення змін до Статуту Товариства. Затвердження Статуту Товариства в новій редакції".

Як зазначено в протоколі, по першому питанню слухали ОСОБА_5 За наслідками розгляду першого питання порядку денного одностайно прийнято рішення: "в зв'язку з відчуженням шляхом купівлі-продажу учасником ОСОБА_5 своєї частки в Статутному капіталі Товариства іншому учаснику ОСОБА_2 Статутний капітал Товариства поділити між учасниками на такі частки: - ОСОБА_6 - 11 500, 00 (одинадцять тисяч п'ятсот) грн., що становить 50% Статутного капіталу; - ОСОБА_2 - 11 500,00 (одинадцять тисяч п'ятсот) грн., що становить 50% Статутного капіталу.

Як вказано в протоколі, по другому питанню слухали ОСОБА_6, який проінформував про необхідність внесення змін до Статуту товариства, що пов'язані зі зміною складу учасників. Зазначені зміни ОСОБА_6 запропонував оформити шляхом складання нової редакції Статуту товариства. Як свідчить протокол, за дану пропозицію проголосовано "за"- одностайно.

З матеріалів справи вбачається, що 25.10.2011р. державним реєстратором проведена реєстраційна дія щодо державної реєстрації змін до Статуту ТОВ "Гудвіл" шляхом викладення Статуту в новій редакції за номером запису 10641050005005327.

Відповідно до п.п. 2.3., 5.2. Статуту ТОВ "Гудвіл" в новій редакції, витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців з відомостями станом на 31.10.2011р. учасниками товариства є: ОСОБА_6 з часткою у розмірі 11500грн, що становить 50% Статутного капіталу товариства, та ОСОБА_2 з часткою у розмірі 11500грн., становить 50% Статутного капіталу товариства.

Вказаним рішенням Господарського суду Чернігівської області по справі № 5028/8/11/2012 позов задоволено частково, визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Гудвіл" від 25.10.2011 р.

Як вбачається з запису 5 довідки з Єдиного державного реєстру щодо ТОВ "Гудвіл" станом на 06.02.2013 р. 25.10.2011 р. за № 1 064 105 0005 005327 проведено державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи.

29.10.2012 р. за № 1 064 999 0007 005327 проведено скасування реєстраційної дії за судовим рішенням (1 064 105 0005 005327).

Враховуючи, ту обставину, що рішення загальних зборів учасників ТОВ "Гудвіл" від 25.10.2011р., які оформлені протоколом №5, у судовому порядку визнані недійсними, а державну реєстрацію нової редакції статуту ТОВ "Гудвіл" скасовано, вказаний статут не приймається судом до уваги при вирішенні спору.

В зв'язку з тим, що обставини визначені в п. 2.1. Договору від 07.10.2008 року не настали, обсяг прав та обов'язків ОСОБА_5, як учасника відповідача, не зменшились, а залишились в розмірі 15 % частки в статутному капіталі відповідача. За таких умов, до моменту внесення змін до установчих документів та подальшої реєстрації таких змін в державному реєстрі, ОСОБА_5 є учасником відповідача з обсягом прав та обов'язків, які обумовлені його статусом як учасника, у відповідності до положень Статуту відповідача та чинного законодавства України.

Як вбачається з умов пункту 5.1 договору, сторони договору не визначили чітко момент переходу частки від однієї особи до іншої, а самостійно, на свій розсуд, визначили момент з якого покупець (позивач) стає по відношенню до відповідача його учасником в розмірі придбаної частки. За змістом цієї умови та за змістом умови п. 2.1. Договору від 07.10.2008 року, покупець (позивач) став учасником товариства в розмірі придбаної частки без належного набуття права власності на таку частку, а саме без належного права володіти, користуватись, розпоряджатись придбаною часткою. Таким чином позивач не набув прав та обов'язків визначених установчими документами відповідача та законодавством України. При цьому, за умовами п. 4.1. Договору від 07.10.2008 року, обсяг прав та обов'язків продавця (ОСОБА_5) та його статус, як учасника відповідача, залишився незмінним.

Місцевий суд не звернув увагу, на ті обставини, що умови пункту 5.1. Договору від 07.10.2008 року, суперечить умовам п. 2.1. та п. 4.1. Договору від 07.10.2008 року. Оскільки, покупець (позивач) може набути статусу повноправного учасника в частині придбаної частки по відношенню до товариства (відповідача), тільки за умови належного набуття ним права власності на таку придбану частку, що обумовлено внесенням змін до установчих документів відповідача з подальшою державною реєстрацію таких змін, і відповідно, до настання моменту державної реєстрації таких змін, у продавця (ОСОБА_5) обсяг прав та обов'язків учасника відповідача залишаються незмінними і він залишається учасником відповідача.

Відповідно до норм законодавства, особа стає носієм корпоративних прав з моменту набуття нею права власності на частку товариства.

Вимоги учасника товариства про визнання недійсним рішення органу управління товариства не підлягають задоволенню, якщо на момент його прийняття позивач ще не набув права власності на частку в статутному капіталі товариства, оскільки його корпоративні права не могли бути порушеними ( п. 19. Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 за № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" (v0013700-08) ).

Пунктом 5.2. Договору від 07.10.2008 року сторони також чітко не визначили момент припинення чи набуття прав та обов'язків будь-кого з учасників. А за умовами цього пункту, передбачено перехід до покупця прав і обов'язків передбачених чинним законодавством та установчими документами відповідача, пропорційно розміру придбаної частки. При цьому, сторони не встановили в названому пункті моменту, терміну чи строку переходу таких прав і обов'язків. А з огляду на наведене вище, у відповідності до умов п. 2.1. Договору від 07.10.2008 року, сторони встановили обставини, за настанням яких у покупця виникає право власності на частку в статутному капіталі відповідача.

Таким чином покупець (позивач), не набувши належного права власності на частку розміром 15 % в статутному капіталі відповідача, не міг у відповідності до п. 5.1. та п. 5.2. Договору від 07.10.2008 року, з моменту його укладення, стати по відношенню до товариства (відповідача) його учасником в частині придбаної частки.

Посилання місцевого суду на редакцію ч. 5 ст. 89 Цивільного кодексу України, яка надає право учасникам товариства в Договорі від 07.10.2008 року встановлювати інший момент вступу в дію змін до установчих документів є помилковим застосуванням норм матеріального права, виходячи з наступного.

В рішенні суду наведено законодавче визначення корпоративних прав ч. 1 та ч. 3 ст. 167 Господарського кодексу України.

За висновками місцевого суду сторони Договору від 07.10.2008 року, визначивши умови п. 5.1. п. 5.2., використали своє корпоративне право надане учасникам товариства (відповідача) нормами ч. 5 ст. 89 Цивільного кодексу України.

Договір від 07.10.2008 року - є двостороння письмова форма правочину, щодо купівлі-продажу частки в статутному капіталі відповідача. Сторони цього договору, які в свою чергу є учасниками відповідача - це особи наділені цивільною дієздатністю та правоздатністю і при укладенні договору користуються правами наданими актами цивільного законодавства, щодо укладення такого виду правочину.

Нормами ч. 5 ст. 89 Цивільного кодексу України врегульовано взаємовідносини, які виникають між юридичною особою, у випадку внесення змін до її установчих документів, та третіми особами. Слід зазначити, що відповідач, як юридична особа, не є стороною Договору від 07.10.2008 року і умови цього договору ніяким чином не розповсюджуються на правовідносини відповідача з третіми особами.

За висновками місцевого суду, редакція ч. 5 ст. 89 Цивільного кодексу України не є імперативною і надає право учасникам товариства встановлювати на власний розсуд інший момент вступу в дію змін до установчих документів. В названій нормі таке право учасників товариства не встановлено. Місцевий суд не надав значення тим обставинам, що таке право також не встановлено іншими законодавчими актами та установчими документами відповідача.

Права та обов'язки учасників товариства визначені в ст. 116, ст. 117 Цивільного кодексу України, ст. 88 Господарського кодексу України та ст. 10, ст. 11 Закону України "Про господарські товариства". Нормами названих статей передбачено, що крім визначених прав, учасники господарського товариства можуть також мати інші права, встановлені установчим документом товариства та законом. Також, в названих нормах, встановлено обов'язок для учасників товариства додержуватися вимог установчих документів товариства, виконувати рішення загальних зборів.

Учасники товариства, реалізують передбачені законодавством та установчими документами свої права, згідно ст. 97 Цивільного кодексу України, ст. 58 Закону України "Про господарські товариства" через вищий орган товариства - загальні збори його учасників.

Вирішення питань пов'язаних з внесення змін до статуту товариства, відповідно до п. 1) ч. 4 ст. 145 Цивільного кодексу України та ст. 41, ст. 59 Закону України "Про господарські товариства", належить до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства.

Таким чином, в установчих документах товариства його учасники можуть встановлювати будь-які інші корпоративні права. При цьому, законодавець зобов'язує учасників товариства додержуватись вимог установчих документів товариства, обмежуючи використання будь-яких корпоративних прав не визначених в законодавстві чи в установчих документах, які порушують права інших учасників, щодо особистої участі в управлінні справами товариства.

На підставі викладеного, колегія приходить до висновку, що зазначене в рішенні суду, право учасників товариства встановлювати на власний розсуд інший момент вступу в дію змін до установчих документів товариства, може виникнути на підставі закону або установчих документів відповідача, або на підставі прийнятого відповідного рішення самими учасниками, через вищий орган відповідача, про надання відповідних повноважень сторонам по Договору від 07.10.2008 року, встановлювати інший момент вступу в дію змін до установчих документів товариства.

Як встановлено місцевим судом, на момент прийнятих відповідачем рішень від 24.12.2012 року, які є предметом даного спору, у часі діяли установчі документи відповідача: Установчий договір та Статут зареєстровані від 04.12.2002 року за № 455-р. У відповідності до ст. 7 Установчого договору та ст. 6 Статуту визначено обсяг прав учасників відповідача. Права учасників відповідача встановлювати на власний розсуд інший момент вступу в дію змін до установчих документів товариства - не передбачено. Однак, пунктом 25.2. Статуту визначено, що зміни в Статуті підлягають державній реєстрації у порядку, що встановлений чинним законодавством України. Таким чином, учасники, посилаються на встановлений законодавством порядок державної реєстрації змін до установчих документів, де чітко визначено момент набрання чинності таких змін.

Таким чином, сторони Договору від 07.10.2008 року, встановивши умови п. 5.1., діяли неправомірно і порушили свої обов'язки учасників товариства, щодо дотримання норм закону та умов установчих документів відповідача.

Відповідно до умов в п. 2.1. Договору від 07.10.2008 року зміни до установчих документів не вносились, державна реєстрація таких змін не проводилась, а отже, зміни щодо розподілу часток між учасниками товариства не набрали чинності.

Відповідно до абзацу 2 ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

За нормами ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою статті 203 цього Кодексу. Частиною 2 названої статті, встановлено, якщо недійсність правочину встановлена законом (нікчемний правочин), визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Таким чином, умови п. 5.1. Договору від 07.10.2008 року - є нікчемні, як такі, що не породжують будь-яких прав та обов'язків для сторін по Договору від 07.10.2008 року.

Відповідно до "Реєстрації учасників Відповідача для участі в Загальних зборах учасників від 24.12.2012 року" на зборах зареєструвались учасники, які володіють в сукупності 65 % голосів.

В Протоколі № 1 Зборів від 24.12.2012 в частині, де зазначено присутніх на цих зборах, вказано, що Учасник Товариства ОСОБА_2 (позивач), який володіє в сукупності 35 % загальної кількості голосів Учасників Товариства - повідомлений належним чином у відповідності до положень п. 16.4. Статуту Товариства, не з'явився з невідомих підстав, про причини не явки не повідомив.

Згідно п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" (v0013700-08) при розгляді справ судами слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є:

- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону про господарські товариства );

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина четверта статті 43 Закону про господарські товариства );

- прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (статті 40, 45 Закону про господарські товариства ).

При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Відповідно до ч.1. ст. 60 Закону України "Про господарські товариства" збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники ( представники учасників), що володіють у сукупності більш ніж 60 відсотками голосів.

Враховуючи вищевикладене, колегія приходить до висновку, що оскільки відповідно до "Реєстрації учасників Відповідача для участі в Загальних зборах учасників від 24.12.2012 року" на зборах зареєструвались учасники, які володіють в сукупності 65 % голосів, збори є повноважними.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Аналізуючи вищевикладене, колегія приходить до висновку, що позивачем не надано суду належних доказів в обґрунтування вимог визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ТОВ "Гудвіл", проведених 24.12.2012р.

Оцінюючи вищевикладені обставини справи, колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення Господарського суду Чернігівської області скасуванню.

В зв'язку з скасуванням рішення місцевого суду витрати апелянта по сплаті державного мита слід покласти на позивача відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103- 105 Господарського процесуального Кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудвіл" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 28.02.2013 у справі № 927/84/13-г задовольнити.

Рішення Господарського суду Чернігівської області від 28.02.2013 у справі № 927/84/13-г скасувати.

В задоволенні позову відмовити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудвіл" ( м. Чернігів, вул. Індустріальна, 5 б, код 14253213) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 573,50 грн.