925/321/13-г Про стягнення штрафу за прострочення поставки товару відповідно до умов укладеного між сторонами договору купівлі-продажу - 12.06.2013 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Українсько-американського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС" №202 від 26.04.2013

на рішення господарського суду Черкаської області від 11.04.2013

у справі № 925/321/13-г

за позовом Українсько-американського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС", м. Харків

до приватного підприємства "Агро-Транс Індустрія", Черкаська область, с.Червона Слобода

про стягнення 18891грн.57коп.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 11.04.2013 (суддя Довгань К.І.) відмовлено в задоволенні позову УАСП "КАІС" до ПП "Агро-Транс Індустрія" про стягнення 18891грн.57коп. штрафу за прострочення поставки товару (ріпаку) за договором №1107АТ від 11.07.2012. Суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача штрафу, передбаченого п. 6.2 договору, оскільки судом встановлено, що відповідач здійснив поставку товару в кількості 2000тон, що передбачено договором, в строки встановлені умовами договору, а саме: до 18.07.2012. Отриманий позивачем товар 18.07.2012 поставлений за межами договору і позивач міг відмовитись від його прийняття.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, просив рішення скасувати, позовні вимоги задовольнити. Апелянт зазначає, що частину товару поставлено відповідачем не у встановлений договором строк, а саме: за видатковою накладною №РН-0000065 від 18.07.2012, тоді як кінцевий строк поставки 17.07.2012 і тому відповідач повинен сплатити на користь позивача передбачений договором штраф за прострочення поставки. Вважає позивач помилковими висновки суду про те, що кількість товару поставленого за договором становить 2000тон, оскільки в п. 2.2 договору зазначено, що загальна кількість товару: 2000т. +/- 10%, тому товар поставлений 18.07.2012 не виходить по кількості за межі договору і є поставленим з прострочкою.

Перевіривши матеріали справи, врахувавши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує наступне.

11.07.2012 р. УАСП "КАІС" (покупець - позивач) та ПП "Агро-Транс Індустрія" (продавець - відповідач) укладено договір купівлі-продажу №1107АТ, до умов якого відповідач зобов'язався передати у власність позивача ріпак врожаю 2012 р. загальною кількістю 2000,0 т+/-10% за ціною 4774грн., в т.ч. ПДВ, за одну тону (п.п. 1.1, 1.2, 2.2 договору).

Пунктом 3.2 договору встановлено, що строк постачання товару до 18 липня 2012 року.

Товар за цим договором вважається поставленим з моменту підписання сторонами видаткових накладних (п.3.3).

Згідно п. 6.2 договору у випадку прострочення поставки товару до 5 днів постачальник сплачує покупцеві штраф у розмірі 5% від суми непоставленого в строк товару.

На виконання умов укладеного сторонами договору відповідач поставив позивачу ріпак врожаю 2012 року загальною кількістю 2146,955 т. вартістю 10251710грн.12коп., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000062 від 12.07.2012 р. - 1145,031 т. вартістю 5467523грн.03коп., видатковою накладною №РН-0000063 від 17.07.2012 р. - 922,797 т. вартістю 4406355грн.67коп. та видатковою накладною №РН-0000065 від 18.07.2012 р. - 79,127 т. вартістю 377831грн.42 коп.

Отже, на підставі видаткових накладних від 12.07.2012р. №РН-0000062 та від 17.07.2012р. №РН0000063 відповідач здійснив поставку та передав позивачу визначений договором товар в кількості 2067,828 тон., в строк встановлений договором до 18.07.2012.

Передача товару, яку здійснював відповідач 18.07.2012р. була в межах +/- 10 % від договірної кількості товару, зазначеної в п.2.2 договору.

Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 18891грн.57коп. штрафу, з посиланням на те, що відповідач не виконав своє зобов'язання щодо передачі товару поставленого за видатковою накладною №РН-0000065 від 18.07.2012 р. у встановлений договором строк, тобто до 18.07.2012, прострочивши 1 день.

Як зазначалось вище господарським судом Черкаської області відмовлено в задоволенні позову, оскільки суд дійшов висновку, що при виконанні умов укладеного сторонами договору відповідач здійснював поставку в строки визначені умовами договору, а тому у позивача відсутні підстави для стягнення з відповідача штрафу, встановленого в п.6.2 договору.

Київський апеляційний господарський суд не погоджується з таким висновком суду першої інстанції враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 255 Цивільного кодексу України, якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку.

Згідно з умовами договору, сторонами строк постачання встановлено до 18 липня 2012 року, а не до 18 липня 2012 року включно і не по 18 липня 2012 року, що означає, що товар за договором мав бути переданий відповідачем на користь позивача не пізніше 17.07.2012, тобто 17.07.2012 - це останній день строку, в який виконання відповідачем зобов'язання з передачі товару вважалося б виконаним належним чином, відповідно до умов договору.

Таким чином, передання відповідачем товару на користь позивача за видатковою накладною №РН-0000065 від 18.07.2012 р. виконано з простроченням в один день.

При цьому суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Пунктом 1 ст. 233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частина 3 ст. 551 ЦК України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Частина 3 статті 83 ГПК України надає господарському суду право, ухвалюючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Отже, якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Як вбачається з матеріалів справи станом на 17.07.2012р. ПП "Агро-Транс Індустрія" виконало основне зобов'язання по договору купівлі-продажу щодо поставки 2000 тон товару позивачу. Передача ж товару, яку здійснював відповідач 18.07.2012р. була в межах +/- 10 % від договірної кількості товару, зазначеної в п.2.2 договору.

Враховуючи обставини справи, невідповідність розміру штрафу наслідкам порушення, що виключає економічну доцільність торгової операції, поведінки продавця, враховуючи при цьому незначну прострочку поставки та її кількість, апеляційний господарський суд вбачає наявність підстав для застосування в даному випадку наведених норм законодавства.

За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку про зменшення нарахованого позивачем штрафу, передбаченого п. 6.2 договору, до 10 %. Отже, стягненню з відповідача підлягає 1889грн. 16коп. штрафу за прострочку поставки товару.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення господарського суду Черкаської області від 11.04.2013 у справі №925/321/13-г підлягає частковому скасуванню.

Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки (п. 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 (v0018600-11) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України (1798-12) судами першої інстанції").

Керуючись ст. ст. 101- 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

1. Рішення господарського суду Черкаської області від 11.04.2013 у справі №925/321/13-г скасувати частково.

2. Резолютивну частину рішення господарського суду Черкаської області від 11.04.2013 у справі №925/321/13-г викласти в наступній редакції:

"Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства "Агро-Транс Індустрія" (19604, Черкаська область, Черкаський район, с. Червона Слобода, Чигиринське шосе, 24, ідентифікаційний код 33173418) на користь Українсько-американського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС" (61022, м. Харків, вул. Іванівська, буд. 1, ідентифікаційний код 20023279) 1889 (одну тисячу вісімсот вісімдесят дев'ять) грн. 16коп. штрафу, 1720 (одну тисячу сімсот двадцять)грн.50коп. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви".

3. Стягнути з приватного підприємства "Агро-Транс Індустрія" (19604, Черкаська область, Черкаський район, с. Червона Слобода, Чигиринське шосе, 24, ідентифікаційний код 33173418) на користь Українсько-американського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС" (61022, м. Харків, вул. Іванівська, буд. 1, ідентифікаційний код 20023279) 860 (вісімсот шістдесят) грн. 25коп. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.