909/303/13 Про визнання недійсним та скасування рішення міської ради про скасування рішення щодо затвердження проекту землеустрою про відведення земельної ділянки та надання в оренду землі для обслуговування нежитлової будівлі - 27.05.2013 Прийняття

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 09.04.2013р., суддя Деделюк Б.В., позов ФОП Завитика Т.Т. було задоволено. Визнано недійсним рішення Городенківської міської ради №1590 від 10.01.2013 року "Про відміну рішення міської ради №1111 від 25.04.2012 року" "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання в оренду Завитику Т.Т. для обслуговування нежитлової будівлі по вул. Братів Окуневських, 2 в м. Городенка". Стягнуто з Городенківської міської ради Івано-Франківської області на користь ФОП Завитика Т.Т. 1147 грн. судового збору.

З даним рішенням не погодився відповідач - Городенківська міська рада і оскаржила його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

ФОП Завитик Т.Т. подав заперечення на апеляційну скаргу в якому просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Сторони були повідомлені належним чином про час та місце судового розгляду.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного суду від 27.05.2013р. в складі судової колегії було замінено суддю Краєвську М.В. на суддю Гриців В.М.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Івано-Франківської області від 09.04.2013р. у справі №909/303/13 - без змін, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до договору дарування від 29.01.2008 року ФОП Завитик Т.Т. набув право власності на нежитлові будівлі по вул. Братів Окуневських, 2 в м. Городенка Івано-Франківської області, а саме на цех маспошиву площею 347,1 кв.м. та гараж-котельню площею 150,1 кв.м.

У зв'язку із набуттям права власності на нежитлові споруди, ФОП Завитик Т.Т. в 2008 році звернувся до Городенківської міської ради із заявою про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в орендне користування для обслуговування придбаних приміщень. За результатами розгляду його заяви Городенківська міська рада прийняла рішення № 1488 від 05.11.2008 року, про надання такого дозволу.

На підставі даного рішення ФОП Завитиком Т.Т. виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1711 га. по вул. Б.Окуневських, 2 в м. Городенка. В рамках даного проекту Завитиком Т.Т. одержано позитивні висновки від: управління Держкомзему в Городенківському районі № 05-07/0016 від 18.02.2009 року; управління охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області № 07-10/1730 від 06.04.2009 року; Городенківської районної СЕС № 273 від 18.02.2009 року; Відділу регіонального розвитку, містобудування та архітектури Городенківської РДА № 11/01-13 від 20.02.2009 року; Відділу культури і туризму Городенківської РДА № 23 від 18.02.2009 року. Отримано також позитивний висновок комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою в Городенківському районі від 11.03.2011 року за № 58 та присвоєно кадастровий номер земельній ділянці, що відводиться, про що видана довідка відділу Держкомзему в Городенківському районі № 05-13/0567 від 19.02.2009 року.

В зв'язку з обмеженнями в користуванні земельною ділянкою 28.02.2011 року між ФОП Завитиком Т.Т. тп ПАТ "Прикарпаттяобленерго" укладено договір земельного сервітуту, відповідно до якого Завитиком Т.Т. взято зобов'язання щодо безперешкодного користування акціонерним товариством частиною земельної ділянки, на якій розташований ТП № 11. Земельний сервітут стосується частини землі площею 0,0720 га.

На проекті також міститься відмітка Управління Держкомзему в Городенківському районі про те, що кадастровий номер земельної ділянки № 2621610100:01:009:0113 сформовано 04.07.2011 року.

25.04.2012 року Городенківська міська рада прийняла рішення № 1111, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1711 га. ФОП Завитику Т.Т. в оренду строком на 49 років для обслуговування нежитлової будівлі по вул. Братів Окуневських, 2 в м. Городенка та зобов'язано укласти договір оренди зазначеної земельної ділянки із Городенківською міською радою .

Договір оренди підписаний Завитиком Т.Т. та Городенківською міською радою і переданий для проведення дій із його державної реєстрації.

10.01.2013 року Городенківською міською радою прийнято рішення № 1590 "Про відміну рішення міської ради № 1111 від 25.04.2012 року", яким відмінено рішення міської ради № 1111 від 25.04. 2012 року "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання в оренду Завитику Т.Т. для обслуговування нежитлової будівлі по вул. Братів Окуневських, 2 в м. Городенка".

Як вбачається із тексту рішення, підставою для прийняття даного рішення стало те, що Городенківська міська рада попередньо розглянувши на засіданні постійної депутатської комісії з питань власності, земельних відносин та підприємництва висновки відповідних служб до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки підприємцю Завитику Т.Т. по вул. Братів Окуневських, 2 в м. Городенка прийшла до висновку, що вони втратили чинність.

В зв'язку з цим підприємець Завитик Т.Т. звернувся до суду з позовом про визнання недійсним рішення Городенківської міської ради №1590 від 10.01.2013 року.

Відповідно до частини 3 статті 134 Земельного кодексу України (в редакції станом на квітень 2012 року - тобто на час затвердження проекту землеустрою) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Стаття 123 ЗК України, станом на день затвердження проекту землеустрою, містила норми, які вказували на порядок надання дозволу на складання проекту землеустрою та на порядок затвердження такого проекту. Зокрема частиною 1 встановлено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі або зміни цільового призначення земельних ділянок відповідно до закону або надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості). Розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою.

Комісія протягом трьох тижнів з дня одержання проекту надає відповідному органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування свій висновок щодо погодження проекту або відмови у його погодженні. У разі відмови у погодженні проекту він повертається заявнику в зазначений у цій частині строк. Підставою відмови у погодженні проекту може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, приймає рішення про надання земельної ділянки у користування. Рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Відповідно до висновку Верховного Суду України від 01.02.2012 року, викладеного у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судових рішень з підстави, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 116 ГПК України, за 2010- 2011 рр., зокрема його пункту 2 розділу "Спори, що виникають із земельних правовідносин", за змістом ст. 377 ЦК, статей 120, 123, 124 ЗК, ст. 16 Закону від 6 жовтня 1998 року № 161-ХІV "Про оренду землі" з виникненням права власності на будівлю чи споруду у особи виникає право одержати земельну ділянку у користування, а розглянути таке питання та прийняти відповідне рішення у строки, встановлені законом, зобов'язаний відповідний повноважний орган державної влади або місцевого самоврядування (постанова Верховного Суду України від 06.12.2010 року по справі № 3-51 гс 10).

Згідно пункту 2.10. Постанови Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 року (v0006600-11) "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" правочин, за яким переходить право власності на житлові будинки, будівлі, споруди, тягне за собою перехід права на земельну ділянку, на якій знаходиться відповідне нерухоме майно. При цьому новий власник земельної ділянки не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до законодавства.

Як вбачається із затвердженого відповідачем проекту землеустрою, комісія з розгляду питань, пов'язаних із погодженням документації із землеустрою у Городенківському районі, розглянула проект землеустрою, погодила його та рекомендувала міській раді затвердити даний проект землеустрою, а отже не було виявлено жодних невідповідностей його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Городенківська міська рада не мала жодних законних підстав для відмови в затвердженні проекту землеустрою, у зв'язку із чим даний проект і був затверджений .

Висновки відповідних служб, на які посилається Городенківська міська рада, що наче б то втратили чинність, уже були розглянуті та затвердженні рішенням Городенківської міської ради № 1111 від 25.04.2012 року, в складі проекту землеустрою щодо відведення Завитику Т.Т. земельної ділянки, після чого підписано договір оренди земельної ділянки, яка Завитиком Т.Т. використовується для обслуговування нежитлових приміщень.

Проте Городенківською міською радою прийнято нове рішення про відміну попереднього рішення.

Спірні правовідносини врегульовані чинним законодавством. Так, Конституційний Суд України при розгляді справи № 7-рп/2009 від 16.04.2009 року (v007p710-09) за поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) вказав на наступне.

В Основному Законі України передбачено форми та засоби реалізації права територіальних громад на місцеве самоврядування і вказано, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території (частина перша статті 144 КУ). На основі цього положення Конституції України (254к/96-ВР) в Законі визначено, що у формі рішень рада приймає нормативні та інші акти (частина перша статті 59). Проаналізувавши функції і повноваження органів місцевого самоврядування, врегульовані Конституцією України (254к/96-ВР) та іншими законами України, Конституційний Суд України дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.

Конституційний Суд України зазначає, що в Конституції України (254к/96-ВР) закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону) . Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13.05.1997 року N 1-зп (v001p710-97) у справі щодо несумісності депутатського мандата.

Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Отже, повторний розгляд висновків, як окремих документів, після прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою ніяким нормативним актом не врегульований, а скасування рішення про затвердження проекту землеустрою з підстав втрати чинності окремих висновків, які є обов'язковою складовою проекту землеустрою, є не припустимим.

Тобто, коли проект землеустрою потрапляє на затвердження рішенням місцевих рад, то він попередньо вивчається депутатською комісією, і якщо документація, яка міститься у проекті, в тому числі і висновки спецслужб є чинним і відповідають вимогам законодавства, то такий проект передається на затвердження рішенням сесії місцевої ради і тоді рада може приймати рішення про його затвердження або про відмову в його затвердженні виходячи із думки більшості депутатів.

Якщо проект землеустрою в тому числі і окремі висновки, які становлять його обов'язкову частину не відповідають вимогам законодавства або втратили чинність, то такий проект землеустрою не допускається на затвердження сесії місцевих рад і підлягає доопрацюванню.

На земельній ділянці, яка виділена Завитику Т.Т. в користування терміном на 49 років, розміщені належні йому на праві власності об'єкти нерухомого майна, які він використовує в підприємницькій діяльності. Позбавлення Завитика Т.Т. права на користування земельною ділянкою, переданою йому законним способом в користування, унеможливлює використання ним об'єктів нерухомого майна в господарській діяльності.

Отже, підставою для скасування оскаржуваного рішення є те, що приймаючи оскаржуване рішення, Городенківська міська рада перевищила свої повноваження, оскільки скасоване рішення є ненормативним актом індивідуальної дії, який вичерпав свою дію виконанням, що суперечить рішенню Конституційного Суду України у справі № 7-рп/2009 від 16.04.2009 (v007p710-09) .

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав і інтересів є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Статтею 21 ЦК України встановлено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Стаття 152 ЗК України також визначає одним із способів захисту прав громадян і юридичних осіб на земельні ділянки визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Статтею 155 ЗК України встановлено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

За таких обставин справи апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що рішення Городенківської міської ради від що 10.01.2013 року № 1590 "Про відміну рішення міської ради № 1111 від 25.04.2012 року" є незаконним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги ФОП Завитка обґрунтовані, а тому підлягають задоволенню.

При цьому апеляційний суд відхиляє посилання апелянта на порушення прав та інтересів громадян Ікалюка та Романіва В .І., оскільки в тексті рішення Городенківської міської ради від 10.01.2013 року № 1590 вони не зазначені та рішення складається з двох пунктів - відмінити попереднє рішення та покласти контроль за виконанням.

З огляду на викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Івано-Франківської області від 09.04.2013р. по справі №909/303/13 винесене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.