23/5005/7144/2012 Про стягнення основного боргу за водопостачання та водовідведення, а також сум боргу за понаднормативне водокористування - 27.03.2013 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.2012 року у справі №23/5005/7144/2012

за позовом комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради, м.Дніпропетровськ

до відкритого акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод", м.Дніпропетровськ

про стягнення 1 747 242 грн. 36 коп.

В серпні 2012 року комунальне підприємство "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради (далі по тексту КП "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з відкритого акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" (далі по тексту ВАТ "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод") на свою користь 1 084 059 грн. 75 коп. заборгованості за водопостачання та водовідведення, 614 556 грн. 48 коп. заборгованості за понаднормативне водокористування, 1562 грн. 72 коп. інфляційних втрат, 14 541 грн. 62 коп. 3% річних, 32 521 грн. 79 коп. пені та понесених витрат по сплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог послалось на порушення відповідачем прийнятих на себе зобов'язань щодо вчасного здійснення розрахунків за умовами укладеного між сторонами договору на відпуск води та послуги каналізації №2800/625011634 від 11.07.2001 року.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.2012 року у справі №23/5005/7144/2012 (суддя Бєлік В.Г.) позов задоволено частково; з ВАТ "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" на користь КП "Дніпроводоканал" стягнуто 1 084 059 грн. 75 коп. основного боргу за водопостачання та водовідведення, 307 278 грн. 24 коп. боргу за понаднормативне водокористування, 781 грн. 31 коп. інфляційних, 7 537 грн. 84 коп. 3% річних, 32 521 грн. 79 коп. пені, 28 643 грн. 58 коп. судового збору; з КП "Дніпроводоканал" на користь Державного бюджету України в особі управління Державної казначейської Служби України у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області стягнуто 85 коп. судового збору; в решті позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених в рішенні, обставинам справи, порушення судом норм матеріального права, просить Дніпропетровський апеляційний господарський суд рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.2012 року у справі №23/5005/7144/2012 скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог КП "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради відмовити, витрати по сплаті судового збору за перегляд судового рішення апеляційною інстанцією віднести на позивача.

Позивач проти вимог апеляційної скарги заперечує, просить Дніпропетровський апеляційний господарський суд залишити її без задоволення, рішення місцевого господарського суду - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення присутніх в судових засіданнях представників сторін, перевіривши відповідність оскарженого рішення нормам діючого законодавства, на предмет повноти з'ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи та відповідності висновків, викладених в рішенні, обставинам справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, зокрема з договорів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (п.1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (п.1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Між державним комунальним виробничим управлінням водопровідно-каналізаційного господарства м.Дніпропетровська, правонаступником якого є КП "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради, та відкритим акціонерним товариством "Нижньодніпровський трубопрокатний завод", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод", укладений договір №2800/625011634 від 11.07.2001 року (далі по тексту договір), за умовами якого водоканал (позивач у справі) прийняв на себе зобов'язання надавати послуги з водопостачання та водовідведення абоненту (відповідачу справі), та абонент, відповідно, здійснювати їх оплату.

Водоканал, згідно п.1.1. договору, зобов'язався здійснювати абоненту відпуск питної води на його господарсько-побутові потреби в кількості 185 000 куб.м. у місяць.

Пунктом 3 договору в редакції додаткової угоди від 19.09.2006 року до нього передбачено, що розрахунковий період оплати послуг водопостачання та водовідведення - один календарний місяць. Абонент зобов'язаний здійснити 100% попередню оплату послуг за 5 календарних днів до початку розрахункового місяця, сума якої визначається згідно з обсягами водопостачання та водовідведення в минулому місяці. Остаточний розрахунок здійснюється до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно п.2.5 договору за витрату води понад встановленого ліміту абонент сплачує водоканалу плату по завищеному діючому тарифу в 3-х кратному розмірі за кожний куб.м. води.

Рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради №3884 від 20.12.2004 року "Про раціональне ведення водного господарства міста" затверджено ліміти споживання питної води промисловими підприємствами та організаціями м.Дніпропетровська на 2005-2006 роки. Пунктом 3 зазначеного рішення зобов'язано керівників підприємств та організацій керуватись встановленим лімітом споживання питної води. Попереджено їх про персональну відповідальність за перевитрати питної води понад встановлені ліміти та раціональний розподіл у відомчому житловому фонді. Для інших (нелімітованих місцевими органами влади) підприємств та організацій встановлені норми водоспоживання та водовідведення згідно з виконаними технічними умовами на підключення абонента та (або) на рівні розрахунків балансу (норми) водоспоживання у паспорті водокористувача згідно з договором на отримання послуг водопостачання та водовідведення. У разі перевитрати води понад ліміти та встановлені норми стягувати додаткову плату з промислових підприемств та організацій у 4-х кратному розмірі без ПДВ.

Позивач зазначає, що відповідачем на протязі серпня-вересня 2011 року та лютого-березня 2012 року допущено понаднормативне водовикористання, внаслідок чого ним нарахована відповідна плата, виходячи з 4-х кратного розміру діючого тарифу, у сумі 614 556 грн. 48 коп.

Факт понаднормативного водокористування відповідачем у зазначений період підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до ст. 654 Цивільного кодексу України зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Враховуючи, що зміни до договору протягом строку його дії в частині плати за понаднормативне використання води понад встановленого в договорі об'єму сторонами не вносились (відповідних доказів суду не подано), здійснення позивачем розрахунку заборгованості відповідача за понаднормативне водовикористання на підставі рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради №3884 від 20.12.2004 року "Про раціональне ведення водного господарства міста" колегія суддів вважає помилковим.

Матеріалами справи підтверджено, що у період серпень - вересень 2011 року та лютий - березень 2012 року відповідачем оплачено використаний ним обсяг води в однократному розмірі, з урахуванням понаднормативного водовикористання, тому колегія суддів вважає правомірним стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за понаднормативне водовикористання у зазначений період в розмірі 307 278 грн. 24 коп., виходячи з 2-х кратного розміру діючого тарифу.

Щодо посилання апелянта на відсутність в договорі визначення строку оплати понаднормативного водокористування, слід зазначити, що виставлення позивачем рахунків на його оплату №60455 від 31.08.2011року, №64124 від 30.09.2011 року, №18181 від 29.02.2012 року, №27494 від 30.03.2012 року, отримання яких відповідачем підтверджено у відзиві на позов (а.с.77, т.І), є вимогою в порядку ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України, та відповідач мав здійснити відповідні платежі на протязі 7 днів від дня їх пред'явлення позивачем.

Згідно п.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пред'явлені до стягнення інфляційні збитки та 3% річних за період з 06.09.2011року по 06.08.2012 року за невчасну оплату понаднормативного використаного об'єму води, підлягають задоволенню частково: інфляційні збитки в розмірі 781 грн. 31 коп., 3% річних в розмірі 6 959 грн. 72 коп. (виходячи з 2-х кратного розміру діючого тарифу та враховуючи, що позивачем при здійсненні нарахувань 3% річних помилково визначений початок прострочення, без дотримання 7-ми денного строку на оплату виставлених ним рахунків).

Однією з вимог позову є стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу за послуги водопостачання та водовідведення за січень 2012 року у розмірі 1084 059 грн. 75 коп.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем виставлений відповідачу рахунок №8038 від 31.01.2012 року на суму 1 009 062 грн. 43 коп. на оплату послуг питного централізованого водопостачання в об'ємі 162 190 куб.м. та послуг централізованого водовідведення в об'ємі 79 362 куб.м. в період з 01.01.2012 року по 31.01.2012 року (а.с.80, т.І), який останнім повністю оплачений, що підтверджується платіжними дорученнями №1789 від 09.02.2012 року. №2159 від 16.02.2012 року, №2519 від 23.02.2012 року (а.с.87-89, т.І).

З посиланням на зміну порядку розрахунків по сплаті вищезазначених послуг позивач повідомив відповідача листом №6266/8-19 від 23.07.2012 року про перехід водоканалом на їх нарахування "місяць в місяць", внаслідок чого ним був сформований та виставлений відповідачу рахунок №9053 від 31.01.2012 року, в якому також зазначено нарахування за період з 01.01.2012 року по 31.01.2012 року.

Оскільки відповідні зміни щодо здійснення розрахунків між сторонами в договорі у встановленому законом порядку внесені не були (відповідних доказів сторонами не подано), судова колегія вважає безпідставним перехід позивача на новий порядок розрахунків в односторонньому порядку та виставлення відповідачу рахунку №9053 від 31.01.2012 року, в якому вдруге зазначений період: січень 2012року.

Отже, вимогу позивача щодо стягнення з відповідача на його користь заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення за січень 2012 року в розмірі 1 084 059 грн. 75 коп., пені в розмірі 32 521 грн. 79 коп. та 3% річних в розмірі 534 грн. 60 коп., нарахованих на зазначену заборгованість, судова колегія вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки поданим доказами відповідачем доведена оплата послуг за договором за січень 2012 року.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 99, 101- 105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

Здійснити заміну відкритого акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" на його правонаступника публічне акціонерне товариство "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод".

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.11.2012 року у справі №23/5005/7144/2012 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" на користь комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради 307 278 грн. 24коп. заборгованості за понаднормативне водокористування, 781 грн. 31 коп. інфляційних збитків, 6 959 грн. 72 коп. 3% річних, 6 300 грн. 38 коп. судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради на користь публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" 11 741 грн. судового збору за перегляд судового рішення апеляційною інстанцією.

Доручити господарському суду Дніпропетровської області видати накази відповідно до вимог ст.ст. 116, 117 Господарського процесуального кодексу України.

постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд.