11/904/213/2013 Про скасування рішення третейського суду - 11.03.2013 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу селянського (фермерського) господарства "Васильківське", с. Васильківське, Петропавлівського району Дніпропетровської області на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 28.01.2013 року у справі № 11/904/213/2013

за заявою: фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, с.Миколаївка, Петропавлівського району, Дніпропетровської області

про скасування рішення третейського суду від 28.09.2012 року у третейській справі №01/-1/12

за позовом селянського (фермерського) господарства "Васильківське", с.Васильківське, Петропавлівського району Дніпропетровської області

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, с.Миколаївка, Петропавлівського району, Дніпропетровської області

про звернення стягнення на вирощені сільськогосподарські культури шляхом набуття права власності,

Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 звернувся до господарського суду Дніпропетровської області із заявою, в якій просив скасувати в повному обсязі рішення третейського суду у справі № 01/01/12 від 28.09.12р. про звернення стягнення на вирощені сільськогосподарські культури шляхом набуття права власності.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.01.2013 року задоволена заява фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про скасування рішення третейського суду, винесеного третейським суддею ОСОБА_5 у третейській справі № 01/01/12, скасовано рішення третейського суду, винесене третейським суддею ОСОБА_5 у третейській справі № 01/01/12.

Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду селянське (фермерське) господарство "Васильківське", с. Васильківське, Петропавлівського району Дніпропетровської області подало апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апелянт, вважаючи, що ухвала суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, винесеною з порушенням норм процесуального права, просить скасувати її та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви про скасування рішення третейського суду. В апеляційній скарзі скаржник вказує, що між сторонами було укладено третейську угоду від 16.04.2012 року про передачу спорів щодо виконання умов договору між сторонами про обробіток земельної ділянки від 13.04.2012 року та визнання права власності на вирощену сільськогосподарську культуру (продукцію) на розгляд третейського суду, а саме: до третейського судді ОСОБА_5. Третейська угода існувала, надавалась до Бабушкінського районного суду до заяви про видачу виконавчого листа, а тому господарський суд прийшов до помилкового висновку, що рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою.

Заявник (відповідач за третейською справою)у відзиві на апеляційну скаргу проти викладених в апеляційній скарзі доводів заперечує, ухвалу господарського суду вважає законною і обґрунтованою, просить залишити без змін, а в задоволенні скарги просить відмовити.

В судовому засіданні 11.03.2013 року було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши доповідь головуючого судді - доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали місцевого господарського суду в повному обсязі, Дніпропетровський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.09.2012 року третейським суддею ОСОБА_5 прийнято рішення у третейській справі № 01/01/12, яким звернуто стягнення на вирощену сільськогосподарську культуру (продукцію) - соняшнику у кількості 1000 тон, який знаходився на земельних ділянках сільськогосподарського призначення загальною площею 715,10 га, що відносяться до полів Васильківської селищної ради Петропавлівського району Дніпропетровської області і перебувають у користуванні ОСОБА_3 на умовах оренди згідно з договором оренди від 11.04.2003р., зареєстрованого 12.04.2003р. у книзі реєстрації договорів оренди під № 6 Петропавлівською райдержадміністрацією Дніпропетровської області, шляхом набуття селянським (фермерським) господарством "Васильківське" права власності на вказане майно (врожай соняшника 2012 року - насіння соняшника).

Звертаючись із даною заявою, фізична особа - підприємець ОСОБА_3 (заявник, відповідач у третейській справі) просив господарський суд вказане вище рішення скасувати, посилаючись на відсутність третейської угоди від 16.04.2012 року, яка зазначена в оспорюваному рішенні.

Господарський суд обґрунтовано прийшов до висновку про те, що заява про скасування рішення третейського суду підлягає задоволенню.

При цьому господарський суд правомірно виходив положень, встановлених Законом України "Про третейські суди" (1701-15) :

- Статті 5, якою передбачено, що юридичні та\або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

Звернення за вирішенням спору до третейського суду є правом особи, яка самостійно вибирає на свій розсуд способи захисту порушуваних або оспорюваних інтересів.

Третейська угода є обовязковою і головною умовою звернення особи з позовом до третейського суду, тобто необхідна наявність волі обох сторін для виникнення у третейського суду підстав для розгляду спору по суті.

- Статті 12, згідно якої третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.

Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв'язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує.

Як вбачається із матеріалів справи, між селянським (фермерським) господарством "Васильківське" та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3, 13.04.2012 року укладено договір про обробіток земельної ділянки.

Крім того, 13.04.2012 року, для забезпечення виконання зобов'язань за вказаним вище договором, між сторонами підписано договір застави, який нотаріально посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_4, відповідно до якого ФОП ОСОБА_3 передав у заставу належний йому майбутній врожай 2012 року соняшника в кількості 1000 т на площі 715,10 га, заставною вартістю 2 000 000 грн.

Договір про обробіток земельної ділянки містить розділ 5 - "Врегулювання спорів", згідно якого у разі виникнення між сторонами спорів та розбіжностей за цим договором або у зв'язку з ним, сторони зроблять все необхідне для врегулювання вказаних спорів та розбіжностей шляхом переговорів (п.5.1.).

Суперечки та розбіжності, що виникли у зв'язку з цим договором, врегулювання яких не досягнуто сторонами шляхом переговорів, вирішуються в судовому порядку (п.5.2.).

Відносини, що виникають при укладанні та виконанні цього договору і не врегульовані в ньому, регулюються чинним законодавством України (п.5.3.).

Таким чином, господарський суд прийшов до правильного висновку, що сторонами в договорі про обробіток земельної ділянки, не передбачено вирішення спорів третейським судом, як не передбачено таке вирішення і договором застави.

Оскаржуване рішення третейського суду від 28.09.2012 р. у справі № 01/01/12 р., копія якого заявником залучено до матеріалів даної справи, містить посилання на третейську угоду від 16.04.2012 р. щодо передачі спорів між сторонами щодо виконання умов договору про обробіток земельної ділянки, на вирішення третейського суду.

Фізична особа підприємець - ОСОБА_3, в заяві вказав, що третейську угоду від 16.04.2012 р. про передачу спорів між сторонами щодо виконання умов договору про обробіток земельної ділянки на вирішення третейського суду він не підписував і така угода сторонами не укладалась.

В ході розгляду даної справи господарським судом, ухвалою господарського суду від 08.01.2012 р. у третейського судді ОСОБА_5 було витребувано матеріали третейської справи № 01/01/12 р. та зобов'язано селянське фермерське господарство "Васильківське" надати оригінал третейської угоди від 16.04.12 р.

Вимоги суду виконані не були, оригінал третейської угоди від 16.04.2012 р., чи її копії до матеріалів даної справи залучено не було.

В судовому засіданні представник селянського (фермерського) господарства "Васильківське" пояснила, третейська угода відсутня також і в матеріалах справи Бабушкінського районного суду по заяві СФГ "Васильківське" про видачу виконавчого листа.

Представником заявника апеляційному суду було надано належним чином засвідчені копії документів кримінального провадження, порушеного за заявою фізичної особи підприємця - ОСОБА_3, з яких вбачається, що ОСОБА_5, який виступав суддею у третейській справі, допитаний слідчим у якості свідка, пояснив, що між сторонами даної справи третейської угоди не було, відсутня у нього і третейська справа і він, ОСОБА_5, взагалі не знає закону про третейських суддів і не знає чи була згода ОСОБА_3 про призначення його третейським суддею.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що вказані обставини справи, підтверджені належними доказами, дали підстави суду першої інстанції зробити обґрунтований висновок про відсутність третейської угоди від 16.04.2012 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 122-5 ГПК України та ч. 3 ст. 51 Закону України "Про третейські суди" рішення третейського суду може бути скасовано лише у випадках, передбачених цією статтею, а саме, якщо:

1) справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;

2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;

3) третейську угоду визнано недійсною компетентним судом;

4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16 - 19 цього Закону;

5) третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

За таких обставин господарський суд правомірно прийшов до висновку, що рішення третейського суду у справі № 01/01/12 від 28.09.2012 р., прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, і згідно п.2 вищезазначених норм закону є підставою для його скасування.

Колегія суддів вважає, що ухвала господарського суду Дніпропетровської області відповідає чинним нормам матеріального та процесуального законодавства, встановленим фактичним обставинам справи, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими.