ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
"26" лютого 2013 р.Справа № 5017/1059/2012
|
Одеський апеляційний господарський суд у складі:
Головуючого судді Ліпчанської Н.В.,
Суддів Мацюри П.Ф., Разюк Г.П.
При секретарі судового засідання Стеблиненко В.С.
За участю представників сторін:
від позивача - директор Шлепаков О.Р., паспорт серія КК № 696417, дата видачі : 14.09.2001р.,
Панова С.І., довіреність б/н дата видачі : 11.12.2012р.,
Чепрас Є.І., довіреність б/н дата видачі : 11.12.2012р.,
від відповідача - директор Савченко І.Я., паспорт серія КЕ № 230780, дата видачі : 26.04.1996р.
Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Владівське Подвір'я"
на рішення господарського суду Одеської області від 20.12.2012р.
у справі №5017/1059/2012
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Владівське Подвір'я"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрошляхбуд"
про стягнення 408 996,00 грн.
Встановив:
В квітні 2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Владівське Подвір'я" (Далі - ТОВ "Агрофірма "Владівське Подвір'я") звернулось до господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрошляхбуд" (Далі -ТОВ "Агрошляхбуд") про стягнення штрафу у розмірі 408 996, 00 грн. за поставлену продукцію (цементобетон) неналежної якості.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що на виконання умов Договору відповідачем було поставлено ТОВ "Агрофірма "Владівське Подвір'я" цементобетон, зокрема В25 М350 у кількості 270,5 м3, вартістю 204 498,00 грн. На підтвердження якості поставленого цементобетонну відповідачем надано технічні паспорти. Однак, відповідно до висновку будівельно-технічної експертизи Одеського відділу Науково-Виробничого центру "Екострой" Інженерної Академії України про визнання фактичної міцності бетону в конструкціях монолітного бетонного напільного покриття (зливні ями) виробничого корпусу, було встановлено, що середня міцність бетону на момент обстеження складає 238 ксг/см 3, міцність бетону слід віднести до найвищого класу В15, марка -М 200. Тобто, бетон який був поставлений відповідачем не відповідає встановленим нормам для даного класу та марки бетону.
У зв'язку з цим, на думку позивача ТОВ "Агрошляхбуд" повинен сплатити на користь ТОВ "Агрофірма "Владівське Подвір'я" грошові кошти у розмірі 408 996, 00 грн. (204 498,00 грн. - сплачені позивачем за 270,5 м3 неякісного цементобетонну помноженого на 2 - відповідно до п. 6.1 ст. 6 Договору=408498,00грн.)
Відповідач надав до господарського суду Одеської області відзив на позов, в якому з позовом не погоджується, вважає його безпідставним, таким що не підлягає задоволенню.
Рішенням господарського суду Одеської області від 20 грудня 2012р., винесеним суддею Мостепаненко Ю.І. в позові відмовлено.
Мотивуючи дане рішення місцевий господарський суд посилаючись на норми ст. ст. 1, 20, 175, 265 ГК України; 655, 673, 675, 679 ЦК України (435-15)
; Інструкцію про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю від 25.04.1966р. П-7 (v0007400-66)
зазначив, що первісний стан цементобетонну на даний час визначити неможливо, оскільки зливні ями виробничого корпусу (колишнього корівника) оброблено сумішшю "Пенетрон", яка має властивості зміцнювати бетон та поліпшувати його якість. Тобто, суд прийшов до висновку, що в процесі розгляду справи позивачем не було доведено належним чином своєї правової позиції та не було надано документальних доказів, які б підтвердили вимоги позивача у будь-якій частині.
Не погоджуючись з даним рішенням, ТОВ "Агрофірма "Владівське Подвір'я" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою в якій просить його скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування скарги позивач, посилається на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, висновки викладені в оскаржуваному рішенні не відповідають обставинам справи, судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи.
Відзив на апеляційну скаргу від ТОВ "Агрошляхбуд" до Одеського апеляційного господарського суду не надходив, однак в судових засіданням представник відповідача надав пояснення, що дана апеляційна скарга не підлягає задоволенню та просив рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, суд встановив наступне.
Як встановлено матеріалами справи, 01 серпня 2011 року між ТОВ "Агрофірма "Владівське подвір'я" (Покупцем) та ТОВ "Агрошляхбуд" (Продавцем) було укладено договір № 21, за умовами якого Продавець зобов'язався продати цементобетон (Товар), а Покупець - прийняти Товар та здійснити його оплату на умовах даного договору. Предметом постачання є цементобетон (Товар) В15-М200 та В25-М350. Загальна кількість товару становить 53 м3 цементобетонну В 15-М200 та 250 м3 цементобетонну В25-М350(п. п. 1.1, 1.2, 1.4 Договору, т. 1, а. с. 10-11).
Відповідно до п. п. 2.1, 2.2 Договору, Товар поставляється Покупцю в продовж одного дня з моменту подання Покупцем заявки. Поставка Товару здійснюється транспортом Продавця. Датою передачі Товару вважається дата, вказана в накладній.
Пунктом 3.1 Договору передбачено, що якість Товару який поставляється, повинна відповідати стандартам, технічним умовам (ТУ) діючим на території України для даного виду товарів, що підтверджується паспортом якості.
В п. 4.1 Договору встановлено, що Товар поставляється за ціною (включаючи транспортні витрати): 638,40 грн. за м3 цементобетонну В15-М200, 756,00 грн. за м3 цементобетонну В25-М350. Загальна сума Договору між Покупцем та Продавцем визначається із розрахунку поставки 58 м3 цементобетонну В15 та 250 м3 цементобетонну В25, що складає 226 027,20 грн., в тому числі 37 671,20 грн. ПДВ.
Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2011р. В разі не виконання сторонами своїх зобов'язань, термін дії Договору продовжується до повного виконання сторонами його умов (п. п. 5.1, 5.2).
В разі поставки неякісного Товару, Продавець зобов'язується сплатити Покупцю подвійну вартість Товару, а також компенсувати Покупцю вартість робіт які виникли при усуненні наслідків використання неякісного Товару (п. 6.1 Договору).
На виконання умов Договору відповідач поставив позивачу цементобетон В25-М350 у загальній кількості 270,50 мі, В15-М200 - у загальній кількості 65,80 мі, що підтверджується накладними № 39 від 23.08.2011р., № 54 від 26.09.2011р. та № 58 від 29.09.2011р., які були без зауважень підписані повноважними представниками сторін (т. 1, а.с. 12-14).
Також, відповідно до умов Договору №21 від 01.08.2011р., на підтвердження якості поставленого цементобетонну відповідачем надано позивачу технічні паспорти на бетон (т.1, а.с. 42-63).
Поставлений цементобетон ТОВ "Агрофірма "Владівське подвір'я" використало для забудови підлоги та зливних ям виробничого корпусу (колишнього корівника), розташованого за адресою: Одеська область, Іванівський район, с. Причепівка, вул. Чкалова, 1.
Крім цього, господарським судом встановлено, що в жовтні 2011р. позивачем було замовлено проведення експертизи фактичної міцності бетону у зливних ямах. Згідно матеріалів досліджень, здійснених Одеським відділенням науково-виробничого центру "Екострой" Інженерної академії України (висновок від 15.11.2011р.), середнє значення міцності бетону в конструкціях монолітних бетонних напільних покрить (зливних ям), розташованих за адресою: Одеська область, Іванівський район, с. Причепівка, вул. Чкалова, 1, встановлює 238 кгс/см2, що може бути віднесено до класу В15 марки М200 (т.1, а.с. 19-64).
Листом від 20 жовтня 2011р. № 156 ТОВ "Агрошляхбуд" звернувся до Центру науково-технічної творчості молоді по архітектурі та будівництву Одеської державної Академії будівництва та архітектури з проханням провести роботи по визначенню фактичної міцності бетонних зразків у вигляді кубів. Проектний клас бетону - В25-М350 (т.1, а.с. 73).
При проведенні дослідження наданих відповідачем зразків цементобетону у кількості 15 шт. було встановлено, що надані зразки відповідають класу бетону В25-М350 (т.1, а.с. 79). Зазначений висновок підтверджується актами відбору зразків-кубів бетону від 03.08.2011р., 18.08.2011р., 07.09.2011р., 21.09.2011р., 11.10.2011р. та протоколами випробувань контрольних бетонних зразків на міцність при стисненні відповідно ДСТУ Б В.2.7 - 214:2009 (т.1, а.с. 74-88).
В процесі розгляду даної справи в суді першої інстанції, за клопотанням позивача була призначена судова будівельно-технічна експертиза, проведення якої було доручено ТОВ "Одеський регіональний центр незалежних експертиз" (т.2, а.с. 105-106, 111-116).
На підставі, висновку №33/2012 від 02.11.2012р. експертизи ТОВ "Одеський регіональний центр незалежних експертиз" було встановлено, невідповідність якості бетону, поставленого за договором №21 від 01.08.2011р., заявленій якості - В25 М350 (т.3, а. с. 2-11). Також, дана експертиза встановила, що у зв`язку з необхідністю вводу в експлуатацію будівлі, яку було збудовано з цементобетонну, поставленого відповідачем, розташовану за адресою: Одеська область, Іванівський район, с. Причепівка, вул. Чкалова, 1, - бетонні зливні ями виробничого корпусу (колишнього корівника) було укріплено позивачем за допомогою суміші "Пенетрон", яка має властивості зміцнювати бетон та поліпшувати його якість.
Згідно з приписами ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Стаття 673 ЦК України передбачає, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.
Відповідно до ст. 679 ЦК України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту. Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили. Таким чином, за недоліки, що виникли до передання товару покупцю відповідає продавець, а за недоліки, що виникли після передання товару покупцю, відповідає покупець.
Отже, експертні дослідження, що були проведенні кожною із сторін по справі, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки висновок Одеського відділення науково-виробничого центру "Екострой" Інженерної академії України від 15.11.2011р. наданий позивачем, дослідження міцності бетону було зроблено вже у конструкціях монолітного напільного покриття, а не самого бетону, отриманого за договором № 21 від 01.08.2011р. в серпні-вересні 2011р. та висновок Центру науково-технічної творчості молоді по архітектурі та будівництву Одеської державної Академії будівництва та архітектури наданий відповідачем щодо встановлення міцності бетонних зразків, не свідчить про передачу на дослідження саме цементобетонну, який поставлявся позивачу в серпні - вересні 2011 року за договором № 21 від 01.08.2011 року.
Судова колегія, погоджується із висновком суду першої інстанції щодо неприйняття до уваги, висновку судового експерта № 33/2012 від 02.11.2012р., оскільки він будується на висновку Одеського відділення науково-виробничого центру "Екострой" Інженерної академії України від 29.10.2012р., спеціалісти якого були самостійно залучені ТОВ "Одеський регіональний центр незалежних експертиз" для надання експертного висновку стосовно фактичної міцності бетону. В той же час, у висновку Одеського відділення науково-виробничого центру "Екострой" Інженерної академії України від 29.10.2012р. використано висновок Одеського відділення науково-виробничого центру "Екострой" Інженерної академії України від 15.11.2011 року по встановленню фактичної міцності бетону в конструкціях монолітного напільного покриття (зливні ями) виробничого корпусу, розташованого на території свиноводчеського комплексу за адресою: Одеська область, Іванівський район, с. Причепівка, вул. Чкалова №1.
Крім цього, матеріалами справи, не встановлено, які саме зразки кубів цементобетонну позивач надав для дослідження судовим експертам, адже, з дня поставки цементобетонну минув майже рік (остання поставка бетону згідно накладеної №58 була 29.09.2011р., а судова будівельно-технічна експертиза була призначена згідно ухвали господарського суду 15.06.2012р., висновки надані 02.11.2012р.) та цементобетон поставлявся не лише марки В25-М350, а також і марки В15-М200, які ТОВ "Агрофірма "Владівське подвір'я" використало для забудови підлоги та зливних ям виробничого корпусу (колишнього корівника).
07.02.2012р. через канцелярію Одеського апеляційного господарського суду від ТОВ "Агрофірма "Владівське подвір'я" надійшли додаткові пояснення до апеляційної скарги, в яких скаржник надав до суду додаткові документи, а саме, висновок Центру науково-технічної творчості молоді по архітектурі та будівництву Одеської державної Академії будівництва та архітектури від 24.10.2011р. Даний висновок судова колегія не приймає до уваги, оскільки він не був предметом розгляду в суді першої інстанції та скаржник не надав доказів щодо поважних причин неможливості його подання до господарського суду.
Відповідно до ч.3 ст. 101 ГПК України в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Враховуючи зазначене судова колегія вважає, що місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, щодо позивачем не доведення позивачем належним чином своєї правової позиції, в обґрунтування позовних вимог.
ТОВ "Агрофірма "Владівське подвір'я" ніяких відповідних доказів до суду апеляційної інстанції не надало, а тому зазначені вище факти під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції нічим спростовані не були, а відповідно, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу і не були доведені ті обставини, на які позивач посилався як на підставу своїх доводів та вимог.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що при винесенні рішення від 20.12.2012р. по справі №5017/1054/2012 місцевим господарським судом повністю досліджено та обґрунтовано надано правову оцінку встановленим в справі фактам, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 99, 101- 105 ГПК України, суд, -
Постановив:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Владівське Подвір'я" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Одеської області від 20 грудня 2012р. у справі №5017/1059/2012 залишити без змін
постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови підписано 01.03.2013р.
|
Головуючий суддя
Суддя
Суддя
|
Н.В. Ліпчанська
П.Ф. Мацюра
Г.П. Разюк
|