Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Михайлова М.В.

суддів Ярош А.І., Журавльова О.О.

При секретарі Мікулі К.В.

за участю представників сторін станом на 31.01.2013 року:

від позивача: Ігнатов Д.І., за довіреністю;

від відповідача: Бєла Є.Ю., за довіреністю;

за участю представників сторін станом на 14.02.2013 року:

від позивача: не з'явився, повідомлений належним чином;

від відповідача: Бєла Є.Ю., за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Біотранспілет"

на рішення господарського суду Херсонської області від 04 грудня 2012 року

по справі № 5024/1566/2012

за позовом Приватного підприємства "Дента - Оіл", м. Херсона, пр. Ушакова, 25, оф. 416

до Приватного підприємства "Біотранспілет", м. Херсон, вул. Ак. Тарле, 6, к.2, кв. 100

про стягнення 400 000, 00 грн.,-

У жовтні 2012 року Приватне підприємство "Дента - Оіл" звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до Приватного підприємства "Біотранспілет" про стягнення 400 000,00 грн. здійсненої попередньої оплати за договором купівлі-продажу № 1 від 14.06.2012р., обґрунтовуючи свої вимоги невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо передачі товару.

Відповідач вказані вимоги не визнав відповідно до відзиву на позов від 19.11.2012 року, з посиланням на відмову позивача від прийняття обумовленого товару, а також укладенням договору купівлі-продажу не 14 червня 2012 року, а 13 червня 2012 року за дещо іншими умовами (а.с.15).

Рішенням господарського суду Херсонської області від 04 грудня 2012 року по справі № 5024/1566/2012 (суддя Закурін М.К.) позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Приватне підприємство "Біотранспілет" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 04 грудня 2012 року по справі № 5024/1566/2012 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Свої вимоги скаржник мотивує тим, що суд не повністю з'ясував обставини, що мають значення для справи, та порушив норми матеріального та процесуального права.

30.10.2013 року до апеляційного господарського суду надійшли додаткові пояснення до апеляційної скарги з додатковими документами на виконання вимог ухвали Одеського апеляційного господарського суду від 22.01.2013 року, які були залучені до матеріалів справи та їм була надана відповідна правова оцінка.

22.01.2013 року та 11.02.2013 року до апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу та додаткові заперечення, в яких він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду без змін.

Крім того, 31.01.2013 року від позивача надійшли додаткові пояснення до відзиву на виконання вимог ухвали Одеського апеляційного господарського суду від 22.01.2013 року, які були залучені до матеріалів справи та їм була надана відповідна правова оцінка.

Сторони, згідно приписів ст. 98 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчать поштові повідомлення та розписки.

У судовому засіданні відповідно до ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, додаткові пояснення до апеляційної скарги, відзив, додаткові пояснення до відзиву та додаткові заперечення, наявні матеріали справи та обставини, на які посилається скаржник, а також перевіривши додержання та правомірність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, та перевірено в ході апеляційного перегляду, 13 червня 2012 року між ПП "Дента-Оіл" та ПП "Біотранспілет" укладено договір купівлі-продажу обладнання з виробництва твердих топлених гранул із рослинних відходів продуктивністю до 1500 кг.ч (комплекс ОГМ-1,5 та подрібнювач готової сировини ДМ-1-2 Р. За умовами договору купівлі-продажу Відповідач взяв на себе зобов'язання передати у власність покупця вказане обладнання вартістю 400 000,00 грн.

У відповідності до умов договору відповідач повинен передати обладнання у власність покупця за актом приймання-передачі протягом 15 робочих днів з дня надходження коштів від покупця на його розрахунковий рахунок.

Передплата поступила на розрахунковий рахунок відповідача 18.06.2012 року (а.с.11), тому товар повинен бути поставлений до 10.07.2012 року.

Умовами договору не передбачено, що відповідач зобов'язаний поставити товар в певному місці.

Відповідач повідомив листом №21/07 ПП «Дента-Оіл» про готовність передати товар 09.07.2012 року (а.с.18). На вказаному листі є рукописний текст: "Получила 09.07.2012 г Директор «Дента-Оил» Метельская Е.А. подпись». Представник позивача факт отримання листа заперечував в зв'язку з його відсутністю на підприємстві. Судом оглянутий оригінал листа. Рукописний текст від імені директора представником позивача не оспорювався. У вказаному листі повідомляється, що оплачене обладнання на суму 400 000,00 грн. готове та його можуть передати за адресою: м. Херсон, вул. Домобудівна, 11.

У відповідності до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Стаття 664 ЦК України передбачає, що товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець проінформований про це.

Стаття 532 ЦК України визначає, що товар передається за місцем зберігання майна.

Таким чином колегія суддів дійшла до висновку, що відповідач свої обов'язки за договором виконав своєчасно, покупця про факт готовності передати товар у певному місці, повідомив.

Позивач вважає, що оскільки в договорі не вказане належне місце, воно йому невідомо, тому він був позбавлений можливості отримати куплене обладнання. Колегія суддів з такою позицією позивача не погоджується.

Належне місце вказано в листі 21/07 від 09.07.2012 року: м. Херсон, вул. Домобудівна, 11. Крім того апеляційному суду надана копія договору №1/2 про сумісну діяльність від 13.06.2012 року, укладеного між сторонами по справі. Пункт 1.2 Договору передбачає, що "... Настоящий договор определяет порядок взаимоотношений между «Продавцом» и «Покупателем», возникающих при производстве и реализации биомассы, используемой для отопления. В данном случае - пеллет из лузги подсолнечника, производимый на оборудовании и лузга подсолнечника, находящиеся в производственном помещении по адресу: г.Херсон, ул. Домостроительная 11, где так же установлен прес-гранулятор фирмы «Биотранспилет» и будет установлен следующий пресс для грануляции, фирмы ЧП«Дента-ОИЛ», купленный фирмой ЧП «Дента-ОИЛ» у ЧП «Биотранспилет» согласно договора№1от 13.06.2012г.

Господарський суд Херсонської області в рішенні процитував статтю 664 ЦК України, що товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у встановлений договором строк він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець проінформований про це, але безпідставно зробив висновок який протиречить фактичним обставинам справи, порушив ст. 525 ЦК України щодо неможливості односторонньої відмови від договору.

Ні позивач в позові, ні суд в оскаржуваному рішенні не навели доказів того, що відповідач відмовлявся передати товар покупцю, про можливість передачі якого вчасно повідомили покупця. Про стійке небажання Позивача отримати закуплене для нього обладнання, свідчить і той факт, що до звернення в суд, тобто з 09.07.2012 р. до 30.10.2012 року (звернення до суду), він не звертався до Відповідача з приводу його передачі. Причини такої байдужості Позивач назвати не зміг. Крім того представником відповідача надані 2 листа ПП "Біотранспілет" на адресу ПП "Дента-Оіл", які були повернуті відповідачу з відміткою пошти: "за закінченням терміну зберігання", що додатково свідчить про навмисне ухилення керівництва ПП "Дента-Оіл" від виконання умов договору купівлі-продажу.

Відповідач зазначає, що переговори між позивачем та відповідачем щодо купівлі обладнання з виробництва твердих топлених гранул із рослинних відходів почалися ще навесні 2012 року. Крім того був укладений договір про співпрацю з метою отримання прибутку.

З урахуванням того, що вартість обладнання є досить значною, відповідач з травня 2012 року поступово почало придбавати обладнання, яке складає комплекс ОГМ-1,5 та подрібнювач готової сировини ДМ-1-2, що підтверджується видатковими та податковими накладними, наданими відповідачем відповідно ухвали апеляційного суду. З накладних вбачається, що обладнання по часткам придбане у ПП "Талко-С".

ПП "Дента-Оіл" було надано договір купівлі-продажу №2 від 12.06.2012 року, укладений між ПП "Біотранспілет" (покупець) та ПП "Талко-С" (продавець), з якого прямо вбачається, що відповідач придбав необхідне обладнання.

Відповідно до частини 1 ст. 101 ГПК України Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Що стосується листа ПП "Біотранспілет" про перенесення пусконалагоджувальних робіт №13 від 18.07.2012 року, то такий лист існує, поважну причину того, чому він не був досліджений судом першої інстанції, позивач не навів, тому колегія суддів залишає його поза увагою.

Представник позивача в додаткових запереченнях на апеляційну скаргу вказує на те, що відповідач не обґрунтував, з яких причин він не надав зазначені ним докази в суд першої інстанції. Заперечення в цієї частині не заслуговують на увагу тому, що зазначені докази надані на вимогу апеляційного суду згідно ухвали від 22 січня 2013 року.

Позивач в додаткових запереченнях вказує на те, що товар містить 26 позицій номенклатури Товару, тоді як відповідно до договору передбачено 18 позицій номенклатури.

Колегія суддів такі заперечення вважає безпідставними. Відповідно до договору предметом продажу, зокрема, є прес гранулятор. В видатковій накладній №8 від 08 червня 2012 року під №3 вказаний електродвигун пресу гранулятору. Тобто прес гранулятор комплектується електродвигуном та не буде працювати без нього.

Тут же вказаний стрічковий транспортер норії. Зрозуміло, що він є технічним вузлом норії. Регулюючи кришки не вказані в договорі, але вони необхідні для регуліровок обладнання. Тільки із змісту однієї видатковій накладної можливо дійти до висновку, що обладнання має бути більш ніж 18 позицій номенклатури.

Із договору від 13.06.2012 року №1 вбачається, що вартість настановних та налагоджувальних робіт складає 30% від вартості обладнання. Саме тому і був виставлений рахунок -фактура на 169 500,00 грн. за настановні та пусконалагоджувальні роботи.

Вартість обладнання вийшла за межи договірної, але це не було підставою для відмови в отриманні обладнання.

Всі інші твердження позивача не заслуговують на увагу з підстав, викладених вище.

Отже судова колегія вважає, що в процесі розгляду справи позивачем не було доведено належним чином своєї правової позиції та не було надано документальних доказів у відповідності до ст.ст. 4-3, 22, 32- 34 ГПК України, які б спростували позицію відповідача у будь-якій частині, а надані докази не є такими, що в розумінні вищезазначених статей підтверджують обставини, на які посилається позивач.

Відповідно до вимог частини 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Аналізуючи висновки, зроблені місцевим господарським судом при ухваленні рішення, колегія суддів дійшла до переконання про те, що висновки суду першої інстанції не повністю відповідають обставинам справи та в деяких випадках засновані на припущеннях.

З урахуванням наведеного колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення господарського суду скасуванню, в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103- 105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Біотранспілет", м. Херсон, на рішення господарського суду Херсонської області від 04 грудня 2012 року по справі № 5024/1566/2012 задовольнити, рішення господарського суду скасувати.

В задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства "Дента - Оіл" на користь Приватного підприємства "Біотранспілет" 4000, 00 грн. судового забору за розгляд апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Херсонської області видати відповідні накази з зазначенням необхідних реквізитів.

постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписаний 19 лютого 2013 року.