ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/5478/13 21.05.13
( Додатково див. постанову Київського апеляційного господарського суду (rs32288884) )
За позовом публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі відокремленого
підрозділу Трипільської теплової електростанції
до державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-західна залізниця"
про стягнення 37 520, 70 грн.
Суддя Кирилюк Т.Ю.
Представники:
позивача: юрисконсульт Желінська Т.М. (довіреність № 465/22 від 25.12.2012 року)
юрисконсульт Твердохліб С.М. (довіреність № 467/22 від 25.12.2012 року)
відповідача: юрисконсульт Андрощук Є.К. (довіреність № 4077-НЮ від 18.12.2012 року)
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Публічне акціонерне товариство "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Трипільської теплової електростанції звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-західна залізниця" штрафу за порушення встановленого терміну доставки вантажу у розмірі 37 520, 70 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.2013 року порушено провадження у справі № 910/5478/13 та призначено її розгляд на 09.04.2013 року.
Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.
Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представник Відповідача 23.04.2013 року та 20.05.2013 року подав клопотання про залучення до участі в справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача державне підприємство "Донецька залізниця", державне підприємство "Одеська залізниця" та державне підприємство "Придніпровська залізниця".
Суд відмовив у задоволенні поданих клопотань, оскільки рішення з даного спору не вплине на права та обов'язки зазначених осіб.
Представник Позивача у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.
Представник Відповідача у письмову відзиві проти позову заперечував, зазначаючи про те, що порушення терміну доставки вантажу сталося через технічні несправності вагонів на шляху прямування залізницями України до станції призначення - Трипілля-Дніпровське Південно-Західної залізниці, з незалежних від нього причин (випадків непереборної сили, що є підставою для звільнення на думку Відповідача від відповідальності у зв'язку з чим просив суд зменшити розмір стягуваного штрафу.
Крім того, Відповідач надав контррозрахунок суми позовних вимог.
У судовому засіданні 21.05.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
У період з вересня по жовтень 2012 року на адресу Трипільської теплової електростанції надійшли вагони №№ 68561620, 67658922, 63418545, 67670414, 65884538, 66932518, 60385622, 68746965, 65755407, 67895615, 64814684, 65293045, 68602770, 66378308, 63871453, 65353252, 68746304, 65535841, 65726978, 60322336, 65734824, 65756413, 60614880, 65300451, 66605304, 66047127, 66186024, 65247488, 67668483, 65698508, 67661447, 65806903, 67895060, 60300951, 65488801, 64427867, 66239070, 60925344, 66490665, 66667940, 65740185, 66241118, 67881748, 65312845, 64646169, 67689737, 69673365 з вугіллям за залізничними накладними №№ 51607463, 519942234, 52273331, 52273406, 52332335, 52379542, 52322294, 52379484, 52379443, 52426244, 52464302, 52512381, 52272267, 52375052, 52409273, 52409695, 52409539, 52409760, 52471018, 52470101, 52519949, 52562725, 52333044, 51608396, 51600153.
Відповідно до пункту 1 статті 306 Господарського кодексу України перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами.
Статтею 307 Господарського кодексу України встановлюється, що договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.
Значений вантаж надійшов на адресу Позивача із запізненням, що підтверджується відповідними відмітками станції призначення на перелічених накладних, копії яких знаходяться в матеріалах справи.
У зв'язку з затримкою прибуття вагонів, з урахуванням строку їх прострочення Позивачем нараховано Відповідачу штраф на загальну суму 37 520 грн. 70 коп.
Спірні відносини сторін виникли при перевезенні вантажів залізницею, тому мають регулюватися Статутом залізниць України (457-98-п) , який визначає обов'язки, права і відповідальність залізниці, а також підприємств, організацій, установ, які користуються залізничним транспортом.
Згідно статті 41 Статуту залізниць України (457-98-п) та пункту 2.1 Правил обчислення термінів доставки вантажів, залізниці зобов'язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах календарним штемпелем станції відправлення.
Відповідач заперечив проти стягнення штрафу, вантаж якого надійшов згідно накладних № 51607463, 52322294, 52379542, 52426244, 52464302, 52375052, 52409273, 52409695, 52409539, 52471018, 52562725, 52333044, 51608396, 51600153 та надав контррозрахунок з зазначенням часу прибуття вагонів, однак наданий розрахунок не може бути належним доказом для встановлення часу прибуття вагонів, оскільки накладні не містять відомостей про час прибуття вагонів, будь-яких інших доказів в підтвердження зазначеного Відповідачем суду не надано.
У відповідності з частиною 1 статті 116 Статуту залізниць України (457-98-п) , за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини), зокрема, у розмірі 10% провізної плати - за прострочення на дві доби, 20% - за прострочення на три доби та 30% - за прострочення на чотири і більше діб.
Згідно частини 2 статті 130 Статуту залізниць України (457-98-п) , право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів мають, зокрема, у разі прострочення доставки вантажу - одержувач за умови пред'явлення накладної.
Матеріалами справи підтверджено прострочення Відповідачем доставки вантажу, доказів того, що прострочення сталося не з його вини Відповідачем суду не надано.
Враховуючи вищезазначене, вимога Позивача є обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Щодо клопотання Відповідача про зменшення розміру стягуваного штрафу суд зазначає наступне.
Відповідно пункту 3 частини1 статті 83 Господарського процесуального кодексу, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Залізниця не несе відповідальності за порушення термінів доставки, якщо порушення сталося внаслідок стихійного лиха або з інших, незалежних від залізниці обставин.
Отже, при застосуванні статті 116 Статуту залізниць України (457-98-п) штраф підлягає стягненню за сам факт допущення залізницею порушень, незалежно від того, чи завдано підприємству у зв'язку з цим збитки.
Крім того, суд вважає безпідставним віднесенням до виняткових такої обставини, як фінансова криза, що суттєво вплинула на платоспроможність боржника. Зокрема, слід зауважити, що обидві сторони у справі є державними підприємствами, які знаходяться в однаково складному фінансовому становищі та мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави. Зменшення ж розміру штрафу негативно вплине на результати фінансово-господарської діяльності одержувача грошових коштів, що утримується за рахунок бюджету, та як наслідок, потягне за собою зменшення його фінансування.
Враховуючи вищенаведене, клопотання Відповідача про зменшення розміру штрафу задоволенню не підлягає.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені публічним акціонерним товариством "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Трипільської теплової електростанції вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті судового збору.
На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з державного територіально - галузевого об'єднання "Південно - Західна залізниця" (01034, м. Київ, вул. Лисенка, 6, ідентифікаційний код 04713033) на користь публічного акціонерного товариства "Центренерго" (03151, м. Київ, Солом'янський район, вулиця Народного Ополчення, будинок 1, ідентифікаційний код 22927045) 37 520 (тридцять сім тисяч п'ятсот двадцять) грн. 70 коп. - штраф та 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. - витрати по сплаті судового збору.
3. Видати наказ.
Повне рішення складено: 23.05.2013 року.
Суддя
Кирилюк Т.Ю.