901/590/13-г Про визнання недійсним та скасування рішення сільської ради про погодження місця розташування МАФ, визнання недійсним договору оренди землі, зобов'язання повернути земельну ділянку - 25.04.2013 Прийняття

СУТЬ СПОРУ: Прокурор Роздольненського району - позивач, звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Роздольненської селищної ради, Фізичної особи-підприємця Закардонного Сергія Олексійовича, Міжрайонного управління Державного земельного агентства у Роздольненському і Первомайському районах АР Крим - відповідачі, в якій просить суд:

- визнати недійсним та скасувати рішення 20-ї сесії 6 скликання Роздольненської селищної ради від 14.03.2012 №573/01-1 "Про погодження розміщення малої архітектурної форми - павільйону дрібнороздрібної торгівлі та дозволу на встановлення особистого строкового сервітуту фізичній особі-підприємцю Закардонному Сергію Олексійовичу у смт. Роздольне, вул. Євпаторійське шосе";

- визнати недійсним договір про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності площею 0,0050 га вартістю 12 344,70, укладений 18.06.2012 між Роздольненською селищною радою та Фізичною особою-підприємцем Закардонним Сергієм Олексійовичем, та зареєстрованому у відділі Держкомзему у Роздольненському районі АР Крим за №01239955100:01:043:0032:05:01 від 09.10.2012;

- зобов'язати Фізичну особу-підприємця Закардонного Сергія Олексійовича повернути земельну ділянку площею 0,0050 га вартістю 12 344,70, що розташована в межах населеного пункту смт. Роздольне АР Крим, по вул. Євпаторійське шосе;

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах ст.ст. 16, 215, 216 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 207, 208 Господарського кодексу України, ст. 36-1 Закону України "Про прокуратури", ст. 121 Конституції України, ст. 152 Земельного кодексу України та мотивовані тим, що проведеною прокуратурою Роздольненського району перевіркою додержання вимог законодавства при наданні земельної ділянки у користування встановлено, що Роздольненською селищною радою прийнято рішення №537/01-1 від 14.03.2012 "Про погодження розміщення малої архітектурної форми - павільйону дрібнороздрібної торгівлі та дозволу на встановлення особистого строкового сервітуту Закардонному Сергію Олексійовичу за адресою смт. Роздольне, вул. Євпаторійське шосе площею 0,0050 га".

З позову вбачається, що пунктом 2 вказаного рішення встановлено та укладеного з Фізичною особою-підприємцем Закардонним Сергієм Олексійовичем договір особистого строкового сервітуту на розміщення малої архітектурної форми - павільйону дрібнороздрібної торгівлі на земельній ділянці загальною площею 0,0050 га.

Як зазначає прокурор, пунктом 3 рішення ради зобов'язано Фізичну особу-підприємця Закардонного Сергія Олексійовича розробити, узгодити та зареєструвати у відділі містобудування та архітектури Роздольненської районної Державної адміністрації паспорт прив'язки малої архітектурної форми, розробити технічну документацію по землеустрою із встановленням особистого строкового сервітуту та проект договору про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення малої архітектурної форми - павільйону дрібнороздрібної торгівлі на земельній ділянці загальною площею 0,0050 га та надати у Роздольненську селищну раду на узгодження у строк до 01.07.2012.

З тексту позовної заяви випливає, що вказане рішення Роздольненської селищної ради прийнято з порушенням вимог чинного законодавства, тому воно підлягає визнанню недійсним, у зв'язку з чим Прокурор Роздольненського району звернувся з позовом до суду.

У судовому засіданні 29.03.2013 суд розпочав розгляд даної справи по суті.

28.03.2013 до суду від Прокурора Роздольненського району радника юстиції Д. М. Шмельова надійшла Заява (№70/1281 вих-13 від 26.03.2013) про зміну предмету позову та припинення провадження у частині позовних вимог, в якій просить суд:

- щодо позовної вимоги, викладеної у пункті 5 прохальної частини позовної заяви від 08.02.2013 про скасування запису у Державному реєстрі земель за №01239955100:01:043:0032:05:01, припинити провадження у цій частині на підставі ст. 78 та ч. 1 п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

- судові витрати покласти на відповідачів.

Суд долучив вказану Заяву до матеріалів справи та прийняв її до свого розгляду.

23.04.2013 до суду від Прокурора у справі надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів згідно переліку, яке судом задоволено.

У судовому засіданні 25.04.2013 Прокурор у справі надав суду додаткові письмові пояснення, які були прийняті судом до розгляду.

Представник відповідача - 1 у судовому засіданні 25.04.2013 надав суду клопотання про приєднання документів до матеріалів справи.

Суд вважає за можливе задовольнити клопотання представника відповідача - 1.

У судовому засіданні 25.04.2013 представник відповідача - 2 надав суду клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке судом задоволено.

Судовий процес фіксувався за допомогою звукозаписувального пристрою в порядку статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та відповідачів, суд

Приписами п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 23.03.2012 року №7 (v0007600-12) "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам" (із змінами, внесеними постановою пленуму Вищого господарського суду України від 16.01.2013 року №2, абз. четвертим частини першої статті 2 ГПК) встановлено, що суд порушує справи за позовами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Частиною другою згаданої статті передбачено, що у позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, за відсутності ж такого органу або відсутності у нього повноважень зазначає про це в позовній заяві.

Згідно з частиною другою статті 29 ГПК України в разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача і як такий зазначається у позовній заяві.

Прокуратурою Роздольненського району була проведена перевірка додержання вимог законодавства при наданні земельної ділянки у користування, відповідно до якої встановлено, що Роздольненською селищною радою прийнято рішення №537/01-1 від 14.03.2012 "Про погодження розміщення малої архітектурної форми - павільйону дрібнороздрібної торгівлі та дозволу на встановлення особистого строкового сервітуту Закардонному Сергію Олексійовичу за адресою смт. Роздольне, вул. Євпаторійське шосе площею 0,0050 га" (а. с. 17).

Відповідно до п. 2 вказаного рішення селищна рада вирішила встановити та укласти з фізичною особою-підприємцем Закардонним С. О. договір особистого строкового сервітуту для розміщення малої архітектурної форми-павільйону дрібно роздрібної торгівлі на земельній ділянці загальною площею 0,0050 га.

Пункт 3 рішення зобов'язує фізичну особу-підприємця Закардонного С. О. розробити, узгодити та зареєструвати у відділі містобудування та архітектури Роздольненської районної Державної адміністрації паспорт прив'язки малої архітектурної форми, розробити технічну документацію по землеустрою із встановлення особистого строкового сервітуту та проект договору про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення малої архітектурної форми - павільйону дрібнороздрібної торгівлі на земельній ділянці загальною площею 0,0050 га та надати до Роздольненської селищної ради на узгодження в строк до 01.07.2012.

18.06.2012 між Роздольненською селищною радою (Власник) та фізичною особою-підприємцем Закардонним С. О. (Сервітуарій) було укладено Договір про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності (а. с. 18-21), відповідно до п. 1.1 якого предметом цього Договору є особистий строковий сервітут, встановлений виключно "Сервітуарія" на земельну ділянку в смт Роздольне по вул. Євпаторійське шосе, на якій буде розміщуватись та використовуватись для проведення підприємницької діяльності тимчасова споруда - павільйон дрібно-роздрібної торгівлі.

Договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Роздольненському районі АР Крим, про що у Державному реєстрі земель зроблено запис №01239955100:01:043:0032 від 09.10.2012.

Згідно з п. 1.2 Договору об'ємом особистого строкового сервітуту за цим договором є територія в смт Роздольне по вул. Євпаторійське шосе площею 50,0 (пятдесят) кв. м., розташування та межі якої визначено в Додатку до цього Договору.

Пункт 1.3 Договору передбачає, що даним Договором, окрім території, на яку "Сервітуарію" встановлено особистий строковий сервітут, за тимчасовою спорудою "Сервітуарія" закріплюється територія для благоустрою (підтримання в санітарному стані) площею 70,00 кв. м., межі якої зазначено в Додатку №1 до цього Договору. Плата за закріплену за "Сервітуарієм" територію для благоустрою (підтримання в санітарному стані) не справляється. Витрати на утримання в санітарному стані закріпленої за тимчасовою спорудою "Сервітуарія" території здійснюється за рахунок "Сервітуарія".

Відповідно до п. 2.2 Договору строк його дії 5 (п'ять) років.

Заслухавши пояснення прокурора та представників відповідачів, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у ній докази, на підставі свого внутрішнього переконання та за критеріями їх належності, допустимості і достовірності, надавши належну оцінку поясненням представників сторін та прокурора, суд приходить до висновку, що заявлений прокурором позов підлягає до задоволенню, виходячи з наступного:

предметом даного спору є визнання недійсним та скасування рішення 20-ї сесії 6 скликання Роздольненської селищної ради від 14.03.2012 №573/01-1 "Про погодження розміщення малої архітектурної форми - павільйону дрібнороздрібної торгівлі та дозволу на встановлення особистого строкового сервітуту фізичній особі-підприємцю Закардонному Сергію Олексійовичу у смт. Роздольне, вул. Євпаторійське шосе"; визнання недійсним договору про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності площею 0,0050 га вартістю 12 344,70, укладений 18.06.2012 між Роздольненською селищною радою та Фізичною особою-підприємцем Закардонним Сергієм Олексійовичем, та зареєстрованому у відділі Держкомзему у Роздольненському районі АР Крим за №01239955100:01:043:0032:05:01 від 09.10.2012; зобов'язання Фізичну особу-підприємця Закардонного Сергія Олексійовича повернути земельну ділянку площею 0,0050 га вартістю 12 344,70, що розташована в межах населеного пункту смт. Роздольне АР Крим, по вул. Євпаторійське шосе Роздольненській селищній раді.

Відповідно до приписів статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.06.2012 між Роздольненською селищною радою (Власник) та фізичною особою-підприємцем Закардонним С. О. (Сервітуарій) було укладено Договір про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності (а. с. 18-21).

Стаття 116 Земельного кодексу України передбачає, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ч.5 ст. 116 Земельного кодексу України надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні, передається лише після вилучення (викупу) її у порядку, передбаченого Земельним законодавством України.

Так, відповідно до ч.І ст. 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно до ч.1 ст. 93 Земельного кодексу України засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності, є правом оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою та третьою статті 134 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст. 134 Земельного кодексу України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до п. 1 Перехідних положень Земельного кодексу України (2768-14) у разі прийняття відповідними органами рішення про погодження місця розташування об'єкта або надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки до 01.01.2008 передача в оренду таких земельних ділянок з земель державної та комунальної власності здійснюється без проведення земельних торгів (аукціонів).

Згідно пункту 2 розділу II "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву" від 16.09.2008 №509-VI (509-17) вказані положення частини 3 пункту 1 Розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України (2768-14) діють протягом двох років з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву" від 16.09.2008 №509-УІ (509-17) .

Відповідно до пункт 1 розділу II "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву" від 16.09.2008 №509-УІ (509-17) цей Закону набирає чинності з дня його опублікування.

Отже, положення частини 3 пункту 1 Розділу X "Перехідні положення" Земельного Кодексу України (2768-14) діяли з 14 жовтня 2008 року по 14 жовтня 2010 року включно.

Судом встановлено, що при передачі земельної ділянки площею 0,0050 га для розміщення малої архітектурної форми - павільйону дрібнороздрібної торгівлі, за адресою смт. Роздольне, вул. Євпаторійське шосе (кадастровий номер земельної ділянки 01239955100:01:043:0032) Роздольненській селищній раді необхідно було провести земельні торги відповідно до Земельного кодексу України (2768-14) . Про те зазначені торги Роздольненською селищною радою не проводилися.

Крім того, правовою підставою для прийняття вказаного рішення став Порядок розміщення малих архітектурних форм для провадження підприємницької діяльності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 982 від 26.08.2009 (982-2009-п) . Відповідно до п.З вказаного Порядку встановлено, що розміщення малої архітектурної форми здійснюється на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради, а для власників земельних ділянок на підставі рішення виконавчого комітету відповідної місцевої ради.

Але на момент прийняття оскарженого рішення від 14.03.2012 Порядок розміщення малих архітектурних форм для провадження підприємницької діяльності (затверджений постановою Кабінету Міністрів України №982 від 26.08.2009 року (982-2009-п) ) втратив свою чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України №548 від 25.05.2011 (548-2011-п) "Про затвердження Порядку проведення експертизи містобудівної документації".

Проте, Роздольненською селищною радою погоджено розміщення малої архітектурної форми - павільйону дрібнороздрібної торгівлі на земельній ділянці загальної площею 0,0050 га. (50 м2).

Відповідно до частини 4 статті 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України №244 від 21.10.2011 затверджено Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності (z1330-11) (далі - Порядок).

Таким чином, механізм - розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності врегульовано Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17) та вищевказаним Порядком розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності.

Згідно з п.1.5. Порядку комплексна схема розміщення тимчасових споруд в межах вулиці (скверу, бульвару, провулку, узвозу, проїзду, площі, майдану тощо), мікрорайону (кварталу), населеного пункту - це текстові та графічні матеріали, якими визначаються місця розташування тимчасових споруд, розроблені з урахуванням вимог будівельних, санітарно-гігієнічних норм, а також існуючих містобудівних обмежень, вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання територій, охорони історико-культурної спадщини, земельно-господарського устрою.

Відповідно до п. 1.6. Порядку комплексна схема розміщення тимчасових споруд та архітип розробляються за рішенням сільської, селищної, міської, районної ради суб'єктом господарювання, який має ліцензію на виконання проектних робіт, або архітектором, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат, та затверджуються рішенням (розпорядженням, наказом) виконавчого органу відповідної ради, районної державної адміністрації. Розроблення комплексної схеми розміщення тимчасових споруд та архітипу здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством

Судом встановлено, що під час прийняття оскаржуваного рішення Роздольненською селищною радою не враховано положення діючого законодавства щодо механізму розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, оскільки комплексна схема розміщення тимчасових споруд на території смт.Роздольне не розроблена.

Крім того, відповідно до ст. 401 Цивільного кодексу України передбачено, що сервітут це право користування чужим майном, яке може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Згідно з ч. 2 ст. 401 Цивільного кодексу України сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

Відповідно до ч. 1 ст. 98 Земельного кодексу України передбачено що право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).

Стаття 99 Земельного кодексу України передбачає, що власники або землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати встановлення таких земельних сервітутів як: право проходу та проїзду на велосипеді; право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху; право прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв'язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій; право прокладати на свою земельну ділянку водопровід із чужої природної водойми або через чужу земельну ділянку; право відводу води зі своєї земельної ділянки на сусідню або через сусідню земельну ділянку; право забору води з природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право проходу до природної водойми; право поїти свою худобу із природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право прогону худ'оби до природної водойми; право прогону худоби по наявному шляху; право встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту будівель та споруд; інші земельні сервітути.

Зазначена норма дає чітке розуміння що для здійснення підприємницької діяльності встановлення земельного сервітуту не є можливим.

Згідно ч. 1 ст. 100 Земельного кодексу України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

Тобто законодавець пов'язує встановлення земельного сервітуту для власників чи користувачів суміжних земельних ділянок або іншої особи, потреби якої не можуть бути задоволені іншим чином ніж встановленням сервітуту.

У свою чергу ч. 3 ст. 98 Земельного кодексу України передбачено, що встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею.

З матеріалів справи вбачається, що земельна ділянка, яка надана фізичній особі - підприємцю Закардонному С.О. для розміщення павільйону дрібнороздрібної торгівлі, повністю позбавила Роздольненську селищну раду права користуватися зазначеної земельною ділянкою. Зазначене суперечить самої суті розуміння правової природи сервітуту.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 12 Земельного кодексу України, п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада здійснює передачу у власність або надання у користування земельної ділянки виключно відповідно до закону та у порядку, передбаченому Земельним кодексом України (2768-14) .

Таким чином, виходячи з матеріалів справи та приписів законодавства, суд приходить до висновку, що Роздольненська селищна рада при прийнятті спірного рішення 20-ї сесії 6 скликання від 14.03.2012 №573/01-1 "Про погодження розміщення малої архітектурної форми - павільйону дрібнороздрібної торгівлі та дозволу на встановлення особистого строкового сервітуту фізичній особі-підприємцю Закардонному Сергію Олексійовичу у смт. Роздольне, вул. Євпаторійське шосе", вийшла за межі своїх повноважень.

Відповідно до пункту 2 Роз'яснень Президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 року № 02-5/35 (v5_35800-00) "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що правова вимога про визнання недійсним та скасування рішення Роздольненської селищної ради від 14.03.2012 №573/01-1 "Про погодження розміщення малої архітектурної форми - павільйону дрібнороздрібної торгівлі та дозволу на встановлення особистого строкового сервітуту фізичній особі-підприємцю Закардонному Сергію Олексійовичу у смт. Роздольне, вул. Євпаторійське шосе" є обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

Що стосується вимоги прокурора про визнання недійсним договору про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності, укладеного 18.06.2012 між Роздольненською селищною радою та фізичною особою-підприємцем Закардонним С. О. та зареєстрованого у відділі Держкомзему у Роздольненському районі АР Крим за №0123955100:01:043:0032:05:01 від 09.10.2012, то суд зауважує наступне:

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України (254к/96-ВР) і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими в межах їх компетенції.

У своєму судовому рішенні суд вже зазначив, що Роздольненська селищна рада при прийнятті спірного рішення №573/01-1 від 14.03.2012 року вийшла за межі своїх повноважень, а тому суд визнав недійсним та скасував рішення Роздольненської селищної ради від 14.03.2012 №573/01-1 "Про погодження розміщення малої архітектурної форми - павільйону дрібнороздрібної торгівлі та дозволу на встановлення особистого строкового сервітуту фізичній особі-підприємцю Закардонному Сергію Олексійовичу у смт. Роздольне, вул. Євпаторійське шосе".

Частиною 1 статті 16 Цивільного Кодексу України встановлено, що захист цивільних прав та інтересів здійснюється, зокрема у такий спосіб, як визнання правочину н е д і й с н и м.

Згідно Роз'яснень Вищого арбітражного суду України № 02-5/111 від 12.03.1999 року (v_111800-99) "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними", господарський суд, вирішуючи спори про визнання угод недійсними, повинен встановити наявність тих о б с т а в и н, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме:

- відповідність змісту угоди вимогам закону;

- дотримання встановленої форми угоди;

- правоздатність сторін за угодою;

- у чому конкретно полягає неправомірність дії сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного Кодексу України п і д с т а в о ю недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Виходячи з того, що договір про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності від 18.06.2012, укладений між Роздольненською селищною радою (Власник) та фізичною особою-підприємцем Закардонним С. О. (Сервітуарій), був укладений на підставі рішення Роздольненської селищної ради від 14.03.2012 №573/01-1 "Про погодження розміщення малої архітектурної форми - павільйону дрібнороздрібної торгівлі та дозволу на встановлення особистого строкового сервітуту фізичній особі-підприємцю Закардонному Сергію Олексійовичу у смт. Роздольне, вул. Євпаторійське шосе", яке у судовому порядку судом визнано недійсним та скасовано, то суд приходить до висновку, що і договір, який укладений на підставі такого рішення, також повинен бути визнаний недійсним, а тому суд визнає вимоги прокурора про визнання недійсним договору про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності, укладений 18.06.2012 між Роздольненською селищною радою та фізичною особою-підприємцем Закардонним С. О., та зареєстрований у відділі Держкомзему у Роздольненському районі АР Крим за №0123955100:01:043:0032:05:01 від 09.10.2012, також обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 393 Цивільного Кодексу України власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади АР Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акту.

Згідно ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Враховуючи матеріали справи, та ті висновки, до яких дійшов суд, позовні вимоги прокурора Роздольненського району про зобов'язання Фізичної особи-підприємця Закардонного С. О. повернути земельну ділянку площею 0,0050 га вартістю 12 344,70 (кадастровий номер 0123955100:01:043:0032), що розташована в межах населеного пункту смт. Роздольне АР Крим, по вул. Євпаторійське шосе, Роздольненській селищній раді, є обґрунтованими, а тому також підлягають задоволенню.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошені у судовому засіданні 25.04.2013.

Повне рішення складено 29.04.2013.

Керуючись ст. 44, 49, 82- 85 ГПК України, суд

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати недійсним та скасувати рішення 20-ї сесії 6 скликання Роздольненської селищної ради від 14.03.2012 №573/01-1 "Про погодження розміщення малої архітектурної форми - павільйону дрібнороздрібної торгівлі та дозволу на встановлення особистого строкового сервітуту Закардонному С. О. у смт. Роздольне, вул. Євпаторійське шосе".

3. Визнати недійсним договір про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності, укладений 18.06.2012 між Роздольненською селищною радою (96200, АР Крим, смт Роздольне, вул. Леніна, 14) та фізичною особою-підприємцем Закардонним С. О. (вул. Восточна, буд. 31, смт. Роздольне, 96200, код ЄДР 20045033028), та зареєстрований у відділі Держкомзему у Роздольненському районі АР Крим за №0123955100:01:043:0032:05:01 від 09.10.2012.

4. Зобов'язати Фізичну особу-підприємця Закардонного С. О. (вул. Восточна, буд. 31, смт. Роздольне, 96200, код ЄДР 20045033028) повернути земельну ділянку площею 0,0050 га вартістю 12 344,70 (кадастровий номер 0123955100:01:043:0032), що розташована в межах населеного пункту смт. Роздольне АР Крим, по вул. Євпаторійське шосе, Роздольненській селищній раді.