За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр інфотехнологій" до Житлово-будівельного кооперативу "Локомотив-10" про стягнення 343261,75 грн. Головуючий суддя судді:Сташків Р.Б.; Літвінова М.Є.; Кирилюк Т.Ю. Представники: від позивача - Івченко-Шавула Т.А., представник за довіреністю; від відповідача -Сергієнко С.В., представник за довіреністю. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство "Екостандарт" звернулось до суду з позовною заявою про стягнення з Житлово-будівельного кооперативу "Локомотив-10" 269601,28 грн. основного боргу, 15578,50 грн. - 3% річних та 58081,97 грн. збитків від інфляції, а всього 343261,75 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді №450080 від 01.06.1999.

рішенням господарського суду м. Києва від 16.06.2011 позов Закритого акціонерного товариства "Екостандарт" було задоволено частково та стягнуто з Житлово-будівельного кооперативу "Локомотив-10 " 224659,11 грн. основного боргу, 58081,97 грн. збитків від інфляції, 15578,50 грн. - 3% річних, 2983,19 грн. державного мита та 205,10 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2011 №58/157 зазначене рішення залишене без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.12.2011 №58/157 постанова Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2011 №58/157 та рішення господарського суду м. Києва від 16.06.2011 №58/157 скасовані та справа направлена до господарського суду м. Києва на новий розгляд.

За наслідками нового розгляду рішенням господарського суду м. Києва від 17.05.2012 у справі №58/157-40/440 позов задоволено, вирішено стягнути з відповідача на користь позивача 86609,75 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію, 5941,94 грн. збитків від інфляції, 2276,01 грн. 3% річних, 3432,62 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.08.2012 у справі №58/157-40/440 рішення Господарського суду м. Києва від 17.05.2012 у справі №58/157-40/440 змінено, зменшено розмір державного мита до 948,28 грн. В інший частині рішення залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.11.2012 №58/157-40/440 рішення господарського суду м. Києва від 17.05.2012 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.08.2012 у справі №58/157-40/440 скасовано, справу направлено до господарського суду м. Києва на новий розгляд.

З матеріалів справи вбачається, що Закрите акціонерне товариство "Екостандарт" було перейменоване у Публічне акціонерне товариство "Екостандарт" у зв'яку із чим судом було задоволено клопотання відповідача щодо зміни назви позивача з Закритого акціонерного товариства "Екостандарт" на Публічне акціонерне товариство "Екостандарт", що відображено в ухвалі суду від 07.02.2012.

В подальшому згідно статті 25 ГПК України та на підставі договору факторингу від 28.09.2012 №28/09/12 укладеного між Публічним акціонерним товариством "ЕКОСТАНДАРТ" та Публічним акціонерним товариством "Фортуна-банк", та договору факторингу від 04.10.2012 №04/10/12 укладеного між Публічним акціонерним товариством "Фортуна-банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр інфотехнологій", згідно з якими право вимоги, серед іншого, за зобов'язанням, що виникло за договором на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води від 01.06.1999 № 450080, укладеного між позивачем та відповідачем по справі №58/157-40/440-34/511-2012 перейшли до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр інфотехнологій", ухвалою суду від 05.12.2012 було замінено позивача Публічне акціонерне товариство "Екостандарт" на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр інфотехнологій".

Позивач підтримав раніше заявлені зменшені позовні вимоги та просив стягнути з відповідача 86609,75 грн. основного боргу, 5941,94 грн. інфляційних втрат, 2276,01 грн. 3% річних, на підтвердження чого позивачем був наданий детальний розрахунок нарахувань та оплат за спожиту теплову енергію.

Відповідачем подані письмові пояснення, де зокрема останній вказав, що Розпорядження КМДА починаючи з 01 грудня 2006 року встановлювались тарифи на теплову енергію, не пройшли реєстрацію у відповідних органах Міністерства юстиції України (Головному управлінні юстиції у (в) м. Києві) і відповідно не набули чинності, тому застосовуватись не можуть. Дана правова позиція відповідача підтверджується постановою Верховного Суду України від 28.11.2011 у справі № 21-246а11 при розгляді заяви про перегляд справи №21-246а11 з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції пункту 2 Указу Президента України від 03.10.92 за № 493/92 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" (493/92) та пунктів 1, 2 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств ті інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.92 за №731 (731-92-п) .

У силу обов'язковості рішень Верховного Суду України відповідно до статті 111-28 ГПК України, відповідач зазначає, що відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду України від 28.11.2011 у справі № 21-246а11 до правовідносин у спірний період повинні застосовуватись тарифи встановлені Розпорядженням КМДА від 10.12.2004 у розмірі 65,30 грн. за 1 Гкал (з ПДВ). Дане розпорядження КМДА є останнім, що було зареєстровано в Київському міському управлінні юстиції (ГУ юстиції у (в) м. Києві).

Зважаючи на поданий контррозрахунок суми боргу ЖБК "Локомотив-10" перед ПАТ "Екостандарт", який подавався при попередніх розглядах цієї справи, станом на 01.04.2011 вбачається переплата за надані послуги з опалення та гарячого водопостачання у розмірі 290661,36 грн., що є підставою для відмови позивачу у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, дослідивши обставини та докази, на необхідність дослідження яких вказав Вищий господарський суд України у постанові від 07.11.2012, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

01.06.1999 між Закритим акціонерним товариством "Енергогенеруюча компанія "Укр-Кан Пауер ", яке перейменовано в подальшому на Закрите акціонерне товариство "Енергогенеруюча компанія "Дартеплоцентраль", яке в подальшому перейменовано на Закрите акціонерне товариство "Екостандарт", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр інфотехнологій" (позивачем) та Житлово-будівельним кооперативом "Локомотив-10" (відповідачем) був укладений договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 450080 (далі - Договір).

Відповідно до п. 6.4, п. 6.5 Договору відповідач щомісячно з 12-го по 14-е число отримує у позивача оформлені бланки актів звірки розрахунків за прийняту теплову енергію на початок розрахункового періоду, табулеграми та доручення на сплату прийнятої теплової енергії за поточний місяць з урахуванням недоплати або переплати за попередній місяць і самостійно сплачує за прийняту теплову енергію згідно отриманого платіжного доручення не пізніше 28 числа поточного місяця.

Згідно п.п. 1.1, 1.2, 2.1, розділу 5 вказаного договору позивач зобов'язався постачати теплову енергію у гарячій воді на межу балансової належності з відповідачем для потреб: опалення, гарячого водопостачання, яку відповідач зобов'язувався оплачувати своєчасно та в повному обсязі. Визначення кількості спожитої протягом розрахункового періоду теплової енергії здійснюється за приладами обліку та згідно договірних навантажень з урахуванням середньодобовому температурному перепаду.

Предметом позовних вимог позивача є стягнення з відповідача за неналежне виконання умов Договору суми боргу за період з 01.04.2008 до 01.11.2008 та з 01.12.2008 до 01.03.2011 в сумі 86609,75 грн., а також 5941,94 грн. інфляційних втрат, 2276,01 грн. 3% річних. Заборгованість за спірний період була заявлена позивачем в межах строку позовної давності.

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (ст.ст. 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України)

Відповідно до статті 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно ч. 6 та ч. 7 ст. 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Заперечуючи проти позову відповідач зазначає, що відповідні розпорядження КМДА за якими були встановлені тарифи на підставі яких позивач розраховував вартість спожитої теплової енергії не пройшли відповідної процедури державної реєстрації, а отже не набули чинності.

Відповідно до пункту 1.1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 25.12.2003 № 21-рп/2003 (v021p710-03) Київська міська державна адміністрація є єдиним в організаційному відношенні органом, який виконує функції виконавчого органу Київської міської ради та паралельно - функції місцевого органу виконавчої влади. З питань, віднесених до відання місцевого самоврядування, цей орган підзвітний і підконтрольний Київській міській раді, а з питань здійснення повноважень у сфері виконавчої влади - Кабінету Міністрів України.

Вищий господарський суд України вказав, що при вирішенні даного спору судам, окрім іншого, слід дослідити (в контексті вказаного рішення Конституційного Суду України), затверджені розпорядженнями КМДА тарифи, за якими позивачем нараховувались відповідачу кошти до сплати, приймались КМДА як місцевим органом виконавчої влади або виконавчим органом Київської міської ради і, в залежності від встановленого визначитись, чи підлягали спірні розпорядження державній реєстрації.

Зазначене є передумовою для з'ясування питання наявності заборгованості відповідача перед позивачем по спірному договору, оскільки відповідно до Указу Президента України "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" від 03.10.1992 № 493/92 (493/92) та Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 №731 (731-92-п) , міністерства, інші центральні органи виконавчої влади направляють для виконання нормативно-правові акти лише після їх державної реєстрації та офіційного опублікування. У разі порушення зазначених вимог нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані.

Відповідач стверджує, що правомірним є застосування тарифів встановлених розпорядженням КМДА від 10.12.2004 у розмірі 65,30 грн. за 1 Гкал (з ПДВ), оскільки дане розпорядження КМДА є останнім що було зареєстровано в Київському міському управлінні юстиції (ГУ юстиції у (в) м. Києві).

Натомість позивач вказує, що відповідно до розпоряджень Київської міської державної адміністрації про затвердження тарифів на теплову енергію з Відповідачем укладались угоди: Угода № 5, № 6, № 7, № 8 та Угода від 11.10.2010 (копії угод додані до матеріалів справи), які підписані обома сторонами та скріплені печатками. Згідно п. 6.1.1. даних Угод, тарифи на теплову енергію для житлових організацій застосовуються "Енергопостачальною організацією" з дня введення їх в дію при розрахунках за теплову енергію.

Крім того, відповідно до п. 6.1.5 вказаних вище Угод, "Покупець" та "Енергопостачальна організація" дійшли згоди, що у випадку зміни тарифів на теплову енергію рішеннями (розпорядженнями) органів місцевого самоврядування, актами інших органів, що затверджують (погоджують, встановлюють) тарифи на теплову енергію. "Покупець" (в даному випадку ЖБК "Локомотив-10") зобов'язується сплачувати вартість спожитої теплової енергії на підставі змінених тарифів.

Як вбачається з матеріалів справи, з вересня 2008 року по травень 2009 року нарахування здійснювались згідно Розпорядження Київської міської державної адміністрації (далі - КМДА) "Про затвердження тарифів на теплову енергію та встановлення, погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для відпуску бюджетним установам і організаціям, іншим споживачам" від 31.01.2007 №86 (raa086017-07) . У червні та липні 2009 року нарахування здійснювались згідно розпоряджень КМДА "Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та затвердження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення" від 29.04.2009 № 519 (ra0519017-09) , 520 (ra0520017-09) . У серпні та вересні 2009 року нарахування здійснювались згідно розпорядження КМДА "Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення" від 31.08.2009 №981 (ra0981017-09) . За жовтень 2009 року нарахування здійснювались згідно розпорядженням КМДА від 31.08.2009 №978 (ra0978017-09) , №979 (ra0979017-09) , №980 (ra0980017-09) та №981 (ra0981017-09) " від 30.09.2009 №1141 (ra1141017-09) . З листопада 2009 року по червень 2010 року нарахування здійснювались згідно розпорядження КМДА "Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення" від 15.10.2009 №1192 (ra1192017-09) . В період з липня 2010 року по грудень 2010 року (включно) нарахування здійснювались згідно розпорядження КМДА "Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення" від 31.05.2010 № 392 (ra0392017-10) - 125,47 грн. У січні та лютому 2011 року нарахування здійснювались згідно постанови НКРЕ "Про затвердження тарифів на теплову енергію ЗАТ "Екостандарт"" від 14.12.2010 № 1726 (v1726227-10) .

На підставі пунктів 1, 2 Указу Президента України №493/92 від 30.10.1992 (493/92) "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" (Указ Президента України) нормативно-правові акти, які видаються органами виконавчої влади, та які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації. При цьому державна реєстрація нормативно-правових актів КМДА здійснює Київське міське управління юстиції.

Зі змісту постанови Верховного Суду України від 28.11.2011 щодо розгляду справи з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції пункту 2 Указу Президента України від 03.10.1992 за №493/92 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" (493/92) та пунктів 1,2 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств ті інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.92 за №731 (731-92-п) , вбачається, що розпорядження КМДА відповідно до приписів чинного законодавства України та зважаючи на рішення Конституційного Суду України від 25.12.2003 №21-рп/2003 (v021p710-03) повинні проходити державну реєстрацію.

Відповідно до статті 111-28 ГПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Судом встановлено, що розпорядження КМДА починаючи з 01 грудня 2006 року, якими встановлювались тарифи на теплову енергію не пройшли реєстрацію у відповідних органах Міністерства юстиції України (Головному управлянню юстиції у м. Києві) і відповідно не набули чинності, тому застосовуватись до спірних правовідносин не можуть.

Таким чином, керуючись п. 2 Указу Президента України, п.п. 1, 2 Положення державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992, №731 (731-92-п) слід дійти висновку, що вищевказані розпорядження, на підставі яких були застосовані позивачем тарифи за надані послуги не набрали чинності у встановленому законом порядку.

Отже, позивачем не доведено встановлення відповідно до вимог закону цін (тарифів), за якими належить здійснити відповідачу розрахунок за послуги надані за спірний період.

Таким чином, є обґрунтованим нарахування плати за надані послуги відповідачу за період з 01.04.2008 до 01.01.2011, виходячи із тарифів, передбачених розпорядженням Київської міської державної адміністрації №1245 від 20.06.2002 (ra1245017-02) , в редакції розпорядження Київської міської державної адміністрації від 31.03.2005 №499 (ra0_19017-05) , зареєстрованого в Київському міському управлінні юстиції 27.06.2002 №46/429, у зв'язку із чим за період з 01.04.2008 до 01.01.2011 є передплата в сумі 294166,34 грн.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про відмову в позові в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 86609,75 грн.

Враховуючи відсутність встановлення факту прострочення виконання грошового зобов'язання суд також відмовляє у задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача 5941,94 грн. інфляційних втрат, 2276,01 грн. 3% річних.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються відповідно до статті 49 ГПК України при відмові у позові на позивача.

Відповідно до пункту 4.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 (va007600-13) "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України (1798-12) " у випадку скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32- 34, 43, 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

У позові відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Інфотехнологій" (01054, м. Київ, вул. Тургенєвська, буд. 22, ідентифікаційний код 32531966) на користь Житлово-будівельного кооперативу "Локомотив-10" (02091, м. Київ, вул. Ревуцького, 11 г, ідентифікаційний код 22883046) 1716 (одну тисячу сімсот шістнадцять) грн. 31 коп. витрат по сплаті державного мита за розгляд апеляційної скарги.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Інфотехнологій" (01054, м. Київ, вул. Тургенєвська, буд. 22, ідентифікаційний код 32531966) на користь Житлово-будівельного кооперативу "Локомотив-10" (02091, м. Київ, вул. Ревуцького, 11 г, ідентифікаційний код 22883046) 1717 (одну тисячу сімсот сімнадцять) грн. витрат по сплаті державного мита за розгляд касаційної скарги.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Інфотехнологій" (01054, м. Київ, вул. Тургенєвська, буд. 22, ідентифікаційний код 32531966) на користь Житлово-будівельного кооперативу "Локомотив-10" (02091, м. Київ, вул. Ревуцького, 11 г, ідентифікаційний код 22883046) 923 (дев'ятсот двадцять три) грн. 20 коп. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Інфотехнологій" (01054, м. Київ, вул. Тургенєвська, буд. 22, ідентифікаційний код 32531966) на користь Житлово-будівельного кооперативу "Локомотив-10" (02091, м. Київ, вул. Ревуцького, 11 г, ідентифікаційний код 22883046) 949 (дев'ятсот сорок дев'ять) грн. судового збору за розгляд касаційної скарги.

Після набрання рішенням законної сили видати накази.

рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 07.03.2013