5024/1737/2012 Про визнання недійсним акту заліку взаємних однорідних вимог - 31.01.2013 Прийняття

Представник відповідача-1 в ході судового розгляду справи заперечував проти позовних вимог, відповідно до відзиву на позовну заяву, посилаючись на наступні обставини. На думку відповідача-1, у зв'язку з тим, що ТОВ "Торговий дім "Сучасні будівельні рішення" останній платіж здійснили 09.08.2011 року, то перебіг позовної давності розпочався заново з 10.08.2011 року, і не сплинув станом на 30.03.2012 року, коли між ТОВ "Торговий дім "Сучасні будівельні рішення" та ПрАТ "Чумак" було підписано Акт проведення заліку однорідних вимог. ПрАТ "Чумак" мав право виконати взяті на себе грошові зобов'язання за договорами купівлі-продажу продукції № 11 від 06.09.2011 р. та № 17 від 16.09.2011 р. у будь-який час до останньої дати, обумовленої вказаними договорами, тому на дату підписання акту проведення заліку зустрічних однорідних вимог від 30.03.12 р. строк виконання вимог за вказаними вище договорами, на думку відповідача-1, настав. Зазначення у пунктах 2 та 3 акту проведення заліку зустрічних однорідних вимог від 30.03.12 р. неіснуючих договорів про уступку права вимоги № 0904/12-1 від 09.04.12 р. та № 0904/12-4 від 09.04.2012 р. є помилкою. Крім того, на думку відповідача-1, ТОВ "Завод будівельних матеріалів № 1" не має права на подання позову на захист інтересів ТОВ "Торговий дім "Сучасні будівельні рішення", оскільки права позивача не порушені.

Представник відповідача-2 в ході судового розгляду справи визнав позовні вимоги у повному обсязі, відповідно до відзиву на позовну заяву. На судове засідання 31.01.12 р. представник відповідача-2 не прибув, хоча належним чином був повідомлений про час, дату і місце проведення засідання суду, про що свідчить відповідна розписка в матеріалах справи.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 10.01.13 р. до 24.01.13 р.

Судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, що прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, господарський суд

Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів № 1" (надалі за текстом рішення - позивач) є виробником автоклавного газобетону.

У вересні 20011 року між позивачем та Приватним акціонерним товариством "Чумак" (надалі за текстом рішення - відповідач-1) було укладено два договори купівлі - продажу газобетону, а саме договір купівлі-продажу № 11 від 06.09.2011 року за яким вартість газобетону складала 700 000,00 грн. та договір купівлі-продажу № 17 від 16.09.2011 року за яким вартість газобетону складала 595 000,00 грн.

У березні 2012 року між позивачем, відповідачем-1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сучасні будівельні рішення" (надалі за текстом рішення - відповідач-2) було укладено два трьохсторонніх договори про уступку права вимоги № 3003/12-4 від 30.03.2012 року та № 3003/12-1 від 30.03.2012 року, відповідно до умов яких відповідач-2 отримав право вимоги до відповідача-1 щодо стягнення заборгованості за газобетон, поставлений позивачем на користь відповідача-1 за договорами купівлі-продажу № 11 від 06.09.2011 року та № 17 від 16.09.2011 року.

У жовтні 2012 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів № 1" до Господарського суду Херсонської області заявлено позов про стягнення з ПАТ "Чумак" заборгованості за газобетон за договорами купівлі-продажу № 11 від 06.09.2011 року та № 17 від 16.09.2011 року. За вказаним позовом господарським судом Херсонської області порушено провадження у справі № 5024/1482/2012. Обґрунтовуючи свої заперечення проти позову у зазначеній справі, ПАТ "Чумак" Господарському суду Херсонської області було надано завірені копії наступних документів: договору про уступку права вимоги № 3003/12-4 від 30.03.2012 року; договору про уступку права вимоги № 3003/12-1 від 30.03.2012 року; Акту проведення заліку взаємних однорідних вимог від 30.03.2012 року, підписаного між ПАТ "Чумак" та ТОВ "Торговий дім "Сучасні будівельні рішення" (надалі за текстом рішення - спірний акт заліку), який за своєю правовою природою є правочином.

Згідно спірного акту заліку від 30.03.2012 року зараховані зустрічні вимоги, які виникли між відповідачем-1 та відповідачем-2 на підставі угоди від 01.07.2009 року, за якою ПАТ "Чумак" є кредитором, а ТОВ "Торговий дім "Сучасні будівельні рішення" є боржником на суму 2 778 642,17 грн., з яких: 2 122 956,08 штраф; 655686,09 грн. проценти за користування грошовими коштами.

Крім того, згідно спірного акту заліку від 30.03.2012 року, ТОВ "Торговий дім "Сучасні будівельні рішення" здійснив погашення даного боргу перед ПАТ "Чумак" за рахунок свого права вимоги за договорами купівлі-продажу продукції № 11 від 06.09.2011 року та № 17 від 16.09.2011 року, переданого позивачем відповідачу-2 за договорами уступки права вимоги від 30.03.20112 року № 3003/12-4 та № 3003/12-1.

Відповідно до п. 2.4. договору купівлі-продажу продукції № 11 від 06.09.2011р., продаж товару здійснюється з відстрочкою платежу яка надасться терміном на один рік від дати підписання сторонами акту прийому передачі товару. Акт прийому передачі товару за вказаним договором купівлі-продажу підписаний сторонами 04.10.2011 р., тому строк виконання зобов'язання спливає 04.10.2012 і саме вказана дата є строком виконання відповідної вимоги.

Відповідно до п. 2.4. договору купівлі-продажу продукції № 17 від 16.09.2011р., продаж товару здійснюється з відстрочкою платежу яка надається терміном на один рік від дати підписання сторонами акту прийому передачі товару. Акт прийому передачі товару за вказаним договором купівлі-продажу підписаний сторонами 06.10.2011 р.. тому строк виконання зобов'язання спливає 06.10.2012 р. і саме вказана дата є строком виконання відповідної вимоги.

Отже, станом на 30.03.2012 р. (дата підписання відповідачами спірного акту заліку) не настав строк вимоги (з боку відповідача-2) за договорами купівлі-продажу продукції № 11 від 06.09.2011 р. та № 17 від 16.09.2011 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

В такому випадку, у зв'язку з відсутністю вказаної зустрічної однорідної вимоги, інша однорідна вимога не може бути зарахована.

У пунктах 2 та 3 спірного акту проведення заліку взаємних однорідних вимог від 30.03.2012 р. зазначено, що згідно з договорами купівлі-продажу продукції № 11 від 06.09.11 р. та № 17 від 16.09.2011 р. сторона-1 (ПАТ "Чумак") є боржником, а сторона-2 (ТОВ "Торговий дім" Сучасні будівельні рішення") є кредитором відповідно до договору про уступку права вимоги № 0904/12-1 від 09.04.12 р. та № 0904/12-4 від 09.04.2012 р., однак останні сторонами не укладались, що не заперечується учасниками судового процесу, а вказана у спірному акті заліку інформація є помилковою, призводить до зарахування неіснуючої вимоги з боку відповідача-2.

Однією з грошових вимог (з боку відповідача-1), яка зарахована згідно спірного акту заліку взаємних однорідних вимог, є штраф у розмірі 27,7% від суми заборгованості. При цьому, з урахуванням положень ч. 5 ст. 261 ЦК України, судом враховується початок перебігу річного строку позовної давності не з моменту пред'явлення претензії відповідачем-1 відповідачу-2, на що посилається позивач у позовній заяві, а з моменту прострочення виконання основного зобов'язання, а саме з 01.08.2009 р. за умовами пунктів 3.1., 3.4., 3.6. угоди від 01.07.09 р., укладеної між відповідачем-1 та ТОВ "Томатна країна".

Відповідно до положень ст. 262 ЦК України заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 602 ЦК України не допускається зарахування зустрічних вимог у разі спливу позовної давності.

Однак, в даному випадку судом не приймається до уваги посилання позивача на сплив річного строку позовної давності за вказаною вимогою, а заперечення відповідача-1 визнаються судом обґрунтованими, оскільки відповідачем-2 неодноразово сплачено на часткове виконання основного зобов'язання за Договором про переведення боргу б/н від 27.07.2009 р., а саме 04.12.2009 р., 06.01.2010 р., 15.06.2011 р., 25.06.2011 p., 01.07.2011 p., 08.07.2011, 19.07.2011 p., 09.08.2011 p., що підтверджується виписками по особовому рахунку відповідача-1. Таким чином, відповідачем-2 вчинено дії, що свідчить про визнання ним свого боргу (основного зобов'язання).

Відповідно ж до положень частин 1 та 3 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Отже, з дня останнього платежу на виконання основного зобов'язання, а саме з 09.08.11 р. до дня підписання спірного акту заліку (30.03.12 р.) річний строк давності щодо вимоги про сплату штрафу не сплинув.

Статтею 203 ЦК України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч ч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Отже, підставою недійсності правочину за ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України є невідповідність змісту правочину нормам ЦК України (435-15) , іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

За вказаних обставин, враховуючи, що спірний акт проведення заліку взаємних однорідних вимог від 30.03.2012 р. суперечить вимогам ст. 601 ЦК України, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з правовою позицією, викладеною у ч. 1 п. 4 Роз'яснень Вищого господарського суду України N 02-5/111 від 12.03.99 (v_111800-99) "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" якщо чинне законодавство не визначає кола осіб, які можуть бути позивачами у справах, пов'язаних з визнанням угод недійсними, господарському суду для вирішення питання про прийняття позовної заяви слід керуватися правилами статті 2 ГПК. Отже, крім контрагентів за договором, прокурора, державних та інших органів позивачем у справі може бути будь-яке підприємство, установа, організація, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує ця угода.

Як зазначено у позовній заяві, у жовтні 2012 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів № 1" до Господарського суду Херсонської області подано позов про стягнення з ПАТ "Чумак" заборгованості за газобетон за договорами купівлі-продажу № 11 від 06.09.2011 року та № 17 від 16.09.2011 року. За вказаним позовом господарським судом Херсонської області порушено провадження у справі № 5024/1482/2012. На обґрунтування своїх заперечень проти позову у зазначеній справі ПАТ "Чумак" було зокрема надано завірені копії спірного Акту проведення заліку взаємних однорідних вимог від 30.03.2012 року, підписаного між ПАТ "Чумак" та ТОВ "Торговий дім "Сучасні будівельні рішення", що не заперечується сторонами та свідчить про порушення майнових прав позивача спірним актом заліку.

Судом не приймаються до уваги посилання позивача в обґрунтування позовних вимог на двосторонні угоди між ТОВ "Завод будівельних матеріалів № 1" та ТОВ "Торговий дім

"Сучасні будівельні рішення" про розірвання тристоронніх договорів про уступку права

вимоги, укладених між ТОВ "Завод будівельних матеріалів № 1", ТОВ "Торговий дім

"Сучасні будівельні рішення" та ПрАТ "Чумак", оскільки вказані обставини не існували на момент складання спірного акту заліку і не впливають на його законність.

Неповідомлення позивача відповідачами про укладення спірного акту заліку не є підставою його недійсності через відсутність відповідних приписів закону щодо обов'язковості вчинення такого повідомлення.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідачів порівну, а зайво сплачений позивачем судовий збір у розмірі 61грн.00коп. підлягає поверненню з держбюджету на підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст. ст. 82- 85 Господарського процесуального кодексу України,

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним Акт заліку взаємних однорідних вимог № б\н, укладений 30.03.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім

"Сучасні будівельні рішення" та Приватним акціонерним товариством "Чумак".

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Чумак" (74800, Херсонська обл., м. Каховка, вул. Козацька, 3, код ЄДРПОУ - 24106105) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів № 1" (74900, Херсонська обл., м. Нова Каховка, вул. Першотравнева, 79, код ЄДРПОУ - 35115625) 536грн.50коп. витрат по сплаті судового збору. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сучасні будівельні рішення" (01014 м. Київ, вул. Бастіонна, буд. 15. оф. 6, код ЄДРПОУ - 36462980) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів № 1" (74900, Херсонська обл., м. Нова Каховка, вул. Першотравнева, 79, код ЄДРПОУ - 35115625) 536грн.50коп. витрат по сплаті судового збору. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Завод будівельних матеріалів № 1" (74900, Херсонська обл., м. Нова Каховка, вул. Першотравнева, 79, код ЄДРПОУ - 35115625) з Державного бюджету України зайво сплачений судовий збір у розмірі 61грн.00коп. Оригінал квитанції № 2 від 10.12.2012 р. на сплату судового збору у розмірі 1134грн.00коп. знаходиться в матеріалах справи.

(рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом).