За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нортіма"

До Фонду державного майна України

Державного казначейства України

про стягнення 405 391 980,82 грн.

за участю Генеральної прокуратури України

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нортіма"(далі - Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фонду державного майна України (далі Відповідач –1, ФДМУ) та Державного казначейства України (далі Відповідач –2, ДКУ) про стягнення 405 391 980,82 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15.07.2009 Відповідачем –1 оголошено конкурс з використанням відкритості пропонування ціни за принципом аукціону з продажу пакета акцій Відкритого акціонерного товариства "Одеський припортовий завод". Умовами конкурсу встановлено, що для участі в ньому потенційний покупець перераховує на розрахунковий рахунок Фонду державного майна України конкурсну гарантію у сумі 400 000 000,00 грн. 21.09.2009 Позивач подав документи на підтвердження своєї участі у конкурсі в тому числі платіжне доручення № 1462 від 18.09.2009, яке підтверджувало перерахування на розрахунковий рахунок Відповідача конкурсної гарантії у розмірі 400 000 000,00 грн. для участі у конкурсі з продажу пакета акцій ВАТ "Одеський припортовий завод".

29.09.2009 конкурсна комісія з продажу пакета акцій ВАТ "Одеський припортовий завод"не визнала результатів конкурсу, у зв’язку з припиненням конкурсу до затвердження переможця конкурсу. На час розгляду справи Відповідач –1 не повернув внесену конкурсну гарантію в обумовлений договором строк, у зв'язку з чим Позивач просить стягнути з Відповідача зазначені кошти з урахуванням трьох відсотків річних у розмірі 1 709 589,04 грн. та трьох відсотків за користування чужими грошовими коштами у розмірі 1 709 589,04 грн.

У відзиві на позовну заяву Відповідач –1 проти задоволення позову заперечує, вказуючи на те, що Відповідачами вжито усіх залежних від нього заходів щодо повернення Позивачу конкурсної гарантії: 30.09.2009, 06.10.2009 та 28.10.2009 направлено Державному казначейству України доручення про перерахування Позивачу конкурсної гарантії. Проте, Державне казначейство України безпідставно повернуло платіжні доручення без виконання, посилаючись на невідповідність оформлених документів (платіжних доручень) вимогам чинного законодавства. Вимоги Позивача про стягнення з Відповідача –1 трьох процентів річних та трьох відсотків за користування чужими грошовими коштами вважає необґрунтованими у силу вимог ст. 612 Цивільного кодексу України. При цьому Відповідач –1 зазначає, що пунктом 7.6 Положення про порядок проведення конкурсів з продажу пакетів акцій акціонерних товариств (затверджено наказом Фонду державного майна України від 31 серпня 2004 № 1800 (z1634-04) , розпорядженням Антимонопольного комітету України від 31 серпня 2004 № 330-р (za634-04) , рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондовою ринку від 17 листопада 2004 № 489 (zb634-04) , зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2004 за № 1634/10233) встановлено, що орган приватизації повертає конкурсні гарантії усіх учасників конкурсу, крім переможця конкурсу, протягом 10 календарних днів після укладення договору купівлі-продажу, інформує учасників конкурсу про підсумки конкурсу. Оскільки рішенням конкурсної комісії, викладеним у протоколі № 2 засідання конкурсної комісії з продажу пакета акцій ВАТ "Одеський припортовий завод"від 29.09.2009, Позивача не визнано переможцем конкурсу, тому Фонд не укладав договору купівлі-продажу. З огляду на вищевказану норму положення та відсутність договору купівлі-продажу у Фонду не виникло зобов'язання щодо повернення коштів. Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. При цьому розуміючи, що зазначені кошти не відносяться до державних коштів, Відповідач –1 вчинив всі необхідні дії щодо повернення конкурсних гарантій.

10.12.2009 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшло повідомлення заступника Генерального прокурора України В. Кудрявцева від 09.12.2009 № 05/1/2-8769-08 про вступ прокурора у справу № 32/688 з метою захисту інтересів держави у даній справі.

21.12.2009 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Позивача про збільшення позовних вимог, відповідно до якого збільшено вимоги щодо стягнення трьох відсотків річних у розмірі 2 695 890,41 грн. та трьох відсотків за користування чужими грошовими коштами у розмірі 2 695 890,41 грн.

Прокурор та Відповідач –2 проти задоволення позову заперечують, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість позовних вимог.

Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи та представника прокуратури, господарський суд міста Києва,

15.07.2009 Фондом державного майна України оголошено конкурс з продажу пакета акцій відкритого акціонерного товариства "Одеський припортовий завод". Інформаційне повідомлення про проведення конкурсу з продажу пакета акцій Відкритого акціонерного товариства "Одеський припортовий завод"опубліковано в додатку до держаного інформаційного бюлетеня про приватизацію "Відомості приватизації"№ 27 (569) від 15.07.2009. Відповідно до пункту 7 інформаційного повідомлення для участі у конкурсі потенційний покупець повинен сплатити 400 000 000,00 грн. конкурсної гарантії на розрахунковий рахунок Фонду державного майна України .

Згідно з п. 2 інформаційного повідомлення Фонд державного майна України пропонував до продажу пакет акцій у кількості 795 083 903 шт., що становить 99,567 % статутного капіталу товариства. Відповідно до п. 6 інформаційного повідомлення конкурс проводиться відповідно до Положення "Про порядок проведення конкурсів з продажу пакетів акцій акціонерних товариств", затвердженого наказом Фонду державного майна України від 31.08.2004 № 1800 (z1634-04) , розпорядженням Антимонопольного комітету України від 31.08.2004 № 330-р (za634-04) , рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.11.2004 № 489 (zb634-04) , зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 23.12.2004 за № 1634/10233, зі змінами та доповненнями.

21.09.2009 Позивач платіжним дорученням № 1462 від 18.09.2009 перерахував на рахунок Відповідача –1 (р/р 37316021000058 в ОПЕРУ ДКУ, м. Київ, МФО 820172, код за ЄДРПОУ 00032945, одержувач коштів –Фонд державного майна України) конкурсну гарантію у розмірі 400 000 000,00 грн. для участі у конкурсі.

29.09.2009 проведено конкурс з продажу пакета акцій ВАТ "Одеський припортовий завод", за результатами проведення якого конкурсна комісія склала протокол № 2.

Наказом Відповідача – 1 від 29.09.2009 № 1532 "Про підсумки конкурсу з продажу пакета акцій ВАТ "Одеський припортовий завод"(Одеська обл., м. Южне, код ЄДРПОУ 00206539) затверджено протокол № 2 від 29.09.2009 засідання конкурсної комісії з продажу пакета акцій ВАТ "Одеський припортовий завод" з використанням відкритості пропонування ціни за принципом аукціону.

Відповідно до п. 2 наказу Фонду державного майна України № 1532 від 29.09.2009 зобов’язано Департамент фінансової роботи (О.Дьякову) повернути конкурсну гарантію учасникам конкурсу, зокрема, Товариству з обмеженою відповідальністю "Нортіма"у сумі 400 000 000,00 грн., перераховану платіжним дорученням від 18.09.2009 № 1462.

Відповідач –1 направив Позивачу лист (вих. № 10-14-14356), в якому повідомив Позивача про те, що 30.09.2009 Фонд державного майна України передав Державному казначейству України платіжне доручення № 12 від 29.09.2009 на повернення конкурсної гарантії у сумі 400 000 000,00 грн. з усіма необхідними супровідними документами.

Однак Державним казначейством України платіжне доручення повернуте Фонду державного майна України для доопрацювання, з посиланням у супровідному листі № 12-04/1684-16478 на те, що у призначенні платежу не зазначено документ, який визначає настання відповідних умов і є підставою для повернення коштів учасникам конкурсу. При цьому Державне казначейство України, послалось на Інструкцію з обліку коштів, розрахунків та інших активів бюджетних установ, затверджену наказом Державного казначейства України від 26.12.2003 № 242 (z0106-04) та зареєстровану в Міністерстві юстиції України 23 січня 2004 року за № 106/8705 (z0106-04) , згідно з якою за балансовим рахунком 3731 бюджетні установи відкривають депозитні рахунки, де обліковуються кошти, які отримали бюджетні установи в тимчасове зберігання згідно з законодавством без права користування цими коштами, і з настанням відповідних умов належать поверненню або перерахуванню за призначенням. При цьому Державне казначейство України не відмовило у виконанні платіжного доручення № 12 від 29.09.2009.

06.10.2009 ФДМУ вдруге направив для виконання Державному казначейству України платіжне доручення № 12 від 05.10.2009, при цьому в призначенні платежу зазначив підставу та настання відповідних умов, а саме: повернення конкурсної гарантії згідно з наказом ФДМУ від 29.09.2009 № 1532, протоколу № 2 від 29.09.2009, Положення від 31.08.2004 № 1800 (z1634-04) , публікації у газеті "Відомості приватизації"від 15.07.2009 № 27 (569), платіжного доручення № 1462 від 18.09.2009. Крім того, Державному казначейству України ФДМУ були надані копії перелічених документів.

Державне казначейство України листом від 20.10.2009 № 12-04/1817-17782 знову повернуло без виконання платіжне доручення № 12 від 05.10.2009, посилаючись на те, що у графі "Призначення платежу"міститься понад 160 символів. Нове платіжне доручення з листом ФДМУ направив ДКУ 28.10.2009.

Відповідно до ст. 1073 Цивільного кодексу України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином ризик неналежного виконання Відповідачем –2 зобов’язань щодо своєчасного перерахування грошових коштів покладається на Відповідача –1.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про приватизацію державного майна" продаж об'єктів приватизації на аукціоні, за конкурсом та на фондових біржах здійснюється у порядку, що затверджується Фондом державного майна України, Антимонопольним комітетом України, Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

У зв'язку з набранням чинності Цивільним, Господарським кодексами України (436-15) та відповідно до Закону України "Про приватизацію державного майна" (2163-12) наказом Фонду державного майна України від 31.08.2004 № 1800 (z1634-04) , розпорядженням Антимонопольного комітету України від 31.08.2004 № 330-р (za634-04) , рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.11.2004 № 489 (zb634-04) затверджено Положення про порядок проведення конкурсів з продажу пакетів акцій акціонерних товариств.

Відповідно до абз. 6 п. 1.3 Положення про порядок проведення конкурсів з продажу пакетів акцій акціонерних товариств, конкурсна гарантія учасника –визначений згідно з умовами відповідного конкурсу внесок у вигляді грошових коштів у розмірі 10 відсотків початкової вартості пакета акцій.

Згідно з інформаційним повідомленням про проведення конкурсу з продажу пакета акцій відкритого акціонерного товариства "Одеський припортовий завод", для участі у конкурсі з продажу пакета акцій Відкритого акціонерного товариства "Одеський припортовий завод"учасникам конкурсу необхідно сплатити на розрахунковий рахунок Фонду державного майна України 400 000 000,00 грн. в якості конкурсної гарантії для участі у конкурсі.

Судом встановлено, що 18.09.2009 Позивачем перераховано на розрахунковий рахунок Відповідача –1 конкурсну гарантію у розмірі 400 000 000,00 грн. для цілей участі у конкурсі з продажу пакета акцій Відкритого акціонерного товариства "Одеський припортовий завод". Зазначена обставина Відповідачем не заперечується.

Згідно з абз. 1 п.п 2.1 п. 2 наказу Відповідача –1 від 29.09.2009 № 1532 Департаменту фінансової роботи (О.Дьякову) наказано повернути Позивачу конкурсну гарантію у сумі 400 000 000,00 (чотириста мільйонів) гривень, перераховану платіжним дорученням від 18.09.2009 № 1462.

При цьому Відповідач –1 не заперечує наявності у нього обов’язку повернути Позивачу внесені ним кошти як конкурсну гарантію. Відповідачами також визнано факт, що конкурсна гарантія Позивачу на момент розгляду справи не повернута.

Враховуючи викладені обставини, суд приходить до висновку, що Позивач вправі вимагати від Відповідача повернення конкурсної гарантії, а Відповідач –1 зобов'язаний повернути Позивачу внесену ним конкурсну гарантію.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Згідно положень ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Пунктом 7.6 Положення про порядок проведення конкурсів з продажу пакетів акцій акціонерних товариств передбачено, що протягом 10 календарних днів після укладення договору купівлі-продажу орган приватизації інформує учасників конкурсу про підсумки конкурсу, повертає конкурсні гарантії усіх учасників конкурсу, крім переможця конкурсу, готує й опубліковує в додатку до "Державного інформаційного бюлетеня про приватизацію"–газеті "Відомості приватизації"інформаційне повідомлення про підсумки конкурсу, а також інформує Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку та Антимонопольний комітет України про підсумки конкурсу. Положення про порядок проведення конкурсів з продажу пакетів акцій акціонерних товариств не передбачає та не встановлює строків повернення конкурсної гарантії у випадку, коли результати проведеного конкурсу з продажу пакетів акцій акціонерних товариств Відповідачем –1 не визначаються, а також коли за результатами проведеного конкурсу (за підсумками конкурсу) не визначено переможця конкурсу.

Відповідно до п. п. 1, 2, 5, 6 Тимчасового положення про Фонд державного майна України, яке затверджене Постановою Верховної Ради України від 07.07.1992 № 2558-XII (2558-12) , Фонд державного майна є державним органом з самостійним статусом та визначеними повноваженнями, що здійснює державну політику в сфері приватизації державного майна України та який у своїй діяльності підпорядкований і підзвітний Верховній Раді України.

Так, Наказом Фонду державного майна України № 1532 від 29.09.2009 прийнято рішення про повернення конкурсної гарантії учасникам конкурсу, зокрема Товариству з обмеженою відповідальністю "Нортіма"коштів у розмірі 400 000 000,00 грн., що перераховані платіжним дорученням від 18.09.2009 № 1462.

Наказ –це основний нормативний акт, який є одночасно розпорядчим документом і видається суб'єктом нормотворення в процесі здійснення ним виконавчо-розпорядчої діяльності з метою виконання покладених на нього завдань відповідно до наданої компетенції.

рішення відповідного суб'єкта згідно з його повноваженнями, яке спрямовано на вирішення оперативних або організаційно-розпорядчих питань (розпорядчий акт) чи на регулювання суспільних відносин і містить норми права, має неперсоніфікований характер і розраховане на неодноразове застосування (нормативно-правовий акт).

Таким чином, прийнявши зазначений наказ, Фонд державного майна України визнав за собою обов’язок повернути вказані в ньому кошти зазначеним особам, зобов’язавши свій структурний підрозділ вчинити необхідні дії, у зв'язку з чим суд не приймає посилання Відповідача –1 на передбачений п. 7.6 Положення порядок повернення конкурсної гарантії з відкладальною умовою.

При цьому зазначене твердження визнає і сам Відповідач –1, вказавши у відзиві на позовну заяву, що перераховані Позивачем кошти не відносяться до державних коштів, а тому вони підлягають поверненню і Фонд державного майна України вчинив всі необхідні дії щодо повернення конкурсних гарантій.

Станом на час розгляду справи конкурсна гарантія Позивачу не повернута. Таким чином, Відповідачем –1 не виконано перед Позивачем обов’язку з повернення конкурсної гарантії, що є порушенням його зобов’язань відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Оскільки Відповідач – 1 не виконав зобов'язання з повернення Позивачу конкурсної гарантії, то вимога Позивача про стягнення з Відповідача –1 400 000 000,00 грн. неповернутої Відповідачем – 1 конкурсної гарантії є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Посилання Відповідачів та прокурора на те, що на відносини приватизації не поширюється дія Цивільного кодексу України (435-15) суперечить ст.ст. 1, 345 ЦК України, а тому не береться судом до уваги. Також не береться до уваги посилання прокурора на те, що норми Господарського кодексу України (436-15) не регулюють відносини приватизації, оскільки це суперечить нормам ст.ст. 145, 146 ГК України.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 8.4 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" (2346-14) міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів, таким чином, останнім днем перерахування коштів є 02.10.2009, оскільки наказ Фонду державного майна України № 1532 був виданий 29.09.2009. Відтак прострочення виконання допущене Відповідачем –1 з 03.10.2009.

При цьому слід зауважити, що передбачене законом право вимагати три відсотки річних є способом захисту матеріального права та інтересу Позивача, суть якого полягає в відшкодуванні матеріальних втрат ТОВ "Нортіма"від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, які підлягають поверненню.

Враховуючи викладене, вимоги Позивача щодо стягнення з Фонду державного майна України 3 % річних від несвоєчасно повернутої конкурсної гарантії у розмірі 2 695 890,41 грн. є обґрунтованими, законними, отже такими, що підлягають задоволенню.

Проте, вимога Позивача щодо стягнення 3 % річних за користування чужими грошовими коштами в силу вимог ст. 536, 1214 Цивільного кодексу України не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

За користування чужими грошовими коштами в силу вимог ст. 536 ЦК України боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 1214 Цивільного кодексу України у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

Договір про повернення конкурсної гарантії, яким би був визначений порядок цього повернення та розмір відсотків за прострочення виконання вказаного зобов'язання, не укладався. Спеціальне законодавство також розміру відсотків не встановлює.

Таким чином Позивачем вимоги щодо стягнення процентів за користування грошовими коштами є необґрунтованими.

З огляду на вищевикладене, позов підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82- 84 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фонду державного майна України (01133, м. Київ, вул. Кутузова, 18/9, код ЄДРПОУ 00032945, р/р 37316021000058 в ОПЕРУ ДКУ, м. Київ, МФО 820172) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нортіма"(01054, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Леніна, буд 29-а, код ЄДРПОУ 32576409, п/р 26000050000365 в ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 305299) 400 000 000, 00 грн. (чотириста мільйонів гривень) конкурсної гарантії, 2 695 890,41 (два мільйони шістсот дев’яносто п'ять тисяч вісімсот дев’яносто гривень 41 коп.) нарахувань 3 % річних, 25 354,65 грн. (двадцять п’ять тисяч триста п’ятдесят чотири гривень 65 копійок) державного мита та 234,42 грн. (двісті тридцять чотири гривень 42 копійки) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Видати накази після набрання рішення законної сили.

рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) .