ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
Справа № 22/42
|
|
24.12.09 р.
|
За позовом Закритого акціонерного товариства " Сільгосппродукт"
До Закритого акціонерного товариства " К’юБіІ –УГПБ Іншуеренс"
Про стягнення 214 899, 41 грн.
Суддя Пінчук В.І.
Представники:
від позивача Ярощук П.А. - предст.
від відповідача Тимофіїв Ю.Л. - предст.
рішення прийняте 24.12.2009 р., оскільки у судових засіданнях 01.10.2009 р., 22.10.2009 р., 12.11.2009 р. розгляд справи відкладався відповідно до п. 1 ст. 77 ГПК України, а у судовому засіданні 03.12.2009 р. оголошувалась перерва.
Обставини справи:
12.01.2006 р. позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 208 890, 00 грн. страхового відшкодування, 5 105, 61 грн. пені, 903, 80 грн. 3% річних, а всього 214 899, 41 грн.
рішенням господарського суду м. Києва № 22/42 від 17.05.2006 р. (суддя Мадриченко О.В.) позов закритого акціонерного товариства " Сільгосппродукт" був задоволений повністю.
Постановою Вищого господарського суду України № 22/42 від 30.11.2006 р. рішення господарського суду м. Києва № 22/42 від 17.05.2006 р. скасоване, а справу № 22/42 передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
Резолюцією керівництва господарського суду м. Києва від 14.12.2006 р. справу передано на новий розгляд судді Шкурату А.М.
Ухвалою від 14.05.2007 р суддею Шкуратом А.М. було зупинено провадження у справі № 22/42 до вирішення господарським судом міста Києва справи № 13/413.
Розпорядженням №01-1/89 від 02.08.2007 р. справу № 22/42 передано на розгляд судді Пінчуку В.І.
04.09.2009 р. через канцелярію господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про поновлення провадження у справі № 22/42.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 08.09.2009 р. було поновлене провадження у справі № 22/42 і призначений розгляд зазначеної справи на 01.10.2009 р.
Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позовних вимог позивача заперечує та просить суд у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що спірний автомобіль Mercedes CL 500 д.н. АА 2320 МІ перебуває в міжнародному розшуку каналами Інтерполу з 17.06.2004 р., як викрадений у Німеччині і який підлягає конфіскації в разі його знаходження, а також подальшій передачі його належному власнику –німецькій страховій компанії, а тому зазначений автомобіль не міг бути застрахованим, оскільки на момент укладення договору страхування знаходився в міжнародному розшуку.
23.12.2009 р. через канцелярію господарського суду м. Києва закритим акціонерним товариством " К’юБіІ –УГПБ Іншуеренс" була подана заява про зупинення провадження у справі № 22/42, в якій відповідач посилається на те, що в провадженні Окружного адміністративного суду м. Києва знаходиться адміністративна справа № 2а-5056\09\2670 про скасування та визнання недійсною державну реєстрацію автомобіля Mercedes CL 500 д.н. АА 2320 МІ, а також в провадженні Київського апеляційного господарського суду знаходиться справа № 13/413 за позовом закритого акціонерного товариства страхової компанії " К’Ю БІ І- УГПБ Іншуеренс" до закритого акціонерного товариства "Сільгосппродукт" треті особи: 1.товариство з обмеженою відповідальністю " Об’єднані страхові послуги" 2. Святошинське РУ ГУ МВС України в м. Києві про визнання договору страхування недійсним та стягнення 127 261, 56 грн.
У задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі № 22/42 суд відмовляє, оскільки рішенням № 13/413 від 23.06.2009 р. в позові про визнання договору страхування недійсним та стягнення 127 261,56 грн. відповідачу відмовлено.
Суд також не знаходить підстав для зупинення провадження у справі № 22/42 у зв’язку з розглядом Окружним адміністративним судом м. Києва адміністративної справи № 2а-5056\09\2670 про скасування та визнання недійсною державну реєстрацію автомобіля Mercedes CL 500 д.н. АА 2320 МІ, оскільки на час укладання договору страхування ( сертифікат № С 15394 ) від 14.10.2004 р., реєстрація зазначеного автомобіля була проведена відповідно до вимог чинного законодавства.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
ВСТАНОВИВ:
14.10.2004 р. між закритим акціонерним товариством "Сільгосппродукт" ( позивачем ) та закритим акціонерним товариством "К’юБіІ –УГПБ Іншуеренс" ( відповідачем ) був укладений договір страхування автотранспорту, сертифікат № С 15394.
Відповідно до умов вказаного договору ЗАТ "Сільгосппродукт" ( позивач ) є страхувальником, а ЗАТ "К’юБіІ –УГПБ Іншуеренс" ( відповідач ) є страховиком.
Згідно п. 4 договору ( сертифікату № С 15394 ), об’єктом страхування є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов’язані з володінням, користуванням та розпорядженням майном та відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди третій особі або її майну.
Згідно п. 15 вказаного договору застрахованим автомобілем є Mercedes CL 500 д.н. АА 2320 МІ.
22.11.2004 р. між сторонами був укладений додатковий договір страхування автотранспорту ( додаток № 1 ), яким були внесені зміни до пункту 15 договору ( сертифікату № С 15394 ), а саме змінена декларована вартість.
Згідно п. 9 додаткового договору, декларована вартість на автомобіль Mercedes CL 500 д.н. АА 2320 МІ встановлена у сумі 464 200, 00 грн.
24.08.2005 р. застрахований автомобіль Mercedes CL 500 д.н. АА 2320 МІ був викрадений, у зв’язку з чим 14.09.2005 р. прокуратурою Святошинського району м. Києва порушено кримінальну справу за ч. 3 ст. 289 КК України.
25.08.2005 р. позивач факсом надіслав відповідачу повідомлення про викрадення зазначеного автомобіля. ( про факт повідомлення відповідача факсом свідчить підтвердження трансакції на номер факсу ).
Відповідно до п. 14.5 договору страхування ( сертифікат № С 15394 ) від 14.10.2004 р., у випадку крадіжки застрахованого автомобіля страховик зобов’язаний сплатити 50% належного страхового відшкодування після надання страхувальником довідки про порушення відповідної кримінальної справи за фактом такої крадіжки.
Позивач у позовній заяві зазначає, що 20.09.2005 р. відповідачу були направлені всі необхідні документи для складання страхового акту та виплати страхового відшкодування, а саме: копія листа прокуратури Святошинського району м. Києва та копія постанови про порушення кримінальної справи за фактом викрадення автомобіля.
Проте, 05.10.2005 р. відповідач направив позивачу лист № 0833, в якому повідомив про те, що їм проводиться збір інформації необхідної для встановлення всіх обставин обумовленої події та прийняття відповідного рішення.
Згідно ч. 2 ст. 8 Закону України " Про страхування", страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Відповідно до п. п. 2,3 ст. 20 зазначеного Закону, страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати або страхового відшкодування страхувальнику і здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
У пункті 10.4. вказаного договору зазначено, що страховик протягом семі днів після одержання всіх необхідних та належним чином оформлених документів повинен вжити заходи, щодо оформлення страхового акту ( акту –релізу ) та не пізніше семі днів після підписання страхового акту ( акту –релізі ) здійснити виплату страхового відшкодування.
Пунктом 7 договору страхування ( сертифікат № С 15394 ) від 14.10.2004 р. передбачена частина збитків, що не відшкодовується страховиком ( франшиза ) у розмірі 10% від декларованої вартості.
Таким чином, відповідач зобов’язаний був здійснити позивачу виплату першої частини страхового відшкодування в розмірі 208 890,00 грн. ( 464 200,00 грн. ( декларована вартість ) –10% ( франшиза ) : 2 ( 50% належної виплати, згідно п. 14. 5 договору страхування (сертифікат № С15394) від 14.10.2004 р.).
Натомість, відповідач свої зобов’язання передбачені договором страхування ( сертифікат № С 15394 ) від 14.10.2004 р., щодо виплати позивачу першої частини страхового відшкодування в розмірі 208 890, 00 грн., на день подання останнім позовної заяви до суду, не здійснив і позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача вказану суму страхового відшкодування.
Крім суми страхового відшкодування в розмірі 208 890, 00 грн. позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача пеню в розмірі 5 105, 61 грн. та 3% річних в сумі 903, 80 грн., а всього 214 899, 41 грн.
05.05.2006 р. через канцелярію Господарського суду м. Києва позивачем була подана заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій останній просить суд стягнути з відповідача на користь позивача також другу частину страхового відшкодування у розмірі 50% належного страхового відшкодування, яка складає 208 890, 00 грн., оскільки відповідно до п. 14.5 договору страхування ( сертифікат № С 15394 ) від 14.10.2004 р., залишок страхового відшкодування у розмірі 50% страховик сплачує після надання страхувальником довідки про зупинення досудового слідства або закриття відповідної кримінальної справи, але не пізніше 6 ( шести ) місяців після подання довідки про порушення відповідної кримінальної справи за фактом такої крадіжки.
Таким чином станом на 27.04.2006 р. заборгованість відповідача перед позивачем по виплаті страхового відшкодування складає 417 780, 00 грн.
Позивач у зазначеній заяві також просить суд стягнути з відповідача на користь позивача пеню в сумі 17 940, 45 грн. та 3% річних в сумі 2 883,25 грн., а всього 438 603, 70 грн.
Відповідно до п. 12.1 договору страхування ( сертифікат № С 15394 ) від 14.10.2004 р., страховик несе майнову відповідальність перед страхувальником за несвоєчасну виплату страхового відшкодування, шляхом сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний банківський день затримки.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню, з урахуванням заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 33, 82- 85 ГПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити.
Стягнути з закритого акціонерного товариства "К’юБіІ –УГПБ Іншуеренс" ( 02098, м. Київ, вул. Дніпровська набережна, 13; 02096, м. Київ, вул. Саксаганського, 36-Д; 02098, м. Київ, бул. Праці, 2/27, код 25395057 ) на користь закритого акціонерного товариства "Сільгосппродукт" ( 04112, м. Київ, вул. Котовського, 9/27–А; код 30551781 ) 417 780 ( чотириста сімнадцять тисяч сімсот вісімдесят ) грн. основного боргу, 17 940 ( сімнадцять тисяч дев’ятсот сорок ) грн. 45 коп. пені, 2 883 ( дві тисячі вісімсот вісімдесят три ) грн. 25 коп. 3% річних, 4 385 ( чотири тисячі триста вісімдесят п’ять ) грн. 87 коп. державного мита та 118 ( сто вісімнадцять ) грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.