33/131-09 Про стягнення заборгованості за договором про користування електричною енергією - 14.12.2009 Прийняття

Позивач, звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 1356285, 36грн., у тому числі 175700,56 грн. - компенсації перетікання реактивної енергії, 657209,40 грн. - пені, 86860,08 грн. - 3% річних, 436515,32 грн. індексу інфляції за договором №1.01 про постачання електричної енергії від 03.01.08р.. Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов’язання, внаслідок чого виникла заборгованість, яка до цього часу не сплачена.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги, звернувся до суду з заявою про припинення провадження у справі в частині стягнення КРЕ та ПДВ на КРЕ у зв’язку з тим, що відповідачем сплачені відповідні нарахування у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позов. Зокрема, відповідач зазначає, що вимоги про стягнення інфляційних, 3% річних та пені є неправомірними та не підлягають задоволенню. Відповідач зазначає, що заборгованість відповідача виникла не з його вини, а внаслідок кризових явищ в економіці країни, невідповідності тарифів на послуги водопостачання фактичним витратам та інш. Крім того, відповідно до п.5 Закону України від 20.02.2003р. № 554 –ІУ "Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію" (554-15) на суму реструктуризованої заборгованості не нараховується пеня житлово-комунальним підприємствам на їх заборгованість перед постачальниками енергоносіїв, інших матеріальних цінностей, що використовуються для надання послуг. Оскільки станом на 01.03.2009р. сума реструктуризованої заборгованості склала 2918478 грн., підстав для задоволення пені немає.

В судовому засіданні оголошено перерву з 19.11.2009р. до 08.12.2009р. та з 08.12.2009р. до 14.40 год. 14.12.2009р. для виготовлення повного тексту рішення.

09.12.2009р. до суду надійшло клопотання відповідача про зменшення розміру пені, нарахованої позивачем відповідно до укладеного договору на 85,1% у відповідності до ст..551 ЦК України (435-15) ,ст..233 ГК України (436-15) та ст..83 ГПК України (1798-12) . Клопотання обґрунтоване тим, що скрутне фінансове становище підприємства було визнане не тільки на місцевому,але і на державному рівні, враховуючи особливий статус підприємств водопостачання, як об’єктів життєзабезпечення і стратегічного призначення.

11.12.2009р. представником відповідача на виконання ухвали суду надано реєстр договорів реструктуризації, укладених зі споживачами станом на 01.12.2006р.

14.12.2009р. представником відповідача надано до суду доповнення до відзиву, в якому відповідач зазначає, що ним надано реєстр договорів реструктуризації, укладених зі споживачами станом на 01.12.2006р. відповідно до Закону України "Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги,спожиті газ та електроенергію" від 20.02.2003р. (554-15) та Закону України "Про реструктуризацію заборгованості за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і комунальні послуги, що утворилася станом на 01.12.2006р. (498-16) з урахуванням заборгованості станом на 11.12.2009р.

В судовому засіданні 14.12.2009р. розгляд справи продовжено у зв’язку з необхідністю дослідження наданих відповідачем до матеріалів справи документів.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.

У відповідності до договору на користування електричною енергією № 1.01, укладеного між сторонами 03.01.2008р., позивачем в період з жовтня 2008р. по грудень 2008р. включно було відпущено відповідачеві електричну енергію на загальну суму 38093021,75 грн. з урахуванням ПДВ. Але відповідачем надані послуги були оплачені частково в сумі 26605776,65 грн., решта нарахованих до стягнення сум не була оплачена в передбачений договором термін, внаслідок чого утворилась заборгованість по оплаті за спірний період в сумі 11487245,10 грн.. Ріішеннями господарського суду Харківської області від 17.03.2009р. по справі № 33/195-08 та від 10.03.2009р. по справі № 58/30-09 зафіксовано розмір заборгованості відповідача за листопад 2008р. та за грудень 2008р. в сумі 2840923,35 грн. та 3437958,91 грн. відповідно.

При дослідженні матеріалів справи встановлено, що відповідач не погасив утворений борг та не надав суду доказів на підтвердження виконання взятих на себе за договором зобов’язань в повному обсязі.

Оскільки згідно зі ст. 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а у відповідності до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми боргу, суд вважає, що позивач має право на стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних, тому вимога про стягнення з відповідача інфляційних в сумі 436515,32 грн., нарахованих за період з 01.02.2009р. по 30.04.2009р. та 3% річних в сумі 86860,08 грн., нарахованих за період з 01.03.2009р. по 31.05.2009р. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Посилання відповідача на відсутність його вини у виникненні спірної заборгованості і, відповідно, відсутності підстав для задоволення позову в частині стягнення інфляційних та 3% річних суд не приймає до уваги, виходячи з наступного.

В силу ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому ч.1 ст. 625 ЦК України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання, що також визначено і ст. 229 ГК України.

Таким чином, відповідальність за порушення грошового зобов’язання настає незалежно від наявності вини.

За таких обставин посилання відповідача на відсутність вини у порушенні зобов’язання за договором з оплати електричної енергії, що фактично спричинено неплатежами споживачів, різницею в тарифах та інше не впливають на наявність підстав для виникнення у відповідача зобов’язань, передбачених ч.2 ст. 625 ЦК України.

Відповідно до п. п 2.3.4 договору відповідач повинен здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної енергії у порядку та строки, встановлені договором.

За даними позивача станом на 01.06.2009р. має місце заборгованість з плати з компенсації перетікання реактивної енергії в розмірі 175700,56 грн.( тарифна складова за КРЕ – 146417,14 грн. та ПДВ 20% -29283,42 грн.) за березень-травень2009р., яка нарахована згідно Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 17.01.2002р. №19 (z0093-02) , зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.02.2002р. за №93/6381 (z0093-02) .

Але при дослідженні матеріалів справи встановлено, що відповідачем після звернення позивача з позовом до суду заборгованість за договором в сумі 175700,56 грн.( тарифна складова за КРЕ – 146417,14 грн. та ПДВ 20% -29283,42 грн.) перерахована в повному обсязі. Враховуючи, що на час розгляду справи в суді між сторонами в цій частині відсутній предмет спору, суд вважає необхідним в частині стягнення заборгованості по КРЕ в сумі 175700,56 грн.( тарифна складова за КРЕ – 146417,14 грн. та ПДВ 20% -29283,42 грн.) припинити провадження по справі на підставі п.1-1ст. 80 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що згідно з п.4.2.1. договору, п.6 додатку № 2 до договору, за внесення платежів з порушенням строків, встановлених договором, відповідач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, від суми боргу за весь час прострочення. Позивач надав обґрунтований розрахунок пені, який відповідає вимогам Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" (543/96-ВР) . Але матеріали справи свідчать про те, що відповідач є єдиним підприємством централізованого водопостачання, яке забезпечує питною водою мешканців м. Харкова та низки населених пунктів Харківської області. Населення складає 90 % від загальної кількості споживачів послуг водопостачання. Станом на 01.10.2009р. загальний борг споживачів перед відповідачем складає 144392,9 тис. грн., в тому числі борг населення 62655,0 тис. Крім того, відповідачем укладено договорів з населенням на реструктуризацію заборгованості, яка утворилась станом на 01.12.2006р. на загальну суму 1362434,00 грн., з якої борг в розмірі 1264254,00 грн. є до цього часу непогашеним.

Відповідно до Закону України "Про тимчасову заборону стягнення пені з громадян України за несвоєчасне внесення оплати за житлово-комунальні послуги" № 486/96 від 13.11.1996р. (486/96-ВР) , заборонено нараховувати та стягувати пеню з громадян за несвоєчасну оплату житлово-комунальних послуг.

Крім того, згідно ст. 5 Закону України "Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію" від 20.02.03р. на суму реструктуризованої заборгованості не нараховується пеня на заборгованість перед постачальниками енергоносіїв.

Крім того, ст.1 Закону України "Про реструктуризацію заборгованості за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і комунальні послуги" від 20.12.2006р. встановлено, що заборгованість з квартирної плати (плати за утримання житла) та плати за комунальні послуги наймачів житлових приміщень та власників житлових будинків або квартир, яка склалася станом на 01.12.2006р. перед надавачами послуг реструктуризується в порядку, визначеному Законом України "Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію" від 20.02.03р. (554-15)

З урахуванням вищевикладеного, та враховуючи, що обставини справи свідчать про те, що підприємство знаходиться у скрутному фінансовому стані, враховуючи статус відповідача а також ступінь виконання боржником зобов’язань за договором, суд, у відповідності до ст. 233 ГК України та на підставі п.3 ст. 83 ГПК України вважає можливим задовольнити заявлене відповідачем клопотання та зменшити розмір пені на 90%. За таких обставин вимога про стягнення пені підлягає частковому задоволенню в розмірі 65720,94 грн.

В решті пені, заявленої позивачем до стягнення, суд вважає необхідним відмовити у зв’язку з вищенаведеними обставинами.

У відповідності із ст. 49 ГПК України суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита у сумі 13562,86грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 312,50грн. покласти на відповідача, з вини якого спір доведено до суду.

Керуючись ст.ст. 599, 614, 625 ЦК України, ст.ст. 229, 233 ГК України, ст.ст. 1, 12, 47, 49, п.1-1 ст. 80, ст.ст. 82- 85 ГПК України,-

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Виробничо-технологічного підприємства "Вода" (61052, м.Харків, вул.Червоножовтнева,90, в тому числі з п/р 26008000002835 в філії № 1 АБ "Факторіал-Банк" м.Харків, МФО 350482, код 33206804) на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська,149 код 00131954 на п/ рахунок 260053011272 в Першій Харківській філії АКБ "Базіс", МФО 351599 заборгованість з індексу інфляції в розмірі 436515,32грн., 3 % річних в розмірі 86860,08грн., 65720,94грн. пені, 13562,86грн. державного мита, 312,50грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.