20-33/333-07-8448 Про стягнення заборгованості за виконані підрядні роботи по реконструкції пожарно-технічного депо - 04.12.2009 Прийняття

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1) Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи;

2) Головного управління Державного казначейства України в Одеській області

про стягнення 4 638 659, 80 грн.

Головуючий суддя Щавинська Ю.М.

Суддя Степанова Л.В.

Суддя Фаєр Ю.Г.

Представники сторін:

від позивача: Денисюк В.В., діючий за довіреністю б/н від 06.02.2009 року

від відповідача: Семенов В.І., діючий за довіреністю № 20-27-2713 від 11.12.2008 року;

від третіх осіб:

- Приватного підприємства "Постачтехсервіс": не з’явились;

- ТОВ "Укрбудкомплект": не з’явились;

- Виробничо-комерційної фірми в формі ТОВ "Мегаполіс": не з’явились;

- Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи: не з’явились;

- Головного управління Державного казначейства України в Одеській області: не з’явились.

У судовому засіданні було оголошено перерву відповідно до ст. 77 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ: Приватне підприємство "Моноліт" звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Одеській області про стягнення 4 638 659,80 грн., посилаючись в обґрунтування позовних вимог на порушення відповідачем умов договору №14/2 від 23.12.2003р.

рішенням господарського суду Одеської області від 18.07.2008р. (суддя Мазур Д.Т.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 09.09.2008р., позовні вимоги задоволено, стягнуто з розрахункового рахунку Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Одеській області на користь приватного підприємства "Моноліт" суму основного боргу 3 173 013,60грн., інфляційні —1 193 897,14грн., 3% річних —271 749,06грн., 25 500 грн. держмита та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Не погодившись із даною постановою, заступник прокурора Одеської області вніс касаційне подання до Вищого господарського суду України, у якому просив скасувати рішення господарського суду Одеської області від 18.07.2008 р., постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09.09.2008 р. та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову

Постановою Вищого господарського суду України від 23.12.2008 р. касаційне подання заступника прокурора Одеської області на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09.09.2008 р. - задоволено частково. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09.09.2008 р. та рішення господарського суду Одеської області від 18.07.2008 р. - скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Приймаючи зазначену постанову, суд касаційної інстанції зазначив, що судами не було надано оцінки доводам відповідача щодо порушення колишнім начальником Головного управління МНС України в Одеській області Антиповим Ю.Ф. при підписанні договору від 23.12.2003 р. №14/2 вимог чинного законодавства і Положення про Головне управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (згідно з яким начальнику надано право розпоряджатися коштами в межах затвердженого кошторису витрат на утримання Головного управління та підпорядкованих підрозділів), оскільки відповідно до ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі до бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, а відповідні бюджетні асигнування у спірному періоді були відсутні.

Не надано судами належної оцінки і доводам відповідача і прокурора щодо порушення вимог чинного законодавства при призначенні та проведенні судової експертизи, порушення права сторін заявити відвід судовому експерту у зв'язку з неповідомленням відповідача про доручення проведення відповідної експертизи не Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз (як було зазначено в ухвалі господарського суду Одеської області від 29.02.2008 р.), а іншій організації —Науково-виробничому центру "Екострой" (яка не має спеціалістів відповідної кваліфікації, атестованих у встановленому законом порядку).

Вищий господарський суд України також зазначив, що судом, в порушення вимог постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.1997 р. №8 "Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах" (v0008700-97) , не було з’ясовано, чи одержали експерти, які безпосередньо проводили будівельно-технічну експертизу кваліфікацію судового експерта з відповідної спеціальності у встановленому законом порядку.

Крім того, касаційна інстанція зазначила, що господарськими судами не було надано будь-якої оцінки доводам відповідача, викладеним у відзиві на позовну заяву (т. 6, а.с. 108–111), щодо порушення сторонами при укладанні договору від 23.12.2003 р. №14/2 вимог ч. 4 ст. 2 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" (відповідно до якої забороняється укладання договорів, які передбачають витрачання державних коштів, та/або оплата розпорядником державних коштів товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, передбачених цим Законом), а також доводам відповідача щодо недійсності вищевказаного договору у зв'язку з наведеним.

Крім того, Вищий господарський суд України звернув увагу на незалучення до участі у справі органу Державного казначейства України з огляду на положення ч. 2 ст. 50 Бюджетного кодексу України.

Згідно з резолюцією в.о. голови господарського суду Одеської області справу №33/333-07-8448 передано на новий розгляд судді господарського суду Одеської області Щавинській Ю.М.

Ухвалою суду від 16.02.2009 року суддею Щавинською Ю.М. справу № 33/333-07-8448 прийнято до свого провадження, справі присвоєно № 20-33/333-07-8448.

Ухвалою суду від 25.02.2009 року, приймаючи до уваги, що відповідач - Головне управління Міністерства надзвичайних ситуацій України, є організацією, яка фінансується за рахунок державного бюджету, виходячи з приписів ст. 48 та ст. 50 Бюджетного кодексу України, а також з урахуванням вказівок, що містяться у постанові касаційної інстанції від 23.12.2008 року, судом за власною ініціативою до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Головне управління Державного казначейства України в Одеській області.

Ухвалою суду від 10.03.2009 року головою господарського суду Одеської області за клопотанням відповідача справу № 20-33/333-07-8448 передано на колегіальний розгляд у складі суддів: Щавинської Ю.М., Степанової Л.В., Фаєр Ю.Г., у зв'язку з чим справу прийнято до колегіального розгляду.

Крім того, 11.03.2009р. до суду надійшов лист Прокуратури Одеської області (т.7 а.с.24), в якому, з урахуванням того, що відповідач у справі вправі самостійно представляти інтереси держави, суд повідомляється про подальший розгляд справи без участі прокуратури Одеської області.

У судовому засіданні 11.03.2009 року представник позивача надав клопотання про призначення по справі повторної комісійної судової будівельно-технічної експертизи. Зазначене клопотання представник позивача обґрунтовує тим, що оскільки відповідач ставить під сумнів обсяг, вартість, розмір та взагалі сам факт виконання робіт відповідно до актів виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт, та, враховуючи вказівки, викладені у постанові ВГСУ від 23.12.2008 року, слід провести повторну експертизу для встановлення факту виконання робіт, їх обсягу та вартості.

Представник відповідача у судовому засіданні 27.03.2009 року надав письмові пояснення по справі, в яких зазначає про необхідність проведення комплексної будівельно-технічної та бухгалтерсько-економічної судової експертизи та пропонує питання, які слід поставити на вирішення експертизи.

Згідно ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі.

Ухвалою суду від 10.04.2009 р. у справі призначена повторна судова будівельно-технічна експертиза, проведення якої доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз (м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 21). Перед судовою будівельно-технічною експертизою було поставлено наступні питання: 1) Чи виконувало Приватне підприємство "Моноліт" будівельні роботи по реконструкції об'єкту АРЗ СП ГУ МНС (пожежне депо) за адресою: м. Одеса, Тираспольське шосе, 14?; 2) Якщо ці роботи виконувались, чи можливо встановити час (рік) їх виконання? 3) В якому обсязі були виконані будівельні роботи на об'єкті АРЗ СП ГУ МНС (пожежне депо за адресою: м. Одеса, Тираспольське шосе, 14) та яка їх вартість у цінах 2004 року та станом на квітень 2009 року? 4) Чи відповідають виконані роботи вимогам будівельних норм і правил? 5) Чи відповідають виконані роботи роботам, зазначеним у звітній документації (актах виконаних робіт та довідці про вартість виконаних робіт)?

Провадження у справі № 20-33/333-07-8448 було вказаною ухвалою зупинено до закінчення проведення експертизи та повернення справи до господарського суду Одеської області.

22.04.2009 року справу № 20-33/333-07-8448 супровідним листом направлено до Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення судової будівельно-технічної експертизи.

22.05.2009 року експерт Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Чайка О.В. надіслав до господарського суду Одеської області клопотання про надання додаткових матеріалів, необхідних для дачі експертного висновку.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону України "Про судову експертизу" та п. 10.2. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз, судовий експерт має право подавати клопотання про надання додаткових та нових матеріалів, необхідних для вирішення поставлених питань.

Ухвалою суду від 29.05.2009р., винесеною в порядку ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, суд задовольнив клопотання судового експерта Чайки О.В. та зобов’язав сторони по справі надати експертові додаткові матеріали, необхідні для дачі експертного висновку, а також забезпечити експерту Одеського НДІСЕ доступ до об’єкту АРЗ СП ГУ МНС (пожежне депо) за адресою: м. Одеса, Тираспольське шосе, 14, у присутності сторін, погодивши дату обстеження з експертом.

Крім того, суд зобов’язав Приватне підприємство "Моноліт" здійснити оплату за виконання будівельно-технічної експертизи, надавши до суду докази оплати експертизи, а саме платіжне доручення або виписку по банківському рахунку.

20.08.2009 року до господарського суду Одеської області була повернута справа № 20-33/333-07-8448 разом з висновком судової будівельно-технічної експертизи.

Враховуючи, що обставини, які зумовили зупинення провадження у справі, усунено, ухвалою від 25.08.2009р. провадження у справі поновлено.

Як свідчать матеріали експертного висновку, безпосереднє дослідження об’єкта експертом у присутності представників сторін відбулося 04.08.2009 р.

У результаті проведеного експертного дослідження встановлено, що результати дослідження співпадають із результатами "Висновків про оцінку фактичних об’ємів та вартості виконаних будівельних робіт по ремонту пожежно-технічного депо МНС України", виконаного НВЦ "Екострой"03.07.2008р. Експертизою встановлене також незначне перевищення об’ємів, що фігурують в Актах приймання виконаних робіт у сумі 21 597 грн.

Згідно з висновками експертизи (т.8 а.с18): 1) ПП "Моноліт" виконувало будівельні роботи по реконструкції об’єкту АРЗ СП ГУ МНС (пожежне депо) за адресою: м. Одеса, Тираспольське шосе, 14. 2) Ці роботи виконувалися у 2004 році. 3) Будівельні роботи виконані практично в тих об’ємах, що вказані в Актах приймання підрядних робіт №№1-13 за грудень 2004 року. Їх вартість у цінах на 2004 рік складала 3 147 097, 2 грн., а станом на квітень 2009 року їх вартість складає 6 482 604 грн. 4) Виконані роботи відповідають вимогам СНіП і ДБН. 5) Виконані роботи практично відповідають роботам, зазначеним у звітній документації (актах виконаних робіт та довідці про вартість виконаних робіт).

14.09.2009 р. до суду надійшла заява про збільшення позовних вимог (т.8 а.с.56-59), у якій позивач, з урахуванням рішення господарського суду Одеської області від 19.05.2009р. по справі №12/10-09-232 про визнання недійсним договору на реконструкцію пожежно-технічного депо МНС України №14/2 від 23.12.2003 р. та висновків експертизи, посилаючись на ст. 1212 ЦК України, просить суд стягнути з відповідача 6 482 604 грн. – відшкодування вартості безпідставно набутого майна; 3 587 690,81 грн. - інфляційне збільшення суми боргу; 538 282,95 грн. - 3% річних за прострочення по грошовому зобов’язанню.

Крім того, 14.09.2009 року до господарського суду Одеської області від Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Одеській області надійшло клопотання про витребування у Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз матеріали, на підставі яких було зроблено висновок щодо обсягів та якості виконаних робіт та розрахунки вартості виконаних робіт, які обґрунтовують суми вартості робіт, вказані у висновку №4540/8378/8379, а також виклик у судове засідання експерта ОНДІСЕ - Чайку А.В. для надання роз'яснень з приводу проведеної експертизи.

Ухвалою суду від 16.09.2009р., винесеною в порядку ст.ст. 31 та 38 ГПК України, судовий експерт був зобов'язаний з'явитись у судове засідання для надання роз’яснень з приводу проведеної експертизи, а також судом були витребувані матеріали, на підставі яких було зроблено висновок щодо обсягів та якості виконаних робіт та розрахунки вартості виконаних робіт, які обґрунтовують суми вартості робіт, вказані у висновку №4540/8378/8379.

Крім того, ухвалою суду від 16.09.2009р. про відкладення розгляду справи позивача було зобов’язано забезпечити явку представника ПП "Моноліт", який безпосередньо приймав участь у огляді об’єкту при проведенні судової експертизи.

15.10.2009р. від відповідача надійшло клопотання про витребування у позивача та третіх осіб (субпідрядників) ПП "Постачтехсервіс", ТОВ "Укрбудкомплект" та ТОВ "Мегаполіс" документів, що підтверджують витрати субпідрядників та факт придбання ними матеріалів, зокрема, накладних, податкових накладних, головні книги, книги реєстрації податкових накладних, фінансові звіти, тощо, а також клопотання про залучення в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача Антипова Ю.Ф., посилаючись на норми ст. 1191 ЦК України щодо зворотної вимоги до винної особи та вказуючи, що таке право виникне у відповідача у разі стягнення з нього будь-яких коштів за даною справою.

Розглянувши клопотання про витребування доказів, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, виходячи з вимог ст.ст. 33 та 34 ГПК України, оскільки будь-які правовідносини, виходячи зі змісту ст. 838 ЦК України, між відповідачем та третіми особами відсутні.

Суд також відхиляє як необґрунтоване клопотання про залучення в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача Антипова Ю.Ф., оскільки підставою позовних вимог є положення глави 83 ЦК України (435-15) , яка регулює зобов’язання, що виникають внаслідок набуття або збереження майна без достатньої правової підстави, в той час як ст.1191 ЦК, на яку в обґрунтування клопотання посилається відповідач, відноситься до глави 82 ЦК України (435-15) , яка регулює зобов’язання, що виникають внаслідок заподіяння шкоди. Крім того, відповідач не надав суду доказів щодо встановлення факту вини Антипова Ю.Ф. у вчиненні будь-якого правопорушення та заподіянні шкоди.

Відповідач також надав суду зауваження на висновок експерту №4540/8378/8379 (т.8 а.с.89-94).

У наданих суду додаткових поясненнях від 16.10.2009р. (т.8 а.с.95-97) відповідач проти уточнених позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що оскільки відповідач є державним органом та утримується за рахунок бюджету, вартість безпідставно набутого майна не підлягає поверненню, оскільки такі витрати не передбачені кошторисними призначеннями. Крім того, відповідач вважає, що позивач пропустив строк позовної давності щодо застосування наслідків нікчемного правочину, який почався, згідно до ст. 261 ЦК України, з дня його виконання, тобто з 23.12.2003р.

У судовому засіданні 16.10.2009 р. судовий експерт Чайка О.В. дав пояснення щодо проведеного дослідження, відповів на питання суду та сторін та надав суду витребувані ухвалою від 16.09.2009р. докази.

Крім того, під час судового засідання 16.10.2009р. представником позивача було заявлено клопотання про здійснення виїзного засідання, розглянувши яке суд визначив, що 3.11.2009р. судом буде здійснено виїзд для огляд та дослідження речових доказів у місці їх знаходження за адресою: м. Одеса, Тираспольське шосе, 14, у зв’язку з чим розгляд справи було відкладено.

Враховуючи, що під час надання експертом пояснень, відповідач заперечував факт укладення асфальтобетонного покриття саме ПП "Моноліт" та вказував про його здійснення власними силами –господарським способом, а також зазначав про проведення інших робіт силами підрядних організацій, 29.10.2009р. відповідач надав клопотання про залучення до матеріалів справи відповідних доказів.

Позивачем 30.10.2009 р. щодо викладених відповідачем зауважень на висновок надано письмові пояснення.

03.11.2009 р. судом в порядку ст. 39 ГПК України було проведено огляд та дослідження речових доказів у місці їх знаходження за адресою: м. Одеса, Тираспольське шосе, 14 . За результатами огляду та дослідження складено протокол (т.9 а.с.68-69), який приєднаний до матеріалів справи, після чого засідання було відкладено на 23.11.2009р.

У судовому засіданні 23.11.2009 року представник відповідача надав суду клопотання про проведення повторної будівельно-технічної експертизи, на розгляд якої просить поставити наступні питання: Якою організацією виконувалися підрядні роботи на ДАРС АРЗ СП ГУ МНС в Одеській області за адресою: м. Одеса, Тираспольське шосе, 14 у 2004 році; в якому обсязі були виконані підрядні роботи на ДАРС АРЗ СП ГУ МНС в Одеській області, м. Одеса, Тираспольське шосе, 14 та яка вартість фактично виконаних робіт станом на 2004 р. та станом на листопад 2009 року відповідно до державних стандартів та норм?

Крім того, представник відповідача надав суду клопотання про заміну неналежного відповідача Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Одеській області належним Державною аварійно-рятувальною службою Аварійно-рятувальним загоном спеціального призначення головного управління МНС в Одеській області (ДАРС АРСЗ), оскільки саме остання є юридичною особою, на балансі якої знаходяться споруди за адресою м. Одеса, Тираспольське шосе, 14, а на балансі ГУМНС вони відсутні.

У судовому засіданні 30.11.2009 року представник позивача надав до суду заяву ПП "Моноліт" про зменшення розміру позовних вимог, у якій позивач відмовляється від вимоги про відшкодування вартості підрядних робіт із будівництва спортивного майданчика і просить стягнути з відповідача 6 139 045 грн. Заява мотивована тим, що у результаті огляду та дослідження речових доказів у місці їх знаходження за адресою: м. Одеса, Тираспольське шосе, 14, під час огляду будівельного об’єкту "спортивний майданчик" виявлено, що на даний момент він експлуатується у якості стоянки для автомобілів, а роботи, вказані у акті прийому виконаних робіт № 6, ідентифікувати не вдалося, зокрема, це стосується огорожі, бордюрних каменів, тротуарів. ПП "Моноліт" вказує на відсутність фотофіксації вказаного об’єкту після його здачі в експлуатацію і за таких обставин заявляє про зменшення суми позовних вимог про відшкодування вартості виконаних підрядних робіт за недійсним правочином на вартість будівельних робіт по спортивному майданчику на момент проведення експертизи в сумі 343 559 грн.

Враховуючи, що позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитися від позову у певній частині, суд, з урахуванням відсутності порушення прав та законних інтересів сторін, доходить висновку про можливість прийняття часткової відмови позивача від заявлених вимог. Разом з тим, судом, приймаючи до уваги, що заявлені вимоги були розраховані позивачем як різниця між вартістю робіт, встановленою експертизою, та вартістю робіт по спортивному майданчику, у позивача витребуваний обґрунтований розрахунок вартості вказаних робіт (спорт. майданчик).

Крім того, розглянувши у судовому засіданні 30.11.2009р. клопотання відповідача, надані у судовому засіданні 23.11.2009р., суд дійшов висновку про відмову у їх задоволенні, виходячи з наступного. Відповідно до вимог ст.ст. 41, 42 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі. При цьому, у випадках недостатньої ясності чи неповноти висновку судового експерта господарський суд може призначити додаткову судову експертизу, а при необхідності господарський суд може також призначити повторну судову експертизу і доручити її проведення іншому судовому експерту.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Приймаючи до уваги, що справа розглядається з 2007 року, у матеріалах справи наявні два експертних висновку, і будь-яких нових питань перелік питань, запропонований представником відповідача у клопотанні від 23.11.2009р., не містить, з урахуванням проведення огляду доказів у місці їх знаходження, пояснень судового експерта, який у судовому засіданні 16.10.2009 р. зазначив, що результати його дослідження в частині розрахунків вартості виконаних підрядних робіт повністю збігаються із розрахунками НВЦ "Екострой" від 03.06.2008 р., а також враховуючи відмову позивача від вимог про стягнення суми за роботи, проведені на спортивному майданчику, саме які при проведенні судом огляду ставилися під сумнів відповідачем, суд вважає недоцільним призначення ще одної експертизи. До того ж, відповідачем не запропоновано експертну установу, з урахуванням проведення попередньої експертизи саме ОНДІСЕ, яке є належною установою за територіальним принципом.

Також не може бути задоволено і клопотання про заміну неналежного відповідача, оскільки позадоговірне зобов’язання виникло саме у зв’язку із визнанням недійсним договору, укладеного між позивачем та відповідачем. Крім того, як вбачається із наявних у справі документів, на момент закінчення робіт, тобто одержання майна, Державна аварійна-рятувальна служба Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення головного управління МНС в Одеській області (ДАРС АРСЗ) не мав статусу юридичної особи.

1.12.2009р. від позивача на виконання вимог суду надійшла уточнена заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій він, з метою недопущення подальшого затягування розгляду справи, відмовляється від частини позовних вимог у сумі 428 628 грн. (на підставі доданого розрахунку) та просить суд стягнути з відповідача 6053 976 грн. - суму вартості виконаних підрядних робіт за недійсним правочином, 3587690,81 грн. –інфляційне збільшення суми боргу, 538 282,95 грн. –3% річних за прострочення по грошовому зобов’язанню, а також 25500 грн. держмита, 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу та 10 055,6 грн. –вартість судових будівельно-технічних експертиз.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у додаткових поясненнях. Крім того, відповідач зазначив, що крім невиконання робіт по спортивному майданчику судом було встановлено факт невиконання інших робіт. Більш того, у висновку експерту, який, за думкою відповідача, не відповідає дійсності, вартість робіт вказана з урахуванням відсотків прибутку підрядника. Крім того, відповідач стверджує, що на наявних у справі актах випробування та актах схованих робіт немає підпису замовника – ГУМНС, а вказані акти сфальсифіковані позивачем.

За таких обставин, вказуючи, що в матеріалах справи відсутні об’єктивні і належні докази виконання позивачем робіт на об’єкті за адресою: м. Одеса, вул. Тираспольське шосе, 14, відповідач просить суд у позові відмовити.

Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Головне управління Державного казначейства України в Одеській області, Приватне підприємство "Постачтехсервіс", Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбудкомплект", Виробничо-комерційна фірма в формі ТОВ "Мегаполіс", незважаючи на повідомлення про час і місце судового засідання належним чином, своїм процесуальним правом взяти участь у судовому засіданні не скористалися.

Заслухавши пояснення представників сторін, експерта, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла висновку, що позовна заява з урахуванням поданих уточнень підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи і встановлено судом, 23.12.2003р. між Головним управлінням Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в Одеській області та Приватним підприємством "Моноліт" укладено договір №14/2, за умовами якого приватне підприємство зобов'язалось виконати роботи по реконструкції пожежно-технічного депо МНС України по вул. Тираспольське шосе, 14, у м. Одесі, вартістю 3179344,00грн., а Головне управління МНС України в Одеській області зобов'язалось прийняти виконані роботи та здійснити їх оплату на протязі 3-х банківських днів після підписання акту форми КБ-3.

При виконанні робіт по реконструкції пожежно-технічного депо Приватним підприємством "Моноліт" були укладені субпідрядні договори: від 11.06.2004р. з ТОВ "Укрбудкомплект", 05.08.2004р. з ТОВ "Мегаполіс", 30.08.2004р. з ПП "Постачтехсервіс", які у встановленому чинним законодавством порядку не змінювалися, не розривалися, не визнавались недійсними і відповідають чинному законодавству.

Матеріали справи свідчать, що роботи за договорами по реконструкції вищезазначеного об'єкту позивачем виконано, що підтверджується актами виконаних робіт № 1-13, підписаними сторонами, на суми: 21 573,60 грн.; 67 502,40 грн.; 285 194,40 грн.; 110 413,20 грн.; 319 294,80 грн.; 109 156,80 грн.; 188 751,60 грн.; 107 905,20 грн.; 140 924,40 грн.; 10 771,20 грн.; 27 330,00 грн.; 91 487,20 грн. та довідкою про вартість виконаних робіт типової форми КБ-3.

рішенням господарського суду Одеської області від 19 травня 2009 року у справі №12/10-09-232 за позовом Головного управління МНС України в Одеській області до ПП "Моноліт" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Головного управління ДКУ в Одеській області; на стороні відповідача: ПП "Постачтехсервіс", ТОВ "Укрбудкомплект", ВКФ ТОВ "Мегаполіс", про визнання договору недійсним, - визнано недійсним з моменту укладення договір на реконструкцію пожежно-технічного депо МНС України №14/2 від 23.12.2003 р.

При цьому, рішенням суду від 19.05.2009р. також встановлено факт виконання ПП "Моноліт" робіт по реконструкції пожежно-технічного депо МНС України у м. Одесі на загальну суму 3 173 013,6 грн., а також факт укладення та виконання субпідрядних договорів із ПП "Постачтехсервіс", ТОВ "Укрбудкомплект", ВКФ ТОВ "Мегаполіс", у тому числі у частині розрахунків із субпідрядниками.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

В силу п. 1 ч. 3 ст. 1212 ЦК України до правовідносин сторін застосовуються положення кодексу щодо набуття та збереження майна без достатньої правової підстави. Відповідно до ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Таким чином, у зв’язку із визнанням недійсним договору №14/2 від 23.12.2003 р. договірне зобов’язання вважається припиненим. В той же час, у зв’язку із набуттям майна без достатньої правової підстави, виникло нове позадоговірне зобов’язання щодо відшкодування вартості безпідставно набутого майна.

Призначеною у справі повторною судовою будівельно-технічною експертизою, за результатами якої складено висновок №4540/8378/8379 від 14.08.2009 р., встановлено, що вартість робіт за станом на квітень 2009 р. становить 6 482 604 грн. При цьому, результати вказаного дослідження в частині розрахунків вартості виконаних підрядних робіт повністю збігаються із розрахунками НВЦ "Екострой" від 03.06.2008 р.

Висновок судового експерта відповідає приписам ст. 42 ГПК України. Зауваження відповідача на висновок експерта, на думку суду, носять загальний характер та зроблені без належного обґрунтування, спростовуються письмовими поясненнями позивача, поясненнями експерта, а також безпосереднім оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження.

Згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи №4540/8378/8379 від 14.08.2009 р. (с.30) (т.8 а.с.17) результати дослідження співпадають із Висновками про оцінку фактичних об’ємів та вартості виконаних будівельних робіт по ремонту пожежно-технічного депо МНС України за адресою: Тираспольське шосе, 14 у м. Одесі, виконаними НВЦ "Екострой" 03.06.2008р.

При цьому, у судовому засіданні 16.10.2009 р. судовий експерт Чайка О.В. пояснив, що у висновку судової будівельно-технічної експертизи №4540/8378/8379 від 14.08.2009р. розрахунки вартості виконаних підрядних робіт відсутні, оскільки результати дослідження в частині розрахунків вартості виконаних підрядних робіт повністю збігаються із розрахунками НВЦ "Екострой" від 03.06.2008 р., які є в матеріалах справи, а відтак дублювати їх немає необхідності.

Відповідно до ст. 42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу. Разом з тим, відхилення господарським судом висновку судового експерта повинно бути мотивованим у рішенні. Приймаючи до уваги вищенаведене, враховуючи, що поставлені судом питання знайшли повне відображення у висновку НВЦ "Екострой" працівники якого, незважаючи на відсутність статусу судових експертів, є спеціалістами, що володіють необхідними знаннями у розумінні ст.ст. 31, 41 ГПК України, та висновку судового експерту ОНДІСЕ, у суду відсутні обґрунтовані підстави для відхилення висновку.

Надаючи правову оцінку заяві від 1.12.2009р., суд вказує наступне. Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитися від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Згідно локального кошторису №7-1-1 на загальнобудівельні роботи по спортивному майданчику (додаток №7 до висновку НВЦ "Екострой") їх вартість складає 313 683 грн. Згідно локального кошторису №7-1-2 на електромонтажні роботи по спортивному майданчику (додаток №7 до висновку НВЦ "Екострой") їх вартість складає 29 876 грн. Отже, загальна вартість будівельних робіт по спортивному майданчику на момент проведення експертизи, з урахуванням обов’язкових надбавок згідно ДБН Д.1.1-1-2000, складала 428 628 грн.

За таких обставин, з урахуванням заяви ПП "Моноліт" від 1.12.2009 р. про зменшення розміру позовних вимог, відшкодуванню підлягає сума вартості виконаних підрядних робіт у розмірі 6 053 976 грн. (6 482 604 грн. - 428 628 грн. = 6 053 976 грн.).

Посилання відповідача на те, що часткова відмова позивача від позову свідчить про помилковість висновків оцінюються судом критично з огляду на наступне.

Суд вказує, що під час огляду доказів судом було встановлено, що спортивний майданчик використовується в якості стоянки для автомобілів, а не за його цільовим призначенням, при цьому, докази проведення зазначених у актах робіт на час проведення огляду (3.11.2009р.) відсутні. Проте, зважаючи на проміжок часу, що пройшов із моменту закінчення робіт, при наявності двох експертних висновків, суд вказує, що відповідачем, в порушення вимог ст. 33 ГПК України, з урахуванням встановлення факту загального проведення робіт з боку ПП "Моноліт", не доведено факт невиконання позивачем робіт, вказаних у акті №6.

Посилання відповідача на те, що позивачем не доведено, що саме ПП "Моноліт" у 2004 році виконувало будівельні роботи по реконструкції об’єкту АРЗ СП ГУ МНС (пожежне депо) за адресою: м. Одеса, Тираспольське шосе, 14, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки про зворотне переконливо свідчать наявні у справи докази, зокрема і оглянуті судом фотокартки, зроблені до та під час проведення робіт. Крім того, факт проведення робіт саме позивачем цілком підтвердився під час огляду доказів у місці їх знаходження.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що АРЗ СП ГУ МНС (пожежне депо), розташоване за адресою: м. Одеса, Тираспольське шосе, 14, зважаючи на специфіку закладу, не є загальнодоступним об’єктом, а є об’єктом із певним режимом охорони, у зв'язку з чим судом критично оцінюються посилання відповідача на необізнаність про проведені роботи по реконструкції. Як встановлено судом, заперечення відповідача взагалі базуються на факті неналежного виконання обов’язків з боку колишнього керівництва ГУМНС, разом з тим, приймаючи до уваги відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження цього факту та відповідних наслідків, суд, з урахуванням рівності перед законом підприємств та установ усіх форм власності, зазначає про відсутність підстав для звільнення відповідача від зобов’язань, пов’язаних із безпідставним, (внаслідок визнання договору недійсним), отриманням майна.

Суд також відхиляє як необґрунтовані твердження відповідача про те, що оскільки ГУМНС є державним органом та утримується за рахунок бюджету, вартість безпідставно набутого майна не підлягає поверненню, так як такі витрати не передбачені кошторисними призначеннями. За думкою суду, такі твердження ґрунтуються на довільному тлумаченні ст. 51 Бюджетного кодексу України, оскільки зазначені відповідачем положення щодо бюджетних зобов’язань стосуються договірних зобов’язань, які передбачають добровільність їх взяття та передбачуваність. Щодо позадоговірних зобов’язань, які виникають, зокрема, внаслідок заподіяння шкоди, безпідставного збереження майна, тощо, такі зобов’язання виникають поза волею боржника та, відповідно, виключають можливість їх передбачення та закріплення у кошторису.

Суд також не погоджується із твердженнями відповідача про пропущення позивачем строків позовної давності, оскільки відповідно до ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права, тобто право на позов з підстав, передбачених ст. 1212 ЦК України, виникло у позивача з дня набрання чинності рішенням суду про визнання договору недійсним. Натомість, будь-яких доказів про нікчемність договору від 23.12.2003р., а не оспорюваність його у розумінні ст. 215 ЦК України, відповідач, в порушення ст. 33 ГПК України, суду не надав, і зазначений факт рішенням господарського суду від 19.05.2009р., на яке посилається відповідач, також не встановлений.

Твердження відповідача про проведення робіт силами інших організацій та господарським способом не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки надані в їх обґрунтування докази не є переконливими, виходячи з наступного. Так, наданий суду договір підряду №116 від 15.12.2008р., укладений між Аварійно-рятувальним загоном спеціального призначення головного управління МНС в Одеській області та Споживчим кооперативним товариством "АГНІ", по-перше укладений не відповідачем, а іншою особою, а, по-друге, стосується виключно поточного ремонту покрівлі будівлі складу, у зв’язку з чим не можуть підтверджувати або спростовувати об’єм робіт, проведених ПП "Моноліт". Крім того, вказаний договір, равно як і договір від 26.06.2009р. на поставку асфальтобетонної суміші, були укладені і виконані вже після звернення із позовом і після проведення первісної і повторної експертизи. Крім того, згідно висновку №4540/8378/8379 судової будівельно-технічної експертизи від 14.08.2009 р. саме ПП "Моноліт" у 2004 році виконувало будівельні роботи по реконструкції об’єкту АРЗ СП ГУ МНС (пожежне депо) за адресою: м. Одеса, Тираспольське шосе, 14.

Суд також вважає необґрунтованими твердження відповідача про необхідність врахування при визначенні вартості будівництва виключно прямих витрат, оскільки згідно до вимог ДБН Д.1.1-1-2000 "Правила визначення вартості будівництва", затверджених наказом Держбуду України від 27 серпня 2000 р. N 174 (v0174241-00) , які встановлюють основні правила визначення вартості нового будівництва, розширення, реконструкції та технічного переоснащення підприємств, будівель і споруд, ремонту житла, об'єктів соціальної сфери і комунального призначення та благоустрою, а також реставрації пам'яток архітектури та містобудування і носять обов'язковий характер при визначенні вартості будов (об'єктів), будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ і організацій державної власності, при визначенні вартості будівництва враховуються крім прямих витрат обов’язковому врахуванню підлягають інші витрати, вказані у п.1.4.1 вказаних правил.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з Головного управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в Одеській області на користь ПП "Моноліт" відшкодування вартості безпідставно набутого майна підлягають задоволенню частково у розмірі 6 053 976 грн.

В частині вимог позивача про стягнення 428 628 грн. суд припиняє провадження у справі на підставі п.4 ст. 80 ГПК України у зв’язку із частковою відмовою від позову.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судове рішення" (v0011700-76) , у формі рішення виносяться ті постанови суду першої інстанції, якими справа вирішується по суті. Закон не передбачає включення до резолютивної частини рішення висновків з питань, не пов'язаних з вирішенням справи по суті, зокрема з питання про припинення провадження у справі щодо частини позовних вимог. Висновки з таких питань викладаються у формі ухвал, які виносяться у вигляді самостійного процесуального документа і можуть постановлюватися одночасно з рішенням.

З урахуванням чого, стосовно вимог про стягнення 428 628 грн. (вартості робіт по спортивному майданчику), судом одночасно із рішенням постановляється відповідна ухвала.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційного збільшення суми боргу у розмірі 3 587 690,81 грн. та 3% річних від простроченої суми у розмірі 538 282,95 грн. задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки грошове зобов’язання, що міститься у договорі підряду від 23.12.2003р. №14/2, у судовому порядку визнано недійсним, а відтак є припиненим, то і правові підстави для нарахування інфляції та трьох процентів річних, починаючи із січня 2005 року і по вересень 2009 року, - відсутні.

Згідно з вимогами ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, ІТЗ судового процесу та вартості проведених судових будівельно-технічних експертиз підлягають покладенню на сторони пропорційно задоволених позовних вимог (57% від стягуваної суми).

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Головного управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в Одеській області, (ідентифікаційний код 08588866, м. Одеса, вул. Прохорівська,6) на користь Приватного підприємства "Моноліт"(код ЄДРПОУ 30445708, м. Одеса, Лідерсівський бульвар, 19/21) вартість безпідставно набутого майна у сумі 6 053 976 /шість мільйонів п’ятдесят три тисячі дев’ятсот сімдесят шість/ грн., 14 535 /чотирнадцять тисяч п’ятсот тридцять п’ять/ грн. –державного мита, 67 /шістдесят сім/ грн. 26 коп. витрат на ІТЗ судового процесу, 5 731 /п’ять тисяч сімсот тридцять одна/ грн. 69 коп. –вартість проведення судових будівельно-технічних експертиз.