9/195-09 Про визнання недійсною третейської угоди, скасування рішення третейського суду та державної реєстрації прав на нерухоме майно - 02.12.2009 Прийняття

26.08.2009р. Комунальне підприємство Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації своїм листом повідомило Вінницьку міську раду про те, що право власності на будівлі гуртожитків по проспекту Юності, 12 та 14 зареєстровано 29.07.2005р. за ТОВ "Наш дім" на підставі рішення третейського суду м.Вінниці від 29.07.2005р.

29.07.2005р. третейським судом, утвореним для вирішення конкретного спору, в складі третейського судді адвоката ОСОБА_2 було прийнято рішення, яким визнано за ТОВ "НАШ ДІМ" право власності на гуртожитки, які знаходяться по вул.Келецькій, 52, житлова, площа якого складає 3121,9 кв.м., загальна площа 5804,5 кв.м.; по проспекту Юності, буд. № 12 ; м.Вінниці, житлова площа якого складає 2663,9 кв.м., загальна площа 6309,8 кв.м., та частину гуртожитку (що складає 22/25 часток гуртожитку) по проспекту Юності, буд. № 14 в м.Вінниці, яка складається з: приміщення в підвалі площею 1150,6 кв.м.; 1-ий поверх - з №1 по №ХІ площею 120, 4 кв.м.; ІІ-ий поверх площею 622,6 кв.м.; Ш-ій поверх площею 634,3 кв.м.; ІУ-ий поверх площею 635,6 кв.м.; У-ий поверх площею 634,8 кв.м.; УІ-ий поверх площею 633,7 кв.м.; УІІ-ий поверх площею 629,3 кв.м.; УШ-ий поверх площею 626,0 кв.м.; ІХ-ий поверх площею 628,6 кв.м.

При винесенні вказаного рішення третейським судом було порушено чинне на той період законодавство, а також права Вінницької міської ради та її виконавчого комітету, як вважає позивач.

Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.93р. № 57-93 "Про приватизацію цілісних майнових комплексів державних підприємств та їхніх структурних підрозділів, зданих в оренду" (57-93) та згоди організації орендарів орендного підприємства "Термінал" регіональним відділенням Фонду державного майна України по Вінницькій області 26.01.1994р. було прийняте рішення щодо приватизації орендного підприємства Вінницького заводу "Термінал" та визначено спосіб приватизації - викуп.

Додатковою угодою №51-94 від 28.06.94р. про внесення змін і доповнень до договору оренди від 23.06.89р. та додаткової угоди до нього від 25.05.93р. №76-93, укладеною між організацією орендарів орендного підприємства Вінницького заводу "Термінал" та регіональним відділенням, визначено умови викупу, його порядок, терміни та засоби платежів, а також вказано перелік об'єктів соціально-побутового призначення та житлового фонду, у т.ч. І гуртожитки по вул.. Келецькій, 52 та вул. Ленінського Комсомолу (просп. Юності), 12 та 14, які передаються орендарю безоплатно відповідно до ст. 24 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств".

Згідно договору купівлі-продажу державного майна орендного підприємства Вінницького заводу "Термінал" від 30.06.94р. №72 та додаткової угоди до нього від 29.12.94р. за актом прийому-передачі від 16.02.95р. регіональним відділенням ФДМ було передано організації орендарів орендного підприємства Вінницького заводу "Термінал" викуплену нею державну частку майна, а також об'єкти соціально-побутового призначення та житловий фонд.

Відповідачі у відзиві проти позову заперечують, мотивуючи наступним: ВАТ "Завод "Термінал" мало право відчужувати гуртожитки по пр. Юності 12, та 14, оскільки стало власником даних об'єктів нерухомості у процесі перетворення орендного підприємства завод "Термінал" у 1995 р.

Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.1993 р. №57-93 (57-93) який діяв на час виникнення спірних правовідносин вказано, що після затвердження плану приватизації засновники у 10 -денний термін приймають рішення про створення товариства, затверджують його статуї". рішення про створення товариства є установчим договором. З моменту реєстрації товариства договір оренди вважається розірваним, діяльність підприємства, створеного на базі орендованого майна припиняється, товариство стає правонаступником прав і обов'язків створеного орендарем підприємства. До статутного фонду товариства вноситься державне майно, здане в оренду та майно, що є власністю орендаря і перебуває на балансі підприємства, створеного орендарем.

На вартість свого внеску орендар одержує акції створеного товариства. Після розподілу між членами організації орендарів акцій товариства, організація орендарів ліквідується. Організація орендарів заводу "Термінал" ліквідувалася, однак всі її права і обов'язки перейшли до правонаступника ВАТ "Завод"Термінал", в тому числі право власності на нерухоме майно.

Дане також, підтверджується ст..17 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств" (2163-12) , в якій зазначено, що при перетворенні орендних підприємств у відкриті акціонерні товариства його засновниками виступають з боку держави відповідний державний орган приватизації, а з боку орендаря - господарське товариство, створене орендарями. Частиною 3 ст.17 даного закону також вказано, що товариство стає правонаступником прав і обов'язків орендаря.

Відповідно до ст. 108 ЦК України перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.

Тобто, до ВАТ "Завод "Термінал" після ліквідації організації орендарів заводу "Термінал" як до правонаступника перейшло право власності на все майно придбане організацією орендарів заводу "Термінал", в тому числі об'єктів призначення, на підставі договору купівлі-продажу від 30.06.1994 р. № 72 Додаткової угоди № ДУ 54-94 та актом прийому передачі від 16.02.1995 р.

Крім того відповідач по справі ТОВ "Наш Дім"зазначає, що господарський суд повинен був відмовити у прийнятті позовної заяви, оскільки її подано не стороною у справі, тобто позивачем або відповідачем, які згідно зі ст. 2 Закону "Про третейські суди" не були сторонами третейського розгляду. Треті особи відповідно до частини третьої ст. 34 Закону не користуються правом на оскарження рішення третейського суду.

При розгляді справи встановлено, що поряд з відповідачами ВАТ "Завод Термінал" та ТОВ "Наш Дім" позов подано до комунального підприємства "Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації", тоді як бюро технічної інвентаризації здійснює лише державну реєстрацію об"єктів нерухомого майна, отже воно не може бути відповідачем за позовами про визнання права власності та його скасування, а лише про спонукання здійснити реєстрацію об"єктів нерухомості на підставі представлених правовстановлюючих документів. Таким чином за згодою позивача,суд залучає комунальне підприємство "Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації" в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача.

Відповідачем по справі ТОВ "Наш Дім" напередодні судового засідання подано клопотання про зупинення розгляду справи з огляду на ту обставвину, що судом порушено провадження у справі № 8/233-09 за позовом заступника прокурора області в інтересах держави в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області до ТОВ "Наш Дім" про визнання права власності на нерухоме майно, зокрема гуртожитки, розташовані по проспекту Юності, 12 та 14. Оскільки, сторонами у справі №9/195-09 позивачем є - Вінницька міська рада, а відповідачами - ВАТ "Завод Термінал" та ТОВ "Наш Дім". Предметом судового розгляду є визнання недійсної третейської угоди від 15.07.2005 р., скасування рішення третейського суду від 29.07.2005 р. та державної реєстрації права власності на гуртожитки по просп. Юності, 12 та 14. За таких обставин клопотання відповідача ТОВ "Наш Дім" не підлягає задоволенню. Судом відхиляється також клопотання ВАТ "Завод Термінал" щодо відкладення розгляду справи, оскільки, як стверджує відповідач закінчився термін ліквідаційної процедури 30.11.2009 р. і у зв"язку з цим у представника відсутні повноваження представляти ВАТ "Завод Термінал" в даному судовому процесі. Представник відповідача ВАТ "Завод Термінал" Степанова С.С. присутня в судовому засіданні 02.12.2009 р. та необхідні суду пояснення по справі надавала.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши надані сторонами докази, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на наступне: 26.10.95р. організацією орендарів ОП заводу "Термінал", регіональним відділенням ФДМ України по Вінницькій області та окремими фізичними особами було підписано установчий договір про створення та діяльність АТ "Завод "Термінал". Вартість об'єктів соціально-побутового призначення та житлового фонду до статутного фонду акціонерного товариства не увійшла.

Частиною 2 ст. 24 Закону України "Про приватизацію державного майна" в редакції, яка діяла на момент приватизації майна орендного підприємства Вінницького заводу "Термінал" було визначено, що товариству покупців, створеному працівниками підприємства згідно зі статтею 8 цього Закону, яке стало власником свого підприємства в результаті викупу підприємства, купівлі його на аукціоні, за конкурсом, придбання 51 і більше відсотків акцій,за його згодою відповідний державний орган приватизації безоплатно передає об'єкти соціально-побутового призначення, створені за рахунок коштів фонду соціального розвитку (аналогічних фондів) зазначеного підприємства із зменшенням ціни, за яку було придбано майно підприємства, на суму початкової ціни зазначеного майна. Ці пільги поширюються на викуп державного майна орендними підприємствами.

Зазначена норма не містить положення щодо передачі таких об'єктів у власність акціонерному товариству.

Про те, що вказані гуртожитки не були передані організації орендарів у власність, а надані саме в користування, при цьому форма їх власності не змінилася, крім вищезазначеного свідчать те, що передача саме у власність має бути обумовлена нормативними актами, на підставі яких здійснюють свою діяльність державні органи приватизації відповідно до Конституції України (254к/96-ВР) (стаття 19). Ні статтею 24 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств", ні іншими нормативними актами регіональному відділенню як суб'єкту цивільних правовідносин не надано право передачі об'єктів, визначених статтею 24, у власність на безоплатній основі.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств" приватизація майна державних підприємств України - це відчуження державного майна. Порядок та способи відчуження державного майна, яке здійснюється в процесі приватизації, регламентовано Законом України "Про приватизацію майна державних підприємств" (2163-12) . Такими способами відповідно до зазначеного Закону (2163-12) є: аукціон, конкурс, викуп. Усі ці способи мають платний характер. Принцип "платності" приватизації, свідчить про те, що визначення "безоплатно передається" не може бути способом відчуження державного майна, а є передачею майна в користування при цьому форма власності майна не змінюється. Такої думки, притримується і Фонд державного майна України в своєму інструктивному листі від 06.03.2003 N 10-25-2822 (v2822224-03) . Щоб не допустити різного тлумачення безоплатної передачі, Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про приватизацію державного майна" від 18.05.2000 (1724-14) були внесені зміни та доповнення до ст. 24 Закону, які чітко визначають "безоплатну передачу" як передачу права користування майном.

Про те, що безоплатна передача спірного майна організації орендарів не означає передачу його у власність цієї організації зазначив Верховний Суд України у постанові від 18.03.2003 у справі за позовом ЗАТ "Дніпробуд" до фонду майна АРК ТОВ "ЕОЛ" про визнання недійсним укладеного між відповідачами договору оренди цілісного майнового комплексу дитячого оздоровчого табору "Каскад" та постанові від 07.10.2008 у справі №3-4293к08/46/18.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) цілісним майновим комплексом є господарський об'єкт з закінченим циклом виробництва продукції (робіт, послуг).

Зі змісту даної норми вбачається, що до складу цілісного майнового комплексу, який підлягає приватизації, не могли бути включені спірні гуртожитки, оскільки останні не виконують виробничих функцій та не входять до завершеного циклу виробництва.

Крім того, частиною 2 ст. 3 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств" в редакції, яка діяла на момент приватизації заводу, прямо передбачено, що дія цього Закону (2163-12) не поширюється на приватизацію об'єктів державного житлового фонду, до складу яких згідно з вимогами статей 4- 6 Житлового кодексу Української РСР входять гуртожитки.

Виходячи з положень статті 4 Житлового кодексу Української РСР, до складу житлового фонду входять житлові будинки, а також житлові приміщення в інших будівлях. Житлові будинки і житлові приміщення в інших будівлях, що належать державі, становлять державний житловий фонд.

Статтями 127- 131 Житлового кодексу УРСР та пунктом 3 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 03.06.86 N 208 (208-86-п) , передбачено, що гуртожитки - це спеціально споруджені або переобладнані для цієї мети житлові будинки. Тобто, спірні гуртожитки відносяться до об'єктів державного житлового фонду.

Спеціальним законодавством, яке регулює приватизацію державного житлового фонду, є Закон України "Про приватизацію державного житлового фонду" (2482-12) , а відтак згідно з вимогами ст. 22 даного Закону (у редакції чинній на час виникнення спірних відносин) гуртожитки приватизації не підлягають.

Крім того, зі змісту ст. 2 вищевказаного Закону вбачається, що його дія поширюється виключно на приватизацію житла громадянами, а не юридичними особами.

Отже, вищезазначені вимоги законів виключають можливість приватизації гуртожитків у складі цілісного майнового комплексу. Такої думки притримується і Фонд державного майна України (Інструктивний лист 30.12.2005 N 10-25-21463 (v10-2224-05) ).

Щоб не допустити невірного тлумачення та застосування ст. 3 Закону України "Про приватизацію державного майна" законодавець Законом України "Про внесення змін до деяких законів України з питань забезпечення захисту житлових прав громадян, які проживають у гуртожитках" від 3 березня 2005 року N 2453-ІУ (2453-15) в даній нормі зазначив "крім гуртожитків". Тобто ч. 2 Закону (2163-12) у нинішній редакції викладена наступним чином: "Дія цього Закону не поширюється на приватизацію об'єктів державного житлового фонду, у тому числі гуртожитків, а також об'єктів соціально-культурного призначення, що фінансуються з державного бюджету, в тому числі об'єктів сфери охорони здоров'я, за винятком тих, які належать підприємствам, що приватизуються". Дана редакція чинна з 05.04.2005 р. тоді як рішення третейського суду, щодо передачі гуртожитків до статутного фонду ТОВ "Наш Дім"постановлене 29.07.2005 р.

Крім того, про факт привласнення гуртожитків регіональному відділенню стало відомо з листа комунального підприємства "Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" від 05.11.2008 №108, з якого вбачається, що 19.03.2004 р. була проведена реєстрація права власності на будівлі гуртожитків по просп. Юності, 12 та 14, у м. Вінниці, за організацією орендарів орендного підприємства Вінницького заводу "Термінал" на підставі договору купівлі-продажу №72 від 30.06.1994; додаткової угоди про внесення змін до договору купівлі-продажу від 30.06.1994 №72; акту прийому-передачі від 16.02.1995; свідоцтва про власність від 22.02.1995 №70; додаткової угоди від 28.06.1994 №ДУ 54-94 про внесення змін та доповнень до договору оренди від 23.06.1989 та додаткової угоди до нього від 25.05.1993 №76-93 щодо викупу орендованого майна, а 29.07.2005 право власності на будівлі цих гуртожитків було перереєстроване на товариством з обмеженою відповідальністю "Наш Дім" на підставі рішення третейського суду м. Вінниці від 29.07.2005.

Даним листом підтверджується той факт, що спірні гуртожитки ніколи не знаходились у власності ВАТ "Завод "Термінал".

Разом з тим, як зазначається у рішенні третейського суду від 29.07.2005 за актами прийому-передачі від 01.08.1996 та 03.03.1997 спірні гуртожитки передані ВАТ "Завод "Термінал" ТОВ "Наш Дім" у вигляді внеску до статутного фонду.

Ні в листі КП "ВООБТІ" від 05.11.2008, ні в рішенні третейського суду не має жодного посилання на документи, які б свідчили про перехід права власності на спірні гуртожитки від організації орендарів орендного підприємства Вінницького заводу "Термінал" до відкритого акціонерного товариства "Завод "Термінал", тобто можна стверджувати про те, що перехід права власності не відбувся.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про господарські товариства" товариство може бути власником майна переданого йому засновником. Оскільки, відкритому акціонерному товариству "Завод "Термінал" його засновниками не були передані до його статутного капіталу (фонду), тобто у власність, будівлі гуртожитків по просп. Юності, 12 та 14, у м. Вінниці, то слід вважати, що ВАТ "Завод "Термінал" незаконно розпорядився чужою власністю - будівлями гуртожитків по просп. Юності, 12 та 14, у м. Вінниці, передавши у вигляді внеску до статутного фонду ТОВ "Наш Дім".

Згідно ч. 2 ст. 5 ЖК УРСР гуртожитки, як складова частина житлового фонду підлягають поступовій передачі у порядку, передбаченому Законом України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" (147/98-ВР) та постановою Кабінету Міністрів України від 06.11.1995 №891 (891-95-п) у комунальну власність органів місцевого самоврядування. Відповідно до зазначеного Закону (147/98-ВР) така передача повинна здійснюватися за згодою місцевого органу самоврядування. рішенням 34 сесії 4 скликання Вінницької міської Ради від 27.05.2005 №1193 надано згоду на приймання гуртожитків по просп. Юності, 12 та 14, у комунальну власність територіальної громади м. Вінниці. Однак, ТОВ "Наш Дім", у власності якого незаконно знаходяться дані гуртожитки, добровільно передати їх у комунальну власність відмовляється.

Таким чином рішення третейського суду від 29.07.2005 р ., яким визнано право власності ТОВ "Наш дім" на гуртожитки по просп. Юності,12 та 14, у м. Вінниці є незаконним, а позовні вимоги Вінницької міської ради є обгрунтованими та відповідають чинному законодавству.

Згідно зі ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідну територіальну громаду та виступають від її імені та в її інтересах.

За пропозицією регіонального відділення ФДМ України по Вінницькій області Вінницька міська рада своїм рішенням від 27.05.2005р. №1193 надала згоду на прийняття гуртожитків по просп. Юності, 12 та 14 у комунальну власність територіальної громади м. Вінниці.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до власних повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить розподіл та надання відповідно до законодавства житла, що належить до комунальної власності.

Статтею 16 ЖК України визначено, що виконавчі комітети селищних, сільських Рад на території відповідної Ради здійснюють державний контроль за використанням і схоронністю житлового фонду, а також здійснюють управління житловим фондом Ради.

Проте, ні виконавчий комітет Вінницької міської ради, а ні безпосередньо Вінницька міська рада до участі у справі залучені не були.

Таким чином, рішенням третейського суду від 29.07.2005р. про визнання права власності за ТОВ "Наш дім" на майно, яке підлягало передачі до комунальної власності міста Вінниці, було порушено права Вінницької міської ради та її виконавчого комітету.

Відповідно до п.1 ч.З ст.51 Закону України ""Про третейський суд" рішення третейського суду може бути оскаржене з підстав порушення правил підвідомчості.

Стаття 6 Закону України "Про третейський суд" передбачає, що третейському суду не підвідомчі справи, в яких однією із сторін є орган місцевого самоврядування.

Оскільки, третейським судом було прийнято рішення, яке впливає на права та обов'язки органу місцевого самоврядування, оскаржуване рішення прийнято з порушенням правил підвідомчості, а тому воно підлягає скасуванню.

Відповідно до п.3 ч.3 ст. 51 Закону України "Про третейський суд" рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване, якщо третейську угоду визнано недійсною компетентним судом.

Згідно зі ст.2, ч.і ст. 12 Закону України "Про третейський суд" третейська угода - угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом.

Третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.

Як зазначено в оскаржуваному рішенні 15.07.2005р. між сторонами було укладено угоду про утворення третейського суду.

Оскільки передача на розгляд третейського суду спору, який безпосередньо впливає на права та інтереси Вінницької міської ради та її виконавчого комітету є порушенням правил підвідомчості справ третейським судам, тому дана третейська угода підлягає визнанню недійсною.

Відповідно до ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.

Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.

Відповідно до п.1 ст.3 Закону України "Про судоустрій України" судову систему України складають суди загальної юрисдикції та Конституційний Суд України.

Відповідно до ч.2 ст. 1 та п.7 ч.і ст. 6 Закону України "Про третейський суд" до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до п.4 рішення Конституційного суду України по справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) положень абзаців сьомого, одинадцятого статті 2, статті 3, пункту 9 статті 4 та розділу VIII "Третейське самоврядування" Закону України "Про третейські суди" (1701-15) (справа про завдання третейського суду) від 10.01.2008 року N 1-рп/2008 (v001p710-08) третейські суди не віднесені до системи судів загальної юрисдикції (стаття 125 Конституції України), вони є недержавними незалежними органами захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та/або юридичних осіб у сфері цивільних і господарських правовідносин.

Третейські суди не здійснюють правосуддя, їх рішення не є актами правосуддя, а самі вони не входять до системи судів загальної юрисдикції.

Таким чином, розгляд спорів з приводу визнання права власності на об'єкти нерухомості, що потребують нотаріального посвідчення (ч.2 ст. 220 ЦК України) не належить до компетенції третейського суду, тому третейська угода підлягає визнанню недійсною, а рішення третейського суду підлягає скасуванню.

Статтею 21 Закону України "Про власність"визначено, що право колективної власності виникає на підставі: добровільного об'єднання майна громадян і юридичних осіб для створення кооперативів, акціонерних товариств, інших господарських товариств і об'єднань; передачі державних підприємств в оренду; викупу колективами трудящих державного майна; перетворення державних підприємств в акціонерні та інші товариства; безоплатної передачі майна державного підприємства у власність трудового колективу, державних субсидій; пожертвувань організацій і громадян, інших цивільно-правових угод.

Знаходження майна на балансі підприємства (організації) не є безспірною ознакою його права власності. Баланс підприємства (організації) є лише формою бухгалтерського обліку та визначає склад і вартість майна та обсяг фінансових зобов'язань на конкретну дату. Баланс не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства.

При цьому, лише правоустановчі документи можуть бути підтвердженням наявності права власності на майно. Перелік таких документів наведено у чинних на час передачі товариствами гуртожитків до ТОВ "Наш дім" Правилах державної реєстрації об'єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб, затверджені наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13 грудня 1995 року № 56 (z0031-96) , та Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на майно, що перебуває у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №121 від 09.06.1998 (z0399-98) року.

Зазначені Правила (z0031-96) та Інструкція (z0399-98) встановлювали порядок державної реєстрації об'єктів нерухомого майна, що знаходилися у власності юридичних та фізичних осіб, діяли на території України і були обов'язковими для виконання всіма міністерствами, відомствами, місцевими органами державної виконавчої влади та місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями.

Державну реєстрацію права власності на об'єкти нерухомого майна здійснюють державні комунальні підприємства - бюро технічної інвентаризації і вона є обов'язковою для власників, незалежно від форми власності.

Таким чином, станом па 29.07.2005р. ВАТ "Завод "Термінал" не було власником гуртожитків, а отже і не могло бути стороною третейської угоди та взагалі належною стороною по справі в третейському суді.

Однак, ВАТ "Завод "Термінал", якому було відомо про необхідність передачі до комунальної власності житлового фонду, не будучи власником гуртожитків, в порушення вказаних норм законодавства укладає з ТОВ "Наш дім" угоду про передачу спору на розгляд третейського суду.

Відповідно до ч.2 ст. 51 Закону України "Про третейський суд" рішення третейського суду може бути оскаржене стороною у випадках, передбачених цим Законом, до компетентного суду відповідно до встановлених законом підвідомчості та підсудності справ.

Хоча Вінницька міська рада та її виконавчий комітет не брали участі при розгляді справи в третейському суді і не є сторонами третейської угоди, однак рішення третейського суду порушує права та законні інтереси Вінницької міської ради та виконкому як власника та розпорядника житлового фонду на території м.Вінниці.

Пунктом 2 ч. 2 статті 16 ЦК України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про третейський суд" компетентний суд - це місцевий загальний суд чи місцевий господарський суд за місцем розгляду справи третейським судом.

У відповідності до положень ст.ст. 256, 257, 261 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Таким чином, початок перебігу строків позовної давності щодо оскаржуваної третейської угоди та рішення третейського суду, починається лише з 26.08.2009р., тобто з моменту повідомлення Вінницького міського бюро технічної інвентаризації про підстави володіння ТОВ "Наш дім" будівлями гуртожитків.

Таким чином угода про утворення третейського суду від 15.07.2005 р. та рішення третейського суду від 29.07.2005 р. яким визнано право власності ТОВ "Наш дім" на гуртожитки по вул. Келецькій, 52, просп. Юності,12 та 14, у м. Вінниці є незаконними, а позовні вимоги Вінницької міської ради є обгрунтованими та відповідають чинному законодавству.

Керуючись ст.ст. 49, 82 - 85, 115 ГПК України, -

Позов задовольнити.

Визнати недійсною третейську угоду, укладену 15.07.2005р. між ТОВ "Наш Дім"та ВАТ "Завод "Термінал" та скасувати рішення третейського суду від 29.07.2005р. по справі №13, винесеного під головуванням ОСОБА_2 за позовом ТОВ "Наш Дім"до ВАТ "Завод "Термінал"про визнання права власності на гуртожитки, які знаходяться по АДРЕСА_2

Комунальному підприємству "Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації " скасувати державну реєстрацію на гуртожитки по вул. Келецькій, 52, по проспекту Юності, 12 та частину гуртожитку (22/25 часток) по проспекту Юності, 14 у м. Вінниці, зареєстрованих за ТОВ "Наш Дім".

Стягнути з ТОВ "Наш Дім" 21100 м. Вінниця просп. Юності, 12 код ЄДРПОУ 23106988 на користь Вінницької міської ради 21100 м. Вінниця вул. Соборна, 59 код ЄДРПОУ 25512617 42,50 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з ВАТ "Завод Термінал" 21100 м. Вінниця вул. 600 - річчя, 17 код ЄДРПОУ 14312660 на користь Вінницької міської ради 21100 м. Вінниця вул. Соборна, 59 код ЄДРПОУ 25512617 42,50 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.