18/444-63/223-09 Про стягнення заборгованості з вартості наданих послуг за договором про надання послуг з проведення рекламних компаній - 01.12.2009 Прийняття

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача 214244,48 грн. заборгованості, з яких: 205292,48 грн. основний борг, 2530,86 грн. річні, 6421,38 грн. інфляційні, що виникла внаслідок не виконання відповідачем взятих на себе зобов"язань по договору 01/0810, укладеного між сторонами 01.10.2008 року. Позов обгрунтовано статтями 525, 526, 530, 625 ЦК України та статтями 173, 193 ГК України.

До початку судового засідання позивач звернувся до суду з заявою про фіксацію судового процесу за допомогою ведення протоколу судового засідання в паперовій формі. Вказана заява позивача розглянута та задоволена судом як така, що відповідає нормам чинного законодавства.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву та витребуваних судом документів не надав. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить зворотне поштове повідомлення з підписом уповноваженої особи про отримання копії ухвали суду.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за позовної заявою за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши у судовому засіданні пояснення представників позивача, суд встановив наступне.

01 жовтня 2008 року між сторонами був укладений договір № 01/0810 (далі - договір), відповідно до умов якого позивач зобов"язався надавати відповідачу послуги з проведення рекламних компаній, а відповівдач зобов"язався приймати ці послуги та оплачувати їх на умовах та в порядку, визначених в договорі.

Позивач свої зобов"язання виконав в повному обсязі про що свідчать рахунки-фактиру та акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), що долучені до матеріалів справи (аркуші справи 12-57) та надав відповідачц послуги на загальну суму 205292,24 грн.

Відповідно до пункту 4.3 договору відповідач зобов"язаний оплатити надані послуги на протязі 15-ти днів з дати їх одержання.

Проте, відповідач надані послуги не оплатив, внаслідок чого станом на 29.10.2009 року утворилась заборгованість у розмірі 205292,24 грн.

Факт наявності боргу підтверджується актом звірки взаємних розрахунків, підписаним між сторонами 21.09.2009 року.

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України (436-15) ) та статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ), господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконати її обов’язку.

Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 525 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ), одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 2530,86 грн. трьох відсотків річних та 6421,38 грн. інфляційних.

Відповідно до статті 625 Кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 214244,48 грн. заборгованості обгрунтована, вона підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростована відповідачем, та суд вважає її такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу та враховуючи те, що спір виник з вини відповідача - покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 179 ГК України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44- 49, 75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті"ком" (61038, м. Харків, вул. Академіка Павлова, 82, код ЄДРПОУ 33104061) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Оскар Аутдор" (02002, м. Київ, вул. Р. Окіпної, 10, оф. 45, р/р 26000005102901 ВАТ "Сведбанк" в м. Києві, МФО 300164, код ЄДРПОУ 35692520) - 205292,48 грн. основної заборгованості, 2530,86 грн. трьох відсотків річних, 6421,38 грн. інфляційних, 2142,44 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.